29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"13" квітня 2023 р. Справа № 924/394/23
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , м. Деражня Хмельницької області
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
Фізична особа, ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023р. вказану заяву передано на розгляд судді Заверусі С.В.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
При цьому для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч. 2 ст.115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх чотирьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2021р. у справі № 909/1028/20).
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з вимогами ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, суд звертає увагу, що докази повинні бути актуальними на дату подання відповідної заяви до суду.
Так, заявник у переліку кредиторів, який долучений до заяви, щодо наявної заборгованості перед ТОВ "Вердикт Капітал" посилається на кредитний договір № 5443999 від 30.09.2021р., який відсутній в матеріалах заяви. Крім того, у листі ТОВ "Вердикт Капітал" № 1426 від 24.01.2023р. "Про розгляд заяви ОСОБА_1 " товариством повідомлено, що на підставі договору факторингу № 29-12/2021-45 від 29.12.2021р. право вимоги за договором про споживчий кредит № 102101255 від 26.08.2021р. перейшло до ТОВ "Вердикт Капітал", при цьому за договором факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022р. право вимоги за договором позики № 77479933 від 30.09.2021р. перейшло до ТОВ "Вердикт Капітал". Проте, зазначені договори факторингу заявником не додано. Також щодо наявної заборгованості перед ТОВ "Таліон Плюс" заявником не додано до матеріалів заяви договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р., на який він посилається у переліку кредиторів. Разом з тим, судом звертається увага, що зазначений у переліку кредиторів кредитний договір № С-2U-014426-21-980 від 20.05.2021р. не відповідає долученому до матеріалів заяви договору щодо наявної заборгованості перед АТ "Ідея Банк".
Крім того, як вбачається з матеріалів заяви, фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про неплатоспроможність, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та неможливістю виконання своїх боргових зобов'язань перед кредиторами. При цьому, зазначає про наявність підстав для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 115 КУзПБ (розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати). У конкретизованому списку кредиторів і боржників, який долучений до заяви, боржник вказує, що загальна сума заборгованості становить 664611,88 грн, а саме: 1) ТОВ "Укр Кредит Фінанс" - 100000,00 грн; 2) ТОВ "Бізнес Позика" - 23460,00 грн; 3) ТОВ "Сімпл Мані" - 191100,00 грн; 4) АТ "Ідея Банк" - 126549,04 грн, 80472,35 грн; 5) ОСОБА_2 - 70000,00 грн (виконавчий лист); 6) ТОВ "Вердикт Капітал" - 13416,28 грн, 21097,39 грн; 7) ТОВ "Таліон Плюс" - 38516,82 грн.
Разом з тим, як встановлено судом в ухвалі від 04.04.2023р. у справі № 924/274/23, яка відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України має бути врахована судом у даній справі, у конкретизованому списку кредиторів і боржників, який долучений до заяви, боржник вказує, що загальна сума заборгованості становить 572091,22 грн. Судом було зазначено, що в матеріалах справи наявні докази заборгованості боржника перед кредиторами Акціонерним товариством "ІДЕЯ БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" на суму 61164,42 грн. Будь яке підтвердження заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНСТАФІНАНС", Акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", Товариством з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", які зазначені в реєстрі кредиторів станом на 23.12.2022 в матеріалах справи відсутнє. Відтак з наведеного суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази прострочених зобов'язань боржника перед кредиторами у розмірі не менше 30 розмірів заробітної плати.
Таким чином, враховуючи зазначення боржником у конкретизованих списках кредиторів у справах № 924/394/23 та № 924/274/23 різної кількості кредиторів стосовного одного й того ж боржника ( ОСОБА_1 ) - відповідно 7 та 12 кредиторів, зазначення у конкретизованих списках кредиторів у даних справах різних сум загальної заборгованості по кредиторах: ТОВ "Укр Кредит Фінанс" (100000,00 грн / 60074,00 грн); ТОВ "Бізнес Позика" (23460,00 грн / 23325,09 грн); ТОВ "Сімпл Мані" (191000,00 грн / 80625,54 грн); ТОВ "Вердикт Капітал" (13416,28 грн, 21097,39 грн / 16233,70 грн, 21097,91 грн), ТОВ "Таліон Плюс" (38516,82 грн / 33166,82 грн), зважаючи на відсутність в матеріалах заяви у справі № 924/394/23 усіх первинних договорів (кредитного договору та договорів факторингу), а також беручи до уваги обставини справи № 924/274/23 стосовно наявних доказів заборгованості боржника перед кредиторами лише на суму 61164,42 грн, в даному випадку за наявності суперечливих фактів, наведених заявником у вищезазначених справах, суд позбавлений можливості об'єктивно встановити, що розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) в дійсності становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Верховний Суд у постанові від 21.10.2020р. у справі № 915/36/20 зазначив, що на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
У постанові від 16.11.2022р. у справі № 917/1604/21 Верховний Суд зазначив, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Крім того, Верховний Суд враховує, що у справах про банкрутство (у т.ч. неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Отже, неподання заявником повного переліку вищезазначених договорів, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності боржника, не може бути прийняте судом як належний доказ надання конкретизованого переліку кредиторів, оскільки відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості позбавляє можливості суду надати об'єктивну оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларації про майновий стан боржника за 2020, 2021 та 2022 роки.
Як слідує із матеріалів заяви у справі № 924/394/23, а також як встановлено господарським судом у справі № 924/274/23, відомості подані заявником у Деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020-2022 року не відповідають інформації зазначеній у заяві та матеріалах справи.
Так, представником боржника у заяві від 09.04.2023р. зазначено, що на даний час фінансовий стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, відсутні достатні доходи та майнові активи, зокрема вказано, що відсутнє рухоме майно (в тому числі транспортні засоби). Однак, як вбачається Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 30.03.2023р., долученим представником заявника до матеріалів заяви, за ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб ЗАЗ DAEWOO Т13110 2004 р.в., проте, в поданій заяві ОСОБА_1 стверджує, що зазначений транспортний засіб був відчужений боржником за технічним паспортом 23.08.2004р., на підтвердження чого надано договір купівлі-продажу та акту огляду транспортного засобу. Однак, зазначені докази щодо відчуження транспортного засобу судом оцінюються критично, оскільки вони суперечать Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 30.03.2023р. При цьому, вказані акт та договір не засвідчені підписами сторін, що їх укладали.
Отже, подані заявником декларації про майновий стан боржника за 2020, 2021, 2022 роки не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з наведеним, враховуючи Витяг з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованого за боржником транспортного засобу від 30.03.2023р., за висновком суду не можуть також вважатись виконаними заявником пункти 4, 5 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, у зв'язку з вищезазначеним, заява ОСОБА_1 від 09.04.2023р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Роз'яснити заявнику, що в разі неусунення зазначених недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись статтями 2, 9, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву ОСОБА_1 від 09.04.2023р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху, надавши строк у п'ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме надання:
конкретизованого списку кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) (із врахуванням кредиторів та сум заборгованості, визначених заявником у справі № 924/274/23);
належних доказів наявності (станом на час звернення із заявою до суду) заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві, щодо кожного кредитора окремо (із врахуванням кредиторів, визначених заявником у справі № 924/274/23) із документальним підтвердженням суми грошових вимог, підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (первинних документів - кредитних договорів та договорів факторингу);
опису майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна (із врахуванням транспортного засобу);
належним чином засвідчені копії або оригінали документів, що підтверджують право власності боржника на майно (транспортний засіб) або його відчуження;
заповнені належним чином декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
на виконання вимог ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства надати докази, що підтверджують:
розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) (із врахуванням кредиторів, визначених заявником у справі № 924/274/23) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (в тому числі зобов'язань по кредиторах, визначених заявником у справі № 924/274/23) (банківські виписки, розрахунки, довідки із фінансових установ із зазначенням останнього здійсненого боржником платежу, претензії відповідних осіб тощо);
враховуючи звернення заявника із новою заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (справа № 924/394/23), надати заявнику пояснення стосовно усунення недоліків заяви, визначених чинною ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.04.2023р. у справі № 924/274/23.
Ухвала набирає законної сили 14.04.2023р., оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Заверуха
Виготовлено 2 примірники:
1 - до справи;
2 - заявнику ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Електронна адреса:
представника заявника - advokat_ivk@ukr.net