про залишення позову без розгляду
06 квітня 2023 року Справа № 915/319/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок 73", вул. Енергобудівників, 17, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 (код ЄДРПОУ 43000590)
про визнання загальних зборів співвласників такими, що не відбулись, та скасування рішення загальних зборів
за участю представників сторін:
від позивача: позивач та/або представник позивача не з'явились;
від відповідача: Умарова Р.Т., адвокат;
в судовому засіданні присутні (без повноважень): Кривенко М.С. та Деребчинський М.Г.
До Господарського суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок 73" в особі голови правління Османа Тараса Вікторовича, в якій просить суд визнати загальні збори співвласників ОСББ "Будинок-73" від 11.11.2021 року такими, що не відбулись, та скасувати рішення загальних зборів ОСББ "Будинок-73" зазначені в протоколі № 4 від 11.11.2021 року.
Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: 4 962 грн. - витрат по сплаті судового збору та 10 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Справи Господарського суду Миколаївської області на розгляд Господарського суду Одеської області не передавались.
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.
Супровідним листом № 01-11/3471/2022 від 25.08.2022 господарським судом Одеської області позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок-73" про визнання загальних зборів такими, що не відбулись, та скасування рішення загальних зборів надіслано до господарського суду Миколаївської області, у зв'язку з відновленням територіальної підсудності судових справ господарського суду Миколаївської області з 26.07.2022 відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду № 41 від 25.07.2022.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 3551/22 від 01.09.2022) до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок 73" про визнання загальних зборів співвласників такими, що не відбулись, та скасування рішення загальних зборів залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07.11.2022.
Підготовче засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 07.11.2022 об 11:00, не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, зокрема, у період з 11:22 по 11:45 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2022 підготовче засідання призначено на 19.12.2022.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 відкладено підготовче засідання на 23.01.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 27.02.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 24.03.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2023 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 06.04.2023.
Позивач в жодне підготовче засідання 19.12.2022, 23.01.2023, 27.02.2023 та в жодне судове засідання 24.03.2023 та 06.04.2023 не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив.
Позивач, а також представник позивача адвокат Саннікова Н. Г, яка представляє інтереси позивача на підставі ордеру серії ВЕ № 1082285 від 25.02.2023 та зареєстрована в підсистемі "Електронний суд", про розгляд справи повідомлялись належним чином в порядку, передбаченому ст. 120 ГПК України.
Від позивача жодних заяв, клопотань про розгляд справи за відсутності позивача та/або представника позивача або повідомлень про наявність поважних причин, які підтверджують неможливість забезпечення явки позивача / представника позивача, або заяв, клопотань про відкладення розгляду справи тощо до суду не надходило.
Суд також зазначає наступне.
В судовому засіданні 06.04.2023 був присутній громадянин України ОСОБА_2 , який усно зазначив, що представляє інтереси позивача на підставі довіреності, яка була направлена суду за допомогою системи "Електронний суд". Усно зазначив, що не є адвокатом. Крім того, усно зазначив, що представником позивача направлялась заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 06.04.2023 ОСОБА_2 не подано суду довіреності або будь-якого іншого документа на представництво інтересів позивача.
Судом перевірено та встановлено, що на адресу суду від позивача та/або представника позивача та/або від ОСОБА_2 ані поштою, ані електронною поштою, ані за допомогою підсистеми "Електронний суд" не надходило ані довіреностей, ані будь-яких інших документів на представництво інтересів позивача. За весь час розгляду справи від позивача / представника позивача не надходило заяв/клопотань про проведення підготовчих/судових засідань в режимі відеоконференції.
Предметом спору у даній справі є вимога про скасування рішення загальних зборів ОСББ, тобто спір відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 247 ГПК України розглядається за правилами загального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Враховуючи вищевикладене, оскільки громадянин ОСОБА_2 не є адвокатом та не має жодних доказів на підтвердження уповноваження його позивачем Кутольвас Ф. Т. на представництво її інтересів в господарському суді, суд дійшов висновку, що Деребчинський М. Г. не має повноважень на представництво інтересів позивача в господарському суді по даній справі № 915/319/22.
В судовому засіданні 06.04.2023 представник відповідача усно заявила клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивач / представник позивача не з'явились в жодне підготовче / судове засідання та не подали заяви про розгляд справи за відсутності позивача / представника позивача.
Розглянувши усне клопотання представника відповідача, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19 проаналізувавши зміст вищенаведених норм процесуального закону, дійшов висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Правова позиція також зазначена у постановах Верховного Суду від 19.12.2020 року по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 року по справі № 916/365/17.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
До такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19 та Верховний Суд у постановах від 19.12.2020 року по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 року по справі № 916/365/17.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (постанови Верховного Суду у від 19.12.2020 року по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 року по справі № 916/365/17).
КГС ВС в постанові від 29.12.2020 у справі № 910/14532/19 зауважив, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду. Отже, висновок апеляційного господарського суду про те, що суд має право залишити позов без розгляду, у зв'язку з невиконанням вимог суду позивачем, об'єктивно оцінивши поважність причин невиконання вимог суду та зазначити про це в судовому рішенні, є хибним, оскільки у цьому випадку суд не визнавав явку учасника справи обов'язковою.
Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок міститься у п. 8.2.4 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та постановах Верховного Суду від 29.12.2020 по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 по справі № 916/365/17).
Норми ст. 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (така правова позиція міститься в п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18 та у постановах суду касаційної інстанції від 02.12.2020 у справі № 914/1531/19, від 22.12.2020 у справі № 925/337/19, від 13.01.2021 у справі № 910/4372/20, від 10.02.2021 у справі № 916/365/17).
ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви № 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (п. 5.2.10 постанови ОП КГС ВС від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19, також зазначений висновок міститься у постанові ОП КГС ВС від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19).
У зв'язку з викладеним, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відійти від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15 в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов'язковою.
За результатами розгляду вищевказаної справи Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила наступні висновки (п. 8 вищевказаної постанови): "Обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи".
Вищевказаної правової позиції послідовно дотримується Верховний Суд. Так, аналогічних правових висновків дійшла об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19, вказавши, що:
- обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
- у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності;
- у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання;
- у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи;
- приписи ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Вищевказана правова позиція послідовно дотримується Верховним Судом. Так, у постанові Об'єднаної палати КГС ВС від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 судом зазначено наступне.
Водночас підставами передачі даної справи № 910/17906/21 на розгляд об'єднаної палати, колегією суддів було визначено необхідність уточнення висновків щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, з урахуванням введення воєнного стану в Україні, викладених у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступлення від висновку (уточнення висновку), викладеного у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, а також у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Крім того, об'єднана палата звертає увагу на те, що об'єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 було сформовано висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи, про що, у свою чергу, зазначено колегією суддів в ухвалі від 22.12.2022, якою справу передано на розгляд об'єднаної палати та визначено як підстави уточнення висновків, викладених у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Судом у даній справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 була належним чином та завчасно повідомлена про розгляд справи по суті, який було призначено судом на 06.04.2023.
Повідомлення позивача про підготовчі / судові засідання здійснено судом завчасно, однак позивач та/або повноважний представник позивача у як у підготовчі, так і у судові засідання не з'явився. При цьому, позивач не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.
Жодних заяв, клопотань на адресу суду від позивача не надходило.
Слід враховувати, що у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні одного представника позивач може вжити інших заходів щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме, направити у судове засідання іншого повноважного представника чи у будь-який спосіб (телефонограма, лист на електронну пошту тощо) повідомити суд про поважність причин неявки.
Крім того, суд звертає увагу, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".
На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 року затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду", яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Таким чином, учасники справи не позбавлені права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції як у приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки невиконання позивачем своїх процесуальних обов'язків унеможливлює виконання судом вимог ГПК України щодо виконання завдань господарського судочинства.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що позивач самостійно на власний розсуд розпоряджається наданими йому процесуальним законом правами. Приписами ГПК України на учасників процесу покладено обов'язок добросовісного виконання учасниками справи своїх обов'язків, в тому числі покладених судом. Позивачу було забезпечено можливість реалізувати права та обов'язки без будь-яких перепон чи ускладнень. Вказана норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності або подати заяву, клопотання про відкладення розгляду справи, повідомивши суд про наявність поважних причин неможливості забезпечення явки представника в судове засідання.
В свою чергу, судом також враховано, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості реалізувати право на отримання судового захисту шляхом повторного звернення до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.
Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 226, 233-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок 73" про визнання загальних зборів співвласників такими, що не відбулись, та скасування рішення загальних зборів залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст. 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 11.04.2023
Суддя Е.М. Олейняш