Ухвала
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 369/13103/21
провадження № 61-4032ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня
2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого
2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 вересня 2003 pоку сторони уклали шлюб, який зареєстровано у виконавчому комітеті Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис
№ 24. За час перебування у шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 ,
2004 року народження, ОСОБА_4 , 2009 року народження, ОСОБА_5 , 2013 року народження.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 02 грудня 2019 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Неповнолітні діти залишились проживати разом з матір'ю та перебувають на її утриманні.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 19 червня 2020 року з нього на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 9 000 грн щомісячно і до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 09 квітня 2020 року.
Вказував, що на теперішній час перебуває у цивільному шлюбі, у якому з дружиною чекають дитину.
Зазначав, що наразі вимушений з дружиною мешкати в орендованому приміщенні, оскільки будинок, де раніше мешкав з колишньою дружиною, залишив їй та дітям.
Крім того, у зв'язку з виникнення коронавірусу COVID-19, запровадженням в Україні карантину, був вимушений припинити підприємницьку діяльність.
У зв'язку із новим шлюбом він зобов'язаний забезпечувати належне матеріальне становище сім'ї, яка чекає збільшення, а відповідно сплата аліментів у встановленому судом розмірі є неможливою.
На підставі вищевикладеного просив зменшити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 червня 2020 року з 9 000 грн до 6 000 грн, починаючи стягнення з моменту подання позову та до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 24 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
17 березня 2023 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня
2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого
2023 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року
у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,
що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права
на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень
res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Як убачається із матеріалів касаційного провадження, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, стягнутих за судовим рішенням з 9 000 грн до 6 000 грн.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік.
Таким чином предметом позову в даній справі є майнова вимога (зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей) у розмірі 72 000 грн (6 000 х 12), яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 250 = 671 000 грн).
При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином
(рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).
Отже, зазначена справа є незначної складності, тому є малозначною відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Доводи щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводяться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанції, й в цілому до заперечення результату розгляду справи апеляційним судом та судом першої інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , немає.
Підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.
Європейський суд з прав людини зазначає, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонструвала наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи (рішення у справі «Азюковська проти України», від 09 жовтня 2018 року, заява № 47921/08).
Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб,
так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню,
у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Зазначення у постанові Київського апеляційного суду від 02 лютого
2023 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.
За наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
В. А. Стрільчук
І. М. Фаловська