12 квітня 2023 року м. Рівне №460/4611/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області щодо не нарахування та не виплатити середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2017 року по 24.01.2022 року ОСОБА_1 ; 2) зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2017 року по 24.01.2022 року в сумі 71515 грн. 60 коп. На обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з червня 1994 по 02.10.2017 проходив службу у відповідача. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі № 460/1045/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2022, зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2014 по 31.12.2015, з встановленням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 02.10.2017, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні. Дане рішення суду відповідачем виконано 24.01.2022. Вказано, що відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. З огляду на наведене, позивач стверджує про наявність права на отримання середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні та просить позов задовольнити повністю.
Відповідач подав відзив на позов в якому вимоги не визнав. Свої заперечення аргументує тим, що спір щодо невиплачених сум виник більше ніж через півтора роки, тому підстав для застосування ст. 117 КЗпП України немає. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
03.03.2022 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
01.04.2022 ухвалою суду провадження у справі зупинено.
07.03.2023 ухвалою суду провадження у справі поновлено.
06.04.2023 ухвалою суду витребувано у відповідача додаткові докази.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з червня 1994 по 02.10.2017 проходив службу у відповідача.
З жовтня 2017 є пенсіонером Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області та отримує пенсіє відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вважаючи, що при звільненні з ним не було проведено повний розрахунок, позивач звернувся про нарахування та виплату таких коштів в судовому порядку.
Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі № 460/1045/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2022, зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2014 по 31.12.2015, з встановленням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 02.10.2017, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
На виконання вказаного рішення, 24.01.2022 відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в загальній сумі 716645,27грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача.
24.01.2022 позивач звернувся до відповідача з проханням нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 02.10.2017 по 24.01.2022.
Станом на час подання позову до суду відповідь від відповідача не надходила, у зв'язку із чим і було подано позов до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, судовим рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено не проведення повного розрахунку відповідача із позивачем в день його звільнення (невиплата у встановленому розмірі індексації грошового забезпечення).
Згідно із частиною першою статті 47 КЗпП України (зараз і надалі в редакцій, чинній на час виникнення спору). власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.
Згідно з статтею 117 цього Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Оскільки відповідач не провів з позивачем при звільненні з військової служби остаточний розрахунок, позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як встановлено із матеріалів справи, остаточний розрахунок з позивачем проведено лише 24.01.2022, вказана обставина підтверджується випискою по рахунку позивача, а тому відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за затримку розрахунку при звільненні - середнє грошове забезпечення (середній заробіток) за період затримки з 02.17.2017 по 24.01.2022, обраховану відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з урахуванням положень ст. 117 КЗпП України.
При цьому, суд враховує, що станом на час розгляду справи довідки про середньоденний чи середньомісячний заробіток позивача, яка витребовувалась ухвалою, відповідачем суду не надано, що унеможливлює здійснення судом самостійного розрахунку суми, яка підлягає виплаті позивачу.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи наведене, суд приймає рішення про інший спосіб захисту прав позивача, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Правові підстави для відшкодування судового збору у порядку ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2017 року по 24.01.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2017 року по 24.01.2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 12 квітня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (вул. Гетьмана Полуботка, 37, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 38610634)
Суддя Т.О. Комшелюк