про відмову у видачі судового наказу
"13" квітня 2023 р. Справа № 916/1427/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1, код ЄДРПОУ 42129888) про видачу судового наказу до боржника Фізичної особи-підприємця Лиманець Лариси Михайлівни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )
06.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Лиманець Лариси Михайлівни заборгованості по активній електроенергії у сумі 7 306,82 грн та судового збору.
Частиною першою статті 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини другої статті 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення з боржника заборгованості за спожиту електричну енергію, заявник зазначає про наявність між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
При цьому заявник вказує, що відповідний договір було укладено шляхом підписання уповноваженою особою ФОП Лиманець Л.М. заяви-приєднання до умов договору.
Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.
Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. за №312 (далі ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Відповідно до п.1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.
Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
Дослідивши надані заявником документи на предмет наявності письмового договору між сторонами, суд встановив, що заява приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу підписана Споживачем Лиманцем Ігорем Анатолійовичем 05.11.2018 та скріплена печаткою останнього як суб'єкта підприємницької діяльності. Жодних відміток на заяві про підписання Лиманцем І.А. заяви від імені ОСОБА_1 остання не містить. Не містять додані до заяви документи також документів, що підтверджують повноваження Лиманця І.А. на підписання від імені Лиманець Л.М. заяви-приєднання.
Отже за відсутності доказів підписання ФОП Лиманець Л.М. заяви приєднання до договору, доказів наявності у підписанта відповідної заяви довіреності на вчинення відповідних дій від імені Лиманець Л.М., суд доходить висновку про відсутність між сторонами письмового договору, що виключає можливість розгляду вимог заявника в порядку наказного провадження.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
За таких обставин, з огляду на ненадання заявником доказів наявності між сторонами договору, укладеного у письмовій формі, суд, керуючись нормами п.3 ч.1 ст. 152 ГПК, дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст. 147-153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Лиманець Лариси Михайлівни заборгованості по активній електроенергії у сумі 7 306,82 грн та судового збору відмовити.
Ухвала набирає чинності 13.04.2023 та може бути оскаржена в порядку ст. 256 ГПК України.
Суддя Ю.М. Щавинська