Справа № 580/5660/22 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
13 квітня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку заборгованості з довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в розмірі 548 948,17 гривень, нарахованої на користь позивача відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі 580/1797/20;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 07.07.2022 №233050001310 в частині перерахунку заборгованості з довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в розмірі 548 948,17 гривень, нарахованої на користь позивача відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року у справі 580/1797/20;
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в розмірі 548 948,17 гривень;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати з правової допомоги в розмірі 5000, 00 гривень.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині:
- визнання протиправними дії відповідача щодо перерахунку заборгованості з довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в розмірі 548 948,17 гривень, нарахованої на користь позивача відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі 580/1797/20;
- стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в розмірі 548 948,17 гривень.
Тобто, предметом розгляду у даній справі є скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 07.07.2022 №233050001310 в частині перерахунку заборгованості з довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в розмірі 548 948,17 гривень, нарахованої на користь позивача.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги..
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не надано належної оцінки доказам.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі 580/1797/20 встановлено, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 11.04.2019 № 1123/0/15-19 у зв'язку з поданням заяви про відставку позивачку звільнено з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області у відставку. З 30.09.2019 позивачка отримувала щомісячне довічне грошове утримання, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI. З 01.01.2020 розмір довічного грошового утримання позивачки складає 48 240,90 грн, що обчислено відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 17.01.2020. У зв'язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 27.02.2020 позивачка звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-402/20. Рішенням пенсійного органу від 05.03.2020 № 1742 позивачці відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі заяви від 27.02.2020. Позивачка, вважаючи відмову відповідача протиправною, звернулася до суду з позовом за захистом порушеного права власності.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі 580/1797/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання ОСОБА_1 згідно довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 №04-402/20 та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, починаючи з 19.02.2020 у розмірі 90 % та виплатити з урахуванням різниці, що виплачена за цей період.
На виконання зазначеного рішення відповідач 29.12.2020 провів перерахунок довічного грошового утримання позивача згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області № 04-402/20 від 25.02.2020 та рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020, починаючи з 19.02.2020 у розмірі 90%. Позивачу було донараховано грошове утримання за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в сумі 548 948,17 грн.
Постановою Верховного Суду від 23.06.2022 частково задоволено касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 й постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання ОСОБА_1 , згідно з довідкою, виданою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-402/20 та рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, починаючи з 19.02.2020, у розмірі 90 % та виплатити з урахуванням різниці, що виплачена за цей період. Ухвалено в цій частині нове рішення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки №04-402/20 від 25.02.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області, та здійснити виплату з урахуванням сплачених сум у відповідності до Закону № 1402-VIII. В решті судові рішення залишено без змін.
Відповідно до перерахунку пенсії від 07.07.2022 Головне управління прийняло рішення № 233050001310 від 07.07.2022 на виконання постанови Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 580/1797/20 та провело із 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області № 04-402/20 від 25.02.2020. Після перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 62 177,16 грн. (107 202,00 грн. х 58%). Доплата за період із 19.02.2020 до 31.01.2021 становить 158 585,03 грн.
Позивач звернулася до відповідача із заявами від 13.07.2022, від 01.08.2022 та від 22.07.2022 щодо виконання постанови Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 580/1797/20.
Відповідач листом № 4338-4081/Р-03/8-2300/22 від 12.08.2022 повідомив позивача, що на виконання постанови Верховного суду від 23.06.2022 у справі №580/1797/20 позивачу із 19.02.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-402/20. Після перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 62 177,16 грн. (107 202,00 грн. х 58%). Доплата за період із 19.02.2020 до 31.01.2021 становить 158 585,03 грн. Відсоток розрахунку щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди визначено згідно із пунктом 3 статті 142 Закону № 1402, що діє на дату перерахунку розміру пенсії позивача, - 58% (за 20 років - 50%, понад 20 років - 4 роки х 2% = 8%, 50% + 8% = 58%).
Вважаючи таку відповідь протиправною позивачка звернулась з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Також у цій правовій нормі зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
На момент виходу позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв саме цей Закон (далі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до п. 8 ч. 5 статті 48 Закону № 1402-VIII (в редакції, чинній на час призначення довічного грошового утримання), незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України, Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Як встановила колегія суддів, Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі 580/1797/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання ОСОБА_1 згідно довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 №04-402/20 та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, починаючи з 19.02.2020 у розмірі 90 % та виплатити з урахуванням різниці, що виплачена за цей період.
На виконання зазначеного рішення відповідач 29.12.2020 провів перерахунок довічного грошового утримання позивача згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області № 04-402/20 від 25.02.2020 та рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020, починаючи з 19.02.2020 у розмірі 90%. Позивачу було донараховано грошове утримання за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в сумі 548 948,17 грн.
Згодом постановою Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 580/1797/20 частково задоволено касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 й постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання ОСОБА_1 , згідно з довідкою, виданою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-402/20 та рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, починаючи з 19.02.2020, у розмірі 90 % та виплатити з урахуванням різниці, що виплачена за цей період. Ухвалено в цій частині нове рішення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки №04-402/20 від 25.02.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області, та здійснити виплату з урахуванням сплачених сум у відповідності до Закону № 1402-VIII. В решті судові рішення залишено без змін.
На виконання постанови Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 580/1797/20 згідно з перерахунком пенсії від 07.07.2022 Головне управління прийняло рішення № 233050001310 від 07.07.2022 та провело із 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області № 04-402/20 від 25.02.2020. Після перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 62 177,16 грн. (107 202,00 грн. х 58%). Доплата за період із 19.02.2020 до 31.01.2021 становить 158 585,03 грн.
З вказаного вище вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання рішення, яке набрало закону силу, а саме на виконання постанови Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 580/1797/20 здійснило перерахунок довічного грошового утримання позивачки.
Твердження позивачки про те, що відповідачем протиправно вчинено зазначені дії є необгрунтованими, оскільки перший перерахунок Головним управлінням пенсійного фонду України в Черкаській області здійснено на виконання рішення рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі 580/1797/20, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020, яке в подальшому було скасовано постановою Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 580/1797/20.
Тобто виконанню підлягає постанова Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 580/1797/20, що й було здіснено відповідачем.
Також колегія суддів вважає необгрунтованим твердження позивачки про те, що відповідач, здійснивши перерахунок довічного грошового утримання на виконання судового рішення касаційного суду, зменшивши суму порівняно з нарахованою до перегляду касаційною інстанцією на виконання рішення суду у справі № 580/1797/20, фактично допустив поворот виконання рішення.
Так, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено спеціальний порядок повороту виконання судових рішень.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 380 КАС України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зверталося до суду із заявою в порядку ст. 380 КАС України.
При цьому, слід врахувати, що хоча відповідач на виконання рішення суду від 03.09.2020 у справі № 580/1797/20 і донарахував позивачу грошове утримання за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в сумі 548 948,17 грн, однак ці кошти не були фактично перераховані (виплачені) позивачу.
Зі змісту ч. 5 ст. 380 КАС України, вбачається, що до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Тобто законодавець встановив спеціальний порядок повороту виконання судових рішень у разі виникнення необхідності, зокрема, повернення саме стягнутих грошових сум за раніше прийнятим рішенням.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що зміна суми донарахованого грошового утримання на виконання судовий рішень у справі № 580/1797/20 є результатом належного виконання Головним управлінням остаточного судового рішення - постанови Верховного Суду від 23.06.2022.
Відповідно, положення ст. 381 КАС України щодо повороту виконання рішення суду до спірних правовідносин не застосовувалися.
Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача були відсутні підстави для невиконання постанови Верховного Суду від 23.06.2022 у справі 580/1797/20, відтак рішення Головного управління №233050001310 від 07.07.2022 в частині перерахунку заборгованості з довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в розмірі 548 948,17 гривень, нарахованої на користь позивача відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі 580/1797/20 є правомірним та прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 383 КАС України,колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді А.Ю. Кучма
Л.В. Бєлова