12 квітня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/8109/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Приватного підприємства "Візит-сервіс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне підприємство "Візит-сервіс" (надалі - ПП "Візит-сервіс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області (без присвоєного номеру, без дати), яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% у розмірі 158994,24 грн за несплату грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (3014060100);
- зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області вчинити дії щодо здійснення коригування безпідставно нарахованих сум грошових зобов'язань у розмірі 158994,24 грн, відображених в Електронному кабінеті, 32334408, ПП "Візит-сервіс", як борг (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) по ШС нарахованих за актом у поточному році по податковому повідомленню-рішенню (форма ПС) №1658/1807 від 30.05.2022, шляхом їх виключення з інтегрованої платника ПП "Візит-сервіс".
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідно до висновків камеральної перевірки діяння позивача, що призвели до порушення правил сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, вважаються вчиненими умисно, тому відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання передбачена пунктом 124.3 статті 124 Податкового кодексу України. Позивач не погоджується щодо застосування штрафу у розмірі 50%, який відповідач нарахував на підставі пункту 124.3 статті 124 Податкового кодексу України, оскільки в діях підприємства відсутній будь-який умисел на несплату податкових зобов'язань.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що його дії узгоджуються з приписами Податкового кодексу України та спрямовані на забезпечення виконання покладених на нього функцій.
Розгляд цієї справи відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ПП "Візит-сервіс" зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 32334408) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
20.05.2021 ПП "Візит-сервіс" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2021 року, у якій визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 527793,00 грн.
ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість за період квітень 2021 року ПП "Візит-сервіс", за результатами якої складено акт від 27.01.2022 №721/16-31-18-07-03/32334408.
Відповідно до висновків акта встановлено несвоєчасну сплату та несвоєчасне подання платіжних доручень на сплату узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, чим порушено пункт 57.1 статті 57, пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, а саме: за квітень 2021 року - граничний термін сплати 31.05.2021, фактично сплачено 30.06.2021, 14.07.2021, 30.07.2021, 30.08.2021, 30.09.2021, 29.10.2021, 29.11.2021, 29.12.2021 із затримкою на 30, 44, 60, 91, 122, 151, 182, 212 календарних днів, відповідно.
В акті також зазначено, що дії платника податків вважаються винними, ПП "Візит-сервіс" мало можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте, не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання. Створення платником податків удавано, цілеспрямовано умов, які направлені на виконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно, повторно.
Позивачем подано до ГУ ДПС у Полтавській області заперечення від 09.02.2022 №11 до акта від 27.01.2022 №721/16-31-18-07-03/32334408, у яких, зокрема, зазначено, що акт перевірки не є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, у тому числі щодо винних умисних дій з боку ПП "Візит-сервіс", у зв'язку з чим він не може бути підставою для прийняття будь-яких рішень, що мають юридичне значення.
23.02.2022 в.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській області затверджено висновок № 32/16-31-18-03 за результатами розгляду заперечення від 09.02.2022 №11, відповідно до якого висновки акта камеральної перевірки від 27.01.2022 №721/16-31-18-07-03/32334408 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
Відповідно до акта від 27.01.2022 №721/16-31-18-07-03/32334408 ГУ ДПС у Полтавській області складено податкове повідомлення-рішення від 30.05.2022 №1658/1807, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання, визначене пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України та на підставі статті 124 Податкового кодексу України, за затримку на 30, 44, 60, 91, 122, 151, 182, 212 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 317988,48 грн зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 50 % у сумі 158994,24 грн.
Позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 30.05.2022 №1658/1807 до Державної податкової служби України, якою прийнято рішення про результати розгляду скарги від 09.08.2022 № 8852/6/99-00-06-03-01-06, яким скаргу платника податків залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін. Наведене рішення отримано позивачем 17.08.2022.
Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенції контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регламентуються Податковим кодексом України (далі за текстом - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.39 та 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України: грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 38.3. статті 38 ПК України спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Порядок сплати податку на додану вартість встановлено пунктом 57.1 статті 57 та пунктом 203.2 статті 203 ПК України.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пункт 203.2 статті 203 ПК України також передбачає, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Водночас, за змістом пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Згідно з пунктом 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За змістом пункту 109.3 статті 109 ПК України у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Згідно з пунктом 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Пунктом 112.7 статті 112 ПК України зазначено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
З аналізу вказаних норм права вбачається, що статтею 124 ПК України встановлена відповідальність платника податків у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, у вигляді штрафу. При цьому пункт 124.1. статті 124 ПК України передбачає штраф: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, а пункт 124.3 статті 124 ПК України - штраф в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання, за ці ж діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, але вчинені умисно та вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів.
Отже, необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 124.3 статті 124 ПК України, є наявність умисних дій та вини такого платника податків, що зумовлює обов'язок контролюючого органу під час перевірки встановити доведеність обставин, які б свідчили про цілеспрямоване створення платником податків умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України, а також вчинених повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів.
Із змісту спірного податкового повідомлення-рішення слідує, що контролюючим органом застосовано до позивача штраф в розмірі 50 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання, як за діяння, які вчинені умисно, що передбачено пунктом 124.3 статті 124 ПК України.
Згідно з актом камеральної перевірки від 27.01.2022 №721/16-31-18-07-03/32334408 порушення полягало несвоєчасній сплаті та несвоєчасне подання платіжних доручень на сплату узгоджених сум податкових (грошових) зобов'язань з податку на додану вартість, чим порушено пункт 57.1 статті 57, пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, а саме: за квітень 2021 року - граничний термін сплати - 31.05.2021, фактично сплачено 30.06.2021, 14.07.2021, 30.07.2021, 30.08.2021, 30.09.2021, 29.10.2021, 29.11.2021, 29.12.2021 із затримкою на 30, 44, 60, 91, 122, 151, 182, 212 календарних днів, відповідно.
Суд звертає увагу, що у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року позивачем визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 527793,00 грн, тоді як факт несвоєчасної сплати зобов'язання контролюючим органом встановлено щодо суми 317988,48 грн. Таким чином, позивачем несвоєчасно сплачено частину задекларованої суми ПДВ за квітень 2021 року.
Водночас суд зауважує, що в акті перевірки контролюючим органом не зазначено обставини та не доведено фактів, які свідчили б про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов'язання.
Стосовно посилань в акті на те, що позивач мало можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання, що є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно, суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими, оскільки контролюючим органом не встановлено на підставі відповідних документів наявність можливості позивачем сплатити податкове зобов'язання з ПДВ за квітень 2021 року у повному обсязі у строк, передбачений ПК України (зокрема, наявність достатніх коштів на розрахункових рахунках, а також на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість).
Крім того, не видається можливим встановлення у межах камеральної перевірки таких обставин, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, які об'єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.
При цьому суд враховує, що у позовній заяві позивач стверджує про недостатність протягом травня-грудня 2021 року коштів на рахунках, у тому числі на електронному ПДВ рахунку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, що зумовлено дією на території України карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", що під час перевірки відповідачем не перевірено, не надано оцінки.
Водночас, суд зазначає, що умовами, які визначають вину особи, у розумінні статті 112 ПК України є: встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте невжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак, невжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчиненні податкового правопорушення.
Отже, Податковим кодексом України на контролюючий орган покладено обов'язок доведення вини, без виконання якого особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого необхідною умовою є наявність вини.
Суд зазначає, що акт камеральної перевірки 27.01.2022 №721/16-31-18-07-03/32334408 не містить достатніх обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та необхідності застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених пунктами 124.1-124.3 статті 124 Податкового кодексу України (як зазначено у висновку акта перевірки).
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, покладено на контролюючий орган.
Відповідно до програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі №440/129/22 в задоволенні позову Приватного підприємства "Візіт-сервіс" до Головного управління ДПС України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Візит-сервіс" задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 440/129/22 скасовано. Прийнято постанову, якою задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "Візит-сервіс": визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 5277/1807 від 04.08.2021, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 25 % в сумі 124045,44 грн за несплату грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.
Отже, наявні докази скасування наведеного податкового повідомлення-рішення щодо застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України, що виключає ознаки повторності діяння.
При цьому, відповідачу при складанні акта перевірки від 27.01.2022 та прийнятті оскаржуваного у цій справі податкового повідомленню-рішенню ГУ ДПС у Полтавській області №1658/1807 від 30.05.2022 було відомо про оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 5277/1807 від 04.08.2021, оскільки ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/129/22 за позовом Приватного підприємства "Візіт-сервіс" до Головного управління ДПС України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2021 №5277/1807.
Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача штраф у розмірі 50% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання, передбачений пунктом 124.3 статті 124 ПК України, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Полтавській області від 30.05.2022 №1658/1807 не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнято без врахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління ДПС у Полтавській області вчинити дії щодо здійснення коригування безпідставно нарахованих сум грошових зобов'язань в розмірі 154994,24 грн, відображених в Електронному кабінеті, 32334408, ПП "Візит-сервіс", як борг (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) по ШС нарахованих за актом у поточному році по податковому повідомленню-рішенню (форма ПС) №1658/1807 від 30.05.2022, шляхом їх виключення з інтегрованої платника ПП "Візит-сервіс", суд зазначає наступне.
Пунктом 2 Розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.05.2021 №5 (далі за текстом - Порядок) надані наступні визначення:
інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу;
інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції;
коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у підсистемах інформаційної системи, первинним показникам та встановленим алгоритмам (правилам) логічного і арифметичного контролю;
первинні документи - документи, що складені платниками та/або податковими органами, отримані від інших органів влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення податкового органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація Казначейства про надходження податків і зборів та єдиного внеску тощо);
первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи;
перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення показників у відповідних підсистемах інформаційної системи;
Відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи. (пункт 4 Розділу І Порядку).
Згідно з пунктом 5 Розділу І Порядку моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.
Дії працівників територіальних органів ДПС під час відображення в інформаційній системі первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
Розділ V Порядку регламентує перенесення до ІКП визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов'язань, податкових, митних та інших платежів та методи контролю відповідності показників результатів контрольно-перевірочної роботи даним ІКП.
Так, пунктом 1 глави 4 Розділу V Порядку передбачено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.
Пункт 2 глави 4 Розділу V Порядку визначає, що залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:, зокрема, інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку" / "Вручено, судовий розгляд").
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку" / "Вручено, судовий розгляд".
Під час часткового скасування формується нове податкове повідомлення-рішення / рішення/ вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.
Під час збільшення зазначених сум у податковому повідомленні-рішенні / рішенні / вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску формується податкове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані в пункті 2 підрозділу 1 цього розділу).
На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Вручено, судовий розгляд"), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/ зменшення суми.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
У пункті 1 глави 3 Розділу ІV Порядку зазначено, що у разі виявлення помилок для Документів звітності, допущених під час перенесення даних до інформаційної системи з паперових носіїв, виявлено до настання граничного терміну сплати, в ІКП відображаються нові показники Документів звітності.
У разі виявлення помилок для Документів звітності, допущених під час перенесення даних до інформаційної системи з паперових носіїв, виявлено після настання граничного терміну сплати (за результатами камеральної або документальної перевірки, розгляду звернення платника тощо), виправлення помилки виконується за згодою податкового органу вищого рівня. Факт приведення даних в інформаційній системі у відповідність до паперового носія та інформація про зміну показників в ІКП фіксуються у спеціальному журналі, в ІКП відображаються нові показники Документів звітності.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що в інтегрованій картці платника відображається повна хронологія нарахувань податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, їх облік тощо, в той час як контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДПС за напрямами роботи.
Так, при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою, отже, відповідач має можливість здійснювати відповідні коригування облікових показників ІКП у ручному режимі у разі необхідності.
Подібна правова позиція відображена також у постановах Верховного Суду, зокрема, від 30.11.2021 у справі № 300/3157/20.
З огляду на скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Полтавській області від 30.05.2022 №1658/1807, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків позивача шляхом виключення інформації про борг на суму 158994,24 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Інші доводи відповідача є безпідставними та не впливають на висновки суду.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства "Візит-сервіс" (бульв. Пушкіна, 8, офіс 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 32334408) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області від 30.05.2022 №1658/1807.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Полтавській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків Приватного підприємства "Візит-сервіс" шляхом виключення інформації про борг на суму 158994,24 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) на користь Приватного підприємства "Візит-сервіс" (бульв. Пушкіна, 8, офіс 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 32334408) витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.С. Канигіна