Справа № 580/5966/22 Суддя (судді) першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК
12 квітня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, щодо нарахування та виплати позивачу пенсії по вислузі років з 01.09.2021 з грошового забезпечення без урахування індексації грошового забезпечення в розмірах, зазначених у довідці Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 84 від 07.03.2022 протиправними; зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсії позивачу з 01.09.2021 в розмірі, обчисленому з 70% грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення в розмірах, зазначених у довідці Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 84 від 07.03.2022.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити позов. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Черкаської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
07.03.2022 ГУ НП в Черкаській області видано позивачу довідку № 84 в якій зазначено розмір індексації за кожен місяць, яка нараховувалась позивачу за період з 01.11.2017 по 31.08.2021.
27.08.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії із 01.09.2021 з урахуванням виплат індексації грошового забезпечення на підставі довідки ГУ НП в Черкаській області № 84 від 07.03.2022.
Листом від 26.09.2022 № 5585-5509/Б-03/8-2300/22 відповідач повідомив позивача про те, що ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 не містять положень про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум індексації грошового забезпечення. Крім того зазначено, що надана позивачем довідка не відповідає встановленій формі довідки, у зв'язку із чим зазначено про відсутність підстав для перерахунку пенсії з урахуванням індексації згідно довідки ГУ НП в Черкаській області № 84 від 07.03.2022.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернуся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Статтею 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У розумінні частини 1 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-XII (надалі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно частини 1 статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Порядок № 1078).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить бланкетну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17.05.2021 у справі № 552/4951/17.
При цьому наведений висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10.03.2015 (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом №2262-ХІІ. Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.
В даному випадку доводи відповідача про безпідставність врахування при перерахунку пенсії індексації грошового забезпечення є помилковими. Фактично позивач має право на здійснення перерахунку його пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення.
При цьому слід зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення в розмірах, зазначених у довідці Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.03.2022 № 84.
Згідно пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі Порядок № 45) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 вказаного Порядку № 45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, визначена в додатку 2 до Порядку № 45.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що довідка Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.03.2022 № 84, на підставі якої позивач просив здійснити перерахунок його пенсії, не містить розміру грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, визначених додатком 2 до Порядку № 45.
У довідці зазначено лише про те, що позивачу за період з листопада 2017 по серпень 2019 нараховувалася та виплачувалася індексація і зазначено в яких розмірах.
Фактично вказана довідка носить суто інформаційний характер (про що в ній і зазначено), а тому не може слугувати підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Враховуючи наведене довідка Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.03.2022 № 84 не відповідає формі довідки, визначеній додатками до Порядку № 45 та не є правовою підставою для здійснення перерахунку пенсії.
Таким чином відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.03.2022 № 84 відповідач діяв в межах наданих повноважень та у відповідності до вимог законодавства.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю.Коротких