11 квітня 2023 року Справа № 160/2256/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.02.2023 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати мені додаткової винагороди в розмірі 144 516,13 грн. (сто сорок чотири тисячі п'ятсот шістнадцять гривень 13 копійок) за безпосередню участь в бойових діях за період з 30.03.2022 по 31.05.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплати мені ПІБ додаткову винагороду в розмірі 144 516,13 грн. (сто сорок чотири тисячі п'ятсот шістнадцять гривень 13 копійок) за безпосередню участь в бойових діях за період з 30.03.2022 по 31.05.2022.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 та приймає участь в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00грн. щомісячно, а тим які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебувають безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу часті у таких заходах. ОСОБА_1 в період з 30 березня 2022 року по 31 травня 2022 року виконував завдання в зоні ведення бойових дій, проте на виконання вимог Постанови № 168 від 28.02.2022 року отримав додаткову винагороду не в повному обсязі. Позивач вважає бездіяльність відповідача, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті грошового забезпечення в повному обсязі протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/2256/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
20.03.2023 р. засобами поштового зв'язку від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив наступне. ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу по мобілізації та 30 березня 2022 року відповідно до бойового розпорядження вибув до м. Курахово Донецької області для участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Питання щодо виплати додаткової винагороди регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та окремим дорученням Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298. Так як військовослужбовці 19 окремого мостового батальйону відрядженні за бойовим розпорядженням командира НОМЕР_3 окремої бригади у складі 35 тактичної групи входили до складу сил та засобів угрупування оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » згідно спірного періоду, підставою для виплати додаткової винагороди є довідка за формою додатку №1 окремого доручення, видана командиром угрупування оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». В разі надходження такої довідки додаткова винагорода позивачу буде виплачена.
20.03.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про долучення додаткових доказів у справі, а саме довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та довідки про доходи за 2022 рік.
На момент звернення позивача до суду з позовною заявою, на адресу 19 окремого мостового батальйону довідки на військовослужбовця, згідно додатку № 1 Окремого доручення, про участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не надходило. Зважаючи на викладене відповідач вважає, що ним не було допущено протиправної бездіяльності та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.8 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є типові справи.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 проходить військову службу по мобілізації в 19 окремому мостовому батальйоні (військовій частині НОМЕР_1 ) 26 окремої бригади Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України та має посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 17 серпня 2015 року.
Відповідно до витягу з наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 30 квітня 2022 року № 95 молодший сержант ОСОБА_1 , командир відділення охорони взводу охорони 19 окремого мостового батальйону вважається таким, що прибув до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупуванні об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань 30 березня 2022 року. Підстава: клопотання командира НОМЕР_3 окремої бригади від 30.04.2022 № 2/14-441ДСК ( вх. №2022/окп/37/1249ДСК від 30.04.2022).
Відповідно до витягу з наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 31.05.2022р. № 117 вважається таким, що прибув до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупуванні об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою виконання бойових завдань 31 травня 2022 року молодший сержант ОСОБА_1 , командир відділення охорони взводу охорони 19 окремого мостового батальйону. Підстава: клопотання командира НОМЕР_3 окремої бригади від 26.05.2022 № 2/52-695ДСК (вх. №2022/окп/37/1417/ДСК від 26.05.2022).
Витягом з наказу командира 19 окремого мостового батальйону (по стройовій частині) від 30.03.2022 № 31 вважається таким, що вибув у відрядження 30 березня 2022 року молодший сержант ОСОБА_1 , командир 2 відділення охорони взводу охорони до м. Курахове Донецької області, для виконання завдань по забезпеченню національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Підстава для винесення наказу: посвідчення про відрядження № 129 від 30.03.2022 року; бойове розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади № 39/дск від 29.03.2022 року.
Витягом з наказу командира 19 окремого мостового батальйону (по стройовій частині) Державної спеціальної служби транспорту від 31.05.2022р. № 93 вважається таким, що 31 травня 2022 року прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження молодший сержант ОСОБА_1 , командир 2 відділення охорони взводу охорони з м. Курахове Донецької області, який виконував завдання по забезпеченню національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Наказ винесено на підставі посвідчення про відрядження № 129 від 30.03.2022 року; бойове розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади № 57 від 31.05.2022 року.
Відповідно до посвідчення про відрядження 19 окремого мостового батальйону Міністерства оборони України від 30.03.2022р. № 129 молодший сержант ОСОБА_1 , командир 2 відділення охорони взводу охорони 19 окремого мостового батальйону відряджений до м. Курахово Донецької області терміном на 63 доби з 30 березня 2022 року по 31 травня 2022 року для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
25.10.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з заявою про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00грн. за період з 30 березня 2022 року по 31 травня 2022 року.
На звернення позивача Адміністрацією державної спеціальної служби транспорту 14.11.2022 року надано відповідь № 518/130, якою відмовлено у нарахуванні та виплати додаткової винагороди. В обґрунтування відмови вказано, що згідно доручення Міністерства оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів нараховується та виплачується додаткова винагорода з розрахунку 100 000,00 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях чи заходах. Така додаткова винагорода буде нарахована та виплачена позивачу після документального підтвердження участі у вищезазначених заходах та вказано, що за повідомленням командування військової частини НОМЕР_1 , при надходженні документів, які підтверджують безпосередню участь у вищезазначених заходах будуть здійснені відповідні виплати.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (надалі, також - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 (надалі, також - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі, також - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022/, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023 та триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (надалі, також - Постанова №168), яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовується з 24.02.2022.
Пунктом 1 Постанови №168, зокрема, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, Міністром оборони України видано окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (надалі, також - Доручення від 23.06.2022 №912/з/29), згідно з пунктом 1 якого під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу у групування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
Абзацами 1 та 2 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 передбачено, що райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Водночас, абзацами 3-7 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 визначено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Відповідно до пункту 4 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29, керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.
У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку №2 до цього доручення.
У підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Надати право керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24 лютого 2022 року.
Пунктом 14 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 передбачено, що це доручення застосовувати з 01.06.2022 (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовувати з 24.02.2022).
Тобто зазначене Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 видане Міністром оборони України з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, застосовується з 01.06.2022 (крім окремих випадків, коли положення цього акта застосовуються з 24.02.2022). При цьому абзацом 4 пункту 5 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 надано право керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп включати до довідок про безпосередню участь у бойових діях або заходах терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або заходах є виконання військовослужбовцем у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та у визначених відповідним рішення Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій завдань та участь військовослужбовця у заходах, перелік яких визначений пунктом 1 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29.
При цьому, безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або заходах повинна бути підтверджена відповідними документами, перелік яких визначений абзацами 4-6 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29, на підставі яких керівником органу військового управління видається довідка про дні безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах.
Так, Витягом з наказу командира 19 окремого мостового батальйону (по стройовій частині) від 30.03.2022 № 31 вважається таким, що вибув у відрядження 30 березня 2022 року молодший сержант ОСОБА_1 , командир 2 відділення охорони взводу охорони до м. Курахове Донецької області, для виконання завдань по забезпеченню національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Підстава для винесення наказу: посвідчення про відрядження № 129 від 30.03.2022 року; бойове розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади № 39/дск від 29.03.2022 року.
Витягом з наказу командира 19 окремого мостового батальйону (по стройовій частині) Державної спеціальної служби транспорту від 31.05.2022р. № 93 вважається таким, що 31 травня 2022 року прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження молодший ОСОБА_1 , командир 2 відділення охорони взводу охорони з м. Курахове Донецької області, який виконував завдання по забезпеченню національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Наказ винесено на підставі посвідчення про відрядження № 129 від 30.03.2022 року; бойове розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади № 57 від 31.05.2022 року.
Відповідно до посвідчення про відрядження 19 окремого мостового батальйону Міністерства оборони України від 30.03.2022р. № 129 молодший сержант ОСОБА_1 , командир 2 відділення охорони взводу охорони 19 окремого мостового батальйону відряджений до м. Курахово Донецької області терміном на 63 доби з 30 березня 2022 року по 31 травня 2022 року для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Згідно з абзацом 4 пункту 3 Окремого доручення Міністра оборони України №912/а/29 від 23.06.2022 про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Як вказано судом вище, згідно з абзацом 3 пункту 1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
В свою чергу, підставою для видання наказу командира є довідка керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) до якого для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Отже, єдиною підставою для видання наказу командира військової частини є саме наявність зазначеної довідки.
Так, ОСОБА_1 надав до матеріалів адміністративної справи довідку військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023р. № 130 видану про те, що він дійсно в період з 30.03.2022р. по 31.05.2022р. брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Курахове Донецької області. Підстава: вибув на виконання завдання згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади № 39 ОКП-Дніпро від 29.03.2022, наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) № 95 від 30.04.2022р., наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) № 117 від 31.05.2022р., прибув до місця постійної дислокації згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади № 57 ОКП-Дніпро від 31.05.2022, посвідчення про відрядження № 129 від 30.03.2022р.
Тобто, матеріалами адміністративної справи підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 30 березня 2022 року по 31 травня 2022 року перебував у м. Курахово Донецької області для виконання завдань по забезпеченню національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а отже мав право на виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.
Відповідно до наданої військовою частиною НОМЕР_1 довідки про доходи ОСОБА_1 за березень 2022 року отримав заробітну плату, в т.ч. у натуральній формі 9 879,19грн. та інші нарахування в т.ч. у натуральній формі 19 354,84грн., за квітень 2022 року заробітну плату, в т.ч. у натуральній формі 15 312,75грн. та інші нарахування в т.ч. у натуральній формі 30 000,00грн., за травень 2022 року заробітну плату, в т.ч. у натуральній формі 15 553,41грн. та інші нарахування в т.ч. у натуральній формі 30 000,00грн.
Суд дослідив довідку військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023р. № 130 та встановив, що вона видана з червня 2022 року, тобто відповідно до окремого доручення N 912/з/29 та містить термін безпосередньої участі у бойових діях, посилання на накази та рапорти командирів, як це передбачено додатком N 2 окремого доручення N 912/з/29.
Дослідивши наведені вище обставини справи та письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд вважає, що позивачу додаткова винагорода, яка визначена постановою КМУ від 28.02.2022 N 168, виплачувалась не в повному обсязі.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позивачем надано суду належні докази на підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 30.03.2022 року по 31.05.2022 року, а отже, у військової частини НОМЕР_1 були відсутні правові підстави щодо бездіяльності стосовно нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн. за забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, оскільки довідка військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 р. № 130 відповідає формі, наведеній в додатку № 2 до окремого доручення N 912/з/29.
Отже, на період дії воєнного стану (який було запроваджено Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та в подальшому строк дії воєнного стану в Україні було продовжено), позивачу, згідно Постанови №168 передбачена виплата додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Водночас, позовна вимога щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду у розмірі 144 516,13грн. не підлягає задоволенню, оскільки розрахунок додаткової винагороди пропорційно часу участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони належить до дискреційних повноважень відповідача та має бути сплачена з урахуванням виплачених сум.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 30.03.2022 р. по 31.05.2022 р.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 30.03.2022 р. по 31.05.2022 р. додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в розмірі 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук