10.04.2023 р. справа № 914/279/23
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Прокопів І.І., розглянувши матеріали справи
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м.Київ;
до відповідача:Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м.Львів;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ
про:стягнення 276 621 879, 89 грн.
Представники сторін:
від позивача: Кисіль Т.В. - адвокат;
від відповідача: Свідунович Р.І. - адвокат.
від третьої особи: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м.Київ звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м.Львів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ про стягнення 276 621 879,89 грн.
Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.03.2023 відкладено розгляд клопотання відповідача б/н від 04.03.2023 (вх. № 875/23 від 06.03.2023) про призначення у справі судової експертизи та відкладено підготовче засідання на 10.04.2023.
06.04.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 06.04.2023 (вх. № 8735/23 від 06.04.2023) щодо клопотання про призначення експертизи.
Представник позивача взяв участь в підготовчому засіданні 10.04.2023 в режимі відеоконференції, заперечив щодо клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.
Представник відповідача в підготовче засідання 10.04.2023 з'явився, підтримав подане клопотання про призначення у справі судової експертизи з підстав, викладених у клопотанні та письмових поясненнях до нього, звернув увагу суду на судову практику щодо призначення експертиз в аналогічних спорах.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача явку уповноваженого представника в підготовче засідання 10.04.2023 не забезпечила.
Розглянувши клопотання відповідача б/н від 04.03.2023 (вх.№ 875/23 від 06.03.2023) про призначення у справі судової експертизи, суд зазначає наступне.
Обгрунтовуючи клопотання про призначення у справі судової експертизи, відповідач зазначає, що у позовній заяві позивач ствердив про виникнення у відповідача у травні, вересні 2021 негативних щодобових небалансів внаслідок відбору газу з газотранспортної системи без подання обсягів газу до газотранспортної системи.
Відтак, як зазначив відповідач, до предмета доказування у справі входить встановлення обставин щодо надання послуг транспортування газу, виконання сторонами договору транспортування газу, виникнення негативного небалансу внаслідок відборів газу з ГТС без подання обсягів газу на вході в ГТС для транспортування та вчинення позивачем балансуючих дій з дотриманням процедури балансування, передбаченої Кодексом газотранспортної системи.
Заперечуючи щодо позовних вимог відповідач стверджує, що протягом усього спірного періоду не відбирав газ на точках виходу з ГТС, натомість позивач закачував газ у розподільну мережу АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» всупереч вимог Кодексу газотранспортної системи.
Відповідач зазначив, що такі твердження ґрунтуються на тих обставинах, що технічні рішення облаштування газорозподільних станцій, через які газ закачувався у розподільні мережі АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», виключають саму можливість відбору газу і передбачають тільки можливість закачування газу Оператором ГТС.
Враховуючи, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, відповідач просить суд призначити у справі технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
- ТзОВ «Оператор газотранспортної системи України» на газорозподільних станціях, які визначені додатком 3 до договору транспортування природного газу №2002000109 від 04.02.2020, закачувало газ у розподільні газопроводи, чи АТ «Львівгаз» на газорозподільних станціях відбирало газ у свої газопроводи ?
- які саме дії вчинялися кожною із сторін при передачі газу на ГРС у розподі льні газопроводи ?
- чи була у АТ «Львівгаз» технічна можливість відбирати газ на ГРС у розподільні газопроводи ?
- чи була у АТ «Львівгаз» технічна можливість припинити (обмежити) приймання газу у розподільні газопроводи понад обсяги підтверджених Оператором ГТС номінацій безпосередньо на пунктах приймання-передачі газу?
- чи була у ТзОВ «Оператор газотранспортної системи України» технічна можливість припинити (обмежити) закачування газу у розподільні газопроводи без посередньо на пунктах приймання-передачі газу, виходячи з обсягів підтверд жених номінацій замовників послуг транспортування газу ?
Позивач у поданих запереченнях проти клопотання АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про призначення у справі технічної експертизи № ТОВВИХ-23-3563 від 21.03.2023 (вх. № 7582/23 від 27.03.2023) та наданих в підготовчих засіданнях поясненнях зазначив, що заявляючи клопотання про призначення судової експертизи відповідач не зазначив виду (підвиду) інженерно-технічної експертизи, які визначені Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5. Крім того, зміст визначених питань, які на думку відповідача необхідно поставити на вирішення технічної експертизи, є некоректними. Разом із цим, як стверджує позивач, питання поставлені в клопотанні про проведення експертизи, не потребують спеціальних технічних знань, а відносяться до правових питань і їх оцінка має бути надана місцевим господарським судом у рішенні суду.
Також, на переконання позивача, питання, які визначені АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» для вирішення судовим експертом, стосуються виключно технічного облаштування пунктів приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, які не є предметом розгляду у даній справі.
Як зазначає позивач, предметом спору у цій справі є виконання сторонами своїх прав та обов'язків згідно з умовами договору транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000109, відтак, питання про технічну можливість щодо відбирання/припинення відбирання природного газу із газотранспортної системи не є предметом доказування у справі.
Отже, виходячи з предмету позовних вимог та підстав, з яких вони заявлені, доказів, долучених ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» до матеріалів справи, а також з урахуванням того, що питання, поставлені в клопотанні, не відповідають суті та змісту технічної експертизи, позивач просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно з частиною 1 статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Всупереч наведеній нормі, у поданому клопотанні про призначення експертизи та письмових поясненнях до зазначеного клопотання відповідач не зазначив про неможливість подати експертний висновок самостійно у строки, встановлені для подання доказів, та не зазначив поважності причин такої неможливості.
Також суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено дійсної необхідності призначення у цій справі судової технічної експертизи.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» заборгованості зі сплати основного боргу за добовий небаланс природного газу за травень, вересень 2021 в сумі 198 542 319,00 грн, а також пені в розмірі 18 652 098,77 грн, 3% річних у розмірі 6 609 011,61 грн та інфляційних втрат у розмірі 52 818 450,51 грн. згідно умов договору транспортування природного газу № 2002000109 від 04.02.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з компенсації добових небалансів природного газу, які мають бути сплачені ним на підставі договору у частині оплати послуг балансування.
Таким чином між сторонами існує спір щодо наявності у Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» негативного щодобового небалансу в травні, вересні 2021 року, реальності здійснення позивачем балансуючих дій та обґрунтованості розміру позовних вимог (правильності визначення відповідачу плати за добовий небаланс).
Як вбачається із змісту клопотання про призначення експертизи, питання, які поставлені відповідачем для вирішення судовим експертам, стосуються виключно технічних питань відбору, закачування газу, приймання-передачі газу на газорозподільних станціях.
Виходячи з предмету спору у даній справі, суд дійшов висновку, що технічні характеристики роботи газотранспортної чи газорозподільної системи не є обставинами, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оскільки в спірний період відповідач здійснював свою діяльність з розподілу природного газу, а така діяльність потребує виробничо-технологічних витрат.
Матеріали справи містять достатньо доказів, на підставі яких можливо з'ясувати всі обставини спірних правовідносин, що стосуються власне виконання сторонами своїх зобов'язань за договором про транспортування газу, та такі докази не є взаємосуперечливими.
Також суд погоджується із твердженням позивача в частині того, що визначені Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» питання не відповідають ні завданню будівельно-технічної експертизи, ні орієнтовному переліку питань, що підлягають вирішенню судовим експертом у межах вказаного виду експертизи, відповідно до п. 5.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
Враховуючи викладене та з огляду на те, що призначення судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком, і експертиза може бути призначена у разі наведення у клопотанні достатніх та обґрунтованих на те підстав, яких, як встановлено судом, відповідачем не наведено, а також не надано доказів на підтвердження того, що відповідач самостійно не міг провести експертне дослідження, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» б/н від 04.03.2023 (вх.№ 875/23 від 06.03.2023) про призначення у справі судової експертизи.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України.
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до закону та зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Беручи до уваги введення воєнного стану в Україні, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, принципів рівності та змагальності сторін, суд вирішив відкласти підготовче засідання.
Представником позивача в підготовчому засіданні 10.04.2023 заявлено усне клопотання про участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Заслухавши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Згідно ч.2 ст. 197 ГПК України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Відповідно до п. 50 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі Положення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).
Судом з'ясовано технічну можливість проведення судового засідання 04.05.2023 року в режимі відеоконференції.
Враховуючи, що право на участь в розгляді своєї справи гарантоване Конвенцією, Конституцією України та ГПК України, суд вважає за необхідне задовольнити усне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та провести судове засідання в режимі відеоконференції з урахуванням технічних можливостей у суді з використанням системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 99, 182, 183, 216, 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» б/н від 04.03.2023 (вх.№ 875/23 від 06.03.2023) про призначення у справі судової експертизи.
2. Відкласти підготовче засідання на 04.05.23 о 11:40 год.
3. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.
4. Задовольнити усне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про участь в судовому засіданні у справі № 914/279/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
5. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua/).
6. Забезпечити участь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» в судовому засіданні у справі № 914/279/23, призначеному на 04.05.23 об 11:40 год, в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021.
7. Попередити позивача, що відповідно до п. 49 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку.
8. Попередити позивача, що відповідно до п. 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
9. Явка повноважних представників учасників справи в судове засідання обов'язкова.
10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
11. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
12. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
13. Суд звертається до учасників судового процесу із проханням зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (створити поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua та програмі «Електронний суд», які передбачають можливість обміну процесуальними документами між судом і учасниками процесу та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді по конкретній справі, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України.
Суддя Мазовіта А.Б.