П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/14538/22
Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Танасогло Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2022р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просила:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо застосування з 1.01.2020р. розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2018р., при нарахуванні ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням під час проходження військової служби та відповідно інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються із посадового окладу та окладу за військовим званням,
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 1.01.2020р. посадового окладу та окладу за військовим званням під час проходження військової служби та відповідно інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються із посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2020р..
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що у період з листопада 2016р. по червень 2020р. вона проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ).
При цьому, під час проходження військової служби, а саме у період з січня 2020р. по червень 2020р. їй виплачувалось грошове забезпечення з порушенням норм законодавства, а саме при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням відповідач виходив із прожиткового мінімуму станом на 1.01.2018р..
Вважаючи такі дії відповідача щодо виплати грошового забезпечення у меншому розмірі протиправними, ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо застосування з 1.02.2020р. розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2018р., при нарахуванні ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням під час проходження військової служби та відповідно інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються із посадового окладу та окладу за військовим званням.
Зобов'язано 7 прикордонний Карпатський загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 1.02.2020р. посадового окладу та окладу за військовим званням під час проходження військової служби та відповідно інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються із посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2020р..
В апеляційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 29.01.2020р. грошове забезпечення позивачки має бути перераховане в сторону збільшення шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2020р. на відповідний тарифний коефіцієнт, а тому дії відповідача є протиправними та такими, що порушують права ОСОБА_1 на отримання грошового забезпечення в належному розмірі, встановленому законом.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 у період з листопада 2016р. - червень 2020р. проходила військову службу у 7-му прикордонному Карпатському загоні Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), отримувала грошове забезпечення.
При цьому, посадовий оклад та оклад за військовим званням позивачці у 2020 році нараховувався та виплачувався у розмірах, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 1.01.2018р..
На думку ОСОБА_1 , відповідач мав застосувати для обчислення грошового забезпечення розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, тобто 2020 року, у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, ст.9 Закону України №2011-ХІІ та з урахуванням положень п.4 Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в первинній редакції).
Враховуючи, що такі дії відповідача призвели до заниження розміру грошового забезпечення за спірний період, позивачка звернулася в суд із відповідним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій військової частини у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991р. №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII).
Окрім того, цей Закон встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч.1-3 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За приписами ч.4 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30.08.2017р. КМУ прийнято Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 1.03.2018р..
Відповідно до п.4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до Постанови № 704).
Постановою №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
21.02.2018р. КМУ прийнято Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - постанова № 103), якою внесено зміни до Постанови №704, зокрема, п.4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2018р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (п.6 Постанови №103).
Постанова №103 набула чинності 24.02.2018р..
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови КМУ №704.
З огляду на це, колегія суддів вважає про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29.01.2020р. (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18) положень п.4 Постанови №704 в редакції до 24.02.2018р., тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили постановою №103.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлене положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016р. №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 19.10.2022р. у справі №400/6214/21.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що дії ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1.02.2020р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1.01.2020р., є протиправними.
Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що для відновлення порушених прав наявна необхідність зобов'язати 7 прикордонний Карпатський загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 1.02.2020р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням та відповідно інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються із посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2020р..
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення позивачем строків звернення до суду із позовною заявою, оскільки до 19.07.2022р. звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками, але з 19.07.2022р. набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2342 (далі - Закон №2352), яким зокрема внесено зміни до законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень та встановлено тримісячний строк звернення до суду .
Отже, перебіг строку звернення до суду у спірних правовідносинах починається з наступного дня після отримання військовослужбовцем спірних виплат.
Наказ від 3.07.2020р. №22р-ос вказує на те, що відносини публічної служби з військовою частиною НОМЕР_1 у позивачки припинились 3.07.2020р. і з цього часу грошове забезпечення нею у військовій частині НОМЕР_1 не отримувалось.
Відтак, вимоги щодо визнання протиправними дій 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні із січня 2020 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням під час проходження військової служби та відповідно інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються із посадового окладу та окладу за військовим званням до виключення із списків прикордонного загону подані поза межами місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 КАС України.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 5 ст.122 КАС України встановлено місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
За правилами ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022р.) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
19.07.2022р. набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352, яким внесені ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Приписами ч.ч.1, 2 ст.233 КЗпП України передбачено:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Аналізуючи вказане, судова колегія зазначає, що до 19.07.2022р. звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Апеляційний суд звертає увагу, що зміни щодо строків звернення до суду у даній категорії спорів було внесено після звільнення позивачки, а тому на думку судової колегії строк повинен обраховуватись з дати набуття чинності відповідних змін, тобто з 19.07.2022р..
При цьому, у даній справі застосуванню підлягає саме ч.2 ст.233 КЗпП України, а тому кінцевим строком звернення до суду із позовної заявою є 19.10.2022р., а позивачка звернулася до суду 12.10.2022р., тобто в межах строку.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що вказані доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку звернення до суду є помилковими та необґрунтованими.
Що стосується посилань апелянта на висновки Верховного Суду викладені у постановах від 11.02.2021р. у справі №200/3757/20-а, від 11.02.2021р. у справі №200/3774/20-а, від 11.02.2021р. у справі №240/11952/19, від 14.04.2021р. у справі №240/12309/20, то судова колегія зазначає, що до спірних правовідносин вони не застосовуються, оскільки з 1.01.2020р. положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2018р., не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлене положеннями п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016р. №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 2.08.2022р. у справі №440/6017/21, від 19.10.2022р. у справі №400/6214/21, від 28.02.2023р. у справі №380/18850/21.
Отже, судова колегія вважає, що посилання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на відсутність підстав для застосування розрахункової величини для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням під час проходження військової служби та відповідно інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються із посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2020р., є протиправними та такими, що порушують соціальні права позивачки на отримання грошового забезпечення в розмірі встановленому законом.
А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
Т.М. Танасогло