11 квітня 2023 рокум. ПолтаваНомер провадження ЗП/440/5/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни про забезпечення позову Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, подану до пред'явлення позову до суду,
10.04.2023 Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 06.04.2023 №1259/5 "Про результати камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни" в частині блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один місяць до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу; зобов'язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України розблокувати державному реєстратору - приватному нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівні доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Мотивуючи подану заяву ініціатор звернення зазначила, що за результатами камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни Мін'юст видав наказ від 06.04.2023 №1259/5, пунктом 1 якого вирішено тимчасово блокувати заявнику доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один місяць.
Необхідність забезпечення позову заявник обґрунтувала посиланням на те, що згаданий наказ Мін'юсту порушує її права та інтереси, унеможливлює ведення незалежної професійної діяльності діяльності, як приватного нотаріуса, є непропорційним втручанням у професійну діяльність, позбавляє її права на отримання плати за нотаріальні послуги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За змістом пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику учасників справи, у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У силу пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта або заборони вчиняти певні дії.
Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 у справі №640/9218/21 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
Така правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18 та ін.
У постанові від 07.04.2020 у справі №826/13413/18 Верховний Суд зазначив, що суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Так, у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 щодо "очевидності" ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.
Сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов'язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник зауважила, що блокування доступу до Реєстру обмежує її право на працю та спричиняє шкоду іншим особам, які звернулись до неї, як до приватного нотаріуса - державного реєстратора, з питань державної реєстрації прав, зокрема, в порядку спадкування.
Оцінюючи такі доводи заявника, суд враховує висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 12.02.2020 у справі №824/902/19-а та від 01.02.2022 у справі №640/23956/21, де зазначено, що у випадку застосування тимчасового блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватні нотаріуси не позбавлені права на працю та вони вправі здійснювати діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців, що спростовує доводи стосовно фактичного позбавлення відповідачем можливості отримувати позивачем дохід від своєї професійної діяльності.
Крім того, як слідує зі змісту наказу Мін'юсту від 06.04.2023 №1259/5, заходи з тимчасового блокування приватному нотаріусу ОСОБА_1 доступу до реєстру були вжиті відповідачем в порядку контролю у сфері державної реєстрації прав відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який має на меті захист прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, а вжиття заходів забезпечення позову у цій справі не може ставити під загрозу захист прав та інтересів інших осіб.
Таким чином, заявником не доведено належними та достатніми доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у цій справі, жодних доказів, у розумінні статей 73-76 КАС України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а також того, що відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.
З урахуванням викладеного, у суду наразі відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для забезпечення позову Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни до подання позовної заяви.
А тому, у задоволенні заяви Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись статтями 150, 151, 153, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Кукоба
