Справа № 640/14246/22
12 квітня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Федотова І.В., Чаку Є.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, третя особа: Дніпровський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 березня 2023 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач отримав в електронному кабінеті 28 березня 2023 року о 16:10 год.
На виконання вимог зазначеної ухвали відповідачем направлено до суду копію платіжного доручення від 03 квітня 2023 року №669, копію апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке обґрунтоване тим, що з 24 лютого 2022 року на території України запроваджено військовий стан, у зв'язку з масованими ракетними обстрілами в жовтні 2022 року строк подання апеляційної скарги припав на дію істотних обмежень на споживання електричної енергії та віялових відключень електричної енергії, що ускладнило підготовку та подання апеляційної скарги, а також наявністю права на апеляційне оскарження судового рішення.
Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як було встановлено в ухвалі від 28 березня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, рішення суду першої інстанції прийнято 14 листопада 2022 року, водночас апелянт в апеляційній скарзі зазначив, що повний текст оскаржуваного рішення отримав 21 листопада 2022 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України було 21 грудня 2022 року, проте апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 10 січня 2023 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Посилання апелянта на те, що введення воєнного стану в Україні з огляду на рекомендації Ради Суддів України від 02 березня 2022 року є поважною причиною для поновлення процесуальних строків судом у розрізі спірних правовідносин оцінюється критично, оскільки будь-яких аргументів, що введення воєнного стану в Україні перешкоджали Центральному міжрегіональному управлінню Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, тобто органу, який знаходиться у місті Києві, реалізувати своє право на апеляційне оскарження, відповідачем не наведено. Крім того, саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб'єкту владних повноважень.
Також колегія суддів оцінює критично посилання апелянта на запровадження віялових відключень електроенергії у зв'язку з масованими ракетними ударами 10 жовтня 2022 року, 22 жовтня 2022 року, 31 жовтня 2022 року, оскільки відповідачем не було надано доказів на підтвердження відсутності енергопостачання у приміщеннях Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області у період з 21 листопада 2022 року по 10 січня 2023 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що масовані ракетні обстріли є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки, як зазначено вище, масовані ракетні удари по території України були здійснені 10 жовтня 2022 року, 22 жовтня 2022 року та 31 жовтня 2022 року, водночас, рішення суду першої інстанції прийнято 14 листопада 2022 року, повний текст якого отримано відповідачем 21 листопада 2022 року, тобто після масованих ракетних обстрілів.
Твердження Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на таке.
Європейський суд з прав людини у п.п. 46, 47 рішення від 29 січня 2016 року у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і органи Міграційної служби зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області строку на апеляційне оскарження рішення суду від 14 листопада 2022 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене, та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, третя особа: Дніпровський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді І.В. Федотов
Є.В. Чаку