12 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/15410/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Банаська О.О., Погребняка В.Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023
та рішення Господарського суду міста Києва від від 19.01.2023
у справі № 910/15410/21
за позовом Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"(далі - ДП "Житомирський бронетанковий завод")
до Міністерства оборони України (далі - Міноборони)
про стягнення грошових коштів,
06.04.2023 Міністерство оборони України звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у справі №910/15410/21 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/15410/21 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Банасько О.О., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.04.2023.
Обґрунтовуючи наявність умов, передбачених п.2 ч.3 ст.287 Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК), скаржник стверджує, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вона стосується стягнення з Міноборони інфляційних втрат з суми завищених витрат виконавця, які перевищують договірну ціну контракту на виконання капітального ремонту озброєння за державним оборонним замовленням в умовах особливого періоду (в умовах правового режиму воєнного стану). Скаржник зазначає:
- потрібно дослідити питання щодо звільнення або зменшення розміру інфляційних витрат для Міноборони як особливого (спеціального) суб'єкта державної влади, який здійснює керівництво Збройними Силами України, у контексті його важливої ролі щодо забезпеченню незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
- стягнення з Міноборони в умовах правого режиму воєнного стану інфляційних втрат впливає на ефективність обороноздатності держави.
На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК, скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.3 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що для правильності застосування судами положень ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), існує необхідність у формуванні правового висновку щодо недопустимості стягнення з Міноборони в умовах правового режиму воєнного стану та збройної агресії російської федерації проти України інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати перевищеної виконавцем вартості виконаних робіт.
Міноборони вказує:
- суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.06.2022 у справі №910/8425/19, від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 та від 02.11.2022 у справі №910/14591/21 щодо важливості та пріоритетності забезпечення Збройних Сил України через Міноборони коштами на їх потреби для надання відсічі збройній агресії російської федерації в умовах правового режиму воєнного стану;
- враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, необхідно розглянути за аналогією питання можливості зменшення або звільнення Міноборони від сплати інфляційних витрат в умовах воєнного стану;
- датою початку нарахування інфляційних втрат є 07.07.2021 (дата ухвалення постанови суду апеляційної інстанції у справі №910/4627/20, якою Міноборони зобов'язано виплатити оспорювану суму).
Посилаючись на висновки Верховного Суду та їх неврахування судами попередніх інстанцій, скаржник ще визначив підставою касаційного оскарження випадок, передбачений п.1 ч.2 ст.287 ГПК.
Під час вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції враховує доводи скаржника щодо наявності умов, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК, зокрема, про виняткове значення цієї справи для нього та вплив відповідних правових висновків на обороноздатність держави в умовах збройної агресії російської федерації.
З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 910/15410/21 за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023.
У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення судів попередніх інстанцій.
Відповідно до ч.2 ст.288 ГПК учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Скаржник отримав оскаржувану постанову 22.03.2023, що підтверджується копією поштового конверта. Оскільки касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів з дня вручення постанови, то Верховний Суд вважає, що причини пропуску встановленого строку є поважними, а клопотання про поновлення строку необхідно задовольнити.
Крім того, скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду у касаційному порядку, яке обґрунтовує необхідністю забезпечення виконання поставлених перед Збройними Силами України завдань, метою ефективного та економного використання бюджетних коштів.
Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до абз.2 ч.4 ст. 294 ГПК за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки скаржник не надав доказів відкриття виконавчого провадження з виконання судового рішення, прийнятого по суті спору, не надав належних та достатніх доказів необхідності зупинення виконання рішення, належним чином не обґрунтував необхідність зупинення виконання оскаржуваних рішень та враховуючи положення ст.333 ГПК (поворот виконання рішення, постанови), Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні такого клопотання.
У касаційній скарзі скаржник, окрім іншого, заявив клопотання про розгляд справи за участю його представника у закритому судовому засіданні з огляду на наявність в матеріалах справи документів, що містять державну таємницю.
Оцінивши доводи клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке
Згідно з ч.4 ст.301 ГПК перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до ч.13 ст.8 ГПК розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч.6 ст.301 ГПК з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах 4 і 5 цієї статті у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За обліковими даними режимно-секретного відділу Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15410/21 містять документи, що становлять державну таємницю.
Оскільки наявність в матеріалах справи документів, що містять державну таємницю саме по собі не є достатньою підставою для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а інших конкретних обставин справи, що стали б підставою для її розгляду у засіданні з повідомленням учасників справи скаржник не навів та суд касаційної інстанції не встановив, у задоволенні відповідного клопотання скаржника необхідно відмовити.
Керуючись статтями 8, 119, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Поновити Міністерству оборони України строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у справі №910/15410/21.
2. Відкрити касаційне провадження у справі №910/15410/21 за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
3. Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у справі №910/15410/21.
4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 27.04.2023.
5. Витребувати з Господарського суду міста Києва та / або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/15410/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий О.В. Васьковський
Судді О.О. Банасько
В.Я. Погребняк