вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"11" квітня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/207/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Генерала Алмазова, 4а, Київ 11, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) до Фізичної особи-підприємця Баюн Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 288 907 грн 32 коп.
учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання
01.03.2023 до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Фізичної особи-підприємця Баюн Наталії Володимирівни про стягнення 288 907 грн 32 коп. (з яких - 288 300 грн 00 коп. - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 607 грн 32 коп. - заборгованість за недозволеним овердрафтом, в т.ч. прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску - 44 153 грн 45 коп).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 11.08.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою підприємцем Баюн Наталією Володимирівною укладено Заяву про надання кредиту «Кредитна картка для підприємців», відповідно до п. 2 якої встановлений ліміт 273 000 грн 00 коп.
09.09.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та Фізичною особою підприємцем Баюн Наталією Володимирівною укладено заяву про надання кредиту "Кредитна картка для підприємців" № 011/17530/1202392, відповідно до якої кредитор зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в межах поточного ліміту (кредит) на умовах кредитного договору в межах максимального ліміту 300 000 грн 00 коп. строком на 48 місяців, фіксована відсоткова ставка 29, 9 % за користування недозволеним овердрафтом у розмірі 49 % річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати інші зобов'язання в порядку та строки, визначені заявою-Договором. Розмір поточного ліміту на дату підписання заяви 273 000,00 грн (п. 1.3. заяви-договору).
Позивач зазначає, що надав позичальнику кредит шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника, відкритого в АТ "Райффайзен Банк" в межах поточного ліміту, тобто банк виконав свої зобов'язання.
Проте всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснює погашення кредитної заборгованості, у зв'язку з чим станом на 16.11.2022 заборгованість останнього перед позивачем за кредитним договором становить 288 907 грн 32 коп.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 03.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/207/23. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 28.03.2023. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвалою від 03.03.2023 у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Фізичної особи-підприємця Баюн Наталії Володимирівни про стягнення 288 907 грн 32 коп. - відмовлено.
Ухвалою від 28.03.2023 розгляд справи відкладено на 11.04.2023.
10.04.2023 від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» надійшла заява про проведення судового засідання 11.04.2023 без участі його представника.
11.04.2023 судом встановлено, що позивач та відповідач у справі не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а саме - ухвали від 28.03.2023) за трек-номером 3301312472237.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою від 03.03.2023 та від 28.03.2023 які направлялись на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та позовній заяві, а саме: вул. Щаслива, 33/2, Рівне, 33028.
Органом поштового зв'язку повернуто ухвали суду, що направлялася для відповідача, з відміткою "за закінченням терміну зберігання" що підтверджується повідомленнями поштового зв'язку, які знаходяться в матеріалах справи - трек-номер поштового відправлення 3301312423 (ухвала від 03.03.2023) та 3301312472229 (ухвала від 28.03.2023).
Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.
Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються і у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал від 03.03.2023 та від 28.03.2023 у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання, тобто його власною волею.
Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
При цьому за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).
Таким чином, господарським судом вчинено заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, а неотримання відповідачем ухвали про відкриття провадження та про відкладення розгляду справи є наслідком бездіяльності щодо їх належного отримання. З огляду на викладене, в розумінні вимог ГПК України вказані ухвали від 03.03.2023 та від 28.03.2023 вважаються врученими відповідачу належним чином - 14.03.2023 ухвала від 03.03.2023 та 04.04.2023 ухвала від 28.03.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов'язковою та зважаючи на наявність вказаної заяви позивача, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників позивача та відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою від 03.03.2023 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов суду - 15 днів з дня отримання даної ухвали.
Оскільки відповідач вважається таким, що отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 14.03.2023, отже строк на подання відзиву сплинув 29.03.2023.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
09.09.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та Фізичною особою підприємцем Баюн Наталією Володимирівною укладено заяву про надання кредиту "Кредитна картка для підприємців" № 011/17530/1202392 (далі - Заява, Кредитний договір), відповідно до умов якої з дати встановлення (зміни) поточного ліміту клієнт має право отримати, а банк зобов'язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на Картковому рахунку №иА883255700000000260012158018/СКР 1908871700, надати Клієнту в межах Поточного ліміту кошти (Кредит), а клієнт зобов'язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів Кредиту з Карткового рахунку у випадках, визначених Договором.
Мета (цільове використання Кредиту), - є фінансування господарської (підприємницької) діяльності Позичальника, та сплата клієнтом страхового платежу згідно п. б цієї Заяви у зв'язку із чим до відносин сторін не застосовується Закон України «Про споживче кредитування» (п.1. Кредитного договору).
Максимальний ліміт Кредиту за Договором складає 300 000,00 грн. В межах Максимального ліміту встановлюється поточний ліміт. На дату укладання Договору Поточний ліміт Кредиту складає 273 000,00 грн.
Строк дії Кредиту 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування) (п. 1.4 Заяви).
Строк кредиту встановлений пунктом 1.4 Заяви, без укладання додаткових заяв (договорів) до Заяви. Банк має право продовжити строк кредиту на той самий строк, за умови що на останній робочий день строку кредиту Банк не отримав листа клієнта про відмову від подовження строку кредиту (п. 3.1 Заяви). В розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви відображена пролонгація дії Договору у відповідності до п. 1.4.
Протягом всього строку фактичного користування Кредитом Клієнт зобов'язаний сплачувати щомісяця Банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9 % річних.
Процентна ставка за користування Недозволеним овердрафтом складає 49% річних.
Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії згідно умов Договору та тарифів кредитора, та виконати всі - інші зобов'язання в порядку та строки, визначені Договором.
Як встановлено судом, перед укладенням та підписанням Кредитного договору, Позичальник 11.08.2021 звернувся до Банку із Заявою на відкриття Карткового рахунку та отримання Кредиту в рамках продукту «Кредитна картка для підприємців» (для фізичних осіб-підприємців) та рамках Угоди № СМЛРІ-1699745 від 11.08.2021.
Своїм підписом під відповідним документом відповідач засвідчив, що отримав всю інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», зазначена інформація для позичальника є доступною, повною та достатньою для правильного розуміння суті фінансових послуг, що надаються/пропонуються Банком, умови запитуваного кредитування є зрозумілими, відповідають інтересам останнього, є розумними та справедливими.
На умовах цієї заяви, з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту клієнт має право отримати, а Банк зобов'язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на картковому рахунку надати клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов'язаний повернути Банку кредит та сплатити проценти за його користування.
На дату підписання Заяви Поточний ліміт становить 273 000,00 грн. Датою початку кредитування є наступний робочий день, що слідує за датою підписання Заяви. Банк повідомляє клієнта про розмір поточного ліміту в наступному періоді шляхом направлення СМС-повідомлення на номер телефону, що наданий клієнтом при підписанні заяви або інший номер телефону, що наданий клієнтом в процесі обслуговування, згідно порядку, передбаченому підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 розділу 8 Правил (п. 2.1 Заяви)
Як вбачається із матеріалів справи, а саме з виписки по рахунку за період з 09.09.2021 до 16.11.2022 позивач (кредитор) надав відповідачу (позичальнику) кредит шляхом безготівкового перерахування кредитних на картковий рахунок позичальника, відкритого в АТ «Райффайзен Банк», в межах Поточного ліміту.
Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання, надавши позичальнику кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Договору.
Проценти нараховуються та сплачуються клієнтом в порядку, визначеному підпунктами 2.5.2, 2.5.3 пункту 2.5 статті 2 Розділу 8 Правил (п. 4.1 Заяви).
Згідно з п. 4.2. в порядку та на умовах, визначених підпунктом 2.5.5-2.3.6 пункту 2.5 статті 2 Розділу 8 Правил, клієнт зобов'язаний сплачувати Банку обов'язковий щомісячний платіж за користування кредитом в розмірі п'ять (5) відсотків від власної заборгованості перед Банком, але не менше фіксованої суми, встановленої Тарифами Банка на ведення та обслуговування карткових рахунків, до яких встановлений ліміт кредитування, або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму.
Відповідно до умов п. 4.3. Договору у визначений п.п. 2.5.5. п. 2.5. Статті 2 Розділу 8 Правил строк Клієнт зобов'язаний забезпечити наявність коштів на КР або на рахунку, зазначеному в п. 1.7 Заяви, а у випадку його відсутності /закриття на будь-яких інших рахунках клієнта в Банку (в тому числі - на рахунках клієнта як фізичної особи) для подальшого здійснення Банком Договірного списання коштів згідно з умовами, передбаченими пунктом 9 Угоди.
Також відповідно до умов ст. 8. Договору, Сторони погодили, що Додатково до визначеної Розділом 9 Правил, Клієнт зобов'язаний на вимогу Банку сплатити останньому: за кожний випадок прострочення виконання передбачених Заявою грошових зобов'язань - штраф у розмірі, визначеному підпунктом 1.14.1. пункту 1.14 Статті 1 Розділу 9 Правил, окрім випадків невиконання грошових зобов'язань, пов'язаних з накладенням арешту на грошові кошти, що обліковуються на Картковому рахунку; за невиконання або неналежне виконання Клієнтом зобов'язань, визначених пунктом 1.8 Заяви - штраф у розмірі, визначеному підпунктом 1.14.2. пункту 1.14 Статті 1 Розділу 9 Правил за кожне таке порушення.
Крім того, відповідно до умов ст. 7 Договору, Позичальник засвідчив та гарантував, що він має відповідний фінансовий стан та володіє достатнім рівнем платоспроможності, і кредитоспроможності, необхідних для вчасного виконання ним визначених Заявою зобов'язань; не існує і йому невідомі обставини, які можуть негативним чином вплинути на виконання ним визначених Заявою зобов'язань або про будь-які інші поточні або майбутні зобов'язання, які можуть мати пріоритет над виконанням визначених Заявою зобов'язань (крім зобов'язань, що можуть мати пріоритет в силу закону), в тому числі не існує жодної з обставин, передбачених п.п. 2.4.1. п. 2.4. Статті 2 Розділу 8 Правил.
Фінансові документи та інші надані Банку документи були подані останньому в завершеному і правильному стані і вірно відображають стан справ, фінансове становище і результат діяльності Клієнта на дату подання відповідних документів.
Підписуючи Договір Клієнт засвідчив, що він до його підписання отримав, повністю ознайомлений та згоден із змістом Договору, Правил страхування, Програми страхування, а також ознайомлений та згоден з передбаченим Договором порядком зміни Правил, становлення Тарифів та лімітів.
Отже, з укладенням Договору (Заяви) у Позичальника виник обов'язок повернута Банку кредит та відсотки за Договором у строки та в розмірах чітко встановлених умовами Договору.
Проте всупереч вимогам Кредитного договору Відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснює погашення кредитної заборгованості, у зв'язку з чим станом на 16.11.2022 заборгованість останнього перед Позивачем за Кредитним договором становить 288 907,32 гривень, яка складається заборгованості за дозволеним овердрафтом - 288 300,00 грн, заборгованості за недозволеним овердрафтом - 607,32 гривень (в т.ч. прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску - 44 153,45 грн), що відображено у розрахунку заборгованості по картковому кредиту відповідача.
Дозволений овердрафт - кредит, який надається Банком Клієнту в межах Ліміту дозволеного овердрафту в разі перевищення суми операції Держателем ПК залишку коштів на Рахунку та в інших випадках, визначених цим Договором.
Недозволений овердрафт - автоматичне надання Банком кредиту Клієнту в разі виникнення заборгованості за Рахунком у зв'язку з перевищенням витратного ліміту таабо Ліміту Дозволеного овердрафту та ліміт обов'язкового залишку за Рахунком, в тому числі у зв'язку з виникнення заборгованості за комісіями та іншими платежами, належними до сплати Банку (за наданими ним послуги), а також перенесення коштів на рахунок простроченої заборгованості у зв'язку з невчасною сплатою заборгованості за Дозволеним овердрафтом, процентів за Дозволеним овердрафтом та Недозволеним овердрафтом у відповідності до умов цього Договору та Тарифів Банку.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку по поверненню кредитних коштів, наданих йому банком за договором, позивач 27.11.2022 направив на адресу відповідача вимогу № 114/5-К-267490 від 16.11.2022 про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, в якій повідомив про прострочену заборгованість в сумі 44 153 грн 45 коп., у зв'язку із чим вимагав здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі в сумі 288 907 грн 32 коп.
Вимога позивача не отримана відповідачем та 02.01.2023 повернулася за зворотною адресою із підстав «за закінченням встановленого терміну зберігання" (трек-номер відправлення 0600021914212), що стало підставою для звернення позивача із даним позовом за захистом свого права до суду.
Матеріали справи містять Статут АТ "Райффайзен Банк" в редакції, затвердженій Загальними зборами акціонерів (протокол № 3б-64 від 17.10.2022), у п. 1.3 якого визначено, що Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" є правонаступником за всіма правами та обов'язками Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".
Матеріали справи серед іншого містять копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Баюн Наталії Володимирівни, заяву від 11.08.2021 на відкриття Карткового рахунку та отримання кредиту в рамках продукту «Кредитна картка для підприємців (для фізичних осіб-підприємців) до Договору банківського обслуговування, заяву від 11.08.2021 про надання попереднього рішення щодо кредитування, заяву про акцепт Публічної пропозиції/Угода № СМDPI-1699745 від 11.08.2021, заяву від 09.09.2021 про надання кредиту "Кредитна картка для підприємців" № 011/17530/1202392, довідку по рахунку за період з 09.09.2021 до 16.11.2022, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача станом на 27.01.2023; публічну пропозицію позивача.
Судом встановлено, що станом на час укладення кредитного договору 09.09.2021 відповідач перебував у статусі фізичної особи-підприємця та укладав вказаний договір як фізична особа-підприємець.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст.193 ГК України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається із матеріалів справи, між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого відповідно до п. 1.3 Статуту є позивач, та фізичною особою-підприємцем Баюн Наталією Володимирівною, був укладений договір банківського обслуговування.
Суд встановив, що на виконання своїх договірних зобов'язань позивач надав відповідачу кредит шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджується банківською випискою.
Банківська виписка з рахунку позичальника є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує рух коштів по банківському рахунку відповідача, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. (Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц від 25.05.2021).
Згідно із п. 42 Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/10254/18 від 23.09.2019, виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості. При цьому банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належним доказами надання позичальнику кредитних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, положення якої згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України застосовуються до відносин за кредитним договором, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Частиною 2 ст.1050 ЦК України унормовано, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В ході судового розгляду відповідач не спростував факту наявності спірної суми заборгованості та не надав доказів погашення заборгованості за кредитом.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 28.10.2010 в справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008 в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст.75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 288 907 грн 32 коп. (з яких - 288 300 грн 00 коп. - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 607 грн 32 коп. - заборгованість за недозволеним овердрафтом, в т.ч. прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску - 44 153 грн 45 коп).
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 288 907 грн 32 коп., то розмір судового збору пропорційно частині задоволеної вимоги становить 4 333 грн 61 коп., який сплачено позивачем згідно з платіжним дорученням № 16606 від 27.01.2023, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 196, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Фізичної особи-підприємця Баюн Наталії Володимирівни про стягнення 288 907 грн 32 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Баюн Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Генерала Алмазова, 4а, Київ 11, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) 288 907 (двісті вісімдесят вісі тисяч дев'ятсот сім) грн 32 коп. (з яких - 288 300 (двісті вісімдесят вісім тисяч триста) грн 00 коп. заборгованість за дозволеним овердрафтом, 607 (шістсот сім) грн 32 коп. - заборгованість за недозволеним овердрафтом, в т.ч. прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску - 44 153 (сорок чотири тисячі сто п'ятдесят три) грн 45 коп).
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Баюн Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Генерала Алмазова, 4а, Київ 11, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) 4 333 (чотири тисячі триста тридцять три) грн 61 коп. судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2023.
Суддя Романюк Ю.Г.