Справа № 320/6080/18 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
12 квітня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Висоцького А.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від "28" вересня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області з 01.09.2018 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (5х3723,00) відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
14.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду про роз'яснення резолютивної частини рішення від 28.01.2019 в адміністративній справі №320/6080/18.
У вказаній заяві позивач просить:
- роз'яснити чи підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.1 1.2011 №1210 при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилької катастрофи».;
- роз'яснити, чи проводиться перерахунок пенсії при зміні розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від "28" вересня 2022 р. у задоволенні заяви відмовлено.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 є чітким, зрозумілим та вмотивованим, резолютивна частина рішення суду не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння або таких, що допускають подвійне тлумачення, а саме: рішення суду не викликає труднощів для розуміння, тому відсутні підстави для його роз'яснення.
Позивач не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що під час прийняття рішення суду від 28.01.2019 у справі №320/6080/18 судом не досліджувалось застосування формули, передбаченої Порядком №1210, а тому висновки суду, викладені в ухвалі про відмову у роз'ясненні судового рішення зводяться до переоцінки вже зроблених висновків у судовому рішенні, яким зобов'язано пенсійний орган перерахувати та виплатити пенсію, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (5x3723,00) відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Також скаржник зазначив, що з огляду на резолютивну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2019, як при його виконанні, так і при зміні розміру мінімальної заробітної плати, не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку №1210.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви, дійшов висновку, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, оскільки в резолютивній частині рішення суд зобов'язав ГУ ПФУ у Київській області з 25.04.2019 року провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України від28.02.1991№796-XII з урахуванням вже виплачених сум, що цілком збігається із позовними вимогами, заявленими позивачем в адміністративному позові та в повній мірі відповідає положенням ч.3 ст. 59 Закону України від 28.02.1991 №796-XII.
Також суд першої інстанції зазначив, що положення ч.3 ст. 59 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII передбачають обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та в жодному разі не встановлює розмір пенсії на рівні п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При цьому, обчислення розміру пенсії відбувається згідно з Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210.
Щодо доводів заявника в необхідності роз'яснення, що при зміні розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові КМУ від 23.11.2011 №1210, суд першої інстанції зазначив, що перерахунок пенсії для осіб, зазначених в п. 9-1 Порядку № 1210, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування визначеної Порядком № 1210 формули законодавством не передбачено. Крім того, суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання органів державної влади виконувати будь-які зобов'язання в майбутньому, оскільки порушення яких-небудь прав, свобод та законних інтересів ще не відбулося, тому вимоги заяви про здійснення перерахунку пенсії в майбутньому задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Водночас, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Так, з тексту рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 вбачається, що воно не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, оскільки в резолютивній частині вказаного рішення суд зобов'язав відповідача перерахувати з 01.09.2018 та виплатити пенсію ОСОБА_1 , виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (5х3723,00) відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У той же час, вимоги заяви про роз'яснення судового рішення не містять достатніх обґрунтувань та посилань на незрозумілість або неясність судового рішення, що є недопустимим та виключає можливість його роз'яснення в порядку ст. 254 КАС України.
Зі змісту заяви про роз'яснення рішення не вбачається, в чому саме полягає незрозумілість судового рішення, натомість, поставлено запитання щодо роз'яснення порядку виконання рішення суду стосовно необхідності застосування формули відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 при обчисленні пенсії позивача на виконання судового рішення.
Відповідно до п. 9-1 постанови «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 15.11.2017 № 851, якою доповнено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210) за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П = Зс * Кзс * Кв/100%, де:
П - розмір пенсії;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;
Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;
Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = Зп(мін) * 5 / Зс1, де:
Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що положення ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та в жодному разі не встановлює розмір пенсії на рівні п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При цьому, обчислення розміру пенсії відбувається згідно з Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.
За наслідком розгляду зразкової справи №520/12609/19 Верховний Суд у рішенні від 20.05.2020, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.04.2021, виклав правовий висновок, що положення ч. 3 ст. 59 Закону Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» поширюються на осіб, які отримують пенсію по інвалідності та брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Перерахунок пенсії здійснюється за заявою особи та з урахуванням формули, передбаченої п.91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.04.2021 у вказаній зразковій справі зазначено, що застосування формули, передбаченої Порядком №1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При цьому Закон Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» та Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містять положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому КМУ, за формулою, в якій однією зі складових є п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Оскільки пенсія для осіб, зазначених в п. 9-1 Порядку № 1210, розраховується за формулою із врахуванням значення Зп (мін) - розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, абзац 8 п. 9-1 Порядку № 1210 викладений у наступній редакції: «У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року», що передбачає включення значення Зп (мін) розміру мінімальної заробітної плати у разі її можливої зміни саме до формули обчислення такої пенсії.
Тож, перерахунок пенсії для осіб, зазначених в п. 9-1 Порядку № 1210, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування визначеної Порядком №1210 формули, законодавством не передбачено.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 є чітким, зрозумілим та вмотивованим, то резолютивна частина рішення суду першої інстанції не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння або таких, що допускають подвійне тлумачення, а саме: рішення суду не викликає труднощів для розуміння, відсутні підстави для його роз'яснення.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права.
Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від "28" вересня 2022 р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не може бути оскаржена.
Повний текст постанови виготовлено 12.04.2023.
Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька О.Є. Пилипенко Я.М. Собків