Справа № 594/1741/21
11 квітня 2023 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю:
прокурора - ОСОБА_3
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу щодо кримінального провадження, внесеного 28 квітня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021216120000061, про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ніверка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , пенсіонера, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
28 квітня 2021 року біля 13 год. ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , під час конфлікту з потерпілим ОСОБА_7 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи характер своїх дій, та бажаючи і, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, наніс останньому в область обличчя один удар дверима та розпилив з металевого аерозольного балона «PFEFFER KO JET Mit patentiertem Panikverschluss» отруйну речовину подразнюючої дії капсаїцин, чим спричинив легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній повіці лівого ока, хімічний опік І-ІІ ступеня кон'юктиви обох очей.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вини не визнав. При цьому, показав, що з 2000 року він та члени його сім'ї перебувають у неприязних відносинах з ОСОБА_8 , яка проживає разом з ними в одному будинку. Протягом всього цього часу ОСОБА_8 постійно пред'являє претензії щодо ведення ним та членами його сім'ї домашнього господарства, висловлюючи своє незадоволення їх діями. Що в свою чергу призвело і до того, що інші члени її сім'ї також проявляють до нього зневагу. Так, зять ОСОБА_8 постійно погрожував йому, нерідко при цьому вказував на фізичний вплив. Протягом 3,5 останніх років такі дії по відношенню до нього вчиняє і онук ОСОБА_8 , потерпілий ОСОБА_9 . Зважаючи на такі обставини та те, що зять і онук ОСОБА_8 є значно молодшими за нього, побоюючись реалізації з їх сторони таких погроз, для цілей самооборони придбав газовий балончик, так як припускав, що рано чи пізно з ними у них буде конфлікт, хоча, крім погроз, в минулому останні будь-яких дій фізичного впиву до нього ніколи не застосовували.
28 квітня 2021 року близько 13 год. вийшов з квартири, щоб вилити відро з водою. Коли вічинив двері у під'їзд побачив за ними потерпілого ОСОБА_10 , який заносив планки. За ним також були його мати та сестра. А тому, пропустивши його стояв біля дверей, так як далі йти не міг - мати потерпілого та його сестра цьому перешкоджали. На ту пору була вітряна погода, двері у під'їзді відкривалися також при прикладанні певного зусилля, тому, двері відчинялись різко. Коли відчинив двері, ОСОБА_11 та його мати почали звинувачувати його у тому, що двері відкрив умисно сильно. При цьому, ОСОБА_10 сказав, що може його навчити як це треба робити. На що, вийшовши за двері відповів йому «навчи». Після цього, потерпілий прийняв бійцівські стійку, почав розмахувати руками так, ніби хотів спричинити йому удар, та наближатись. Підійшовши, ОСОБА_10 завдав удару у підборіддя, копав ногами. Тому, побоюючись за своє життя, витягнув газовий балончик та направив ОСОБА_12 в обличчя і розпилив. Після чого, потерпілий почав махати руками та бігти у сторону приміщення пошти, яка знаходиться на відстані близько 50 м. Побіг за ним щоб відігнати, але ОСОБА_10 розвернувся та почав знову до нього наближатись, тому знову захищався від нього, розпилюючи йому в лице газовий балончик. Такі свої дії розцінює виключно як самооборону - був змушений захищатися. З приводу конфлікту також звертався у поліцію та провадження щодо потерпілого було закрито, оскільки свідки, які б могли свідчити на його користь, як потерпілого, а ОСОБА_10 - обвинуваченого, не бажали давати свідчення.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_7 , щодо стягнення 30750,46 грн. матеріальної шкоди, 50000 грн. моральної шкоди, не визнав повністю. Зазначивши, що його дії до погіршення зору у потерпілого призвести не могли - останній має хронічне захворювання очей, його лікування після конфлікту не має причинно наслідкових зв'язків з отриманням опіків від розпилення газового балончика. Більше того, всередині балончика містився перцевий газ, який не є шкідливим, а отже, його дія не могла завдати шкоди здоров'ю потерпілого. При цьому, просив врахувати, що його дії були викликані виключно самообороною, що в свою чергу виключає заподіяння з його сторони будь-яких моральних страждань потерпілому.
Потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що в АДРЕСА_2 проживає його баба ОСОБА_8 . В цьому ж будинку, в іншій квартирі проживає обвинувачений ОСОБА_6 . Протягом тривалого часу, а це більше 10 років, його баба та сім'я ОСОБА_6 перебувають у неприязних стосунках, у зв'язку з чим відносини між їх сім'ями не є добросусідськими. Так, провідуючи бабу, неодноразово чув від ОСОБА_6 погрози в свою адресу - останній говорив, щоб забирався звідси, погрожував розправою. Через такий стан речей він та члени його сім'ї з ОСОБА_6 та його родиною майже не спілкуються. 28 квітня 2021 року близько 13 год. приїхав до будинку, де проживає баба, так як привіз дошки необхідні для ремонту у її квартирі, які почав вигружати та заносити до під'їзду. В цей час ОСОБА_6 був біля будинку та зайшов всередину. Під час чергового разу, коли заносив дошки та вже був перед дверима у під'їзд, останні з силою були відчинені і тому отримав ними удар, так як такі відчинялися назовні. За дверима був ОСОБА_6 , а тому, дійшов висновку, що так він вчинив умисно, на що зробив йому зауваження, сказав: «можна легше». Після цього, ОСОБА_6 сказав «йди сюди». Поклавши дошки почав виходити з під'їзду. ОСОБА_13 стояв коло дверей та зачепив його, на що намагався ОСОБА_6 відштовхнути. Проте, ОСОБА_13 витягнув балончик та розпилив йому в обличчя. А тому, почав бігти від нього в бік приміщення пошти. ОСОБА_6 наздоганяв та весь цей час розпилював балончик. Коли відбіг від нього на безпечну відстань ОСОБА_13 припинив переслідування та повернувся у бік будинку. Проте, коли почав йти назад, підходив до машини, ОСОБА_13 знову підбіг до нього та ще раз розпилив балончик в обличчя. На цей момент вийшла баба, і разом з матір'ю відвели його у квартиру, а згодом до мед закладу, де лікарі констатували опіки очей. Не виключає, що міг вдарити ОСОБА_6 у підборіддя, оскільки після того, які він розпилив балончик, знаходився поряд з ним, а в результаті опіку та болю, яких зазнав, хаотично розмахував руками.
Такі ушкодження призвели до погіршення зору, у зв'язку з чим в подальшому його оперували. З огляду на що просив суд стягнути з обвинуваченого на свою користь 30750,46 грн. матеріальної шкоди, яку зазнав у зв'язку з лікуванням, та 50 000 грн. моральної шкоди, зважаючи на фізичний біль та страждання, яких зазнав у результаті протиправних дій ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_8 показала, що є бабою потерпілого ОСОБА_7 , проживає в одному будинку з обвинуваченим ОСОБА_6 , з яким перебуває у довготривалих неприязних стосунках. 28 квітня 2021 року в обідню пору чекала на повернення дочки та онука, які поїхали в магазин. Зателефонувавши до дочки, почула крики та відповідь про те, що знаходяться біля будинку. Коли вибігла у двір побачила, що онук біжить та витирає руками очі, а ОСОБА_13 біжить за ним та щось тримає у витягнутій руці. Ситуацію оцінила як те, що саме ОСОБА_13 переслідує онука тому, почала кричати та підбігла і стала між ними, на що ОСОБА_13 розвернувся у її сторону та бризнув у її бік балончиком, а потім пішов до своєї квартири. Онука пекли очі, промили їх водою і поїхали у лікарню. Згодом у нього почав погіршуватись зір, він лікувався, переніс дві операції. Крім того, показала, що вхідні двері у під'їзді будинку відкриваються та зачиняються без будь-яких зусиль.
Свідок ОСОБА_14 показала, що є матір'ю потерпілого, 28 квітня 2021 року в обідню пору разом з ним приїхали до її матері, де син вигружав з машини та заносив до будинку дошки. Коли син взявся за ручку дверей, щоб їх відкрити, ті відкрилися з сильним поштовхом, за дверима був ОСОБА_15 . Син сказав йому, що легше двері відкривати треба, і що може навчити як це робиться. Коли син виходив та хотів вікрити двері, ОСОБА_13 знову такі з силою закрив. Після цього, син відкрив двері і штовхнув ОСОБА_13 , у якого від поштовху вилилась вода з відра. В цей момент знаходилась на відстані приблизно1,5 м. від них. Після цього ОСОБА_13 витягнув балончик і розпилив його. Син почав бігти від будинку, протираючи очі, а ОСОБА_13 біг за ним. Теж почала бігти за ними, кричала щоб ОСОБА_13 зупинився, а сину, щоб тікав. В цей момент вийшла мати та разом з нею забрали сина. Відразу ж поїхали у лікарню, а потім про подію повідомили поліцію. Згодом у сина різко погіршився зір. Він лікувався, переніс дві операції.
Свідок ОСОБА_16 суду показала, що є дружиною обвинуваченого. 28 квітня 2021 року займалась домашніми справами, тому просила, щоб чоловік виніс воду з квартири. Коли він повернувся був мокрий та повідомив, що між ним та онуком сусідки стався конфлікт, ОСОБА_10 бив його, тому захищався і розпилив газовий балончик. Крім того, ствердила, що з бабою потерпілого ОСОБА_17 перебувають у неприязних стосунках, з приводу чого з членами її родини у них виникають непорозуміння та сварки.
Згідно рапорту старшого інспектора-чергового ВП № 1 (м.Борщів) від 31 липня 2018 року вбачається, що 28 квітня 2021 року о 13 год. 13 хв. на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_13 забрискав очі невідомою речовиною її онуку ОСОБА_11 .
З письмової заяви потерпілого від 28.04..2021р. адресованої начальнику ВП № 1 ( м.Борщів) слідує, що потерпілий просить притягнути ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за те, що такий розпилив з балончика невідомий газ, у результаті чого отримав опіки очей та відчув різкий фізичний біль.
З витягу з ЄРДР слідує, що 28.04.2021 р. о 17 год. 40 хв. до такого внесено відомості про те, що цього дня близько 13 год. ОСОБА_13 під час конфлікту з ОСОБА_10 розпилив в область обличчя останнього невідомий газ, викликавши опіки очей, чим завдав тілесні ушкодження.
З висновку експерта № 60 від 29 квітня 2021 р. слідує, що у потерпілого ОСОБА_7 виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній повіці лівого ока, який міг виникнути від дії тупого предмету і міг утворитись внаслідок удару рукою, хімічний опік І-ІІ ступеня кон'юктиви обох очей, що утворились незадовго до СМЕ, можливо і 28.04.2021р.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 29 квітня 2021р. слідує, що потерпілий розповів та показав, як обвинувачений наніс йому удар дверима, після чого дістав балончик та розпилив йому в обличчя.
Відповідно до заяви обвинуваченого від 28 квітня 2021 р., протоколу прийняття заяви від 28.04.2021р., протоколу огляду предмету, висновку експерта № СЕ-19/120-21/4775-ФХД від 08.06.2021р., слідує, що ОСОБА_6 видано балончик із вмістом газу сльозоточивої дії марки «PFEFFER KO» з вмістом отруйної речовини подразнюючої дії - капсаїцин, з якого, за твердженням ОСОБА_6 , ним 28 квітня 2021 року було здійснено розпилння в обличчя потерпілому.
Згідно висновку експерта № 52 від 15.11.2021р. комісійної судово-медичної експертиза слідує, що спричинені потерпілому ОСОБА_7 28.04.2021р. дією хімічного ушкоджуючого фактора ( «перцевого» газу) транзиторні реактивно-запальні зміни сполучних оболонок очних яблук, не знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із виникненням діагностованого йому у липні 2021 року захворювання - кератоконусу. При цьому, встановлено, що не виключено, що вплив ушкоджуючого хімічного фактора міг призвести до загострення у перебігу вищевказаного дегенеративного захворювання рогівок очей, що не впливає на оцінку ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Відповідно до протоколу огляду предмету від 14.12.2021 р. вбачається, що при огляді оптичного CD-R диску виявлено відеозапис, на якому особа схожа на ОСОБА_6 дістає із кишені куртки предмет, який двічі спрямовує на особу, зовні схожу на ОСОБА_10 , який відмахується руками.
За таких обставин, оцінивши всі дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 своїми діями, які виразились в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_7 легких тілесних ушкодженнь, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України.
При цьому, суд не знаходить підстав для оцінки дій обвинуваченого по відношенню до потерпілого, які мали місце 28 квітня 2021 року, як такі, що були викликані необхідною обороною. Так, досліджені в ході судового розгляду докази вказують виключно на неправомірність дій самого обвинуваченого, провокативність його поведінки, вжиття ним заходів, які не були спрямовані на захист від незаконних дій потерпілого.
В світлі чого суд враховує і те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 з приводу спричинення 28.04.2021р. тілесних ушкоджень ОСОБА_6 було закрито 19.01.2022р. за відсутності в діянні ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, і таке рішення обвинуваченим оскаржено не було.
Будь-яких доказів того, що саме несправність вхідних дверей будинку, де проживає ОСОБА_18 , за несприятливих погодніх умов ( а саме, сильного вітру, як на то вказує обвинувачений), призвели до спричинення тілесного ушкодження на обличчі потерпілого, в ході судового розгляду здобуто не було.
Твердження сторони захисту щодо недопустимості наданого потерпілою стороною відеозапису події суд не знаходить підставними та такими, що ґрунтуються на вимогах закону. Так, жодна з сторін кримінального провадження не піддавала сумніву їх автентичність та не заперечувала, що зафіксовані на відеозаписі події мали місце і на ньому зафіксовано саме обвинуваченого та потерпілого. Зйомка проводилась у громадському місці, відкрито, особи, що зафіксовані на ній вимог не знімати їх не висловлювали, метою зйомки було фіксування можливих неправомірних дій обвинуваченого щодо потерпілого.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального діяння, яке є проступком, особу винного, який є раніше не судимим, пенсіонером, на обліку в нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується як особа, щодо якої до старости села з приводу постійних конфліктів надходили скарги від сусідів ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , що проживають з ним в одному будинку.
Крім того, суд враховує мотиви проступку, поведінку винного та потерпілого, що передували події, характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно-небезпечного діяння, обстановку, в якій діяв обвинувачений, знаряддя кримінального правопорушення, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення протиправних дій, наявні тривалі неприязні стосунки між сторонами.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Виходячи з наведеного вище, враховуючи думку прокурора, який просив суд призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання відповідно до санкції ч. 1 ст.125 КК України у виді штрафу.
Цивільний позов потерпілого щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди суд знаходить таким, що підлягає задоволенню частково - виключно, щодо стягнення моральної шкоди, розмір якої визначає у сумі 10000 грн. При цьому, суд виходить із засад розумності, виваженості, справедливості та враховує характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий, характер взаємовідносин між ним та обвинуваченим, причини і наслідки неправомірних дій останнього. Підстав для задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди суд не знаходить, оскільки прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями обвинуваченого, що мали місце по відношенню до потерпілого 28 квітня 2021 року, із виникненням діагностованого потерпілому у липні 2021 року захворювання встановлено не було.
Доля речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до ст. 100 КПК України.
Судові витрати по справі підлягають стягненню з ОСОБА_6 у повному об”ємі.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п'ятдесят) грн.
Цивільний позов ОСОБА_7 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 10 000 ( десять тисяч ) грн. моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Речові докази : балончик із вмістом газу марки «PFEFFER KO», який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП № 1 (м.Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області, - знищити; фрагмент відеозапису на CD-R диску, що зберігається при матеріалах справи, - залишити при матеріалах справи: медичну карту амбулаторного хворого КНП «Борщівська міська лікарня» на ім'я ОСОБА_7 , оригінал направлення на консультацію, оригінал витягу з обстеження, оригінал виписки з медичної карти амбулаторного хворого, медичну карту амбулаторного хворого з медичного центру «Медівіт» на ім'я ОСОБА_7 , завірену копію протоколу оперативного втручання ОСОБА_7 , що зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - повернути за належністю.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1 372 ( одну тисячу ттриста сімдесят дві ) грн. 96 коп. за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 08.06.2021 № СЕ-19/120-21/4775-ФХД.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуюча: