вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2023 р. Cправа № 902/820/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 04116)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036)
про стягнення заборгованості
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Шейгець І.В.
за участю представників:
позивача: Пронюк В.Я.
відповідача: Бобко Т.Є.
05.09.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" про стягнення 1 289 647 478,99 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/820/22) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду 07.09.2022 відкрито провадження у справі №902/820/22. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначити на 03.10.2022.
21.09.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/7964/22 від 21.09.2022), який долучений судом до матеріалів справи.
30.09.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшла відповідь на відзив (вх. № канц. 01-34/8264/22 від 30.09.2022), який долучений судом до матеріалів справи.
В судових засіданнях 03.10.2022 та 24.10.2022 було відкладено розгляд справи на інші дати, при цьому суд з власної ініціативи продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладав розгляд справи на 17.11.2022.
24.10.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. № канц. 01-34/8893/22 від 24.10.2022), яке долучене судом до матеріалів справи.
11.11.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № канц. 01-34/9624/22 від 11.11.2022), яке долучене судом до матеріалів справи.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до акту щодо знеструмлення електромережі суду 17.11.2022 в Господарському суді Вінницької області була відсутня електроенергія, внаслідок чого була відсутня можливість працювати в КП "ДСС", здійснити автоматизований розподіл позовних матеріалів між суддями, проводити судові засідання, здійснювати технічну фіксацію судових засідань, підписувати електронним цифровим підписом судові рішення з подальшим надісланням їх до Єдиного державного реєстру судових рішень, здійснювати відправку і прийняття електронної пошти тощо.
З огляду на викладене судове засідання не проводилося.
Водночас суд зазначає, що клопотання ТОВ "Вінницягаз Збут" про зупинення провадження у справі, яке буде розглянуте в наступному судовому засіданні.
Ухвалою суду від 17.11.2022 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 05.12.2022.
30.11.2022 та 01.12.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № канц. 01-34/10231/22 та вх. № канц.01-34/10347/22 відповідно), які долучені судом до матеріалів справи.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до акту щодо знеструмлення електромережі суду 05.12.2022 в Господарському суді Вінницької області з 14:00 год по 16:00 год була відсутня електроенергія, внаслідок чого була відсутня можливість працювати в КП "ДСС", здійснити автоматизований розподіл позовних матеріалів між суддями, проводити судові засідання, здійснювати технічну фіксацію судових засідань, підписувати електронним цифровим підписом судові рішення з подальшим надісланням їх до Єдиного державного реєстру судових рішень, здійснювати відправку і прийняття електронної пошти тощо.
З огляду на викладене судове засідання не проводилося.
Ухвалою суду від 06.12.2022 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 20.12.2022.
В судовому засіданні 20.12.2022 судом було розглянуто клопотання ТОВ "Вінницягаз Збут" (подані 30.11.2022 та 01.12.2022) про зупинення провадження у справі з врахуванням заперечень відповідача, як наслідок за наслідками розгляду суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справ, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Крім того, в судовому засіданні 20.12.2022 представник відповідача ТОВ "Вінницягаз Збут" заявив усне клопотання про призначення у справі комплексної судово-економічної експертизи та надати час для підготування всіх документів для неї.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" проти даного клопотання заперечив.
В судовому засіданні 20.12.2022 було оголошено перерву в розгляді справи до 23.12.2023.
22.12.2022 від ТОВ "Вінницягаз Збут" надійшло клопотання про призначення судової комплексної експертизи (вх. № канц. 01-34/11025/22 від 22.12.2022), яке долучене судом до матеріалів справи.
За наслідками розгляду справи 23.12.2022 суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової комплексної експертизи, закриття підготовчого провадження у справі та призначення судового розгляд справи по суті на 26.01.2023, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
23.01.2023 від ТОВ "Вінницягаз Збут" надійшла заява (вх. № канц. 01-34/697/23 від 23.01.2023), про забезпечення доказів.
Разом з тим, судове засідання з розгляду справи № 902/820/22 призначене на 26.01.2023 о 10:00 год. не відбулось у зв'язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, загрозою ракетних ударів по всій території України.
Враховуючи те що судове засідання не відбулось, з незалежних від суду та сторін обставин, суд вважає за необхідне призначити іншу дату судового засідання, про що повідомити учасників справи в порядку визначеному ст.ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 26.01.2023 повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 27.02.2023.
07.02.2023 р. до Господарського суду Вінницької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання пункту договору недійсним (вх. № канц. суду 179/23 від 07.02.2023).
09.02.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшло заперечення щодо прийняття зустрічної позовної заяви у справі № 902/820/22.
Ухвалою суду від 27.02.2023 зустрічну позовну заяву (вх. № канц. суду 179/23 від 07.02.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання недійсним пункту договору разом з матеріалами повернуто заявнику.
09.02.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшли заперечення (вх. № канц. 01-34/1280/23 від 09.02.2023) на клопотання відповідача про витребовування доказів.
23.02.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшли письмові пояснення (вх. № канц. 01-34/1743/23 від 23.02.2023), які долучені судом до матеріалів справи.
23.02.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" надійшли письмові пояснення (вх. № канц.01-34/1753/23 від 23.02.2023), які долучені судом до матеріалів справи.
На визначену дату 27.02.2023 в судове засідання з'явився представник позивача.
Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 26.01.2023. При цьому суд зазначає, що від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки уповноважені представники перебувають у відрядженні.
Присутній представник позивача заперечив проти даного клопотання .
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, та як наслідок судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи на іншу дату, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 27.02.2023 повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 15.03.2023.
14.03.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява про залучення третіх осіб (вх. № канц. суду 01-34/2416/23 від 14.03.2023) та заява про закриття провадження у справі в частині боргу (вх. № канц. суду 01-34/2420/23 від 14.03.2023).
Разом з тим, судове засідання з розгляду справи по суті у справі № 902/820/22 призначене на 15.03.2023 о 10:00 год. не відбулось у зв'язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, загрозою ракетних ударів по всій території України.
Ухвалою суду від 15.03.2023 повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 03.04.2023.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.
Суд зазначає, що в судовому засіданні з урахуванням позицій сторін, судом було відмовлено в клопотаннях відповідача про залучення третіх осіб (вх. № канц. суду 01-34/2416/23 від 14.03.2023) та про закриття провадження у справі в частині боргу (вх. № канц. суду 01-34/2420/23 від 14.03.2023), про що винесено ухвали, які занесені до протоколу судового засідання.
Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
В якості заявлених позовних вимог позивачем вказується наступне: спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов Рамкового договору купівлі-продажу №2рд_БГр-ВГЗ від 30.09.2021 та умов Індивідуального договору №БГр-21/22-ВГЗ до Рамкового договору та додаткових угод не сплатив вартість поставленого природного газу у повному обсязі, за періоди поставки жовтень-грудень 2021 та січень - квітень 2022, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 920 310 495,61 грн. Також позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нараховано 73 230 895,33 грн пені, 46 870 071,93 грн інфляційних втрат, 8 139 754,94 грн 3% річних та 241 096 261,18 грн штрафу.
Відповідач проти позову заперечує, позиція останнього викладена у відзиві на позовну заяву, зі змісту якої слідує, що відповідач вказує, що в даному випадку мають місце форс-мажорні обставини, пов'язані з воєнним станом в Україні, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати умови Рамкового договору купівлі-продажу №2рд_БГр-ВГЗ від 30.09.2021 та Індивідуального договору №БГр-21/22-ВГЗ до Рамкового договору та додаткових угод, з посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, розміщений на веб-сайті ТПП. Також зазначає про компенсаторний характер цивільно-правової відповідальності, при цьому відповідачем наголошується, що останнім було погашено заборгованість за отриманий природній газ в жовтні-2021 - січні 2022, що підтверджується повідомленням позивача «Щодо здійснення зупинення договірного списання» № 125/14-2369 від 13.06.2022 надісланого на адресу АТ «Банк-Альянс» та ТОВ «Вінницягаз Збут». Основний борг пред'явлений позивачем до стягнення в сумі 920 310 495, 61 грн складається з вартості природного газу, отриманого відповідачем частково в лютому, березні-квітні 2022, тобто в період дії воєнного стану України та застосування Закону 2479-IX. Тому, враховуюче, що частина суми основного боргу, яка пред'явлена позивачем до стягнення у справі № 902/820/22 складається, в тому числі, із різниці між вартістю послуг з постачання природного газу побутовим споживачам з урахуванням втрат, понесених внаслідок воєнних дій та фактичним рівнем оплати побутовими споживачам послуги з постачанням природного, які підлягають компенсації державою, звернення ГК «Нафтогаз Трейдинг» з зазначеним позовом є передчасним. Зокрема, відповідачем вказується, що в останнього відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за отриманий природний газ, постачальник отримує грошовий ресурс для розрахунку з продавцем природного газу лише після здійснення споживачами природного газу (населення) повних розрахунків за весь обсяг спожитого газу. Крім того, позивачем в порушення умов Рамкового та Індивідуального договорів передано ТОВ «Вінницягаз Збут» природний газ без приведення його до стандартних умов, в результаті чого відповідач фактично отримав меншу кількість природного газу, ніж зазначено в комерційних актах приймання - передачі. Відповідач зазначає зокрема, що позивачем не проведено перерахунку обсягів природного газу, переданого відповідачу за Рамковим договором та Індивідуального договору у зв'язку із недотриманням параметрів якості природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
Зокрема зазначає, що 24.06.2022 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем відкрито виконавче провадження № 00000128 за заявою стягувача АТ НАК «Нафтогаз України» по наказу Господарського суду Вінницької області від 05.05.2021 у справі № 90/538/18. В рамках виконавчого провадження було накладено арешт на грошові кошти, що знаходились на відкритих рахунках Товариства та на майно, в тому числі природний газ, шляхом відхилення поданих оператором ГТС номінації, що призвело до виключення споживачів з Реєстру ТОВ «Вінницягаз Збут» та заблокування діяльності відповідача, внаслідок зазначених вище обставин, відповідач з об'єктивних причин не зміг здійснювати розрахунки.
Позивач заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, позиція останнього викладена у відповіді на відзив, де зокрема зазначено:
- щодо різниці між вартістю послуг з постачання природного газу побутовим споживачам з урахуванням втрат, понесених внаслідок воєнних дій та фактичним рівнем оплати побутовими споживачами послуги з постачання природного газу, які підлягають компенсації державою зазначає, що для процедури врегулювання заборгованості шляхом компенсації з державного бюджету, необхідною умовою є обсяг різниці (сума), яка підлягає компенсації, що підтверджується Регулятором щомісяця за даними звітності постачальників природного газу. Станом на сьогодні, різниця, як й право на її отримання, відповідачем не доведено, доказів в матеріалах справи відсутні, а тому є передчасним посилання на частину 3 статті 2 Закону №2479-ХІ.
Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 №1639-IX (зі змінами, внесеними Законом України від 29.07.2020 №2479-ХІ), чітко визначено, що списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування на заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Таким чином, можливе застосування статті 4 Закону 1639-ІХ, не є підставою для висновку щодо передчасності звернення позивача до суду з позовною заявою щодо стягнення основного боргу, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.
- щодо посилання на те, що відповідач здійснює розрахунки перед позивачем за умовами п.14 Індивідуального договору №БГр_21/22-ВГЗ, а тому самостійно не має можливості впливати на розрахунки, зазначає, що відповідач по справі №902/820/22 не був обмежений здійснювати розрахунки за отриманий природний газ поза межами механізму автоматичного списання коштів, а відтак міг впливати на порядок і строк здійснення розрахунків.
- щодо листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, розміщений на веб-сайті ТПП, який, на думку відповідача, є підтвердженням настання форс-мажорних обставин в господарській діяльності відповідача та звільняє його від виконання основного зобов'язання у строк, встановлений Індивідуальним договором №БГр_21/22-ВГЗ, вказується, що лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, розміщений на веб-сайті ТПП, вищенаведеним нормам Закону і Регламенту не відповідає і не може вважатись сертифікатом про форс-мажорні обставини, виданим Торгово-промисловою палатою України позивачу, і, як наслідок, доказом дії обставин непереборної сили, що спростовує твердження Позивача про застосування в даному випадку п. 7.5 Рамкового договору про автоматичне відкладення строку виконання зобов'язання за Індивідуальним договором.
- щодо аргументу відповідача про отримання природного газу неналежної якості упродовж жовтня 2021 року по квітень 2022 року, зазначає, що особою, яка несе відповідальність за якість газу при передачі з точки виходу з ГТС до точки входу до суміжної системи Оператора ГРМ є ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Також зауважує, що посилання відповідача на відсутність в комерційних актах відомостей щодо фізико-хімічних показників газу також не заслуговують на уваги з огляду на те, що така вимога до змісту комерційного акту положеннями пункту 3.10. Рамкового договору не визначена.
- щодо аргументу відповідача про оспорюваність обсягів споживання, що визначені в комерційних актах приймання-передачі природного газу до Рамкового договору та Індивідуального договору у період жовтень 2021 року по квітень 2022 року, зазначає, що зобов'язання позивача з передачі природного газу відповідачу є виконаними з моменту передачі права власності на природний газ у віртуальні торговій точці (ВТТ). В даному випадку, передача природного газу на ВТТ, що вже поданий до ГТС відбувається як такою, що вже приведений до стандартних умов та відповідає ФХП.
Також позивача наголошує, що жодних претензій щодо кількості або якості переданого позивачем природного газу з боку відповідача не заявлялось та не пред'являлось.
Таким чином, посилання відповідача на відсутність в комерційних актах відомостей щодо передання відповідачу природного газу приведеного до стандартних умов є безпідставним з огляду на те, що така вимога до змісту комерційного акту положеннями пункту 3.10. Рамкового договору не визначена.
- щодо виконавчого провадження та накладення арешту, зазначає що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, та погодився з умовами щодо порядку і строків виконання грошових зобов'язань, а також погодився з умовами договору щодо відповідальності за порушення грошових зобов'язань.
Відповідачем заперечуються доводи викладені позивачем у відповіді на відзив, де зокрема висвітлена аналогічна позиція, яка зазначена у відзиві на позовну заяву.
Разом з тим, в матеріалах справи містяться письмові пояснення представника позивача (вх. № канц. 01-34/1743/23 від 23.02.2023) зі змісту яких слідує, що при зверненні до суду позивачем заявлено до стягнення 920 310 495, 61 грн. При цьому за доводам позивача. Відповідачем частково сплачено основну заборгованість та станом на 20.01.2023 складає 918 902 066,80 грн, що підтверджується листом АТ Індивідуальним договором № БГр-21/22- ВГЗ від 30.09.2021.
Суд дослідивши дане пояснення розцінює останню як заяву про зменшення розміру повних вимог, з огляду на що зазначає.
Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Суд зазначає, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно зі ст. 163 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.
З огляду на те, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, зокрема, процесуальні права відповідача, передбачені ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, з урахуванням якої здійснюється розгляд спору.
Крім того, в матеріалах справи міститься письмове пояснення ТОВ «Вінницягаз Збут» (вх. 01-34/1753/23 від 23.02.2023), в якому останньою зазначається, що ГК «Нафтогаз Трейдинг» листом від 07.11.2022 року №125/7-5204 повідомило Товариство про те, що між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та АТ «НАК «Нафтогаз України» укладено договір про відступлення права вимоги №2022-6-ВГЗ від 03.11.2022, відповідно до якого ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» передало (відступило), а АТ «НАК «Нафтогаз України» прийняло право вимоги до боржника Первісного кредитора - ТОВ «Вінницягаз Збут», а саме: право вимагати погашення (сплати) частини основного боргу, який виник за Індивідуальним договором № БГр-21/22-ВГЗ від 30.09.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВГЗ від 30.09.2021 на підставі Комерційного акту №1_04-Бгр-ВГЗ приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 на суму 206 276 000,00 грн у загальному розмірі (первісна заборгованість) 185 761 177,85 гри і таким чином, АТ «НАК «Нафтогаз України» є новим кредитором ТОВ «Вінницягаз Збут», щодо визначеного зобов'язання.
29.12.2022 року ТОВ «Вінницягаз збут» отримало від АТ «НАК «Нафтогаз України» лист від 29.12.2022, в якому АТ «НАК «Нафтогаз України» повідомив ТОВ «Вінницягаз Збут» про те, що, оскільки, станом на 29.12.2022 року боржником не погашено борг за договором про відступлення права вимоги, з вказаної дати право вимоги у розмірі непогашеного боргу в сумі 185 761 177,85 грн вважається переданим (повернутим) Первісному кредитору.
Крім цього, зазначає, що як зазначалось у відзиві на позовну заяву, у забезпечення виконання зобов'язань Товариства за Індивідуальним договором, на виконання пункту 14.2. Договору між АТ «БАНК АЛЬЯНС», ТОВ «Вінницягаз Збут», та ГК «Нафтогаз Трейдинг» 07 жовтня 2021 року укладено Додатковий договір про Договірне списання до Договору банківського рахунку № 44031 від 26.06.2020. Відтак, на виконання п.2.1. Договору про Договірне списання АТ «Банк Альянс» щоденно здійснюється списання коштів з рахунку Клієнта на поточний рахунок ГК «Нафтогаз Трейдинг" для проведення розрахунків за Договором. Таким чином, за доводами відповідача, на даний час сума заборгованості, яка заявлена Позивачем до стягнення у справі № 902/820/22 підлягає уточненню.
Крім того зазначає, що, різниця між вартістю ресурсу природного газу, використаного для потреб побутових споживачів, та вартістю реалізації цього ресурсу побутовим споживачам природного газу протягом січня - квітня 2021 року підлягає державному регулюванню, зокрема в цілях погашення заборгованості постачальників природного газу перед ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 02.03.2023 було подано до суду письмові пояснення (вх. № канц. 01-34/1961/23 від 02.03.2023) на пояснення ТОВ «Вінницягаз Збут» (вх. 01-34/1753/23 від 23.02.2023) з яких слідує наступне: щодо відступлення права вимоги частини основного боргу у розмірі 185 761 177,85 грн позивачем зазначається, що 03.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (надалі - Первісний кредитор) та Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - Новий кредитор) було укладено договір №2022-6-ВГЗ про відступлення права вимоги, відповідно до якого, Первісний кредитор передає (відступає), а Новий кредитор приймає право вимоги до боржника Первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (код ЄДРПОУ 39593306, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, буд. 23, м. Вінниця, 21036) (надалі - Боржник), а саме, право вимагати погашення (сплати) частини основного боргу, який виник за Індивідуальним договором № БГр-21/22-ВГЗ від 30.09.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ВГЗ від 30.09.2021 (є невід'ємною частиною договору) на підставі Комерційного акта № 1_04-Бгр-ВГЗ приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 на суму 206 761 177,85 грн, у розмірі (первісна дебіторська заборгованість) 185 761 177,85 грн. (п.1.1 договору про відступлення права вимоги №2022-6-ВГЗ).
У разі непогашення Боржником боргу, право вимоги щодо якого відступлено згідно з пунктом 1.1 договору, перед Новим кредитором до 28.12.2022 (включно), таке право вимоги у розмірі непогашеного боргу вважається переданим (повернутим) Первісному кредитору з 29.12.2022, про що Новий кредитор повідомляє Первісного кредитора та Боржника до 30.12.2022 (включно)(пункт 1.6 Договору про переведення боргу №2022-6-ВГЗ).
З огляду на викладене НАК «Нафтогаз України» є новим кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» щодо вищезазначеного зобов'язання. Листом від 07.11.2022 №125/7-5204 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» повідомило Боржника про відступлення права вимоги.
Однак, Боржником не було погашено борг у розмірі 185 761 177,85 грн, право вимоги щодо якого відступлено згідно з пунктом 1.1 Договору про переведення боргу №2022-11-ВГЗ, перед Новим кредитором до 28.12.2022, таке право передане (повернуте) Первісному кредитору з 29.12.2022. Листом від 29.12.2022 №39/9-2449-22 Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» повідомило Первісного Кредитора та Боржника, про те, що зокрема станом на 29.12.2022 Боржником не погашено борг, право вимоги щодо якого відступлено згідно з пунктом 1.1 договору.
Враховуючи викладене, за доводами позивача з 29.12.2022 право вимоги у розмірі непогашеного боргу у сумі 185 761 177,85 грн вважається переданим (повернутим) Первісному кредитору .
Таким чином, борг у сумі 185 761 177,85 грн переданий (повернутий) Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Первісному кредитору).
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» 30.09.2021 було укладено Рамковий договір купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВГЗ (Рамковий договір).
Відповідно до розділу 1 Рамкового договору визначено предмет договору, а саме цей Рамковий Договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини Сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується - «Індивідуальний Договір». Форма Індивідуального Договору наведена у Додатку 1, що є невід'ємною частиною Договору.
Індивідуальний Договір повинен бути укладений, з урахування умов цього Договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками Сторін, і складає невід'ємну частину цього Договору.
Умовами Індивідуального Договору визначається Договірна ціна. Договірна вартість, Договірний обсяг, Періоди поставки, порядок оплати. Пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим Договором. У разі якщо інше не передбачено умовами Індивідуального Договору, застосовуються положення цього Рамкового Договору.
Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю природний газ в обсягах та у строки, що погоджені Сторонами у відповідному Індивідуальному договорі, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним Індивідуальним Договором та цим Рамковим Договором.
Пунктами 2.1. та 2.2. Рамкового договору було визначено, що загальна кількість природного газу, що передається Продавцем Покупцю на виконання цього договору, дорівнює обсягу природною газу, що передається відповідно до умов Індивідуального договору за цим договором, та визначається на підставі Комерційних актів. За розрахункову одиницю переданого природного газу приймається один кубічний метр газу (куб. мі, приведений до стандартних умов. Стандартними умовами є: тиск 760 мм рт.ст. (101,325 кПа) і температура - 20°С.
Між сторонами умовами Рамкового договору, а саме, п.п. 3.1, 3.2., 3.3., 3.4. було погоджено, що Продавець передає Покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у Індивідуальному договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим договором, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором.
Передача договірного обсягу газу здійснюється протягом кожного Періоду поставки, узгодженого Сторонами в Індивідуальному договорі.
Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання Сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС. відповідно до вимог Кодексу ГТС.
У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/ приймається Сторонами відповідно до Індивідуального Договору та портфоліо балансування для постачання природного газу побутовим споживачам, що передбачено Кодексом ГТС.
Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупця у ВТТ.
Після переходу права власності па природний газ Покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ.
Відповідно до пунктів 3.9. та 3.10. Рамкового договору після закінчення Періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за Періодом поставки, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором, Продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою Комерційний акт та направляє на підпис Покупцю його скановану копію на електронну адресу Покупця вказану у Розділі 11 цього Договору. Комерційний акт вважається отриманим Покупцем в день направлення його Продавцем на електронну адресу Покупця, також Продавець надсилає на підпис Покупцю оригінали Комерційного акту у двох примірниках підписані та скріплені печаткою Продавця на поштову адресу Покупця вказану у Розділі 11 цього Договору.
Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію Комерційного акту та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу Продавця вказану у Розділі 11 цього Договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від Продавця Комерційного акту та повертає один примірник підписаного Покупцем Комерційного акту Продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за Періодом поставки на поштову адресу Продавця, вказану у Розділі 11 цього Договору.
Продаж природного газу здійснюється за Договірною ціною, що встановлюється між Продавцем та Покупцем на умовах Індивідуального Договору (пункт 4.2. Рамкового договору).
Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок Продавця. Договірна вартість кожного Договірного обсягу газу визначається на умовах Індивідуального Договору та округлюється до 2-х знаків після коми (пункт 4.3 Рамкового договору).
Відповідно до пункту 4.4. Рамкового договору Покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених Індивідуальним договором.
Згідно пункту 6.3. Рамкового договору за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п'ять) робочих днів, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.
30.09.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Індивідуальний договір №БГр-21/22-ВГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ВГЗ від 30.09.2021 (Індивідуальний договір).
Загальний період поставки з 01.10.2021 до 30.04.2022 (пункт 1. Індивідуального договору № БГр-21/22-ВГЗ).
Плановий Договірний обсяг природного газу за Загальний період поставки складає 388 000,000 тис. куб.м. (пункт 3 Індивідуального договору № БГр-21/22-ВГЗ).
Протягом 3-х (трьох) робочих днів після отримання Продавцем Заявки, Сторони укладають відповідну додаткову угоду до Індивідуального Договору, в якій визначають Договірний обсяг природного газу на Період поставки, відповідно до поданої Заявки та його Договірну вартість (пункт 7 Індивідуального договору № БГр-21/22-ВГЗ).
Судом встановлено, що Сторони за змістом пункту 8 Індивідуального договору № БГр-21/22-ВГЗ погодили, що договірна вартість газу за Період поставки розраховується як добуток Договірного обсягу відповідно до укладеної Сторонами Додаткової угоди та наданої Покупцем Заявки та Договірної ціни, визначеної в пункті 10 Індивідуального договору № БГр-21/22-ВГЗ.
Відповідно до пункту 12 Індивідуального договору №БГр-21/22-ВГЗ оплата Договірної вартості за відповідний Період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Продавця протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки.
Відповідно до додаткової угоди №10-БГр-ВГЗ від 30.09.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 29.10.2021) до Індивідуального договору №БГр-21/22-ВГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВГЗ від 30.09.2021, сторони домовились (а.с. 53 Т1): пункт 1 Додаткової угоди №10-БГр-ВГЗ від 30.09.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Відповідно до пункту 3 Індивідуального Договору, обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Жовтень 2021» складає 33 418,730 тис.куб.м...»; пункт 3 Додаткової угоди №10-БГр-ВГЗ від 30.09.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки «Жовтень 2021» складає 206 639 147,17гри., без ПДВ, крім того ПДВ-41 327 829,43 грн., разом 247 966 976,60 грн...».
Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу № 1_10-БГр-ВГЗ за жовтень 2021 відповідно до умов Індивідуального Договору від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВГЗ (а.с. 54 Т1).
Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 №1_10-БГр-ВГЗ підписаний обопільно позивачем та відповідачем та скріплений печаткою обох сторін.
В подальшому відповідно до додаткової угоди № 11 -БГр-ВГЗ від 22.10.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 30.11.2021) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ВГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВГЗ від 30.09.2021 (а.с. 56 Т.1), сторони домовились: пункт 1 Додаткової угоди №11-БГр-ВГЗ від 22.10.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Листопад 2021» складає 44 890,000 тис.куб.м..». пункт 3 Додаткової угоди №11-БГр-ВГЗ від 22.10.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки «Листопад 2021» складає 277 569 833,33 грн., без ПДВ, крім того ПДВ - 55 513 966,67 грн., разом 333 083 800,00 грн...».
Судом встановлено, що згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу № 1_11-БГр-ІФГЗ за листопад 2021 відповідно до умов Індивідуального Договору від 30.09.2021 №БГр-2І/22-ІФГЗ.
Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №1_11-БГр-ВГЗ підписаний обопільно позивачем та відповідачем та скріплений печаткою (а.с. 57, Т1).
Відповідно до додаткової угоди №12-БГр-ВГЗ від 22.11.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 31.12.2021) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ВГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВГЗ від 30.09.2021, сторони домовились (а.с. 59 Т.1): пункт 1 Додаткової угоди №12-БГр-ВГЗ від 22.11.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Відповідно до пункту З Індивідуального Договору, обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Грудень 2021» складає 67 230,000 тис.куб.м...»; пункт 3 Додаткової угоди №12-БГр-ВГЗ від 22.11.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки «Грудень 2021» складає 415 705 500,00 грн., без ПДВ, крім того ПДВ - 83 141 100,00 грн., разом 498 846 600,00 грн...».
Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу № 1_12-БГр-ВГЗ за грудень 2021 відповідно до умов Індивідуального Договору від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВГЗ.
Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 №1_12-БГр-ВГЗ підписаний обопільно позивачем та відповідачем та скріплений печаткою сторін.
Відповідно до додаткової угоди №01-БГр-ВГЗ від 21.12.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 31.01.2022) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ВГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВГЗ від 30.09.2021, сторони домовились: пункт 1 Додаткової угоди № 01-БГр-ВГЗ від 21.12.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Січень 2022» складає 64 090,000 тис.куб.м..»; пункт 3 Додаткової угоди № 01-БГр-ВГЗ від 21.12.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки «Січень 2022» складає 396 289 833,33 грн., без ПДВ, крім того ПДВ - 79 257 966,67 грн., разом 475 547 800,00 грн.».
Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_01-БГр-ВГЗ за січень 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВГЗ.
Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 №1_01-БГр-ВГЗ підписаний обопільно між позивачем та відповідачем та скріплений печаткою сторін (а.с. 63 Т1).
Відповідно до додаткової угоди №02-БГр-ВГЗ від 21.01.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 28.02.2022) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ВГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВГЗ від 30.09.2021, сторони домовились (а.с. 65, Т1): пункт 1 Додаткової угоди №О2-БГр-ВГЗ від 21.01.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Лютий 2022» складає 50 430,000 тис.куб.м..»; пункт 3 Додаткової угоди №О2-БГр-ВГЗ від 21.01.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки «Лютий 2022» складає 311 825 500,00 грн., без ПДВ, крім того ПДВ - 62 365 100,00 гри., разом 374 190 600,00 грн...».
Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_02-БГр-ВГЗ за лютий 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВГЗ.
Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 №1_02-БГр-ВГЗ підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками сторін (а.с. 66 Т1).
Відповідно до додаткової угоди №ОЗ-БГр-ВГЗ від 22.02.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 31.03.2022) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ВГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВГЗ від 30.09.2021, сторони домовились (а.с.68 Т1):пункт 1 Додаткової угоди №ОЗ-БГр-ВГЗ від 22.02.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Березень 2022» складає 48 610,000 тис.куб.м....; пункт 3 Додаткової угоди №ОЗ-БГр-ВГЗ від 22.02.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за період поставки «Березень 2022» складає 300 571 833,33 грн., без ПДВ, крім того ПДВ - 60 114 366,67 грн., разом 360 686 200.00 грн...».
Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_ОЗ-БГр-ВГЗ за березень 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВГЗ.
Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 №1_ОЗ-БГр-ВГЗ підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками сторін (а.с. 69 Т1).
Відповідно до додаткової угоди №04-БГр-ВГЗ від 22.03.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 30.04.2022) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ВГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВГЗ від 30.09.2021, сторони домовились (а.с. 71):пункт 1 Додаткової угоди №04-БГр-ВГЗ від 22.03.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Квітень 2022» складає 27 800,000 тис.куб.м..»; пункт 3 Додаткової угоди №04-БГр-ВГЗ від 22.03.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки «Квітень 2022» складає 171 896 666,67 грн., без ПДВ, крім того ПДВ - 34 379 333,33 грн., разом 206 276 000.00 грн...».
Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу № 1_04-БГр-ВГЗ за квітень 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВГЗ.
Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 № 1_04-БГр-ВГЗ підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками сторін (а.с. 72 Т.1).
Так, судом встановлено, що загальний період поставки становить період з 01.10.2021 до 30.04.2022 (пункт 1. Індивідуального договору № БГр-21/22-ВГЗ).
Водночас як слідує з доказів наявних в матеріалах справи, оплату за переданий газ відповідач своєчасно не здійснив та не виконав зобов'язання у визначений строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 4.4 Рамкового договору №2рд БГр-ВГЗ та пункту 12. Індивідуального договору №БГр-21/22-ВГЗ.
Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Рамковим договором станом на день розгляду справи в суді складає 918 902 066,80 грн, що визначена судом виходячи з листів АТ «Ощадбанк», а саме: (№ 1612-09/1506 від 25.07.2022 в якій міститься інформації щодо перерахування коштів з поточних рахунків ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ 42399676) на рахунки контрагента ТОВ «Вінницягаз Збут» (код ЄДРПОУ 39593306) за період з 30.06.2021 по 30.06.2022 та інформації щодо перерахування коштів з поточних рахунків ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ 42399676) на рахунки контрагента ТОВ «Вінницягаз Збут» (код ЄДРПОУ 39593306) за період з 30.06.2021 по 30.06.2022 (а.с. 73 - 88 Т1) та інформації щодо перерахування коштів з поточних рахунків ТОВ «Газопостачальна компанія 2Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ 42399676) на рахунки контрагента ТОВ «Вінницягаз Збут» (код ЄДРПОУ 39593306) за період з 30.09.2021 по 20.01.2023 (а.с.69 Т2) .
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець передає покупцеві природний газ в порядку та на умовах, визначених у індивідуальному договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим договором, якщо інше не передбачено індивідуальним договором (п. 3.1 Рамкового договору).
Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ (п 3.3 Рамкового договору).
Відповідно до п. 3.9 Рамкового договору після закінчення періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за періодом поставки, якщо інше не передбачено індивідуальним договором, продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою комерційний акт та направляє на підпис покупцю його скановану копію на електронну адресу покупця вказану у розділі 11 цього договору. Комерційний акт вважається отриманим покупцем в день направлення його продавцем на електронну адресу покупця, також продавець надсилає на підпис покупцю оригінали комерційного акту у двох примірниках підписані та скріплені печаткою продавця на поштову адресу покупця вказану у розділі 11 цього договору.
Пунктом 3.10 Рамкового договору визначено, що покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію комерційного акту та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу продавця вказану у розділі 11 цього договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від продавця комерційного акту та повертає один примірник підписаного покупцем комерційного акту продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за періодом поставки на поштову адресу продавця, вказану у розділі 11 цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджується підписаними сторонами наступними комерційними актами приймання-передачі природного газу:
- Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 №1_10-БГр-ВГЗ (жовтень 2021) обопільно підписаний між сторонами на загальну суму 247 966 976, 60 грн (а.с. 54 Т1);
- Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №1_11-БГр-ВГЗ (листопад 2021) обопільно підписаний між сторонами на загальну суму 333 083 800,00 грн (а.с. 57 Т1);
- Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 №1_12-БГр-ВГЗ (грудень 2021) на загальну суму 498 846 600,00 грн (а.с. 60 Т1);
- Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 №1_01-БГр-ВГЗ (січень 2022) на загальну суму 475 547 800,00 грн (а.с. 63 Т1);
- Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 №1_02-БГр-ВГЗ (лютий 2022) на загальну суму 374 190 600,00 грн (а.с. 66 Т1);
- Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 №1_ОЗ-БГр-ВГЗ (березень 2022) на загальну суму 360 686 200,00 грн (а.с. 69 Т1);
- Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 № 1 _04-БГр-ВГЗ (квітень 2022) на загальну суму 206 276 000,00 грн (а.с. 72 Т1).
Суд зазначає, що претензій щодо, якості та обсягу поставленого газу у відповідача не було, іншого матеріали справи не містять, та не спростовано відповідачем.
З огляну на викладене та встановлене суд вважає за необхідне спростувати доводи відповідача, а саме, щодо посилання останнього на відсутність в комерційних актах відомостей щодо передання відповідачу природного газу приведеного до стандартних умов є безпідставним з огляду на те, що проаналізувавши терміни, які використовуються у Кодексі ГТС, суд дійшов висновку про те, що суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як оптовий продавець та оптовий покупець відповідно), які уклали договір купівлі-продажу природного газу та на його виконання здійснюють приймання-передачу природного газу у віртуальній торговій точці (віртуальній точці, на якій відбувається передача природного газу) користуються ресурсами інформаційної платформи Оператора ГТС та таким інструментом, як торгове сповіщення.
Таким чином, правовідносини між позивачем та відповідачем є такими, що відбуваються на оптовому ринку купівлі-продажу природного газу.
Продаж природного газу та перехід права власності на природний газ відбувається у віртуальні торговій точці (ВТТ). Після переходу права власності на природний газ Покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ. Після надання торгового сповіщення Продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу Покупцем. Продавець не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також будь-яке погіршення якості газу, що сталося з вини Оператора ГТС Відчуження позивачем та набуття відповідачем природного газу здійснюється шляхом надсилання сторонами оператору газотранспортної системи торгових сповіщень в електронному вигляді, які формуються та скріплюються ЕЦП уповноваженої особи на інформаційній платформі Оператора ГТС та в обов'язковому порядку містять обсяг природного газу, що передається (набувається). В подальшому Оператор ГТС, за результатом розгляду отриманих торгових сповіщень, здійснює їх підтвердження про що позивач (Продавець) та відповідач (Покупець) отримують відповідне інформаційне повідомлення від Оператора ГТС. Після підтвердження торгового сповіщення Оператор ГТС збільшує обсяг природного газу відповідача (Покупця), який приймає природний газ, та зменшує обсяг природного газу позивача (Продавця), який передає природний газ, на обсяг природного газу, який був вказаний у підтвердженому торговому сповіщенні.
Таким чином, за доводами суду зобов'язання позивача з передачі природного газу відповідачу є виконаними з моменту передачі права власності на природний газ у віртуальні торговій точці (ВТТ). В даному випадку, передача природного газу на ВТТ, що вже поданий до ГТС відбувається як такою, що вже приведений до стандартних умов та відповідає ФХП.
Суд зауважує ще раз, що жодних претензій щодо кількості або якості переданого позивачем природного газу з боку відповідача не заявлялось та не пред'являлось, доказів протилежного відповідачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, посилання відповідача на відсутність в комерційних актах відомостей щодо передання відповідачу природного газу приведеного до стандартних умов є безпідставним з огляду на те, що така вимога до змісту комерційного акту положеннями пункту 3.10. Рамкового договору не визначена.
Щодо доводів відповідача про отримання природного газу неналежної якості позивач зазначає, що зобов'язання позивача з передачі природного газу відповідачу є виконаними з моменту передачі права власності на природний газ у віртуальній торговій точці (ВТТ), тобто у точці в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 глави 1 розділу III Кодексу ГТС, відповідальним за якість газу є:
-у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) - оператори суміжних систем, суміжні газовидобувні підприємства, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу. У точках входу на міждержавному з'єднанні відповідальним є замовник послуг транспортування;
-у точках виходу - оператор газотранспортної системи.
Отже, позивач не входить до кола вищезазначених осіб та, як наслідок, не несе відповідальності за якість газу на точці виходу з ГТС. Таким чином особою, яка несе відповідальність за якість газу при передачі з точки виходу з ГТС до точки входу до суміжної системи Оператора ГРМ є ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Посилання відповідача на відсутність в комерційних актах відомостей щодо фізико-хімічних показників газу також не заслуговують на уваги з огляду на те, що така вимога до змісту комерційного акту положеннями пункту 3.10. Рамкового договору не визначена.
Зокрема поза увагою суду не може залишитись доводи відповідача щодо компенсаторних відносин, з огляду на що суд зазначає, що для процедури врегулювання заборгованості шляхом компенсації з державного бюджету, необхідною умовою є обсяг різниці (сума), яка підлягає компенсації, що підтверджується Регулятором щомісяця за даними звітності постачальників природного газу.
Водночас, станом на день розгляду справи в суді, різниця, як і право на її отримання, відповідачем не доведено, доказів в матеріалах справи відсутні, а тому є передчасним посилання на частину 3 статті 2 Закону №2479-ХІ.
При цьому, Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 №1639-ІХ (зі змінами, внесеними Законом України від 29.07.2020 №2479-ХІ), чітко визначено, що списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування на заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Таким чином, можливе застосування статті 4 Закону 1639-ІХ, не є підставою для висновку щодо передчасності звернення позивача до суду з позовною заявою щодо стягнення основного боргу, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.
Згідно пункту 12 Індивідуального договору №БГр-21/22-СГЗ, оплата Договірної вартості за відповідний Період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Продавця протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки. Відповідач не був обмежений здійснювати розрахунки за отриманий природний газ поза межами механізму автоматичного списання коштів, а відтак міг впливати на порядок і строк здійснення розрахунків.
Зокрема, відповідачем ненадано належних та допустимих доказів щодо зменшення суми заборгованості у відповідності до договору про відступлення права вимоги № 2022-6-ВГЗ від 03.11.2022 та додаткового договору про договірне списання до договору банківського рахунку № 44031 від 26.06.2020, тому судом дані доводи не беруться до уваги при вирішенні спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 4.4 Рамкового договору покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених індивідуальним договором.
Пунктом 12 Індивідуального договору визначено, що оплата договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок продавця протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів, починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки.
Також, відповідно до пункту 13 Індивідуального договору покупець має право здійснити 100% передоплату договірного обсягу природного газу за період поставки, вказаного у додатковій угоді до індивідуального договору, не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських дні до початку такого періоду поставки.
На виконання пункту 14 Індивідуального договору погоджено основні умови договору про договірне списання грошових коштів, що є додатком № 3 до Індивідуального договору та Рамкового договору, укладених між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 5.2.2 Рамкового договору покупець зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату газу.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Рамковим договором станом на день розгляду справи в суді складає 918 902 066,80 грн, що визначена судом виходячи з листів АТ «Ощадбанк», а саме: (№ 1612-09/1506 від 25.07.2022) в якій міститься інформація щодо перерахування коштів з поточних рахунків ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ 42399676) на рахунки контрагента ТОВ «Вінницягаз Збут» (код ЄДРПОУ 39593306) за період з 30.06.2021 по 30.06.2022 та інформації щодо перерахування коштів з поточних рахунків ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ 42399676) на рахунки контрагента ТОВ «Вінницягаз Збут» (код ЄДРПОУ 39593306) за період з 30.06.2021 по 30.06.2022 (а.с. 73 - 88 Т1) та інформації щодо перерахування коштів з поточних рахунків ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ 42399676) на рахунки контрагента ТОВ «Вінницягаз Збут» (код ЄДРПОУ 39593306) за період з 30.09.2021 по 20.01.2023 (а.с.69 Т2)
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті отриманого природного газу за Рамковим договором № 2рд_БГр-ВГЗ від 30.09.2021 та Індивідуального договору № БГр-21/22-ВГЗ від 30.09.2021 в повному обсязі не подано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача несплаченої вартості поставленого природного газу в розмірі 918 902 066, 80 грн.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач в порушення умов договору, у визначений строк сплату отриманого природного газу не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.
Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п. 6.3 Рамкового договору за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором та/або індивідуальним договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п'ять) робочих днів, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті поставленого природного газу відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої за обґрунтованим розрахунком позивача становить 73 230 895,33 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 73 230 895,33 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Оскільки прострочення з оплати поставленого природного газу мало місце понад 5 (п'ять) робочих днів, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 241 096 261,18 грн штрафу (за обґрунтованими розрахунками позивача).
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статі 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Слід відзначити, що сторони Рамкового договору врегульовуючи між собою правовідносини щодо купівлі-продажу природного газу, досягли згоди щодо його умов, тобто вільно, на власний розсуд визначили та погодили умови договору, підписавши його, тож дійшли висновку про можливість стягнення і пені, і штрафу, вказавши про різні види відповідальності, передбачені умовами Рамкового договору.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення зі сплати отриманого природного газу позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 46 870 071,93 грн інфляційних втрат та 8 139 754,94 грн 3% річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Умовами договору не визначено інший розмір процентів.
Суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування позивачем 8 139 754,94 грн 3% річних, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Такий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.
Суд здійснивши перевірку нарахування інфляційних втрат приходить до висновку про обґрунтованість нарахування 46 870 071,93 грн інфляційних втрат (розрахунок суду знаходиться в матеріалах справи), тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Посилання відповідача про настання для нього форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу не ставить у пряму залежність неможливість виконання Товариством грошового зобов'язання за укладеними договорами.
Суд вважає за необхідне зазначити, що посилаючись на форс-мажор як на підставу для звільнення від відповідальності, зацікавленій стороні обов'язково потрібно довести, як саме проявився форс-мажор у конкретному зобов'язанні. Одного лише абстрактного посилання на наявність форс-мажору буде однозначно недостатньо.
Зокрема, з цього приводу в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (КГС ВС) від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 зазначено: "… Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом …".
З огляду на викладене абстрактний та загальний лист ТПП від 28.02.2022 не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов'язання (а доведення причинно-наслідкового зв'язку в такому випадку є обов'язковим).
Суд зауважує, що наявність форс-мажорних обставин може підтверджуватися будь-якими доказами, яких, на думку суду, буде достатньо для встановлення відповідної обставини.
Такої ж позиції дотримується і КГС ВС, у п. 44 постанови якого від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 зазначено: "… Суди попередніх інстанцій вважали, що єдиним доказом існування форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати, втім, ця позиція є помилковою. Існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов'язань, які виникли внаслідок укладення договору оренди між резидентами України, може доводитися будь-якими доказами …".
Однак, доказів прямого впливу введення воєнного стану в Україні на господарську діяльність відповідача, що мало наслідком неможливість виконання грошового зобов'язання, останнім не подано.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 39593306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) 918 902 066, 80 грн заборгованості; 73 230 895,33 грн пені; 8 139 754, 94 грн 3 % річних; 46 870 071,93 грн інфляційних втрат, 241 096 261,18 грн штрафу та 868 350,00 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронні адреси відповідача: та на електронні адреси: позивача - ngt@naftogaztrading.com.ua, відповідача - office@vngaszbut.com.ua.
Повне рішення складено 13 квітня 2023 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 04116)
3 - відповідачу (вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036)