Справа № 456/2766/22
Провадження № 2/456/163/2023
іменем України
10 березня 2023 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря: Дверій Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Стрию справу №456/2766/22 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживача, -
встановив:
Позовна заява мотивована тим, що 26.03.2020 по справі №456/3049/17, Стрийським міськрайонним судом, в частині, яка залишена без змін постановою від 23 лютого 2021 року Львівського апеляційного суду було встановлено, що 08.07.2016 позивач ОСОБА_1 звертався до відповідача (AT «Львівгаз») та повідомив, що в квартирі встановлені газова колонка, плита і стаціонарна опалювальна піч та згідний на встановлення газового лічильника за умови, що не буде зменшеним перетин вхідного газопроводу.
В подальшому Стрийське відділення ПАТ «Львівгаз» повідомило ОСОБА_1 , що 29.08.2017 будуть проводитись монтажні роботи по встановленню індивідуального газового лічильника.
Тоді позивач ОСОБА_1 звернувся на адресу ПАТ «Львівгаз» із заявою від 26.08. 2017 та повідомив, що встановлення побутового лічильника газу має проводитись за проектною документацією в частині організації комерційного вузла обліку газу (ВОГ), яка включає схему комерційного ВОГ з прив'язкою до місця встановлення та передбачати типорозмір лічильника газу. Тому просив надіслати копію схеми комерційного ВОГ з прив'язкою до місця встановлення та повідомити типорозмір лічильника газу.
Відповідно до пункту 5 Глави 2 Розділу X Кодексу газорозподільних систем, схему комерційного ВОГ, необхідно відображати з прив'язкою до місця встановлення. Усі елементи, які входять до складу комерційного ВОГ, повинні бути винесені в окрему-специфікацію .... За результатами розгляду справи №456/3046/17 у вказаній частині суд вирішив: Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Львівгаз» про захист прав споживача на інформацію - задоволити. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Львівгаз» надіслати ОСОБА_1 схему комерційного ВОГ з прив'язкою до місця встановлення за його адресою: АДРЕСА_1 .
У вересні 2021p. AT «Львівгаз» надіслало ОСОБА_1 «ПЛАН-СХЕМУ Встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_2 споживач ОСОБА_1 », складовою якої є «Специфікація матеріалів та обладнання», що підтверджується доданими доказами - фотокопіями титульного аркушу «ПЛАН-СХЕМИ Встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_2 споживач ОСОБА_1 » і «Специфікації матеріалів та обладнання»,
Оглядом «Специфікації матеріалів та обладнання» встановлюється, що до неї: винесена "газова колонка", оскільки вказано: "14 колонка газова шт 1" (цифра "1" означає наявність "газової колонки" в кількості 1 шт.), не винесена "газова ..., плита", оскільки вказано: "13 плита побутова газова ПГ-4 (пр.очерк "-"«означає відсутність "газової плити") ; не винесена "газова ..., ... стаціонарна опалювальна піч", оскільки вказано: "16 О/піч з влаштуванням автоматики безпеки шт -" (прочерк "-" означає відсутність «газової» ..., ... стаціонарної опалювальної печі").
Відтак, в оскаржуваній частині «Специфікація матеріалів та обладнання», у яку не винесені "газова ..., плита" та "газова ..., ... стаціонарна опалювальна піч", не відповідає обставинам, що встановлені вище вказаним рішенням суду від 26 травня 2020 року по справі №456/3046/17 та застосованим судом нормам пункту 5 Глави 2 Розділу X Кодексу газорозподільних: систем, згідно яких "Усі елементи, які входять до складу комерційного ВОГ, повинні бути винесені в окрему специфікацію".
За викладеним просив, розгляд справи проводити за відсутності позивача та визнати недійсною «Специфікацію матеріалів та обладнання», яка є складовою «ПЛАН-СХЕМИ встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_2 споживач ОСОБА_1 », в частині, щодо «Специфікації матеріалів та обладнання», а саме не винесені "газова плита" та "газова стаціонарна опалювальна піч". Зобов'язати AT "Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»" виготовити нову «Специфікацію матеріалів та обладнання», у яку винести (до якої внести) "газову плиту" та "газову стаціонарну опалювальну піч".
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 01.09.2022 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
В судове засідання сторони не з'явились, позивач у позові клопотав про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з?явився, подав до суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводи за відсутності представника відповідача, заперечив в задоволенні позову, подав відзив в якому зазначив, що внесення до специфікації матеріалів і обладнання, яка є складовою плану-схеми встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_2 , споживач: ОСОБА_1 , інформації про наявність у квартирі позивача газової стаціонарної опалювальної печі, є можливим лише після надання позивачем представникам відповідача доступу до свого помешкання для здійснення огляду газового обладнання. Так, відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням про надання доступу до його помешкання для проведення обстеження газової мережі та встановлення лічильника газу. Однак, позивач доступу до свого помешкання представникам відповідача не надав, що унеможливлює внесення до специфікації матеріалів і обладнання інформації про наявність у квартирі позивача газової стаціонарної опалювальної печі.
Позивач намагається за допомогою судових рішень узаконити встановлення у своїй квартирі самовільно встановленої газової стаціонарної опалювальної печі без проведення обстеження газової мережі та газових приладів представниками відповідача, який є Оператором ГРМ.
У позовній заяві позивач просить суд визнати недійсною специфікацію матеріалів та обладнання, яка є складовою плану-схеми встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_2 , споживач: ОСОБА_1 з тих підстав, що до специфікації матеріалів та обладнання, не внесена газова плита та газова стаціонарна опалювальна піч, та зобов'язати AT "Львівгаз" виготовити нову специфікацію матеріалів і обладнання, у яку внести газову плиту та газову стаціонарну опалювальну піч.
За даними AT "Львівгаз" у квартирі позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено наступне газоспоживаюче обладнання: плита газова (1 шт.), газова колонка (1 шт.), лічильник газу відсутній (копія довідки про фінансовий стан споживача ОСОБА_1 , ос. рах. № НОМЕР_1 ).
З плану-схеми встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_2 , споживач: ОСОБА_1 вбачається, що розрахунок вузла обліку газу споживачу ОСОБА_1 проведений виходячи з наявності в квартирі споживача наступного газоспоживаючого обладнання: плита газова ПГ-4 (1 шт.). газова колонка (1 шт.).
Прилад обліку газу (лічильник) у квартирі позивача відсутній.
Враховуючи вищенаведене, позивач не міг самостійно встановити та підключити до газової мережі газову опалювальну піч.
Таким чином, позивач здійснив несанкціоноване підключення (самовільне під'єднання) газового приладу (опалювальної печі) до газової мережі.
Відповідно до п.4 гл.1 розд.І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРМ), несанкціоноване підключення до газових приладів - самовільне під'єднання споживачем газових приладів чи пристроїв (устаткування) на об'єкті, який обліковується за нормами споживання, або внаслідок під'єднання яких перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку).
Згідно з абз.1 ч.3 ст.18 Закону України ''Про ринок природного газу" постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".
Пунктом 4.11. розд.IV Правил безпеки систем газопостачанню, затверджених Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285, передбачено, що подавання газу у внутрішні газопроводи і до газових приладів новозбудованих житлових будинків (або після їх капітального ремонту) здійснюється газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) відповідно до вимог чинного законодавства України та укладеного договору про постачання газу на прийнятий в експлуатацію об'єкт. Після пуску газу крани перед газовими приладами повинні бути закриті і опломбовані. Система газопостачання передається власнику (балансоутримувачу та/або орендарю (наймачу)) шляхом складання відповідного акта.
Відповідно до п.5.5. гл.5 розд.У Правил безпеки систем газопостачання заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб'єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації. Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації. Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.
Відповідно до п.7 глави 1 розділу X Кодексу ГРМ будь-які роботи, пов'язані з порушенням роботи чи схеми комерційного вузла обліку, або зміни типу ЗВТ проводяться за погодженням з Оператором ГРМ у присутності представників споживача і Оператора ГРМ та оформляються відповідним актом.
Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми комерційного вузла обліку, заміни типів ЗВТ без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та Оператора ГРМ не допускаються.
Згідно з п.5.9 Розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених 'наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 р. №285, проектна документація на монтаж додаткових газових плит та побутових лічильників газу, переустановлення газових плит у межах приміщення, в якому вони встановлені, лабораторних пальників, які не вимагають відведення продуктів згорання в димоходи, може бути представлена ескізом, складеним суб'єктом господарювання, що здійснює обслуговування. Ескіз затверджується керівником обслуговуючого підприємства.
Тому, у разі встановлення споживачу лічильника газу, споживач має надати представникам газорозподільного підприємства доступ до помешкання для здійснення огляду газового обладнання, визначення типорозміру лічильника, та місця його встановлення.
Після цього виготовляється проектна документація, в яку вноситься схема комерційного вузла обліку, його місцерозташування, а після цього відбувається встановлення самого лічильника.
Враховуючи вищенаведене, внесення до специфікації матеріалів і обладнання, яка є складовою плану-схеми встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_2 , споживач: ОСОБА_1 , інформації про наявність у квартирі позивача газової стаціонарної опалювальної печі, є можливим лише після надання позивачем представникам відповідача доступу до свого помешкання для здійснення огляду газового обладнання.
Відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням про надання доступу до його помешкання для проведення обстеження газової мережі та встановлення лічильника газу. Однак, позивач доступу до свого помешкання представникам відповідача не надав, що унеможливлює внесення до специфікації матеріалів і обладнання інформації про наявність у квартирі позивача газової стаціонарної опалювальної печі.
19.12.2016 року ОСОБА_1 відмовився від встановлення лічильника газу за кошти ПАТ "Львівгаз", тому працівниками ПАТ "Львівгаз" було складено акт про порушення №000643.
Відповідно до п.1 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
До порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу належать: відмова в доступі до об'єкта побутового споживача, який розраховується за нормами споживання, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу побутовому споживачу (пп.5 п.2 Глави 2 Розділу XI Кодексу ГРМ).
Акт про порушення №000643 від 19.12.2016 року підписаний представником органу місцевого самоврядування - депутатом Стрийської міської ради Пастущиним І.Я. Акт про порушення №000643 від 19.12.2016 року складений відповідно до вимог законодавства та є дійсним.
Відповідно до абз.7 п.3 гл.4 розд. IX Кодексу ГРМ (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин 19.12.2016 року) якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу (індивідуальним або загальнобудинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, укладеним відповідно до вимог глави 5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу.
Відповідно до абз.4 п.4 гл.5 розд.ХІ Кодексу ГРМ (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин 19.12.2016 року) акт про порушення щодо відмови побутового споживача (фізичної особи) в доступі до власного об'єкта вважається дійсним, якщо його підписали представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення осіб.
Крім працівників AT "Львівгаз" акт про порушення №000643 від 19.12.2016 року підписаний представником органу місцевого самоврядування - депутатом Стрийської міської ради Пастущиним І.Я.
З інформації, оприлюдненої на сайті ЦBK вбачається, що ОСОБА_2 був обраний депутатом Стрийської міської ради за результатами виборів 2015 року. Відтак, ОСОБА_2 був депутатом Стрийської міської ради на дату складання акту про порушення №000643 від 19.12.2016 та мав право підписувати акт про порушення.
Таким чином, акт про порушення №000643 від 19.12.2016 року складений відповідно до вимог законодавства та є дійсним.
Крім того, на розгляді Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебувала справа №456/3893/18 за позовом ОСОБА_1 до AT "Львівгаз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" , в якій позивач просив суд: зобов'язати AT "Львівгаз" доповнити внесену у програму "РГК-Біллінг" (автоматизовану систему обліку споживання і розрахунків за природний газ населенням) інформацію про наявність у споживача ОСОБА_1 плити газової та газової колонки додатковою інформацією про наявність газової опалювальної печі; визнати недостовірною інформацію за актом №112 від 19.12.2016 року в частині, що "цей акт складений за участю споживача ОСОБА_1 ", "відмова від встановлення індивідуального вузла обліку газу за кошти ПАТ "Львівгаз" та "від підпису відмовились ОСОБА_1 "; визнати недійсним рішення комісії ПАТ "Львівгаз", оформленого протоколом №12/3-Г від 22.12.2016 року в частині щодо побутового споживача ОСОБА_1 з 01.12.2016 року фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за відповідний календарний місяць визначати за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до Кодексу Газорозподільних систем та зобов'язання AT Львівгаз" розглянути на засіданні його комісії акт про порушення №000643 від 19.12.2016 року; зобов'язати ПАТ "Львівгаз" розглянути на засіданні його комісії акт №Ст112 від 19.12.2016 року, у якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від встановлення лічильника газу, з урахуванням листа від 08.07.2016 року, яким ОСОБА_1 надав згоду на встановлення лічильника газу, та в присутності споживача ОСОБА_1 , завчасно повідомивши його про час, день та місце проведення засідання комісії ПАТ "Львівгаз"; зобов'язати ПАТ "Львівгаз" встановити споживачу ОСОБА_1 комерційний ВОГ з лічильником газу, типорозмір якого відповідає витратам газу, встановленого газового обладнання (плита для приготування їжі, водогрійна колонка та опалювальна піч).; встановити нікчемність рішення комісії комісії ПАТ "Львівгаз", оформленого протоколом №12/3-Г від 22.12.2016 року в частині щодо побутового споживача ОСОБА_1 з 01.12.2016 року фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за відповідний календарний місяць визначати за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до Кодексу Газорозподільних систем.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.06.2021 року у справі №456/3893/18 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Таким чином, позивач намагається за допомогою судових рішень узаконити встановлення у своїй квартирі самовільно встановленої газової стаціонарної опалювальної печі без проведення обстеження газової мережі та газових приладів представниками відповідача, який є Оператором ГРМ.
Крім того, зазначив, що позовна вимога про визнання недійсною специфікації матеріалів та обладнання, яка є складовою плану-схеми встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_2 , споживач: ОСОБА_1 , є неналежним способом захисту інтересів позивача.
Специфікація матеріалів та обладнання не є правочином. Такого способу захисту прав та інтересів особи, як визнання недійсною специфікації матеріалів та обладнання законодавством не передбачено.
Суд, вирішив за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст. 247 ЦПК України
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , про захист прав споживача задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом свого порушеного права наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси таких осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
Відповідно до ст. 4ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України судрозглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Відповідно до копії довідки про фінансовий стан споживача ОСОБА_1 , ос.рах № НОМЕР_1 , вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , встановлене газоспоживаюче обладнання: плита газова (1шт.), та газова колонка (1шт).
Відповідно до копії план-схеми встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_2 , споживач: ОСОБА_1 , вбачається, що проектно-кошторисним відділенням було виготовлено план-схему встановлення газового лічильника, відповідно до якої встановлення газового лічильника розраховано з наявності в квартирі споживача газоспоживаючого обладнання: плита газова ПГ-4 (1 шт.), газова колонка (1шт).
З вказаним видом та кількістю газоспоживного обладнання позивач не згідний, оскільки у найменуванні і технічних характеристиках устаткування матеріалів «Специфікація матеріалів та обладнання», яка є складовою план-схеми встановлення газового лічильника, не відповідає дійсності, що встановлено рішенням суду від 26 травня 2020 року по справі №4569/3046/17.
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
Частинами 1 та 2 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.
Відповідно до ч. 1ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Згідно з п. 6 ч. 1 с. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
Відповідно до п. 39 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999р. № 2246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2004р. № 476) у разі коли між споживачем і газопостачальним (газорозподільним) підприємством не досягнуто згоди про надання послуг з газопостачання, розміру їх оплати, відшкодування збитків, спірні питання вирішуються в судовому порядку.
Згідно з абз.1 ч.3 ст.18 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу, побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Пунктом 4.11. Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285, передбачено, що подавання газу у внутрішні газопроводи і до газових приладів новозбудованих житлових будинків (або після їх капітального ремонту) здійснюється газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) відповідно до вимог чинного законодавства України та укладеного договору про постачання газу на прийнятий в експлуатацію об'єкт. Після пуску газу крани перед газовими приладами повинні бути закриті і опломбовані. Система газопостачання передається власнику (балансоутримувачу та/або орендарю (наймачу)) шляхом складання відповідного акта.
Порядок та підстави забезпечення населення приладами обліку природного газу регулюються Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»,Законом України «Про ринок природного газу», Главою 5 розділу XI Кодексу ГРС, Тимчасовим положенням про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 № 620 (далі - Тимчасове положення № 620), Типовим договором розподілу природного газу, затвердженою постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу. Даний обов'язок кореспондується з обов'язками визначеними у ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Відповідно до ст. 1 Кодексу ГРС оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Відповідно до п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494, несанкціоноване підключення газових приладів - самовільне поєднання споживачем газових приладів чи пристроїв (устаткування) на об'єкті, який обліковується за нормами споживання, або внаслідок під'єднання яких перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку).
Відповідно до абз.7п.3 глави 4 розд. IX Кодексу ГРМ, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу (індивідуальним або загальнобудинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу.
Відповідно доабз.4п.4гл.5розділу ХІ Кодексу ГРМ акт про порушення щодо відмови побутового споживача (фізичної особи) в доступі до власного об'єкта вважається дійсним, якщо його підписали представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення їх осіб.
Відповідно до п.8, 11 гл.5 розділу ХІ Кодексу ГРМ акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
Відповідно до п. 6 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови в доступі до об'єкта споживача, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу споживачу, який не забезпечений лічильником газу (розраховується за нормами споживання), визначення об'єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв, починаючи з дати, наступної після дати недопуску, визначеної в акті про порушення.
Ознайомлення побутового споживача із запланованими датою та часом встановлення лічильника газу має бути підтверджено позначкою про вручення йому письмового попередження про встановлення лічильника газу, яке має бути надане побутовому споживачеві не пізніше ніж за десять робочих днів до запланованої дати встановлення лічильника газу.
При цьому представник Оператора ГРМ в акті про порушення має попередити споживача під особистий підпис про те, що розрахунки за спожитий газ за граничними об'ємами споживання природного газу населенням буде здійснено через 20 днів з дня складання акта про порушення, і про те, що до цього часу споживач має забезпечити доступ представникам Оператора ГРМ для безкоштовного встановлення лічильника газу. У разі забезпечення споживачем протягом цього строку доступу представникам Оператора ГРМ для безкоштовного встановлення лічильника газу процедура нарахування за граничними об'ємами споживання природного газу населенням не застосовується.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із субєктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, у тому числі умови забезпечення комерційного приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів та обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі та ринку природного газу, визначено Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за № 1379/27824.
Згідно з п. 3 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРМ, його дія поширюється на операторів ГРМ, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів ( у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.
Згідно з ч. 1ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані, зокрема, забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі.
Наведеними спеціальними законами у сфері регулювання ринку газу обов'язок із встановлення лічильників газу (незалежно від виду - квартирних чи загальнобудинкових) покладений на суб'єктів господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
В судовому засіданні встановлено, що згідно роздруківки фінансового стану по рахунку, в помешканні позивача, встановлено газоспоживаюче обладнання, а саме: плита газова та газова колонка.
Позивач посилається на те, що рішенням суду від 26.05.2020 по справі №456/3046/17, яке залишена без змін постановою від 23 лютого 2021 року Львівського апеляційного суду було встановлено, що 08.07.2016 позивач ОСОБА_1 звертався до відповідача та повідомив, що в квартирі встановлені газова колонка, плита і стаціонарна опалювальна піч та згідний на встановлення газового лічильника за умови, що не буде зменшеним перетин вхідного газопроводу. Рішенням суду зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Львівгаз» надіслати ОСОБА_1 схему комерційного ВОГ з прив'язкою до місця встановлення за його адресою: АДРЕСА_1 . Судом застосовано норми пункту 5 Глави 2 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем «Усі елементи, які входять до складу комерційного ВОГ, повинні бути винесені в окрему специфікацю…»
Так, відповідно до пункту 5 Глави 2 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем, схему комерційного ВОГ необхідно відображати з прив'язкою до місця встановлення із зазначеними габаритами, розмірами шафи та умовами монтажу комерційного ВОГ з розрахунку забезпечення зручності обслуговування та експлуатації. Усі елементи, які входять до складу комерційного ВОГ, повинні бути винесені в окрему специфікацію з позначенням виробників, маркування, технічних та метрологічних характеристик згідно з технічними умовами, за якими виготовляються ці складові.
Як зазначив у відзиві відповідач, відповідно до п.4 гл.1 розд.І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРМ), несанкціоноване підключення газових приладів - самовільне під'єднання споживачем газових приладів чи пристроїв (устаткування) на об'єкті, який обліковується за нормами споживання, або внаслідок під'єднання яких перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку).
Пунктом 4.11. розд. IV Правил безпеки систем газопостачанню, затверджених Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285, передбачено, що подавання газу у внутрішні газопроводи і до газових приладів новозбудованих житлових будинків (або після їх капітального ремонту) здійснюється газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) відповідно до вимог чинного законодавства України та укладеного договору про постачання газу на прийнятий в експлуатацію об'єкт. Після пуску газу крани перед газовими приладами повинні бути закриті і опломбовані. Система газопостачання передається власнику (балансоутримувачу та/або орендарю (наймачу)) шляхом складання відповідного акта.
Відповідно до п.5.5. гл.5 розд.У Правил безпеки систем газопостачання заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб'єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації. Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації. Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.
Відповідно до п.7 глави 1 розділу X Кодексу ГРМ будь-які роботи, пов'язані з порушенням роботи чи схеми комерційного вузла обліку, або зміни типу ЗВТ проводяться за погодженням з Оператором ГРМ у присутності представників споживача і Оператора ГРМ та оформляються відповідним актом.
Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми комерційного вузла обліку, заміни типів ЗВТ без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та Оператора ГРМ не допускаються.
Згідно з п.5.9 Розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 р. №285, проектна документація на монтаж додаткових газових плит та побутових лічильників газу, переустановлення газових плит у межах приміщення, в якому вони встановлені, лабораторних пальників, які не вимагають відведення продуктів згорання в димоходи, може бути представлена ескізом, складеним суб'єктом господарювання, що здійснює обслуговування. Ескіз затверджується керівником обслуговуючого підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням про надання доступу до його помешкання для проведення обстеження газової мережі та встановлення лічильника газу. Однак, позивач доступу до свого помешкання представникам відповідача не надав, що унеможливлює внесення до специфікації матеріалів і обладнання інформації про наявність у квартирі позивача газової стаціонарної опалювальної печі.
Тобто, для внесення змін, споживач має надати представникам газорозподільного підприємства доступ до помешкання для здійснення огляду газового обладнання, визначення типорозміру лічильника, та місця його встановлення.
Враховуючи вищенаведене, внесення до специфікації матеріалів і обладнання, яка є складовою плану-схеми встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_2 , споживач: ОСОБА_1 , інформації про наявність у квартирі позивача газової стаціонарної опалювальної печі, є можливим лише після надання позивачем представникам відповідача доступу до свого помешкання для здійснення огляду газового обладнання.
19.12.2016 року ОСОБА_1 відмовився від встановлення лічильника газу за кошти ПАТ "Львівгаз", тому працівниками ПАТ "Львівгаз" було складено акт про порушення №000643.
Слід зазначити, що встановлення та підключення до газової мережі газової опалювальної печі, інформацію про наявність якої позивач просить внести до «Специфікації матеріалів та обладнання», яка є складовою план-схеми встановлення газового лічильника, внесення даної інформації про наявність в квартирі позивача газової опалювальної печі, є можливим лише після її підключення відповідачем до газової мережі за зверненням позивача відповідно до Правил безпеки систем газопостачання. (Відповідно до п.5.5. гл.5 розд. У Правил безпеки систем газопостачання заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб'єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації. Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації. Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства. Відповідно до п.7 глави 1 розділу X Кодексу ГРМ будь-які роботи, пов'язані з порушенням роботи чи схеми комерційного вузла обліку, або зміни типу ЗВТ проводяться за погодженням з Оператором ГРМ у присутності представників споживача і Оператора ГРМ та оформляються відповідним актом.)
Суд звертає увагу, що сам факт звернення позивача з заявою не є підставою для внесення інформації про наявність газової опалювальної печі. Для внесення даної інформації позивач повинен забезпечити доступ до помешкання з метою перевірки правильності та безпечності підключення газової опалювальної печі та відповідної документації, а позивач не надає доступу до свого житлового помешкання і окрім цього, з відповідними заявами на адресу відповідача не звертався.
Суд вважає слушними доводи представника відповідача про те, що позивач не міг самостійно встановити та підключити до газової мережі газову опалювальну піч, інформацію про наявність якої він просить внести . Внесення інформації про наявність в квартирі позивача газової опалювальної печі є можливим лише після її підключення відповідачем до газової мережі за зверненням позивача.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.
Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того,необхідно брати до уваги,між іншим,різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування,щовипливаєзістатті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання недійсним «Специфікації матеріалів та обладнання», яка є складовою «План-Схеми» встановлення газового лічильника та зобов'язання виготовити нову «Специфікацію матеріалів та обладнання» із внесенням «газової плити» та газової стаціонарної печі слід відмовити в повному обсязі за безпідставністю позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 223, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання недійсним «Специфікації матеріалів та обладнання», яка є складовою «План-Схеми» встановлення газового лічильника та зобов'язання виготовити нову «Специфікацію матеріалів та обладнання» із внесенням «газової плити» та газової стаціонарної печі - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Р. Т. Шрамко