Справа № 275/322/23
13 квітня 2023 року смт. Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. ст. 173 КУпАП,-
з участю ОСОБА_1 ,
До Брусилівського районного суду Житомирської області від Відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшов протокол серії ВАВ №796607 від 21.03.2023, згідно з яким 19.03.2023 о 17 год 40 хв в подвір'ї за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме - ображав словами нецензурної лайки ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав. Пояснив, що того дня в його подвір'я прийшли сусіди в стані алкогольного сп'яніння, зокрема - і ОСОБА_2 , лаялися на нього, затіяли словесний конфлікт, тому він виганяв них зі свого двору. нецензурних лайок в адресу ОСОБА_2 не вживав, надав відеозапис події.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення»).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, письмових показів свідків та встановлено в судовому засіданні, словесний конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався на власному подвір'ї ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , тобто не в громадському місці, а на приватній території.
Крім того, в письмових поясненнях до протоколу та в суді ОСОБА_1 послідовно заперечував вжиття нецензурних слів щодо ОСОБА_2 , остання в письмових поясненнях вказала, що прийшла на подвір'я ОСОБА_1 та там стався конфлікт, тобто вбачається, що саме з ініціативи останньої відбулася сварка.
Тобто в матеріалах справи відсутні належні й достатні докази того, що дії ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 при конфлікті 19.03.2023 були спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян з хуліганських мотивів та що подія трапилась в громадському місці.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України,особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 173, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Брусилівського районного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Миколайчук П.В.