Справа № 320/5068/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Журавель В.О.
13 квітня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» про застосування заходів реагування,
У квітні 2021 року, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (далі - відповідач), в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку відповідача за адресою: Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 74А, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті позапланової перевірки від 25 січня 2021 р. № 155.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем за результатами перевірки відповідача встановлено порушення, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.
Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» за адресою: Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 74А, шляхом зобов'язання Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті позапланової перевірки від 25 січня 2021 р. № 155.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що наказом позивача від 13 січня 2021 р. № 38 Про проведення позапланових перевірок наказано провести позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки, зокрема, Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами»; місцезнаходження Київська область, м. Чорнобиль, вул. Кірова, 52; адреса розташування об'єкта перевірки Київська область, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 74 А; дата початку та дата закінчення перевірки з 18 січня 2021 р. по 25 січня 2021 р.
У період з 18 січня по 25 січня 2021 року проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: Київська область, м. Чорнобиль, вул. Кірова, 52 (Київська область, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 74 А).
25 січня 2021 р. за результатами складено акт перевірки № 155 (далі - акт перевірки № 155). Інспекторами позивача виявлено та відображено в акті перевірки 11 порушень:
1) на поверхах схеми підключення групових електрощитів потребують корегування (порушення вимог пункту 1.16 глава 1 розділу IV ППБУ);
2) допускається застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок в квартирах № 27(порушення вимог пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ);
3) на об'єкті замінити обладнання системами протипожежного захисту на сертифіковане відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» (порушення вимог пункту 1.2, глава 1, розділу V ППБУ);
4) відсутня система оповіщення про пожежу та управлінняевакуювання людей (порушення вимог пункту 1.2, глава 1, розділ V ППБУ;ДБН В.2.5-56:2014 дод. Б);
5) дерев'яні конструкції елементів горища не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушення вимог пункту 2.5 глави 2 розділ ІІІ ППБУ);
6) допускається експлуатація пошкодженими розетками в квартирах № 27, 1, 6 (порушення вимог пункту 1.18 глава 1 розділу ІV ППБУ);
7) з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в коридорах та квартирі № 19, 27 не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушення вимог пункту 1.6, глава 1, розділу IV ППБУ);
8) не забезпечені сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (порушення вимог пункту 2.31 розділу ІІІ ППБУ);
9) в підвальному приміщенні світильники з лампами розжарення не забезпечені захисним суцільним склом (ковпаками) (порушення вимог пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ);
10) особи керівного складу не пройшли функціональне навчання у сфері цивільного захисту (порушення вимог пункту 1 глава 6 розділу V ПТБ);
11) в квартирі № 1, 6, 27 світильники з лампами розжарення не забезпечені захисним суцільним склом (ковпаками) (порушення вимог пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ).
Примірник акту перевірки отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом в акті.
У період з 13 по 14 квітня 2021 р. проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: Київська область, м. Чорнобиль, вул. Кірова, 52 (Київська область, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 74 А) та виконання правопорушень, які виявлені в Акті перевірки від 25 січня 2021 р. № 155.
14 квітня 2021 р. за результатами складено акт перевірки № 196 (далі - акт перевірки № 196). Інспекторами позивача виявлено та відображено в акті перевірки 5 порушень:
1) на об'єкті замінити обладнання системами протипожежного захисту на сертифіковане відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» (порушення вимог пункту 1.2, глава 1, розділу V ППБУ);
2) відсутня система оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей (порушення вимог пункту 1.2, глава 1, розділ V ППБУ; ДБН В.2.5-56:2014 дод. Б);
3) дерев'яні конструкції елементів горища не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушення вимог пункту 2.5 глави 2 розділ ІІІ ППБУ);
4) з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в коридорах та квартирі № 19, 27 не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушення вимог пункту 1.6, глава 1, розділу IV ППБУ);
5) не забезпечені сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (порушення вимог пункту 2.31 розділу ІІІ ППБУ).
2 вересня 2021 р. за результатами складено акт перевірки № 253 (далі - акт перевірки № 253). Інспекторами позивача виявлено та відображено в акті перевірки 2 порушення:
1) на об'єкті замінити обладнання системами протипожежного захисту на сертифіковане відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» (порушення вимог пункту 1.2, глава 1, розділу V ППБУ);
2) відсутня система оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей (порушення вимог пункту 1.2, глава 1, розділ V ППБУ; ДБН В.2.5-56:2014 дод. Б).
Примірник акту перевірки отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом в акті.
Разом з тим, 10 серпня 2021 р. відповідачем подано листа до суду, в якому зазначено, що підставою для позову було виявлення 11 порушень. На час перевірки 14 квітня 2021 р. не було усунуто 5 порушень, а на цей час усунуто всі порушення. Тому відповідач 5 серпня 2021 р. звернувся до позивача з листом щодо проведення позапланової перевірки. Результати перевірки будуть надані суду. Просить рішення у справі прийняти у вересні 2021 р.
Примірник акту перевірки отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом в акті.
Із метою застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 р. № 5403-VI (далі КЦЗ України), Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 5 квітня 2007 р. №877-V (далі Закон України № 877-V) (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 КЦЗ України діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.
Вимогами ч. 3 ст. 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Приписами п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з вимогами ч. 2. ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку встановленому законом.
Відповідно до вимог п.п. 1, 4, 10 ч. 1 ст. 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Згідно з вимогами ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до вимог абз. 2 ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Статтею 64 КЦЗ України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 КЦЗ України).
Частиною 3 ст. 64 КЦЗ України встановлено, що до складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно з вимогами п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій (далі - Положення), що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.
У пп. 2 п. 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до вимог ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Вимогами ч. 2 ст. 68 КЦЗ України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Підстави для такого звернення визначені ч. 1 ст. 70 КЦЗ України.
Водночас, єдиною підставою для повного чи часткового зупинення діяльності підприємства є факт створення відповідачем загрози життю та здоров'ю людей у зв'язку із експлуатацією приміщень, і цей факт має бути доведений належними та допустимими доказами.
При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров'ю людей трактується досить широко. Теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення.
Вимогами ст. 69 КЦЗ України встановлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки у разі:
- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
- порушення вимог пожежної безпеки передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень будівель та споруд виробничого призначення;
- випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.
За нормами частини п'ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
З аналізу вказаних норм законодавства слідує, що підставами для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єктів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Колегія суддів бере до уваги, що законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, а відтак, воно є оціночним.
Також враховує, що відповідачем не надано позивачу доказів щодо усунення лише двох порушень: 1) на об'єкті замінити обладнання системами протипожежного захисту на сертифіковане; 2) відсутня система оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей. Згідно з висновками акту ризик настання негативних наслідків від цих порушень виникнення пожежі.
При цьому за період з січня 2021 р. по січень 2023 р. (станом на день винесення рішення судом) ні позивач, ні відповідач не надали до суду жодних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем виявлених порушень.
На переконання колегії суддів зазначене в акті перевірки порушення протипожежних норм створюює реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об'єкта та обслуговуючого персоналу відповідно до вимог протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.
Колегія суддів також враховує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідачем не надано належних доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що слугували підставою для прийняття вказаного вище Акту.
При цьому, приписами частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Ураховуючи те, що позивач є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
Проте матеріали справи не містять висновку позивача про повне усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому суд дійшов висновку, що надані відповідачем документи про часткове усунення порушень не є підставою для відмови в задоволенні позову.
При цьому відповідачем не надано суду доказів звернення до відповідного відділу ГУ ДСНС України з питань повторної перевірки для підтвердження повного усунення виявлених порушень.
Аналогічна правова позиції викладена у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 р. по справі № 640/4508/19, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Так, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 р. у справі № 640/4508/19 зазначено наступне: Ураховуючи те, що ГУ ДСНС України у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 25 червня 2019 р. № 144 порушень є результати повторної перевірки.
При цьому у постанові від 30 січня 2019 р. по справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду відзначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
На підставі викладеного, колегія суддів за аналогією враховує останню правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27 листопада 2019 р. по справі № 640/4508/19.
Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 р. у справі № 320/7019/18 зазначає: Доводи скаржника про те, що ним частково усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів відхиляє, оскільки, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров'я людей.
При цьому, судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень ТОВ Укрполімерконструкція.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 р. у справі № 823/589/16.
З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що мають бути задоволені у повному обсязі.
Також, необхідно зазначити й про те, що спірний захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкту, будівель, споруд, приміщень закладу дійсно є виключним, але необхідним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача на проведення навчального процесу і публічними інтересом позивача у вигляді усунення небезпеки життю та здоров'ю людей.
Проте, не усунуті відповідачем порушення, на думку суду, є суттєвими та створюють небезпеку для людей з огляду на те, що їх не усунення може призвести до негативних наслідків.
Колегія суддів зазначає, що відповідач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами.
З урахування викладеного та беручи до уваги реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, спричинену виявленими та не усунутими відповідачем порушеннями пожежної безпеки, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, суд дійшов висновку про існування підстав для вжиття заходів державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку відповідача за адресою: Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 74А, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті позапланової перевірки від 25 січня 2021 р. № 155.
Колегія суддів також бере до уваги, що обставини справи, які є предметом дослідження, виникли до уведення в Україні в лютому 2022 р. надзвичайного та воєнного стану, а прийняті рішення, дії чи бездіяльність відповідача не пов'язані із уведенням воєнного стану.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першо інстанції дійшов до правильного висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак
М.І. Кобаль