12 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/3304/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз",
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.01.2023 у справі
позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз",
до Комунального підприємства "Жовкватеплоенерго"
про стягнення 958 227,00 грн,
06.04.2023 (подана 04.04.2023) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз", позивач, скаржник) на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.01.2023 у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Глава 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України регулює порядок касаційного провадження.
Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження визначені статтею 293 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання, цей Закон не ставився під сумнів (зокрема, шляхом його невиконання), а сторони, яких він стосується, мають обґрунтовано очікувати, що він буде застосовуватися.
Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, предметом цього касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції від 07.03.2023 та ухвала місцевого господарського суду від 17.01.2023, якою було, серед іншого, позовну заяву АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" до Комунального підприємства "Жовкватеплоенерго" про стягнення 958 227,00 грн заборгованості за договором на розподіл природного газу від 01.01.2016 № 42АТLv1361-18 з доданими до неї документами повернуто позивачу на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (заявник не усунув недоліки позовної заяви, про які йому зазначалось в ухвалі суду першої інстанції від 28.12.2022).
Зокрема, ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.12.2022 було:
- відмовлено у задоволенні клопотання АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до місцевого господарського суду;
- позовну заяву залишено без руху;
- встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 14 373,40 грн (958 227,00 грн *1,5/100) та роз'яснено, що у випадку не усунення цих недоліків у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
На виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 28.12.2022, позивач 11.01.2023 подав до суду першої інстанції заяву, в якій просив повторно розглянути клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване неможливістю АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" сплати судовий збір за подання позовної заяви через арешт коштів на його рахунках у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Господарський суд Львівської області дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відповідного клопотання, пославшись на те, що предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за договором на розподіл природного газу від 01.01.2016 № 42АТLv1361-18 і він (предмет) не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, що могло б було бути підставою для задоволення цього клопотання в силу пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Оскільки позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений ухвалою суду від 28.12.2022, позовну заяву з доданими до неї документами було повернуто позивачу, про що судом першої інстанції було прийнято ухвалу від 17.01.2023, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 (оскаржувані АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" судові рішення).
Верховний Суд вважає, що судами обох інстанції правильно застосовано норми матеріального і процесуального права з огляду на таке.
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" регулює порядок відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину - інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, стаття 8 Закону України "Про судовий збір" визначає порядок, умови, зокрема щодо відстрочення сплати судового збору та коло осіб, яким суд може відстрочити сплату судового збору.
При цьому, встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особі може бути відстрочено сплату судового збору, є вичерпним (до подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Також Велика Палата Верховного Суду у пункті 45 постанови від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначила, що положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У пункті 60 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Встановивши, що заявник є юридичною особою, а предметом позову, який розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю заявника, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви та обґрунтовано повернув позовну заяву позивачу без розгляду на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки правильне застосування судами попередніх інстанцій частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" під час постановлення ухвали від 17.01.2023 про повернення позовної заяви та постанови від 07.03.2023, якою вказану ухвалу було переглянуто та залишено в силі, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм, то вказане є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.01.2023 у справі № 914/3304/22 на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.01.2023 у справі № 914/3304/22.
2. Оригінал касаційної скарги з додатками повернути Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак