вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
28.03.2023 Справа № 917/1273/22
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Полтава", вул.Соборності, 62, м. Полтава, Полтавська область, 36029
до відповідача Фізичної особи-підриємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 82 929,94 грн заборгованості,
Секретар судового засідання Тенцька С.В.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 28.03.2023 р.
12.10.2022 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Полтава" до Фізичної особи-підриємця ОСОБА_1 про стягнення 76 392,52 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору оренди майна № 88 від 01.01.2022, з яких : 33 015,49 грн основний борг, 4 950,95 грн пеня, 4 432,89 грн інфляційних втрат, 501,19 грн 3% річних від суми боргу та 33 492,00 грн штрафу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2022 року справу № 917/1273/22 розподілено судді Ківшик О.В.
Ухвалою від 17.10.2022 року суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Полтава" без руху та надав позивачу строк 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.
27.10.2022 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх № 7991) на виконання вимог ухвали суду від 17.10.2022 року про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 27.10.2022 року суд прийняв зазначену позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також встановив відповідачу строк, зокрема, для подання відзиву на позов, для подання передбаченої приписами ч. 4 ст. 250 ГПК України заяви з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та для подання суду (за бажанням) клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Направлення сторонам в паперовому вигляді ухвали суду від 27.10.2022 року у строк, передбачений ст. 242 ГПК України, не відбулось у зв'язку з відсутністю окремих номіналів поштових марок та тимчасовим припиненням Господарським судом Полтавської області відправлення поштової кореспонденції у паперовому вигляді, про що на офіційному вебсайті суду було розміщене відповідне інформаційне повідомлення. Дана обставина зафіксована у наявному в матеріалах справи акті від 27.10.2022, який підписаний відповідальними працівниками суду.
07.11.2022 суд надіслав сторонам копію ухвали суду від 27.10.2022 року, направлена відповідачу копія вказаної ухвали суду за зазначеною у позовній заяві адресою повернулась до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
04.11.2022 р. представником відповідача було надане до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, фактично представник ознайомився з матеріалами справи 28.11.2022 р., про що свідчить вчинена ним розписка на клопотанні (а.с. 156).
20.12.2022 р. представником відповідача до Господарського суду Полтавської області надано:
1) відзив вх. № 10066 на позовну заяву, за мотивами якого відповідач позов не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн (а.с. 163-192);
2) клопотання вх. № 10067 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, у якому вказує про дотримання встановленого строку на подання даного клопотання та одночасно просить суд поновити даний строк (а.с. 193);
3) заперечення вх. № 10068 проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у якому вказує про дотримання встановленого строку на подання даного заперечення та одночасно просить суд поновити даний строк (а.с. 194-196);
4) заяву вх. № 10069 про поновлення строку на подання відзиву (а.с. 197-201). В обґрунтування підстав пропущення встановлених судом строків представник відповідача стверджує про перебування відповідача за кордоном через впроваджений військовий стан.
Зазначені процесуальні заяви здано на пошту 12.12.2022 року, про що свідчить дата оформлення накладної Укрпошти (конверт - а.с. 192).
12.01.2023 позивач надав відповідь на відзив вх. № 374, в якому спростовує доводи відповідача.
12.01.2023 на адресу Господарського суду Полтавської області від позивача надійшла заява від 09.01.2023 (вх № 375) про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 82 929,94 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору оренди майна № 88 від 01.01.2022, з яких : 33015,49 грн основний борг, 6 882,47 грн пеня, 8 628,60 грн інфляційних втрат, 911,38 грн 3% річних від суми боргу та 33 492,00 грн штрафу. Позивач також просить суд покласти на відповідача понесені ним судові витрати, а саме : 2 481,00 грн витрат на сплату судового збору та 25 000 грн витрат на правову допомогу. До даної заяви долучено докази її направлення відповідачу.
Відповідно п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Суд ухвалою від 30.01.2023 клопотання відповідача вх. № 10067 від 20.12.2022 р про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задовольнив; ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; призначив справу до розгляду у судове засідання на 14.02.2023 на 09:00 год.; заяву із запереченням відповідача вх. № 10068 від 20.12.2022 р проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишив без задоволення; відмовив у задоволенні заяви вх. № 10069 від 20.12.2022 р про поновлення строку на подання відзиву; відмовив у задоволенні клопотань про поновлення встановлених судом процесуальних строків, викладених у клопотанні вх. № 10067 від 20.12.2022 р та запереченні вх. № 10068 від 20.12.2022 р.
30.01.2023 відповідач надав суду клопотання про долучення доказів вх. № 1149, а саме: засвідчену копію відповіді ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” № 29-17/2260 від 27.12.2022 на адвокатський запит, документально обґрунтований контррозрахунок, засвідчену копію довідки АТ “Приватбанк”, оригінал заяви свідка ОСОБА_2 від 23.01.2023. До вказаного клопотання долучено докази його направлення позивачу.
Суд долучає вищезазначені докази до матеріалів справи та надасть їм оцінку при вирішенні даного спору.
При вирішенні клопотання відповідача суд керувався наступним.
За змістом статті 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Частина перша статті 89 ГПК України встановлює, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Беручи до уваги, що подана відповідачем заява свідка не відповідає вимогам процесуальної норми щодо встановленої форми такої, заява про виклик свідків є похідною від заяви свідка, суд відмовляє у задоволенні даного клопотання.
13.02.2023 позивач надав суду доповнення на відзив вх. № 1868 від 13.02.2023 (том справи 2, а.с. 27-32), в яких спростовує доводи відповідача.
У судовому засіданні 14.02.2023 року суд оголосив протокольну ухвалу про перерву до 02.03.2023 року до 10:00 год, про що представники сторін повідомлені під розписку.
У судове засідання 02.03.2023 року сторони представництво не забезпечили.
Представник відповідача надав суду клопотання вх. № 2675 від 01.03.2023 року про перенесення судового засідання.
Суд визнав вказані причини незабезпечення представництва у судове засідання поважними та задовольнив клопотання; відклав судове засідання на 16.03.2023 року на 10:00 год.
15.03.2023 відповідач надав відзив на заяву про збільшення позовних вимог вх. № 3319, в якому заперечує проти збільшення позовних вимог.
15.03.2023 відповідач надав клопотання вх. № 3318 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача, оскільки розцінює дані витрат як неспіврозмірні та такі, що є прихованим способом збільшення позовних вимог.
15.03.2023 відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив.
21.03.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 28.03.2023 року.
28.03.2023 року від позивача надійшла заява від вх № 3847 про часткову відмову від позовних вимог, відповідно до якої останній відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 6 882,47 грн пені, 8 628,60 грн інфляційних втрат, 911,38 грн 3% річних від суми боргу та просить суд стягнути з відповідача 66 507,49 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору оренди майна № 88 від 01.01.2022, з яких : 33 015,49 грн основний борг та 33 492,00 грн штрафу. Позивач також просить суд покласти на відповідача понесені ним судові витрати, а саме : 2 481,00 грн витрат на сплату судового збору та 25 000 грн витрат на правову допомогу. До даної заяви долучено докази її направлення відповідачу.
Статтею 191 ГПК України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Оскільки дані дії позивача не суперечать чинному законодавству України, суд приймає відмову від позову.
Відповідно до приписів п. 3 ст. 191 ГПК України та п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 28.03.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог, представник відповідача заперечив проти позовних вимог.
28.03.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконував зобов'язання по сплати орендної оплати за Договором оренди майна № 88 від 01.01.2022, чим порушив умови господарських зобов'язань, встановлені зазначеним договором та законом.
Враховуючи вищевикладене, Позивач, просить суд задовольнити позовні вимоги у даній справі з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: копія Договору оренди майна № 88 від 01.01.2022, копія акиу приймання-передачі від 01.01.2022, копія додатку №1 до Договору оренди частини майна від 01.01.2022, копія Додаткової угоди № 1 від 28.01.2022 до Договору оренди майна № 88 від 01.01.2022, копія Додаткової угоди № 2 від 31.03.2022 до Договору оренди майна № 88 від 01.01.2022, копія Додаткової угоди № 3 від 31.04.2022 до Договору оренди майна № 88 від 01.01.2022, копія Додаткової угоди № 4 від 31.05.2022 до Договору оренди майна № 88 від 01.01.2022, копія Договору № 469-7 від 01.12.2022 з індивідуальним споживачем про надання централізованого водопостачання з додатками, копія Договору № 2925 “С” від 15.12.2011 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, копія Договору №м22311245 від 01.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, копія заяви-приєднання від 01.03.2021, копія Договору про № 425-ПС від 28.05.2012 про спостереження за спрацюванням засобів пожежної сигналізації з додатками, копія Договору № 59 від 01.01.2013 на покриття експлуатаційних втрат, копія рахунку на оплату основної частини орендної плати за січень № 2 від 04.01.2022, копія рахунку на змінну частину орендної плати за січень 2022, копія рахунку на послуг пожежеспостереження № пт000000642 від 01.01.2022, копія рахунку № 954-01 від 20.01.2022 КП ПОР “Полтававодоканал”, копія рахунку № 245 від 31.01.2022 КП “ЖЕО №2”, копія рахунку №АВ-1280 від 31.01.2022 ПОКВПЕГ “Полтаватеплоенерго”, копія рахунку на оплату основної частини орендної плати за лютий № 26 від 24.02.2022, копія рахунку на змінну частину орендної плати за лютий 2022, копія рахунку №969 від 28.02.2022 КП “ЖЕО №2”, копія рахунку “А 22311245 від 28.02.2022 ТОВ “Полтаваенергозбут”, копія рахунку послуг пожежеспостереження № Пт000000747 від01.02.2022, копія рахунку № АВ-3403 від 28.02.2022 ПОКВПЕГ “Полтаватеплоенерго”, копія рахунку № НОМЕР_1 КП ПОР “Полтававодоканал”, копія рахунку на оплату основної частини орендної плати за березень № 59 від 11.03.2022, копія рахунку на змінну частину орендної плати за березень № 106 від 31.03.2022, розрахунок змінної частини орендної плати за березень 2022, копія рахунку № А 22311245 від 31.03.2022 ТОВ “Полтаваенергозбут”, копія рахунку послуг пожежеспостереження № Пт000001134 від 01.03.2022, копія рахунку № АВ-5484 від 31.03.2022 ПОКВПЕГ “Полтаватеплоенерго”, копія рахунку № НОМЕР_2 КП ПОР “Полтававодоканал”, копія рахунку на оплату основної частини орендної плати за квітень № 118 від 04.04.2022, копія рахунку на змінну частину орендної плати за березень № 149 від 30.04.2022, розрахунок змінної частини орендної плати за квітень 2022, копія рахунку № А 22311245 від 30.04.2022 ТОВ “Полтаваенергозбут”, копія рахунку послуг пожежеспостереження № 1497 від 30.04.2022, копія рахунку № АВ-7523 від 30.04.2022 ПОКВПЕГ “Полтаватеплоенерго”, копія рахунку № АВ-7523 від 30.04.2022 ПОКВПЕГ “Полтаватеплоенерго”, копія рахунку № 954-04 від 30.04.2022 КП ПОР “Полтаватеплоенерго”, копія рахунку на оплату основної частини орендної плати № 128 від 03.05.2022, копія рахунку на оплату орендної плати № 180 від 31.05.2022, розрахунок змінної частини орендної плати за травень 2022, копія рахунку послуг пожежеспостереження Пт000001794 від 01.05.2022, копія рахунку № АВ-9494 від 01.12.2021 ПОКВПЕГ “Полтаватеплоенерго”, копія рахунку № 954-05 від 24.05.2022 КП ПОР “Полтававодоканал”, копія рахунку на оплату орендної плати № 156 від 03.06.2022, копія рахунку на змінну частину орендної плати № 217 від 30.06.2022, розрахунок змінної частини орендної плати за червень 2022, копія рахунку № 3871 від 30.06.2022 КП “ЖЕО №2”, копія платіжного доручення № 2229 від 07.07.2022, копія рахунку № АВ-15273 від 30.06.2022 ПОКВПЕГ “Полтаватеплоенерго”, копія платіжного доручення № 2250 від 20.07.2022, копія перерахунку вартості наданих послуг № АВ-12339 від 25.06.2022 ПОКВПЕГ “Полтаватеплоенерго”, копія акту-приймння робіт (надання послуг) № Пт000002218 від 30.06.2022 послуги пожеже спостереження, копія платіжного доручення № 2208 від 27.06.2022, акт купівлі-продажу електричної енергії 30.06.2022 ТОВ “Полтаваенергозбут”, копія деталізації розрахунку по об'єктах № 2230 за червень 2022, копія платіжного доручення №2243 від 13.07.2022, копія рахунку на оплату основної частини орендної плати № 193 від 04.04.2022, копія рахунку на змінну частину орендної плати № 241 від 31.07.2022, розрахунок змінної частини орендної плати за липень 2022, копія рахунку № АВ-17552 від 31.07.2022 ПОКВПЕГ “Полтаватеплоенерго”, копія платіжного доручення № 2290 від 09.08.2022, копія акту надання послуг № 4596 від 31.06.2022, копія платіжного доручення № 2300 від 15.08.2022, копія акту здачі-прийому робіт (надання послуг) № Пт000002542 від 31.07.2022 послуг пожежеспостереження, копія платіжного доручення № 2271 від 01.08.2022, копія акту прийому-передачі електричної енергії № 22311245 від 31.07.2022, копія деталізації розрахунку по об'єктах № 2230145 за липень 2022, копія платіжного доручення № 2296 від 12.08.2022, копія рахунку на оплату основної частини орендної плати № 240 від 09.08.2022, копія перерахунку вартості наданих послуг № АВ-19506 від 31.09.2022 ПОКВПЕГ “Полтаватеплоенерго”, копія банківських виписок по оплаті послуг, копія претензії № 64 від 10.08.2022 з доказами направлення,та ін.
Відповідач у відзиві, проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що:
- заборгованість відповідача є поточною, та затримки у сплаті орендної плати були спричинені форс-мажорними обставинами - військовою агресією РФ та введений в Україні воєнного стану;
- за липень 2022 року розмір орендної плати становить 8 500,00 грн, оскільки між сторонами укладено додаткову угоду до Договору № 5 від 30.06.2022. На підтвердження даної обставини відповідач надав копію додаткової угоди № 5 від 30.06.2022 (том справи 1, а.с. 177). Отже відповідач заперечує нарахований позивачем розмір орендної плати за липень 2022;
- відповідач заявляє, що ним було сплачено орендну плату за перший і останній місяці оренди;
- відповідач зазначає, що позивачем було виставлено відповідачу рахунки на відшкодування витрат за опалення згідно Договору № 2925 від 15.12.2021 щодо опалення офісу за адресою : м. Полтава, вул. Соборності, 62/14 за період з січня 2022 по червень 2022 на загальну суму 44 524,11 грн. В подальшому позивач здійснив перерахунок/зменшення вартості поставленої теплової енергії на суму 21 841,40грн. Проте, на думку відповідача, сума заборгованості на якій наполягає позивач, не відповідає дійсності;
- відповідач наголошує, що позивачем неправильно визначено момент розірвання Договору оренди, оскільки, на думку відповідача останній розірвано 06.08.2022.
Відповідач також долучив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи, а саме : 12 000 грн витрат на правову допомогу.
Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення : копія Договору оренди майна № 15 від 01.02.2013, копія акта звіряння взаємних розрахунків між сторонами за період з 25.06.2021 по 31.07.2022, копія листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024\02.0-7.1, копія Додоаткової угоди № 5 від 30.06.2022 до Договору № 88 від 01.01.2022, копія відповіді ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” № 29-17\1151 від 25.07.2022; копія опису, накладної та квитанції поштового відправлення № 36003155203994; копія сторінок журналу відображення показників відповідача; акт про припинення доступу до орендованого приміщення; копія непідписаного акту приймання-передачі орендованого приміщення від 21.07.2022; копія опису , накладної та квитанції поштового відправлення № 361900236675; копія трекінгу поштового відправлення № 361900236675; Лист ФОП Дони О.М. про розірвання Договору оренди від 05.08.2022; орієнтовний розрахунок судових витрат; оригінал ордеру на представництво відповідача; копія свідоцтва на здійснення адвокатської діяльності, відповідь ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго”, контррозрахунок , заяву свідка ОСОБА_2 від 23.01.2023 та ін..
Позивач у відповіді на відзив за вх. № 374 від 12.01.2023, зокрема, зазначив наступне :
- позивач наголошує, що ним правильно визначено розмір основної заборгованості, а посилання відповідача щодо неправомірності нарахування не підтверджені жодними доказами;
- щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини позивач зазначив, що відповідачем не дотримано узгодженого у Договорі оренди № 88 порядку повідомлення про у відповідача виникнення форс-мажорних обставин;
- у спростування доводів відповідача щодо ненадсилання йому актів надання послуг позивач зазначив, що останні були надіслані Відповідачу, відповідно до п.10 гл.6 Розділу VI Кодексу ГРМ, докази направлення були долучені в додатки до позовної заяви;
- позивач спростовує доводи відповідача, що останнім було внесено оплату основної частини орендної плати за перший і останній місяць оренди, як передбачено п. 5.4 Договору оренди майна № 88 від 01.01.2022;
- позивач спростовує доводи відповідача щодо неправильного нарахування заборгованості за спожиту теплову енергію;
- позивач спростовує доводи відповідача, що Договір оренди майна № 88 від 01.01.2022 розірваний 06.08.2022, оскільки визначений п. 4.2 Договору місячний термін не дотримано.
У доповненні до відповіді на відзив вх. № 1868 від 13.02.2023 Позивач спростовує доводи відповідача щодо сплати орендних платежів, а також наголошує, що дані твердження не підтверджені доказами. Також Позивач спростовує доводи Відповідача стосовно неправильності нарахування змінної частини оренди в частині відшкодування витрат за теплову енергію та надає копію розрахунку за теплову енергію (опалення) по вул. Соборності 26/14 в м. Полтава.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
01.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Полтава" (далі - Позивач, Орендодавець) та Фізичною особою-підриємцем Дона Оленою Михайлівною (далі - Відповідач, Орендар) був укладений договір оренди майна № 88 (далі - Договір, том справи 1, а.с. 12-15).
У Договорі сторони, зокрема, узгодили наступне :
- Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування (далі за текстом - оренда) нежитлове приміщення та обладнання за переліком згідно акту - прийому передачі обладнання ( додаток №3) та акту прийому - передачі частини нежитлового приміщення ( додаток №2), які є невід'ємними частиною Договору (далі за текстом - майно) (п. 1.1. Договору);
- Адреса приміщення - м. Полтава, вул. Соборності 26/14; Загальна площа приміщення 137.2 кв.м2 (сто тридцять сім цілих і дві десятих квадратних метрів), згідно з планом (Додаток №1 до Договору) (п. 1.2 та п. 1.3 Договору);
- передача майна здійснюється за актом приймання - передачі частини нежитлового приміщення (Додаток № 2) та акту - прийому передачі обладнання (Додаток № 3), які підписується уповноваженими представниками Сторін, що свідчить про фактичну передачу майна в оренду. Нарахування орендної плати та сплати всіх передбачених цим Договором платежів проводиться з дати підписання акту приймання - передачі (п. 3.1 та п. 3.2 Договору);
- Договір діє з моменту прийняття майна Орендарем за актами прийому-передачі частини нежитлового приміщення (Додаток № 2) та обладнання (Додаток № 3); до 31 грудня 2022 р., а в частині виконання зобов'язань до повного їх виконання (п. 4.1 Договору);
- Орендна плата складається з основної та змінної частини. Основна частина орендної плати встановлений розмір основної частини орендної плати складає 122,06 грн. за 1кв.м. в тому числі ПДВ 20 грн. 34 коп. Загальна сума основної частини орендної плати складає 16 746,00 грн. (шістнадцять тисяч сімсот сорок шість грн. 00 коп.) в тому числі ПДВ 2791 грн. Змінна частина орендної палати складається із суми компенсацій за технічне обслуговування приміщення, забезпечення електроенергією, водопостачання і водовідведення, охорони, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг) та інших витрат, які виникають під час дії даного договору (п. 5.1. Договору);
- розмір основної частини орендної плати підлягає індексації. Основна частина орендної плати індексується раз в рік на початку календарного року, виходячи з розміру річної інфляції, яка складається за попередній рік (п.5.2. Договору);
- основна частина орендної плати нараховується та сплачується на підставі зазначеного договору та/ або рахунків в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 10 (десятого ) числа поточного місяця оренди (п. 5.3. Договору);
- основна частина орендної дати за перший та останній місяць оренді сплачується Орендарем протягом 10 днів з моменту укладення договору на підставі цього договору та/або рахунку. В разі розірвання договору або закінченні строку його дії орендна плата за останній місяць оренди буде зарахована за вказаний місяць оренди (п. 5.4 Договору);
- оплата змінної частини орендної плати проводиться Орендарем на підставі наданих Орендодавцем рахунків на протязі 5-ти днів з моменту отримання відповідного рахунку Орендарем (п. 5.7 Договору);
- в разі наявності у Орендаря заборгованості по орендній платі за попередній розрахунковий період наступні платежі здійснені Орендарем зараховуються в погашення заборгованості по орендній платі незалежно від призначення платежу зазначеного Орендарем (п. 5.14 Договору);
- за невчасне повернення орендованого майна Орендар сплачує штраф в розмірі двох місячних сум орендної плати за цим договором (п. 8.1.5 Договору);
- після закінчення терміну дії договору або дострокового припинення дії договору Орендар зобов'язується протягом 15 (п'ятнадцять) днів підготувати до передачі майно, звільнити приміщення та передати Орендодавцю за актами прийому - передачі. Якщо Орендар не поверне майно тане звільнить орендоване приміщення від рухомого майна, яке належить Орендарю в строк вказаний в даному пункті Орендодавець має право звільнити дане приміщення від рухомого майна Орендаря самостійно і розпорядитися цим майном на власний розсуд, в тому числі реалізувати майно Орендаря. Орендар підтверджує, що він погоджується на реалізацію майна Орендодавцем та не має у зв'язку з цим ніяких претензій (п. 9.1 Договору);
- Орендна плата сплачується до моменту повернення майна за акту прийому - передачі (п. 9.2 Договору);
- дія Договору може бути достроково припинена або розірвана Орендодавцем : 3а взаємною згодою Сторін, про що укладається додаткова угода до цього Договору; У передбачений чинним законодавством України випадках; У односторонньому порядку у випадках порушення умов Договору; Використання Орендарем орендованого, майна не за призначенням; Не сплати Орендарем орендної плати за один місяць. У випадку одностороннього розірвання договору Орендодавець повідомляє Орендаря письмово, про розірвання Договору (розділ 10 Договору).
- у разі виникнення зазначених у п. 11.1. Договору форс-мажорних обставин, сторони протягом п'яти календарних днів письмово повідомляють одна одну про наявність цих обставин, підтверджуючи це відповідними офіційними документами. Якщо сторони без поважних причин не сповістили у зазначений строк про виникнення форс-мажорних обставин, то вони у подальшому не мають права вимагати зміни строків виконання умов цього Договору (п. 11.2 Договору).
Відповідно до п.1.2. п. 1.3. Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення загальною площею 137,2 кв.м, за адресою: м. Полтава, вул. Соборності 26/14. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі приміщення від 01.01.2022, який підписаний представниками сторін та скріплений печаткою позивача (том справи 1, а.с. 16).
Сторонами було укладено додаткові угоди до Договору, а саме :
- Додаткова угода №1 від 28,02.2022, яка встановлювала розмір основної частини орендної плати з 01 березня 2022 р. по 30 квітня 2022 р. в сумі 1000,00 грн. у місяць в т.ч. 166,67 грн. ПДВ (том справи 1, а.с. 17);
- Додаткова угода №2 від 31.03.2022 p., яка встановлювала інший розмір основної частини орендної плати з 01 квітня 2022 р. по 30 квітня 2022 р. в сумі 6860,00 грн. у місяць в т.ч. 1143,33 грн. ПДВ (том справи 1, а.с. 18);
- Додаткова угода № 3 від 30 04.2022 p., яка встановлювала інший розмір основної частини орендної плати з 01 травня 2022 р. по 31 травня2022 р. в сумі 6000,00 грн. у місяць в т.ч. 1000,00 грн. ПДВ. Також сторони дійшли згоди викласти п. 1.3 Договору в такій редакції : “загальна площа орендованого приміщення складає 96,6 м.кв.” (том справи 1, а.с. 19);
- Додаткова угода №4 від 30.05.2022 р., яка встановлювала інший розмір основної частини орендної плати з 01 червня 2022 р. по 30 червня 2022 р. в сумі 6000,00 грн. у місяць в т.ч. 1000,00 грн. ПДВ (том справи 1, а.с. 20);
- Додаткова угода №5 від 30.05.2022 р., яка встановлювала інший розмір основної частини орендної плати з 01 липня 2022 р. по 31 липня 2022 р. в сумі 8 500,00 грн. у місяць в т.ч. 1416,67 грн. ПДВ (том справи 1, а.с. 177).
За твердженням Позивача, Відповідач систематично не виконував взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати (основної та змінної частини) і у нього виникла заборгованість перед Позивачем. Станом на 04.10.2022 року заборгованість по орендній платі за період з січня 2022 по 15.08.2022 складає 33 015,49 грн.
У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань по сплаті орендної плати на адресу Відповідача Позивачем було направлено претензію № 64 від 10.08.2022 р. (т.с. 1, а.с. 125), в якій останній вимагав сплатити заборгованість по орендній платі в розмірі 33015,49 грн. на дату прийому - передачі приміщення і повідомляв про розірвання договору з 15 серпня 2022 р. Направлення вищезазначеної претензії підтверджується копією чеку “Укрпошта” (т.с. 1, а.с. 133).
Відображені в претензії вимоги Відповідачем проігноровано, заборгованість не сплачено в зазначений термін. Відповідач орендоване приміщення Позивачу у встановлений строк та порядок не передав, Акт прийому-передачі не підписав. Доказів у спростування зазначеного Відповідач суду не надав. Представник відповідача в судовому засіданні дані обставини визнав.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про часткову відмову від позовних вимог) про стягнення з відповідача 66 507,49 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору оренди майна № 88 від 01.01.2022, з яких : 33 015,49 грн основний борг та 33 492,00 грн штрафу.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати : з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є : договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Приписами ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме : майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Матеріалами справи підтверджується факт укладення між позивачем та відповідачем Договору № 88 оренди майна, за умовами якого відповідач як орендар прийняв у строкове платне користування майно (нежитлове приміщення) та зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату у розмірі, погодженому сторонами у договорі. Факт прийняття даного об'єкту нерухомого майна з боку відповідача підтверджується актом приймання-передачі від 01.01.2022 (т.с. 1, а.с. 16), підписаного відповідачем без застережень.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п.10.1. Договору сторони узгодили, що дія Договору може бути достроково припинена або розірвана у односторонньому порядку у випадку порушення умов договору, в т.ч. затримці по сплаті орендної плати більше одного місяця згідно п.6.2 Договору.
У зв'язку з невиконанням зобов'язань по сплаті орендної плати Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 64 від 10.08.2022 з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі в розмірі 33 015,49 грн; повідомленням про розірвання Договору з 15.08.2022 р.; вимогою у відповідності до п. 9.1 Договору підготувати та звільнити займане приміщення. Передачу приміщення здійснити 19.08.2022 о 10:00 год. Направлення вищезазначеної претензії підтверджується копією чеку “Укрпошта” (т.с. 1, а.с. 133) та не спростовано Відповідачем.
Вищезазначені вимоги Відповідачем проігноровано, заборгованість в зазначений термін не сплачено, орендоване приміщення Позивачу у встановлений строк та порядок не передано. Доказів у спростування зазначеного Відповідач суду не надав. При цьому представник відповідача у судових засіданнях визнав, що Акт прийому-передачі приміщення сторонами не підписувався.
Тобто, відповідно до умов Договору та приписів чинного законодавства України, Договір є розірваним з 15.08.2022.
Твердження Відповідача щодо розірвання Договору 06.08.2022 судом як правомірні не оцінюються, оскільки не підтверджені доказами (докази на підтвердження направлення Відповідачем Позивачу листа про розірвання Договору (том 1, а.с.187) в матеріалах справи відсутні).
Відповідно до наданого Позивачем розрахунку заборгованості відповідачем здійснювалася сплата орендної плати за користування майном частково, у зв'язку з чим за період з січня 2022 по 15.08.2022 утворилася заборгованість у розмірі 33 015,49 грн в частині сплати орендної плати (в т.ч. змінної частини).
В дотримання п. 5.7 Договору, Позивачем надавались Відповідачу рахунки на оплату змінної частини орендної плати. Дана обставина Відповідачем визнається, про що зазначено у п. 4 відзиву на позов. При цьому, Відповідач наголошує, що сума заборгованості по змінній частині орендної плати, зокрема, щодо відшкодування витрат за опалення не відповідає дійсності, з огляду на те, що з 24.02.2022 Відповідач не споживав теплової енергії.
Суд не оцінює дані твердження Відповідача як правомірні за наступного мотивування.
У п. 5.1 Договору визначено, що змінна частина орендної палати складається із суми компенсацій за технічне обслуговування приміщення, забезпечення електроенергією, водопостачання і водовідведення, охорони, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг) та інших витрат, які виникають під час дії даного договору. Оплата змінної частини орендної плати проводиться Орендарем на підставі наданих Орендодавцем рахунків на протязі 5-ти днів з моменту отримання відповідного рахунку Орендарем (п.5.7 Договору).
В листах №30.1-13/753 від 16.05.2022 та №29-17/2260 від 27,12.2022, які були надані Відповідачу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», останнє повідомило, що нарахування послуг з постачання теплової енергії на опалення нежитлового приміщення по вул. Соборній, 26/14 здійснювалося виходячи із правил викладених у Методиці № 315, затвердженої наказом Мінрегіон від 22.11.2018 р. із змінами, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2022 року № 358.
Згідно пункту 3 розділу 1 Методики 358 розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Пунктом 1 розділу 6 Методики 358 визначено, що для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4оС від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.
Тобто, нарахування ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за спожиту теплову енергію здійснюється з урахуванням показників лічильника, але не нижче мінімального середнього питомого споживання теплової енергії, при цьому також враховується теплова енергія, витрачена на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення будинку.
Позивачем на підтвердження правомірного нарахування Відповідачу оплати за комунальні послуги (теплову енергію) суду надано : копіії рахунків ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», виставлених Позивачу з коригуванням; розрахунок заборгованості з урахуванням зміни площі орендованого Відповідачем приміщення та проведеного ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» коригування; розрахунок оплати за теплову енергію (опалення) по вул. Соборності 26/14, яку повинен був проводити Відповідач; копії рахунків, виставлених Позивачем Відповідачу на оплату теплової енергії, розмір якої розрахований виходячи із даних, що зазначені у рахунках ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та площі орендованого приміщення.
Отже, твердження Відповідача щодо неправомірності пред'явленої до стягнення суми витрат на відшкодування теплової енергії не обґрунтоване документально, спростовується вищевикладеним (як нормами права, так і поданими позивачем доказами), а тому судом не оцінюються як правомірні.
Проаналізувавши зазначене та враховуючи факт неповернення Відповідачем орендованого приміщення Позивачу, суд приходить до висновку, що зазначена в позовній заяві сума заборгованості Відповідача за спожиту останнім теплову енергію у опалювальний період 2021-2022 відповідає дійсності, підтверджується документально та правомірно заявлена Позивачем до стягнення з Відповідача.
Також судом не оцінюються як правомірні доводи відповідача щодо внесення ним орендної плати за перший і останній місяці оренди, як такі, що не підтверджені жодними доказами.
Посилання Відповідача, що заборгованість є поточною, та затримки у сплаті орендної плати були спричинені форс-мажорними обставинами - військовою агресією РФ та введений в Україні воєнного стану, судом як правомірні не оцінюються за наступного мотивування.
У п. 11.2 Договору сторони узгодили, що у разі виникнення зазначених у п. 11.1. Договору форс-мажорних обставин, сторони протягом п'яти календарних днів письмово повідомляють одна одну про наявність цих обставин, підтверджуючи це відповідними офіційними документами. Якщо сторони без поважних причин не сповістили у зазначений строк про виникнення форс-мажорних обставин, то вони у подальшому не мають права вимагати зміни строків виконання умов цього Договору.
Відповідачем не надано суду доказів, що в дотримання п. 11.2. Договору ним було направлено Позивачу письмове повідомлення про наявність форс-мажорних обставин, також не обґрунтовано наявність причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажорними обставинами та невиконанням зобов'язань за Договором. На наявність таких представник Відповідача не посилався.
Заперечення Відповідача проти нарахування Позивачем орендної плати за липень 2022 у розмірі 16 746,00 грн, з огляду на укладену між сторонами Додаткову угоду до Договору №5 від 30.06.2022 (том справи 1, а.с. 177), якою сторони узгодили, що розмір орендної плати за липень 2022 становить 8 500,00 грн, суд оцінює як правомірні. Доказів у спростування вищевикладеного Позивач суду не надав.
Перевіривши нарахування з орендної плати, та враховуючи, що Відповідач не надав суду доказів сплати орендної плати та відсутності заборгованості, суд встановив, що визначений позивачем розмір заборгованості відповідача за період з січня 2022 по 15.08.2022 є частково правомірним, а саме : в розмірі 25 039,54 грн. (з урахуванням умов Додаткової угоди № 5 від 30.06.2022).
З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 25 039,54 грн. є обґрунтованою, відповідачем не спростованою та підлягає задоволенню. В частині стягнення з відповідача 7 975,95 грн основного боргу позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 8.1.5 Договору визначено, що за невчасне повернення орендованого майна Орендар сплачує штраф в розмірі двох місячних сум орендної плати за цим договором.
Матеріалами справи підтверджується, що Позивач передав в оренду Відповідачеві частину нежитлового приміщення і на момент винесення даного рішення приміщення не повернуто Позивачу. Даний факт Відповідачем не заперечується.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, що підтверджують факт виконання своїх зобов'язань з оплати орендних платежів у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 33 492,00 грн, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, Відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Трофимчук проти України” від 28.10.2010 №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до частини 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі “Проніна проти України” за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 25 039,54 грн основного боргу, 33 492,00 грн штрафу, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача 7 975,95 грн. основного боргу позовні вимоги задоволенню не підлягають. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 6 882,47 грн пені, 8 628,60 грн інфляційних втрат, 911,38 грн 3% річних від суми боргу провадження у справі підлягає закриттю відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1 751,09 грн покладається на відповідача.
Позивачем також заявлено до стягнення 25 000,00 грн витрат на правову допомогу. При цьому Позивач зазначив, що після надходження на його адресу відзиву на позов, у нього виникла необхідність в отриманні професійної правничої допомоги в адвоката.
На підтвердження отримання правової (правничої) допомоги позивач надав копії : Договору про надання правової (правничої) допомоги від 15.12.2022, акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги від 09.01.2023, згідно якого розмір винагороди (гонорару) адвоката становить 25 000,00 грн, ордеру, свідоцтва адвоката.
Щодо відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Аналогічна правова позиція викладена додатковій у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.
Крім того, у даній постанові суд дійшов висновку, що поряд з вищевикладеним чинним процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року “Лавентс проти Латвії” (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах “Ніколова проти Болгарії” та “Єчюс проти Литви”, пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі “Схід / Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
Отже, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у клопотанні вх. № 3318 від 15.03.2023 просить суд зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, обґрунтовуючи тим, що заявлений розмір не є співрозмірним зі складністю справи, ціною позову та наданим адвокатом обсягом послуг.
Суд не оцінює як правомірні доводи відповідача, оскільки вказані вище твердження є неаргументованими, жодним доказом чи розрахунком не підтверджені.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.
Отже, матеріалами справи підтверджуються понесення Позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн..
З огляду на надані докази, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є підтверджений матеріалами справи, співрозмірним наданому об'єму адвокатських послуг. Враховуючи вищевикладене та приписи п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 17 645,00 грн.
Керуючись статтями 129, 231-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підриємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Полтава" (вул. Соборності, 62, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 21076355) 25 039,54 грн основного боргу, 33 492,00 грн штрафу та 1 751,09 грн витрат по сплаті судового збору, 17 645,00 грн витрат на правову допомогу.
Видати наказ із набранням рішенням законної сили.
3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 7 975,95 грн основного боргу відмовити.
4. Прийняти часткову відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Полтава" та закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 6 882,47 грн пені, 8 628,60 грн інфляційних втрат, 911,38 грн 3% річних від суми боргу.
Рішення підписане 07.04.2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик