18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
23 березня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/654/22
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників сторін: позивача - Щербини В.М. адвоката за довіреністю, відповідача - не з'явився, розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасиенергозбут” про стягнення 12220497,03 грн,,
12 липня 2022 року позивач - Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго” звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасиенергозбут”:
- 2 056 329,92 грн. пені,
- 7 453 206,52 грн. штрафу,
- 2 318 325,54 грн. втрат внаслідок інфляції,
- 392 635,05 грн. 3% річних, а всього 12220497,03 грн. за неналежне виконання грошових зобов'язань по договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 21.05.2019 за №0479-02024.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе грошові зобов'язання щодо оплати вартості поставленої електричної енергії по вище вказаному договору. Як зазначив позивач, відповідач допускав прострочення виконання своїх обов'язків щодо термінів поетапної оплати планової вартості отриманої Послуги у період з червня 2021 року по листопад 2021 року включно, у зв'язку з чим позивач реалізує своє право, передбачене п. 6.7 Договору та ст. 625 ЦК України, щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, 3% річних та інфляційних витрат.
Справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
29.07.2022 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі вважаючи вимоги позивача необґрунтованими та заперечував щодо виникнення обов'язку стосовно сплати планових платежів за період з червня по листопад 2021 року включно, оскільки повідомлення про планові обсяги послуги не були погоджені та повернуті відповідачу всупереч пункту 10.1 Договору. На думку відповідача, застосування жодних штрафних санкцій, передбачених Договором, є неможливим, оскільки таке зобов'язання не виникало, а отже і його прострочення не можливе.
Відповідач зазначив, що не зважаючи на відсутність погодження повідомлень про планові обсяги споживання послуги з передачі, ненадання рахунків за планові обсяги послуги передачі, Товариство здійснювало часткові оплати з метою не завдання збитків позивачу, що підтверджується доданою до позовної заяви довідкою АТ «Ощадбанк» № 16/2-09/1223 від 04.07.2022, тобто, як зазначив відповідач, це свідчить про добросовісне виконання ним взятих на себе зобов'язань по вказаному Договору.
Також, відповідач вважає, що позивач пропустив строк позовної давності для стягнення штрафних санкцій, і це є ще однією із підстав для відмови у задоволенні позовної заяви.
09.08.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погодився із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, просив вважати в тексті позовної заяви дату укладання Додаткової угоди саме 28.08.2019 замість 14.08.2019, оскільки при виготовленні позову була допущена описка/помилка.
Позивач зауважив, що незалежно від того, чи є це плановий платіж або платіж за фактом споживання, у відповідача виникають у будь-якому випадку грошові зобов'язання, на суму прострочення яких позивач має право нарахувати 3 % річних, інфляційні втрати, штраф та неустойку. Звільнення прострочених зобов'язань щодо планових платежів від нарахування неустойки укладений між сторонами Договір не передбачає.
15.08.2022 відповідач подав до суду письмове заперечення на заявлені вимоги, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 22 вересня 2022 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Хід подальших процесуальних дій відображено в ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 23.03.2023 представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомлений.
Про дату, час і місце розгляду справи представник відповідача був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 07.03.2023, яка міститься в матеріалах справи.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.
Суд, вислухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач - Приватне акціонерне товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго») є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП «НЕК «Укренерго») відповідно до ст.108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго».
21.05.2019 між ДП «НЕК «Укренерго» і відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ» був укладений Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0479-02024 (далі - Договір), відповідно до умов якого НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі, ОСП) зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а відповідач зобов'язався здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Відповідно п.4.1 Договору для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяг Послуги:
1) Плановий обсяг Послуги визначається на основі наданих Користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;
2) Визначення фактичного обсягу Послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем. З цією метою застосовується дані обліку Адміністратора комерційного обліку та ЕІС Користувача.
За умовами п. 6.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 28 серпня 2019 року Користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості Послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17.00 години другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно, або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5 Договору, у кожен з наступних періодів:
2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця,
3 платіж -.з 11 до 15 числа розрахункового місяця,
4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця,
5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
Разом з цим, розмір оплати у вказані періоди повинен бути не менше планової вартості Послуг, яка визначена згідно з умовами розділу 5 цього Договору.
Згідно п. 6.5 Договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих Виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.
П.6.7 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку, ОСП має право нараховувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
За порушення відповідачем термінів розрахунку, позивач нарахував відповідачу за період з червня 2021 р. по листопад 2021 р.:
- 2 056 329,92 грн. пені;
- 7453 206,52 грн. штрафу;
- 2 318 325,54 грн. втрат внаслідок інфляції;
- 392 635,05 грн. 3% річних.
Здійснений позивачем розрахунок складається з наступного:
- за червень 2021 року: пеня - 406 502,77 грн., штраф - 607 376,95 грн., 3% річних - 62 045,17 грн., інфляційні витрати за цей період - 64 382,48 грн. Загальна сума нарахованих штрафних санкцій за червень 2021 року складає 1 140 307,38 грн.
- за липень 2021 року: пеня 722 441,80 грн., штраф - 3 012 194,64 грн., 3% річних - 144 488,36 грн. Загальна сума нарахованих штрафних санкцій за липень 2021 року складає 3 879 124,80 грн.
- за серпень 2021 року: пеня - 643 156,75 грн., штраф - 908 496,14 грн., 3% річних - 128 631,34 грн., інфляційні витрати - 382 060,06 грн. Загальна сума нарахованих штрафних санкцій за серпень 2021 року складає 4 062 344,29 грн.
- за вересень-2021 року: пеня - 102 995,96 грн., штраф - 290 602,71 грн., 3% річних -21 223,66 грн., інфляційні витрати - 911 410,88 грн. Загальна сума нарахованих штрафних санкцій за період вересень 2021 року складає 1 326 233,21 грн.
- за жовтень 2021 року: пеня - 90 950,86 грн., штраф - 300 231,86 грн., 3% річних - 18 190,17 грн., інфляційні витрати - 550 642,37 грн. Загальна сума нарахованих штрафних санкцій за жовтень 2021 року складає 960 015,26 грн.
- листопад 2021 року: пеня - 90 281,77 грн., штраф - 334 304,23 грн., 3% річних - 18 056,35 грн., інфляційні витрати - 409 829,75 грн. Загальна сума нарахованих штрафних санкцій за листопад 2021 року складає 852 472,09 грн.
За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень п.55 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» позивач (НЕК «Укренерго») виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 21.05.2019 №0479-02024 та Додатковою угодою до нього. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та надав послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі Послуги за червень, липень, серпень, вересень, жовтень і листопад 2021 року.
Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов'язань по вищевказаному Договору підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та не оспорюються відповідачем.
Зауваження, претензії, скарги з боку відповідача щодо якості, умов та порядку надання послуг з передачі електричної енергії відсутні.
За приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Виходячи з аналізу п. 6.5 договору судом встановлено, що саме в акті приймання-передачі послуги вказується вартість фактично наданої послуги, обсяг попередніх оплат і сума, яка підлягає оплаті або переплата, як різниця між вартістю фактично отриманої послуги та сумою попередніх оплат.
Отже, суд вважає, що саме з дати отримання відповідного акту виникає обов'язок здійснити оплату протягом трьох банківських днів на суму, зазначену у акті.
Із редакції пункту 6.5 договору вбачається, що саме в акті вказується вартість фактично наданої послуги, обсяг попередніх оплат і сума яка підлягає оплаті (або переплата), як різниця між вартістю фактично отриманої послуги та сумою попередніх оплат. Виходячи з цього, саме з дати отримання відповідного акту виникає обов'язок здійснити оплату протягом 3 банківських днів на суму вказану в акті.
Відповідно до п. 1.7.1. Правил ринку затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Переддефолтний", зокрема, якщо учасник ринку не здійснив оплату послуги з передачі електричної енергії у строк понад 30 календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги.
Таким чином, у Правилах ринку у відносинах між позивачем, як ОСП, та відповідачем, як постачальником електричної енергії прив'язка здійснена саме до акта приймання-передачі послуги. Згідно з п. 6.5 Договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги з передачі електричної енергії протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Отже, даний акт надсилається позивачем у наступному розрахунковому періоді з фактичними даними про споживання контрагентами Постачальника.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що відповідальність за не оплату послуги з передачі електричної енергії у вигляді 7% штрафу, може наставати лише за сукупності двох умов: наявність простроченої оплати після отримання акту приймання-передачі, і термін такого прострочення має становити більше 30 календарних днів.
Судом встановлено, що за період з червня по листопад 2021 року у Користувача існувало прострочення розрахунків згідно актів приймання-передачі більше ніж 30 календарних днів. Таким чином, розрахунок нарахованого позивачем штрафу є обґрунтованим.
Як зазначено вище, п. 6.5. Договору зобов'язує Користувача здійснити розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги.
Порушення вказаного терміну передбачає можливість нарахування пені у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 6.7 договору).
Також, за вказаний період підлягає нарахуванню в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України сума інфляційних витрат та 3% річних.
Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, штрафу, втрат внаслідок інфляції та 3% річних за порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної і повної оплати за надання послуги з передачі електричної енергії, вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення, оскільки відповідає положенням п.6.5, п.6.7 Договору та правилам ст.625 ЦК України
За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів належного виконання відповідачем грошових зобов'язань по вказаному Договору до суду не подано.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Умови зазначеного Договору, які регулюють між сторонами строки та умови розрахунків є чинними і в установленому законом порядку не визнавалися судом недійсними.
Прострочення виконання грошового зобов'язання в спірний період не заперечується відповідачем, підтверджується матеріалами справи та наданим суду розрахунком боргу.
З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи законодавства, суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення пені та господарських санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідають умовам вказаного Договору та положенням ст.625 ЦК України, є обґрунтованими, і такими, що підлягають до задоволення.
За таких обставин, позов підлягає до задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути:
- 2 056 329,92 грн. пені,
- 7 453 206,52 грн. штрафу,
- 2 318 325,54 грн. втрат внаслідок інфляції,
- 392 635,05 грн. 3% річних, за неналежне виконання грошових зобов'язань по договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 21.05.2019 №0479-02024.
Щодо застосування строків позовної давності, яку просив відповідач застосувати до даного спору, суд приходить до наступного.
Відповідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Ст.258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 5 ст. 261 ЦК України, якою врегульовано порядок визначення початку перебігу строку позовної давності, встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Суд враховує, що перебіг строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що за порушення грошового зобов'язання по оплаті послуг, наданих позивачем у червні 2021 року - листопад 2021 року, зважаючи на конкретно визначені строки виконання цих зобов'язань за кожен місяць, у якому відбулось прострочення зобов'язання, позивач нарахував відповідачу пеню за відповідними актами наданих послуг та відповідно до встановлених договором, періодів здійснення планових платежів (в залежності від кількості днів прострочення), починаючи з 02.06.2021 по 14.01.2022.
Проте, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, зокрема, щодо строку позовної давності зі стягнення пені, були продовжені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)" на строк дії карантину.
З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України за № 211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який діє і на час розгляду цієї справи.
Постановою Кабінету Міністрів N 641 від 22.07.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (СОVID -2019), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" в країні продовжено карантин з 01.08.2020 по 19.12.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 карантин продовжено до 31.12.2021, який на даний час триває.
Відтак, суд приходить до висновку, що право на стягнення пені у позивача, в силу закону з 12.03.2020 строк позовної давності є продовженим, а тому строк давності для звернення до суду із цим позовом не пропущено.
Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасиенергозбут” (ЄДРПОУ 42474208, зареєстроване за адресою: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, 166) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ЄДРПОУ 00100227, зареєстроване за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25):
- 2 056 329,92 грн. (два мільйони п'ятдесят шість тисяч триста двадцять дев'ять гривень 92 коп.) пені,
- 7 453 206,52 грн. (сім мільйонів чотириста п'ятдесят три тисячі двісті шість гривень 52 коп.) штрафу,
- 2 318 325,54 грн. (два мільйони триста вісімнадцять тисяч триста двадцять п'ять гривень 54 коп.) втрат внаслідок інфляції,
- 392 635,05 грн. (триста дев'яносто дві тисячі шістсот тридцять п'ять гривень 05 коп.) 3% річних,
- 183 307,46 грн. (сто вісімдесят три тисячі триста сім гривень 46 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 13.04.2023.
Суддя К.І. Довгань