13 квітня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/80/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О. .
Розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи № 921/80/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СМБ-Плюс", 04128, м. Киів, вул. Берковецька, буд. 6Д, ідентифікаційний номер 44172668;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша чарівна скриня", 03150, м. Київ, вул.. Казимира Малевича, 86П, ідентифікаційний код 35791225;
про:-стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Перша чарівна скриня" (ідентифікаційний код 35791225), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМБ-Плюс" (ідентифікаційний код 44172668) грошові кошти в сумі 62 931,95 грн., а також судові витрати.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Суть справи.
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СМБ-Плюс" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою № без номера від 25.01.2023 (вх.№80 від 26.01.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша чарівна скриня" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша чарівна скриня" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМБ-Плюс" грошові кошти в сумі 62 931,95грн., а також судові витрати.
Підставою позову визначено порушення відповідачем договірних зобов'язань за Договором суборенди нежитлових приміщень від 22.03.2022 року, а саме відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за період з 01 липня по 14 вересня 2022 року.
При цьому позивач посилається на ст. 549, 570,635,1212 Цивільного кодексу України, ст.54, 55,162,163, 164 Господарського кодексу України.
Заперечення відповідача.
Відповідачем не було надано відзиву до матеріалів справи.
Рух справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2023 справа передана на розгляд судді Хома С.О.
Ухвалою від 31.01.2023 позовну заяву № без номера від 25.01.2023 (вх.№80 від 26.01.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "СМБ-Плюс" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків шляхом надання суду підтвердження доплати судового збору за подання даної позовної заяви у встановленому законом порядку та розмірі.
07.02.2023 на поштову адресу суду надійшла Заява про усунення недоліків № без номера від 03.02.2023 (вх. №1040 від 07.02.2023) з доданою квитанцією про доплату судового збору на суму 1710,00 грн.
Ухвалою від 13.02.2023 прийнято позовну заяву № без номера від 25.01.2023 (вх.№80 від 26.01.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "СМБ-Плюс" до розгляду та відкрито провадження у справі №921/80/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 14.03.2023 внесено дані представника відповідача - Зоріна Олексія В'ячеславовича, РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №921/80/23 в підсистемі "Електронний суд".
Явка сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі № 921/80/23 від 13.02.2023 була надіслана на адреси учасників справи рекомендованою кореспонденцією про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позивачу та відповідачу.
Оскільки провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників то представники учасників справи не викликались.
Технічна підтримка.
Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників учасників справи за наявними у справі матеріалами, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Господарський процес.
Згідно з ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У відповідності до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Частиною четвертою ст.240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
22.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМБ-Плюс" (надалі- Суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня" (суборендар) укладено Договір суборенди нежитлових приміщень від 22.03.2022 року згідно якого суборендодавець передає в тимчасове платне володіння і користування (суборенду), а суборендар приймає об'єкт суборенди що розташований за адресою, 46010, Україна, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14 (надалі- об'єкт оренди):
-складське приміщення площею 500 м2 по 72,00 грн/м2 з ПДВ;
-офісне приміщення площею 19,8м2 по 126, 26 грн/м2 з ПДВ.
Згідно п. 1.3. договору про передачу Об'єкта Суборендареві складається акт приймання-передачі.
Згідно п. 1.4. договору після припинення або розірвання даного договору, Об'єкт суборенди повертається Суборендодавцю в тому стані, в якому його отримано.
Відповідно до п. 1.9. договору термін суборенди (термін дії Договору) встановлюється з « 22» березня 2022р. по « 21 березня» 2023р.
Згідно п. 2.1. та п.2.1.1 договору Суборендодавець зобов'язується передати Об'єкт, а Суборендар зобов'язаний прийняти Об'єкт за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п.2.2.4 Суборендар зобов'язується самостійно з наданням Суборендодавцем рахунків на оплату (актів тощо) вчасно і повно сплачувати визначену Договором орендну плату та здійснювати платежі, передбачені п.п.3.1 та 3.2 цього Договору, згідно виставлених рахунків.
Згідно п.2.2.15 Суборендар зобов'язується на день закінчення терміну суборенди у відповідності із застереженнями цього Договору, а також у випадку дострокового розірвання цього Договору, звільнити Об'єкт суборенди та повернути його Суборендарю шляхом складання та підписання відповідного Акта представниками Сторін.
Відповідно до п.3.1 Договору Суборендар сплачує Суборендодавцю орендну плату за користування Об'єктом суборенди. Загалом орендна плата за місяць користування становить суму 38500, 00 грн. (тридцять вісім тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) з ПДВ. До орендної плати не включаються платежі за обслуговування, комунальні платежі, платежі за користування телефоном (за наявності), електроенергією, платежі за опалення, вивіз твердих побутових відходів, водокористування, водовідведення, часткова компенсація вартості утримання сторожа по забезпеченню порядку на території, де знаходиться Об'єкт суборенди, плата за нічну стоянку автомобілів (за наявності) на території Суборендодавця і т.п., які відшкодовуються самостійно Суборендарем окремо від орендної плати згідно виставлених Суборендодавцем рахунків.
Відповідно до п.3.1 Договору Суборендар зобов'язується сплатити Суборендодавцю орендну плату до п'ятого числа поточного місяця. При цьому, орендна плата за перший та останній місяці суборенди сплачується в день підписання акту приймання-передачі Суборендарю Об'єкта суборенди. Суборендар відшкодовує Суборендодавцю інші платежі передбачені п.п.3.1 та 3.2 цього Договору протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту виставлення рахунку.
Згідно п.3.3 Договору розмір орендної плати на протязі дії цього Договору може бути переглянутий сторонами за взаємною згодою, а також змінений Суборендодавцем в односторонньому порядку не більше як чотири рази на рік. Орендна плата підлягає щомісячному індексуванню на величину офіційно встановленого індексу інфляції.
Згідно п.3.5 Договору у випадку закінчення (припинення) у тому числі достроково, строку дії цього Договору, орендна плата сплачується Суборендарем за весь період фактичного користування Об'єктом суборенди, включаючи день його повернення.
Згідно п.3.6 Договору Суборендар починає нараховувати і вносити орендну плату з дня підписання цього Договору суборенди. Орендна плата нараховується до дня припинення відносин за цим договором.
Згідно п.3.7 Договору Сторони зобов'язані звірити стан розрахунків за цим договором і провести остаточні платежі протягом 3-х (трьох) календарних дні після підписання представниками Суборендаря та Суборендодавця акта про повернення Об'єкта суборенди Суборендодавцю.
Відповідно до п. 4.4 Договору у випадку прострочення сплати орендних, комунальних та інших платежів, передбачених цим Договором, Суборендар сплачує Суборендодавцю штраф в розмірі 1000,00 грн., за кожен окремий випадок порушення, протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту вчинення порушення.
Пунктом 5.1. Договору визначено, що цей Договір може бути розірваний за взаємною згодою Сторін шляхом складання у письмовій формі угоди про розірвання цього Договору.
Пунктом 5.2. Договору визначено, що договір може бути припинений Суборендарем в односторонньому порядку шляхом надсилання (надання) листа Суборендодавцю. В такому випадку, Суборендар зобов'язаний повідомити Суборендодавця за один місяць до розірвання Договору. Договір буде вважатися розірваним з моменту спливу місячного строку з дня відправлення листа.
Згідно п.5.3 Договору в разі надходження листа однієї із сторін про небажання продовжувати відносини за цим договором, Суборендар на день закінчення терміну суборенди повинен звільнити орендоване майно та повернути його Суборендодавцю шляхом підписання відповідного Акта приймання-передачі.
Згідно п.5.4 Договору Договір може бути припинений Суборендодавцем в односторонньому порядку, в такому випадку Суборендодавець зобов'язаний повідомити Суборендаря про майбутнє розірвання Договору не пізніше як за десять календарних днів до такого розірвання. Після спливу десяти днів з моменту надсилання повідомлення Суборендодавцем цей Договір буде вважатися розірваним.
Згідно п.5.5 Договору договір може бути припинений в односторонньому порядку у випадку, визначеному в цьому Договорі, а також у випадках передбачених чинним законодавством України
Відповідно до п. 5.6 Договору у випадку припинення дії даного Договору Суборендар зобов'язаний протягом трьох днів повернути Об'єкт Суборендодавцю за актом приймання-передачі.
Згідно п.8.4 Договору усі додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (за наявності).
Згідно п.8.10 Договору даний Договір вступає в силу з моменту підписання і дії до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.
За актом № без номера приймання-передачі приміщення від 22.03.2022 , який є Додатком № 1 до Договору суборенди нежитлового приміщення від 22.03.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "СМБ-Плюс" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша чарівна скриня" прийняло в суборенду нежитлове приміщення, що розташовано за адресою, 46010, Україна, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, а саме складське приміщення площею 500 м2 та офісне приміщення площею 19,8м2.
Позивач зазначає, що на виконання умов вищевказаного Договору, згідно виставлених рахунків від 22.03.2022 №152, від 01.04.2022 № 178, від 02.05.2022 №232, від 01.06.2022 № 283, від 01.07.2022 № 328, від 01.08.2022 №402, від 01.092022 №429 Відповідач платіжними інструкціями від 25.003.2022 № 1687, від 13.04.2022 №1846, від 17.05.2022 № 163, від 07.06.2022 №441, від 13.12.2022№4210, від 13.12.2022 №4209 здійснив перерахування на рахунок Позивача орендної плати разом з комунальними платежами 77 000,00 грн., 10 266,66 грн., 39 211,70 грн., 39 211,51 грн., 2 754,04 грн., 9 400,55 грн. (всього на загальну суму - 177 844,46 грн., куди входить орендна плата за період з 22.03.2022 по 30.06.2022, частково з 01 по 05 липня 2022, з 21.02.2022 по 21.03.2023 та комунальні платежі за період з 22.03.2022 по 31.05.2022), після чого свої зобов'язання за вказаним Договором самовільно припинив виконувати в односторонньому порядку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Відповідач проігнорував договірно-визначені умови, відтак за один місяць про свій намір розірвати в односторонньому порядку, укладений 22.03.2022 року Договір суборенди нежитлового приміщення належним чином не повідомив та в порушення умов, визначених п.п. 2.2.15, 5.6 Договору, ні офісного приміщення площею 19,8 кв.м., ні складського приміщення площею 500 кв.м., за Актом приймання-передачі об'єкта оренди, відповідач позивачу не повернуло і по даний час (на момент заявлення позову до суду).
Позивач стверджує, що лише 21 липня та 13 вересня 2022 року, Відповідач звернувся із листами до Позивача ( листи фактично ідентичні за змістом) про намір розірвати в односторонньому порядку Договір суборенди нежитлового приміщення від 22.03.2022, а саме з 05 серпня 2022 року.
Пропозицію Позивача скерувати свого представника для документального оформлення повернення орендованих приміщень, залишив поза увагою. Позивач зазначає, що акт приймання-передачі об'єкту суборенди, який є єдиним доказом того, що Відповідач дійсно повернув об'єкт суборенди Позивачу в належному стані не складено по даний час.
Проте, позивач зазначає, що 12 вересня 2022 року Відповідач користуючись послугами ТОВ «Нова Пошта», поштовим відправленням скерував на адресу Позивача ключі від взятих в суборенду нежитлових приміщень (поштове відправлення отримано позивачем 14 вересня 2022 року)
Позивач зазначає, що продовжував добросовісно виконувати взяті на себе договірні зобов'язання, продовжив виставляти належно оформлені рахунки для оплати, а саме скерував на адресу Відповідача рахунок на оплату від 01.07.2022 № 328 на суму 41 254,04 грн., з них ПДВ 20 %- 6 875,67 грн., рахунок на оплату від 01.08.2022 № 402 на суму 42 540, 94 грн., з них ПДВ 20 %- 7090,16 грн., рахунок на оплату від 01 вересня 2022 року № 429 на суму 20 670,11 грн., з них ПДВ 20 %- 3 445,02 грн.
Позивач стверджує, що належно скерував 03 серпня та 07 жовтня 2022 року на адресу Відповідача, акти надання послуг від 31.08.2022 №440 на суму 42 646,39 грн., від 14.09.2022 №524 на суму 20 670,11 грн., із повторно направленими рахунками.
Як стверджує позивач, в результаті невиконання відповідачем його зобов'язань за договором у відповідача утворилася заборгованість по сплаті орендної плати згідно виставлених рахунків:
-рахунок від 01.07.2022 № 328 на суму 41 254,04 грн., з них ПДВ 20 %- 6 875,67 грн.
-рахунок від 01.08.2022 № 402 на суму 42 540, 94 грн., з них ПДВ 20 %- 7090,16 грн.
-рахунок від 01 вересня 2022 року № 429 на суму 20 670,11 грн., з них ПДВ 20 %- 3 445,02 грн.
Поряд з цим, позивач зазначає, що 24.03.2022 платіжною інструкцією № 1687 , Відповідачем перераховано на рахунок Позивача 77 000, 00 грн., з яких 38 500 грн. - це оренда плата за користування об'єктом суборенди у період з 21.02.2023 по 21.03.2023 (хоча ця послуга фактично позивачем не надавалася). Окрім цього, 13.12.2022 платіжним дорученням №4209 та 4210 Відповідачем перераховано на рахунок Позивача відповідно 2 754,04 грн. - оплата за отримані комунальні платежі унаслідок користування об'єктом оренди і 9 400, 55 грн. - частково орендна плата за період з 01.07.2022 по 05.07.2022.
Відтак, позивач зазначає, що сума заборгованості Відповідача по орендній платі за період з 01.07.2022 по 14.09.2022 становить - 53 840,5 грн. (104 465,09 грн. (виставлено рахунки) - 38 500 грн. (орендна плата за період з 21.02.2023 по 21.03.2023 (послугу не отримано) - 2 754,04 грн. (оплачені комунальні платежі) - 9 400,55 грн. (частково оплачена орендна плата).
На підставі п. 4.4 договору позивачем здійснено нарахування штрафу у сумі 5000 грн., з яких по 1000 грн. за кожен окремий випадок порушення за період з 01 липня по 14 вересня 2022 року по 5-ти платежах (рахунок від 01.07.2022 № 328 (про необхідність погашення заборгованості за липень 2022 року та за отримані комунальні послуги в червні 2022), рахунок від 01.08.2022 № 402 (про необхідність погашення заборгованості із орендної плати за серпень 2022 року та за отримані комунальні послуги в липні 2022 року), рахунок від 01 вересня 2022 року № 429 (про необхідність погашення заборгованості із орендної плати за період з 01 по 14 вересня 2022 року).
Також позивачем нараховано інфляційні витрати у розмірі 3 478,57 грн., 3% річних у розмірі 642,88 грн.
З метою захисту своїх законних прав та інтересів позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача кошти в сумі 62 931,95 грн., та судові витрати.
Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи підтверджено, що 22.03.2022 позивач передав відповідачу в суборенду нежитлове приміщення що розташовано за адресою, 46010, Україна, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, а саме складське приміщення площею 500 м2 та офісне приміщення площею 19,8м2 по 126, 26 грн/м2 з ПДВ.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
За змістом вищенаведених норм, в силу укладення договору оренди має місце передача однією особою (наймодавцем) майна у тимчасове користування іншій особі (наймачу) за плату на певний строк, що визначений сторонами такого договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).
Частина 3 статті 251 Цивільного кодексу України визначає, що строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням.
Отже, за домовленістю сторін у відповідному правочині встановлюються договірні строки з метою визначення сторонами за договором певного періоду у часі, у який мають бути виконані конкретні зобов'язання, визначені договором.
Сторони дійшли згоди, що Договір діє з 22 березня 2022 року до 21 березня 2023 року (п. 1.9. Договору).
Відповідач Листом (Повторне повідомлення про дострокове розірвання договору суборенди нежитлового приміщення) № без номера від 21.07.2022 повідомив позивача, що у зв'язку з складною економічною ситуацією та запровадженням воєнного стану в Україні Товариство втратило господарську необхідність у використанні Приміщення. У зв'язку із чим 05 серпня 2022 року Товариство повідомило ТОВ «СМБ -Плюс» (позивача), шляхом надсилання на його юридичну та фактичну адреси рекомендованих листів засобами Укрпошти, Повідомлення про дострокове розірвання договору суборенди в односторонньому порядку, а тому просив підписати Акт приймання-передачі (повернення) приміщення в двох екземплярах та надіслати на адресу Відповідача, вважати останнім днем оренди по договору 05 серпня 2022 року та зарахувати оплату за суборенду за липень 2022 року за рахунок оплаченого останнього місяця суборенди.
Проте Позивач зазначає, що лише 21.07.2022 та 13.09.2022 Відповідач звернувся із листами до Позивача про намір розірвати в односторонньому порядку Договір, а саме з 05 серпня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Приміщення вважається повернутим суборендарем Суборендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення (п. 2.2.15 Договору).
Відповідачем до Листа (Повторне повідомлення про дострокове розірвання договору суборенди нежитлового приміщення) № без номера від 21.07.2022 додано підписаний зі сторони Відповідача акт приймання-передачі (повернення) приміщення в двох екземплярах та просив Позивача надіслати на адресу Відповідача підписаний зі сторони Позивача вказаний акт.
12 вересня 2022 року Відповідач користуючись послугами ТОВ «Нова Пошта», поштовим відправленням скерував на адресу Позивача ключі від взятих в суборенду нежитлових приміщень (поштове відправлення отримано позивачем 14 вересня 2022 року).
Відповідач своїм правом на подання Відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень до матеріалів справи не надав.
Поряд з тим, п. 3.5 Договору передбачає, що у випадку закінчення (припинення) у тому числі достроково, строку дії цього Договору, орендна плата сплачується Суборендарем за весь період фактичного користування Об'єктом суборенди, включаючи день його повернення.
Отже, закінчення строку дії договору не звільняє суборендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою та комунальними платежами та іншими платежами.
Доказів про сплату заборгованості Відповідачем матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 4.4 Договору у випадку прострочення сплати орендних, комунальних та інших платежів, передбачених цим Договором, Суборендар сплачує Суборендодавцю штраф в розмірі 1000,00 грн., за кожен окремий випадок порушення, протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту вчинення порушення.
Отже, як підтверджено матеріалами справи, відповідач після дострокового припинення дії договору, повернув позивачу майно лише 14 вересня 2022 року оскільки Позивачем було отримано ключі від приміщення, а тому позивачем правомірно здійснено нарахування на підставі п.3.5 договору орендної плати та інших платежів т за весь період фактичного користування Об'єктом суборенди, включаючи день його повернення, тобто з 01 липня по 14 вересня 2022 року у загальній сумі 53 810,5 грн.
Також, позивачем заявлені до відповідача вимоги про стягнення штрафу у сумі 5000 грн., з яких по 1000 грн. за кожен окремий випадок порушення за період з 01 липня по 14 вересня 2022 року по 5-ти платежах. нараховано відповідно до п. 4.4. Договору.
Відповідач власного контррозрахунку та доказів в спростування підстав для нарахування штрафу не надав.
Як вже було встановлено судом, в пункті 4.4. Договору сторонами погоджено, що у випадку прострочення сплати орендних, комунальних та інших платежів, передбачених цим Договором, Суборендар сплачує Суборендодавцю штраф в розмірі 1000,00 грн., за кожен окремий випадок порушення, протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту вчинення порушення.
Розрахунок штрафу у сумі 5000 грн. є арифметично вірними, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Також позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 3 478,57 грн., 3% річних у розмірі 642,88 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат по кожному рахунку окремо, встановив його часткову помилковість, а саме позивач допустився помилки, а саме здійснив нарахування 3% річних та інфляційних витрат на суму заборгованості 53 810.5 грн. та 5000 грн. штрафу по Договору, тобто на загальну суму 58 810,5 грн., у зв'язку з чим, суд за допомогою програми «calculator.in.ua» зробив власний розрахунок 3% та інфляційних витрат.
Сума боргу (53 810,5 грн), Період розрахунку ( з 15.09.2022 по 25.01.2023).
Таким чином, загальний розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 588,23 грн.
Таким чином, загальний розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 3 638,77 грн.
Водночас, суд зазначає, що за рахунками за період з 15.09.2022 по 25.01.2023 року, за розрахунком суду розмір інфляційних витрат є більшим, ніж заявлено позивачем. Однак, оскільки згідно приписів ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, загальний розмір інфляційних витрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 3 478,57 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СМБ-Плюс" та стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша чарівна скриня" 53 810,5 грн. основної заборгованості, 3 478,57 грн. - інфляційних витрат, 588,23грн. - 3% річних та 5000 грн. - штрафу.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
Витрати на правову допомогу.
У відповідності до ч.ч.1,3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При цьому, у разі відмови у позові такі витрати, згідно з ч.4 ст.129 ГПК України покладаються на позивача.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з позовної заяви, позивач, заявляючи вимоги про відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу склали 8 250 грн.
Відповідно до положень ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
У підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем надано суду копію Договору № 48/23 про надання юридичних послуг від 17.01.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СМБ-Плюс» та адвокатом Трач Віктором Івановичем.
Разом з тим, як зазначено вище, відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката,визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Пунктом 2.2.Договору № 48/23 про надання юридичних послуг від 17.01.2023 року передбачено, що початок виконання робіт визначається з моменту набрання цим Договором чинності. Закінчення робіт з консультування закінчується моментом підписання Акта прийому -передачі виконаних робіт з питання представництва в загальних та господарських судах України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проте заявник, звертаючись з відповідно заявою до суду не надав відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, зокрема передбаченого умовами договору акту приймання-передачі закінчення робіт з консультування, підписаного сторонами договору про надання юридичних послуг.
За таких обставин, господарський суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СМБ-Плюс» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає, з огляду на недоведеність останнім обсягу наданих послуг і виконаних робіт.
Судовий збір.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Товариством з обмеженою відповідальністю «СМБ-Плюс» за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 943,98 грн. згідно платіжної інструкції № 427 від 24.01.2023 та у розмірі 1740,02 грн. згідно платіжної інструкції № 442 від 03.02.2023.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахуванням п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору на суму 2 681,66 коп. на користь позивача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша чарівна скриня" (03150, м. Київ, вул.. Казимира Малевича, 86П, ідентифікаційний код 35791225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМБ-Плюс" (04128, м. Киів, вул. Берковецька, буд. 6Д, ідентифікаційний номер 44172668):
- 53810,5 грн. - основного боргу;
- 3 478,57 грн. - інфляційні втрати;
-588,23 грн.- три проценти річних;
-2 681,66 грн.- судового збору в повернення сплачених судових витрат.
3.В решті позову- відмовити.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 13 квітня 2023 року.
Суддя С.О. Хома