номер провадження справи 27/45/23
06.04.2023 Справа № 908/291/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Камаєвій О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства "Запоріжремсервіс" Запорізької міської ради (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А, ідентифікаційний код юридичної особи 22144952)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МАНКІ БРАЗЕРЗ” (69035 м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, оф. 7, ідентифікаційний код юридичної особи 43016490)
про стягнення 17 551 грн 80 коп.
за участю
представника позивача: Микитенко В.Д., дов. № 5 від 02.01.2023
представник відповідача: Сухорукова Н.М., ордер серія АР № 1113125 від 09.02.2023
Комунальне підприємство "Запоріжремсервіс" Запорізької міської ради звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю “МАНКІ БРАЗЕРЗ” 17551грн 80 коп. заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком № 34-А по вул. Рекордній в м. Запоріжжі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2023 позовну передано судді Дроздовій С.С., присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/291/23.
Ухвалою суду від 06.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/291/23, присвоєно справі номер провадження 27/45/23.
Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 01.03.2023.
Ухвалою суду від 01.03.2023 відкладено розгляд справи на 29.03.2023.
У судовому засіданні 29.03.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на 06.04.2023.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їхо права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
06.04.2023 представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги на підставах викладених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 11 283 грн 30 коп. заборгованості за період з 01.11.2021 по 31.07.2022.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом у судовому засіданні 01.03.2023.
Представник відповідача проти позову в частині стягнення 11 283 грн 30 коп. заборгованості за період з 01.11.2021 по 31.07.2022 не заперечив.
Позивач скористався правом на надання відповіді на відзив, 07.02.2023 надіслав на електронну адресу суду відповідь на відзив.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520 “Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя” відповідно до ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні, ст. 13 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” призначено управителів багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі за об'єктом конкурсу (група будинків) № 1 - ТОВ “Керуюча компанія “Мрія, за об'єктом конкурсу (група будинків) № 2, № 4 - ТОВ “Керуюча компанія “Місто для людей Запоріжжя”, за об'єктом конкурсу (група будинків) № 3 - КП “Запоріжремсервіс”. Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради доручено підготувати проект договору з надання послуг з управління багатоквартирними будинками міста Запоріжжя, що має бути укладеним від імені власників багатоквартирних будинків з переможцями конкурсу уповноваженою особою виконавчого комітету Запорізької міської ради, строком на один рік, з обов'язком управителя розпочати надання послуг з управління багатоквартирними будинками з 01 листопада 2017 року.
Комунальне підприємство “Запоріжремсервіс” призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжя в тому числі будинку за адресою: вул. Рекордна, буд. 34-А.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
04 листопада 2021 року між Комунальним підприємством "Запоріжремсервіс" Запорізької міської ради (Управитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю “МАНКІ БРАЗЕРЗ” (Замовник) укладено договір № 1636/В.
Відповідно до п. 1.1 договору, Управитель зобов'язується забезпечувати отримання Замовником послуги з управління багатоквартирним будинком (утримання будинку та прибудинкової території), розташованим за адресою: м. Запоріжжя вул. Рекордна, буд. 34-А, відповідно до законодавства України, а Замовник зобов'язується оплачувати Управителю послугу з управління будинком та прибудинкової території, згідно вимог діючого законодавства та умов цього Договору.
Об'єктом Договору є нежитлове приміщення № 46 підвального поверху (літ. А-4), загальною площею 226,3 кв.м (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п.п. 2.1.-2.3 Договору встановлено, що сторони погодились, що за надані Управителем послуги Замовник щомісяця здійснює оплату згідно Додатку №1 до Договору в розмірі 5,54 грн. за 1 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення. Розмір щомісячної плати за надані послуги з управління будинку на дату укладення цього договору становить 1253,70 грн. (226,3 кв.м. х 5,54 грн/кв.м) в т.ч. ПДВ. Вартість договору складається з сум виставлених у рахунках Управителя житлового будинку. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що послуги оплачуються в готівковій формі або безготівковій формі до 20-го числа наступного місяця. Плата вноситься на розрахунковий рахунок Запорізького РУ АТ “КБ “ПРИВАТБАНК”.
Відповідно до п. 5.1 Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 05.09.2022. Сторони домовились, що згідно з п. 3 ст. 631 ЦК України правовідносини по цьому правочину починаються з 01.11.2021.
Договір може бути пролонгований у разі наявності повноважень щодо управління багатоквартирним будинком, в якому знаходиться приміщення Замовника, за основним договором з виконавчим комітетом Запорізької міської ради (п. 5.7 Договору).
Невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати заборгованості позивачу в сумі 11 283 грн 30 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Згідно із частинами 3, 4 статті 11 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов'язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуги; порядок оплати послуги; порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання. (ч. 3 ст. 12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”).
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:
з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Договір № 1636/В від 04.11.2021, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пункт 1 частини 1 статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву кореспондує визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із наведеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Навіть відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2018 у справі №910/15085/16).
Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
За приписами ст. 12 зазначеного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2.1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.
Згідно з частиною 6 ст. 11 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк.
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до акту приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення від 01.08.2022 до договору оренди нежитлового приміщення № 02-09-2019МЕ нежитлове приміщення 46 підвалу літ. А-4 площею 226,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 повернуто власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Манкі Естейт».
Доказів припинення Договору в період (з листопада 2021 року по липень 2022 року, включно) наявності у КП “Запоріжремсервіс” повноважень щодо управління багатоквартирним будинком матеріали справи не містять.
Виходячи з загальних норм цивільного права, обов'язок відповідача сплачувати на підставі закону/договору вартість послуг з управління багатоквартирним будинком узгоджується з самим фактом їх надання.
За твердженням позивача, відповідачу надано послуги з управління багатоквартирним будинком (утримання будинку та прибудинкової території) в повному обсязі. На підтвердження цього до позовної заяви позивачем додано копії рахунків на оплату послуг за період з листопада 2021 року по липень 2022 року, включно.
Ані умови Договору, ані Цивільний кодекс України, а саме глава 63, яка присвячена договору про надання послуг, не вимагає обов'язкового оформлення акта на підтвердження надання послуг.
Відповідач отримання від позивача послуг за договором не заперечив, жодних зауважень відносно нарахувань щодо вартості послуг на адресу позивача не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за спірний період на адресу позивача не повернув, виставлені рахунки за фактично надані послуги не сплатив.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України і не надав до суду доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобов'язання по сплаті послуг з управління та утримання багатоквартирним будинком у визначений Договором строк, або підстав для звільнення від такого обов'язку.
Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 11 283 грн 30 коп. основного боргу за договором заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.
Судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42,46,129,238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства "Запоріжремсервіс" Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “МАНКІ БРАЗЕРЗ” задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МАНКІ БРАЗЕРЗ” (69035 м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, оф. 7, ідентифікаційний код юридичної особи 43016490) на користь Комунального підприємства "Запоріжремсервіс" Запорізької міської ради (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А, ідентифікаційний код юридичної особи 22144952) 11 283 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят три) грн 30 коп. заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком № 34-А по вул. Рекордній в м. Запоріжжі, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 11.04.2023.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.