11 квітня 2023 року Справа № 915/1093/17
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши заяву №111/10/01/08/23 від 01.03.2023 Управління комунального майна Миколаївської міської ради про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі
за позовом: Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 (вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001) в інтересах держави
в особі Управління комунального майна Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, електронна пошта: komunmaino@mkrada.gov.ua),
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Жердєва Миколи Володимировича ( АДРЕСА_1 ),
про: стягнення та зобов'язання вчинити певні дії
09.03.2023 Управління комунального майна Миколаївської міської ради звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою №111/10/01/08/23 від 01.03.2023 в якій просить суд:
- поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу від 05.12.2017 у справі №915/1093/17 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Жердєва Миколи Володимировича на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради грошові кошти в розмірі 205 374,41 грн., з яких: 28548,90 грн. - основна заборгованість та 176 825,51 грн. - неустойка;
- внести зміни (виправити помилку) до наказу, виданого на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2017 у справі №915/1093/17, замінивши строк пред'явлення до виконання з трьох місяців на три роки.
Заявник в обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22 листопада 2017 року у справі №915/1093/17 задоволено позов заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Управління комунального майна Миколаївської міської ради до Фізичної особи-підприємця Жердєва Миколи Володимировича. На виконання вказаного рішення господарського суду Миколаївської області 05.12.2017 у справі № 915/1093/17 видано наказ про стягнення з ФОП Жердєва М.В. на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради грошових коштів у розмірі 205 374,41 грн. з яких: 28 548,90 грн. основна заборгованість та 176 825,51 грн. неустойка. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24 вересня 2020 року по справі №915/1093/17 видано дублікат наказу від 05.12.2017 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2017 у справі №915/1093/17 про стягнення з ФОП Жердєва М.В. на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради грошових коштів у розмірі 205 374,41 грн. з яких: 28 548,90 грн. основна заборгованість та 176 825,51 грн. неустойка. Вищезазначений дублікат наказу неодноразово пред'являвся до виконання, але так і не був виконаний, що підтверджується відмітками державного виконавця на копії дублікату. Так, 24.11.2021 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1093/17 від 05.12.2017, без виконання та направлено її разом з оригіналом дублікату наказу суду на адресу стягувача. Однак, враховуючи введення на території України воєнного стану згідно Указу Президента від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами) в цілях безпеки було обмежено доступ посадових осіб органів місцевого самоврядування для виконання службових обов'язків та громадян України для відвідування адміністративної будівлі Миколаївської міської ради у м. Миколаєві. У зв'язку з тривалим обмеженням доступу до адміністративної будівлі Миколаївської міської ради та активними бойовими діями на території міста, що спричинили пошкодження будівлі міськради, оригінал дублікату наказу у справі № 915/1093/17 про стягнення з ФОП Жердєва М.В. на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради грошових коштів у розмірі 205 374,41 грн. з яких: 28 548,90 грн. основна заборгованість та 176 825,51 грн. неустойка, вважався втраченим. Водночас після отримання повноцінного доступу до свого робочого місця та відповідно до адміністративної будівлі Миколаївської міської ради у січні 2023 року за результатами тривалих пошуків представнику стягувача вдалося знайти оригінал дублікату наказу суду, що раніше вважався втраченим. Разом із тим, натепер строк на пред'явлення даного виконавчого документу до виконання сплинув. Також зазначає, що стягувач не належить до державних органів, тому при оформленні наказу, виданого на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2017 у справі №915/1093/17 судом помилково було зазначено строк пред'явлення його до виконання - три місяці. З огляду на зазначене, наказ, виданий на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2017 у справ. № 915/1093/17, підлягає приведенню у відповідність до вимог, визначених Законом України «Про виконавче провадження» в частині зміни строку пред'явлення виконавчого листа до виконання з трьох місяців на три роки.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2023 заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 23 березня 2023 року о 15 год.00 хв.
У зв'язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відрядженні, судове засідання у справі №915/1093/17 призначене на “23” березня 2023 року, о 15 год. 00 хв. - не відбулось.
Ухвалою суду від 03.04.2023 розгляд заяви призначено на 11 квітня 2023 року о 10 год. 30 хв.
Відповідно до ст.329 ГПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Розглянувши матеріали заяви №111/10/01/08/23 від 01.03.2023 Управління комунального майна Миколаївської міської ради, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2017 (суддя-Фролов В.Д.) стягнуто з Фізичної особи-підприємця Жердєв Микола Володимирович на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради грошові кошти в розмірі 205374 (двісті п'ять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 41 коп., з яких: 28548 (двадцять вісім тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 90 коп. - основна заборгованість та 176825 (сто сімдесят шість тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 51 коп. - неустойка. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Жердєва Миколу Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код 22440076) за актом прийому-передачі нежитлові приміщення площею 118,5 кв.м. за адресою вул. Паризької Комуни, 28 у місті Миколаєві. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Жердєв Микола Володимирович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28, код 02910048; р/р 35215058000340, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 4647 (чотири тисячі шістсот сорок сім) грн. 00 коп.
05 грудня 2017 року на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 22.11.2017 було видано відповідні накази, в яких зазначено, наказ дійсний для пред'явлення до примусового виконання протягом трьох місяців.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24 вересня 2020 року по справі №915/1093/17 видано дублікат наказу від 05.12.2017 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2017 у справі №915/1093/17 про стягнення з ФОП Жердєва М.В. на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради грошових коштів у розмірі 205 374,41 грн. з яких: 28 548,90 грн. основна заборгованість та 176 825,51 грн. неустойка.
Як вбачається з матеріалів заяви, 24.11.2021 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1093/17 від 05.12.2017, без виконання та направлено її разом з оригіналом дублікату наказу суду на адресу стягувача (т.1 а.с.60-61).
09.03.2023 Управління комунального майна Миколаївської міської ради звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою №111/10/01/08/23 від 01.03.2023 в якій просить суд:
- поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу від 05.12.2017 у справі №915/1093/17 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Жердєва Миколи Володимировича на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради грошові кошти в розмірі 205 374,41 грн., з яких: 28548,90 грн. - основна заборгованість та 176 825,51 грн. - неустойка;
- внести зміни (виправити помилку) до наказу, виданого на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2017 у справі №915/1093/17, замінивши строк пред'явлення до виконання з трьох місяців на три роки.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання потягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у
разі:
1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;
2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або
розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Стаття 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює вимоги до виконавчого документа, зокрема відповідно до ч.ч. 1-3 вказаної статті у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання
рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
У наказі, виданому на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2017 у справі № 915/1093/17 строк пред'явлення його до виконання зазначено три місяці.
Однак, стягувач - управління комунального майна Миколаївської міської ради, відповідно до Положення про управління комунального майна
Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 23.02.2017 № 16/32
(зі змінами) є виконавчим органом Миколаївської міської ради.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Згідно зі ч.1 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Отже, управління комунального майна Миколаївської міської ради входить в систему місцевого самоврядування як виконавчий орган міської ради та відповідно є органом місцевого самоврядування.
Крім того, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб,
фізичних осіб-підприємців та громадських формувань управління комунального майна Миколаївської міської ради (код 22440076) є органом місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування с юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Відтак строк пред'явлення спірного виконавчого документу до примусового виконання становить 3 роки.
Оскільки, при виготовленні тексту наказу від 05.12.2017 у справі 915/1093/17 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Жердєва Миколи Володимировича на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради грошові кошти в розмірі 205 374,41 грн., з яких: 28548,90 грн. - основна заборгованість та 176 825,51 грн. - неустойка, помилково зазначено строк пред'явлення наказу до виконання протягом 3-х місяців, замість протягом 3-х років, суд доходить висновку про необхідність виправлення помилки в судовому наказі, зазначивши, що «Наказ дійсний для пред'явлення до примусового виконання протягом 3-х років».
Як вбачається з матеріалів справи станом на день розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 05.12.2017, про стягнення коштів, до виконання виданого Господарським судом Миколаївської області на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2017, залишається невиконаним.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан.
Відповідно до ст.129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення.
У відповідності до ст.326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Зі змісту наведеної норми слідує, що пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
У той же час, поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо поновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Враховуючи вказане вище, господарський суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.
Відновлення процесуального строку означає лише, що суд надає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений. Тобто, відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується.
Враховуючи викладене, з огляду на наведені у заяві обґрунтування та оскільки строк для пред'явлення наказу до виконання стягувачем було пропущено по незалежним від нього причинам (введення воєнного стану), рішення суду у справі №915/1093/17 залишається невиконаним, суд вважає причину пропуску стягувачем строку на пред'явлення наказу до виконання поважною, заяву стягувача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 328, 329 ГПК України, суд -
1. Заяву №111/10/01/08/23 від 01.03.2023 Управління комунального майна Миколаївської міської ради - задовольнити.
2. Внести виправлення в наказ господарського суду Миколаївської області від 05.12.2017 у справі №915/1093/17 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Жердєва Миколи Володимировича на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради грошові кошти в розмірі 205 374,41 грн., з яких: 28548,90 грн. - основна заборгованість та 176 825,51 грн. - неустойка, зазначивши що «Наказ дійсний для пред'явлення до примусового виконання протягом 3-х років», замість «Наказ дійсний для пред'явлення до примусового виконання протягом 3-х місяців».
3. Відновити строк для пред'явлення до виконання наказу від 05.12.2017 виданого на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2017 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Жердєва Миколи Володимировича на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради грошові кошти в розмірі 205 374,41 грн., з яких: 28548,90 грн. - основна заборгованість та 176 825,51 грн. - неустойка.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до п.п.22, 23 ст.255 ГПК України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 13.04.2023.
Суддя Н.О. Семенчук