10 квітня 2023 року Справа № 160/3823/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) про визнання постанови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:
- визнання постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач) про закінчення виконавчого провадження від 30.01.2023 року у виконавчому провадженні №69574615 протиправною та не чинною з моменту прийняття;
- зобов'язання відповідача поновити виконавче провадження №69574615.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з оскаржуваною постановою, оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року по справі№160/11177/21, на виконання якого видано виконавчий лист, не виконано належним чином, а оскаржувана постанова прийнята передчасно.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
Від позивача на усунення недоліків надійшла оновлена редакція позову.
Ухвалою суду від 30.03.2023 року позов прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження.
Від відповідача надійшов відзив, в якому заперечує проти позовних вимог, у зв'язку з тим, що постанову про закінчення виконавчого провадження винесено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки вимоги виконавчого документа суду виконані боржником у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, наведені сторонами доводи та подані документи, суд встановив наступне.
17.12.2021 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/11177/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ України в Дніпропетровській області, Міністерства внутрішніх справ України, Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) з 09.02.2021 року.
Постановою Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Дніпро) від 08.08.2022 року року відкрито виконавче провадження ВП №69574615 за виконавчим листом №160/11177/21, виданим 29.03.2022 року, встановлено строк для виконання протягом 10 робочих днів.
Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Дніпро) на адресу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області направлено вимогу від 30.11.2022 року №021-38/27151 щодо виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/11177/21 від 29.03.2022 в 3-х денний строк з моменту отримання даної вимоги. Попереджено про кримінальну відповідальність згідно зі статтею 382 Кримінального кодексу України.
Листом ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 19.01.2023 року 0400-010901-8/8942 відповідача повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року по справі №160/11177/21 ОСОБА_1 призначена пенсія відповідно до Закону №2262-ХІІ з 09.02.2021 року. Зважаючи на викладене, покладені судом зобов'язання вчинити певні дії виконані ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Постановою Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Дніпро) від 30.01.2023 року ВП №69574615 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа№160/11177/21 від 29.03.2022 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ).
Відповідно до ст.75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст.18 Закону №1404-VIII та в порядку ст.382 КК України державним виконавцем направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області направлено вимогу від 30.11.2022 року №021-38/27151 щодо виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/11177/21 від 29.03.2022.
Листом ГУ ПФУ у Дніпропетровській області №0400-010901-8/8942 від 19.01.2023 року відповідача повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року по справі №160/11177/21 ОСОБА_1 призначена пенсія відповідно до Закону №2262-ХІІ з 09.02.2021 року.
Керуючись п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII 30.01.2023 державним виконавцем завершено виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що відповідачем відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” здійснено усі необхідні дії для примусового виконання виконавчого листа №160/11177/21 від 29.03.2022 року.
З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Відділу Примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) про визнання постанови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу Примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) про визнання постанови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова