вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2211/22
Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр», м.Славутич Київської області
до відповідача Приватного підприємства «Еко Транс Слав», м. Славутич Київської області
про стягнення 1 176 158,17 грн.,
та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Еко Транс Слав», м. Славутич Київської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр», м.Славутич Київської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні ТОВ «Сервіс-Центр» Комунальне підприємство «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради, м. Славутич Київської області
про визнання недійсним договору №03-07/Н про надання послуг по
захороненню побутових відходів, утворених населенням
м. Славутич від 01 липня 2021 року,
за участю представників:
від позивача: Ушканенко Е.О., адвокат, ордер серії АА №1246382 від 28.11.2022;
від відповідача: Романчук Є.П., керівник, виписка з ЄДР; Миргородова Т.В., підписант, виписка з ЄДР; Бондаренко П.В., адвокат, ордер серії ЧН №051624 від 13.12.2022;
від третьої особи: не з'явився;
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр», м. Славутич Київської області (далі за текстом - ТОВ «Сервіс-Центр»), 31.10.2022 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом вих. 21/10 від 06.10.2022 до відповідача Приватного підприємства «Еко Транс Слав», м. Славутич Київської області (далі за текстом - ПП «Еко Транс Слав»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором №03-07/Н про надання послуг по захороненню побутових відходів, утворених населенням м. Славутич від 01.07.2021 у сумі 1 176 158,17 грн., з яких:
778 946,99 грн. основного боргу з ПДВ (залишок боргу за підписаними Актами надання послуг №177 від 02.08.2021, №178 від 01.09.2021; №179 від 01.10.2021; №180 від 01.11.2021);
241 619,73 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання (розрахованої окремо за кожним актом за сукупний період з 09.08.2021 по 05.10.2022),
25 492,00 грн. 3% річних (розрахованих окремо за кожним Актом за сукупний період з 09.08.2021 по 05.10.2022);
130 099,45 грн. інфляційних збитків (за сукупний період вересень 2021 - травень 2022).
Позов обґрунтований тим, що 01.07.2021 між ПП «Еко Транс Слав» (замовник) та ТОВ «Сервіс-Центр» (виконавець) було укладено Договір про надання послуг по захороненню побутових відходів, утворених населенням м. Славутич №03-07/Н, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги по захороненню твердих побутових відходів (далі за текстом ТПВ) та великогабаритних відходів на полігоні (далі за текстом - ВГВ) на полігоні ТПВ, утворених населенням м. Славутич.
За період дії Договору виконавець надав замовнику послуги на загальну суму 1 373 646,99 грн. Відповідачем вартість отриманих послуг сплачена частково. Позивач твердить, що за відповідачем утворилась прострочена заборгованість в сумі 778 946,99 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача у судовому порядку. Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача також 241 619,73 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання (розрахованої окремо за кожним актом за сукупний період з 09.08.2021 по 05.10.2022), 25 492,00 грн. 3% річних (розрахованих окремо за кожним Актом за сукупний період з 09.08.2021 по 05.10.2022) та 130 099,45 грн. інфляційних збитків (за сукупний період вересень 2021 - травень 2022).
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача суму судових витрат, а саме судовий збір в розмірі 17 642,37 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.11.2022 відкрито провадження у справі №911/2211/22 у порядку загального позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням сторін, підготовче судове засідання призначено на 28.11.2022. Зобов'язано позивача надати суду платіжні доручення, банківські виписки, з яких вбачається часткова оплата відповідачем за послуги, прийняті за спірними Актами; реєстри наданих послуг, підписані уповноваженими представниками сторін (пункт 3.4 Договору); складені щотижнево рахунки (пункт 4.2 Договору); власне письмове обґрунтування дат виникнення прострочення, застосованих у розрахунках пені, процентів та інфляційних втрат із врахуванням положень пункту 4.2 Договору; власне письмове обґрунтування нарахування пені поза межами строку, встановленого частиною 6 ст. 232 ГК України (частина 1 ст. 177 ГПК України).
Цією ж ухвалою зобов'язано відповідача подати платіжні документи (банківські виписки та/або довідку банківської установи по контрагенту), що підтверджують оплату заборгованості за договором №03-07/Н від 01.07.2017 про надання послуг по захороненню побутових відходів, утворених населенням м. Славутич.
11.11.2022 від позивача ТОВ «Сервіс-Центр» до Господарського суду Київської області, на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 01.11.2022, надійшли письмові пояснення з додатками.
11.11.2022 від відповідача ПП «Еко Транс Слав» на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 01.11.2022, надійшла заява, в якій повідомлено запитувану судом інформацію.
18.11.2022 від відповідача ПП «Еко Транс Слав» до Господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу, в задоволенні позовних вимог.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач наголошує на тому, що умовами Договору не передбачено будь-якої його пролонгації, а будь-які додаткові угоди щодо зміни (продовження) терміну його дії сторонами не укладалися. Відтак, відповідач твердить, що зобов'язання сторін по Договору припинено 30.09.2021. А тому, сума по акту надання послуг №180 від 01.11.2021 в розмірі 339 967,76 грн. не повинна включатися до загального боргу по Договору №03-07/H.
Також відповідач зазначає, що з припиненням Договору №03-07/H від 01.07.2021 грошова сума, перерахована ПІІ «Еко Транс Слав» позивачу в листопаді 2021 року у розмірі 203 000,00 грн., повинна бути включена в погашення боргу перед ТОВ «Сервіс-Центр» по зазначеному Договору.
Окрім цього, відповідач наголошує на тому, що відповідно до пункту 4.2. Договору, кошти, які надійшли Замовнику (ПП «Еко Транс Слав») на рахунок від внутрішньо-міських платежів населення за житлово-комунальні послуги перераховуються виконавцю (ТОВ «Сервіс-Центр») пропорційно до сум нарахування та розміру сплати кожним споживачем та управління праці і соціального захисту населення, на підставі рахунків та підписаних сторонами актів здачі-приймання наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів замовника на поточний рахунок виконавця щочетверга. Тобто, ПП «Еко Транс Слав» повинен перераховувати кошти ТОВ «Сервіс-Центр», в тому випадку коли кошти, надійдуть на рахунок ПІП «Еко Транс Слав» та від фактичної оплати послуг населенням.
Крім того відповідач зазначає, що позивач відповідно до умов Договору повинен був відшкодувати ПІ «Еко Транс Слав» за адміністративні послуги за період: липень-вересень 2021 року - 51 000 грн., які він не відшкодував. Відтак, ПП «Еко Транс Слав» врахував зазначене відшкодування при перерахуванні коштів ТОВ «Сервіс-Центр», а відтак борг ПП «Еко Транс Слав» по Договору №03-07/H з врахуванням невідшкодованих сум за адміністративні послуги складає 204 418,93 грн.
Разом з цим, за змістом 4.2. Договору строк оплати послуг залежить від дати отримання ПП «Еко Транс Слав» рахунків на оплату. Відповідач звертає увагу суду, що ПП «Еко Транс Слав» таких рахунків від позивача, зокрема, рахунків за липень, серпень, вересень і жовтень 2021 року не одержував. Доказів щодо надання таких рахунків приватному підприємству, ТОВ «Сервіс-Центр» в позовній заяві до суду не надало.
Також відповідач зазначає, що позивач не вірно здійснив розрахунок пені, з огляду на те, що право на нарахування та стягнення пені із спливом шестимісячного строку з дня прострочення грошового зобов'язання припиняється.
18.11.2022 від відповідача ПП «Еко Транс Слав» до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява від 16.11.2022, в якій відповідач просить суд визнати недійсним договір №03-07/Н про надання послуг по захороненню побутових відходів, утворених населенням м. Славутич від 01 липня 2021 року, укладеного між ПП «Еко Транс Слав» та ТОВ «Сервіс-Центр».
Позовні вимоги мотивовано тим, що Договір №03-07/H про надання послуг по захороненню побутових відходів, утворених населенням м. Славутич від 01 липня 2021 року суперечить законодавству України, а саме вимогам Закону України «Про відходи», яким передбачено, що послуги із захоронення побутових відходів це послуги з остаточного розміщення побутових відходів після їх перероблення (оброблення) у спеціально відведених місцях чи на об'єктах, однак такі у позивача у власності, оренді чи в користуванні відсутні.
Позивач за зустрічним позовом твердить, що 17.04.2020 Комунальним підприємством «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради (далі по тексту - КП «ЖКЦ») та позивачем ТОВ «Сервіс-Центр» було укладено договір №22/04-20, на виконання робіт із розміщення (складування) та захоронення твердих побутових відходів на полігоні ТВП без згоди територіальної громади міста Славутича та міської ради для здійснення на території міста діяльності із захоронення відходів.
Договором було передбачено, що ТОВ «Сервіс-Центр» здійснює виконання робіт на полігоні, балансоутримувачем якого є КП «ЖКЦ»; з метою виконання робіт замовник КП «ЖКЦ» передає виконавцю ТОВ «Сервіс-Центр» у користування полігон ТПВ (згідно із пунктом 5.1.14 - адміністративну будівлю, огорожу полігону та інше майно, що розмішене на полігоні та необхідне для його експлуатації). Однак, жодних актів щодо передачі полігону ТВП не складалося та не підписувалося, у зв'язку з чим у позивача відсутня матеріально-технічна база для надання послуг із захоронення побутових відходів. Крім того, договором №22/04-20 не було передбачено право ТОВ «Сервіс-Центр» укладати прямі договори із підприємствами на виконання робіт з розміщення (складування) та захоронення ТВП. Разом із тим, відповідно до ст. 35-1 Закону України «Про відходи» захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.11.2022 прийнято зустрічний позов Приватного підприємства «Еко Транс Слав» до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» у справі №911/2211/22 та відкрито за ним провадження, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
21.11.2022 від відповідача за первісним позовом ПП «Еко Транс Слав» до Господарського суду Київської області надійшло клопотання про залучення на стороні позивача третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КП «ЖКЦ».
22.11.2022 на електронну пошту суду від представника позивача за первісним позовом ТОВ «Сервіс-Центр» надійшло клопотання вих. 26/11 від 21.11.2022 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, яке всупереч вимогам частини 8 ст. 42 ГПК України не скріплене електронним цифровим підписом.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2022 клопотання представника ТОВ «Сервіс-Центр» вих. 26/11 від 21.11.2022 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.
24.11.2022 на електронну пошту суду від представника позивача за первісним позовом ТОВ «Сервіс-Центр» надійшло клопотання від 21.11.2022 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, яке ухвалою від 24.11.2022 залишено без задоволення з мотивів, викладених в ухвалі.
У судовому засіданні 28.11.2022 оголошено перерву до 13.12.2022, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.
05.12.2022 від позивача за первісним позовом ТОВ «Сервіс-Центр» до Господарського суду Київської області надійшла відповідь від 02.12.2022 №27/12 на відзив, в якій ТОВ «Сервіс-Центр» наголошує на тому, що посилання відповідача на те, що Договір припинив свою дію 30.09.2021 не спростовує факту виконання робіт (надання послуг) позивачем по Акту надання послуг №180 від 01.11.2021 та не звільняє відповідача від обов'язку оплатити надані позивачем послуги в сумі 339 967,76 грн.
Крім того, позивач за первісним позовом ТОВ «Сервіс-Центр» акцентує увагу на тому, що відсутність надходжень коштів до відповідача не нівелює обов'язку з оплати робіт за відповідним правочином.
Також ТОВ «Сервіс-Центр» твердить, що всі послуги було прийнято відповідачем шляхом підписання сторонами актів здачі приймання наданих послуг без зауважень.
Щодо самостійного утримання ПП «Еко Транс Слав» грошових коштів у розмірі 51 000,00 грн., позивач за первісним позовом наголошує на тому, що вчинені дії не передбачені ні нормами діючого законодавства, ні умовами укладеного між сторонами договору.
ТОВ «Сервіс-Центр» зазначає, що посилання відповідача про ненадання рахунків за липень-жовтень 2021 року не спростовує факту надання послуг позивачем та не звільняє відповідача від обов'язку оплати за надані послуги.
Також позивач за первісним позовом зауважує, що у визначений у позовній заяві період нарахування пені діє карантин, у зв'язку з чим строки нарахування пені не обмежені ст. 232 Господарського кодексу України, а повинні застосовуватись з врахуванням ч. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.
Крім того, 05.12.2022 від відповідача за зустрічним позовом ТОВ «Сервіс-Центр» до Господарського суду Київської області надійшов відзив від 02.12.2022 №28/12 на позовну заяву, в якому ТОВ «Сервіс-Центр» просить суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ПП «Еко Транс Слав».
У відзиві на зустрічну позовну заяву ТОВ «Сервіс-Центр» наголошує на тому, що договір між Комунальним підприємством «Житлово-комунальний центр» та ТОВ «Сервіс-Центр» було укладено уповноваженими представниками сторін з додержанням норм діючого законодавства.
Також відповідач за зустрічним позовом не погоджується із твердженням ПП «Еко Транс Слав» про відсутність у ТОВ «Сервіс-Центр» матеріально-технічної бази для надання послуг з захоронення побутових відходів, посилаючись на укладений Договір №22/04-20 від 17.04.2020 та Акт-допуск на виконання робіт з приймання, розміщення (складування) та захоронення побутових відходів на території діючого підприємства (полігон ТПВ) від 21.11.2021, підписаний між Комунальним підприємством «Житлово-комунальний центр» та ТОВ «Сервіс-Центр».
Крім того, ТОВ «Сервіс-Центр» наголошує на тому, що за умовами Договору №22/04-20 від 17.04.2020 не має заборон на укладання договорів, а відповідно до Акту-допуску до Договору №22/04-20 від 17.04.2020 у відповідача за зустрічною позовною заявою є передана ділянка у межах Полігону твердих побутових відходів, який розташований у 8 км. на захід від м. Славутич, 1.2 км від с. Неданчичі для виконання на ній робіт з приймання, розміщення (складування) та захоронення побутових відходів.
Відповідач за зустрічним позовом акцентує увагу на тому, що позивач за зустрічною позовною заявою звернувся з позовом 16.11.2022, тобто вже після закінчення строку дії договору №03-07/H від 01.07.2021, відтак зустрічна позовна заява про визнання недійсним Договору №03-07/Н про надання послуг по захороненню побутових відходів, утворених населенням м. Славутич від 01.07.2021 укладеного між ТОВ «Сервіс-Центр» та ПП «Еко Транс Слав» підлягає відмові, оскільки на час звернення позивача за зустрічною позовною заявою до суду договір припинив свою дію.
07.12.2022 на електронну пошту суду від позивача за первісним позовом ТОВ «Сервіс-Центр» надійшло клопотання від 06.12.2022 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, яке ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2022 залишено без задоволення з мотивів, викладених в ухвалі.
12.12.2022 через систему «Електронний суд» позивач за зустрічним позовом ПП «Еко Транс Слав» подав:
1. Клопотання/заяву від 10.12.2022 про забезпечення доказів з додатками.
2. Клопотання від 10.12.2022 про долучення доказів, в якому просить поновити строк для подачі доказу, як пропущений з поважний причин, залучити до матеріалів справи копію Договору №1 на надання послуг з вивезення побутових відходів від 31.10.2019.
3. Клопотання про витребування доказів від 10.12.2022 з додатками, в якому просить суд витребувати на підставі ст. 81 ГПК України у ТОВ «Сервіс-Центр»:
- правовстановлюючі документи на полігон твердих побутових відходів міста Славутича та на земельну ділянку на який розміщений міський полігон твердих побутових відходів;
- відомості державної реєстрації відповідного речового права на полігон твердих побутових відходів та на земельну ділянку полігону твердих побутових відходів;
- акт прийому-передачі полігону твердих побутових відходів та земельної ділянки полігону;
- паспорт місця виділення твердих побутових відходів;
- документи, які підтверджують, що ТОВ «Сервіс-Центр» є платником екологічного податку.
4. Додаткові пояснення у справі від 10.12.2022 до клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору разом з додатками.
У вказаних додаткових поясненнях ПП «Еко Транс Слав» вказує, що відповідно до рішення Виконкому Славутицької міської ради від 07.02.2007 №49 полігон ТПВ передано на баланс КП «ЖКЦ», який також має земельну ділянку полігону у постійному користуванні для обслуговування полігону. Згідно із протоколом конкурсної комісії від 21.08.2019 №4 та рішення Славутицької міської ради від 22.10.2019 №1552-62-VI ПП «Еко Транс Слав» визначено як підприємство, яке здійснює у межах території м. Славутича вивезення побутових відходів спеціально обладнаними транспортними засобами». Виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області укладено з Приватним підприємством «Еко Транс Слав» Договір №2 на надання послуг з вивезення побутових відходів від 31 жовтня 2019 року.
Крім того, ПП «Еко Транс Слав» твердить, що Законом України «Про відходи» передбачений обов'язок суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами забезпечувати повне збирання, належне їх зберігання, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах (ст. 17), а також те, що захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах (ст. 35-1), відтак, особою, яка зобов'язана укласти з ПП «Еко Транс Слав» договір на приймання та захоронення твердих побутових та великогабаритних відходів є Комунальне підприємство «Житлово комунальний центр» Славутицької міської ради, оскільки комунальне підприємство володіє єдиним спеціально обладнаним для цього полігоном.
Також ПП «Еко Транс Слав» вказує, що 17.04.2020 КП «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради без погодження з Славутицькою міською радою Київської області було укладено з ТОВ «Сервіс-Центр» Договір №22/04-20 на виконання робіт з розміщення (складування) та захоронення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ, утворених населенням м. Славутича (далі - Договір №22/04-20). Разом з цим, вказаним Договором №22/04-20 не передбачено можливість ТОВ «Сервіс-Центр» укладати прямі договори на розміщення та захоронення твердих побутових та великогабаритних відходів з ПП «Еко Транс Слав».
Крім цього, КП «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради полігон твердих побутових відходів до ТОВ «Сервіс-Центр» не передавався ні в оренду, ні в користування, а Товариство його не приймало, як не приймало і земельну ділянку, на якій розташований полігон твердих побутових відходів, а відтак розміщення та захоронення відходів на міському полігоні повинно здійснювати лише КП «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради, яке є балансоутримувачем зазначеного полігону.
Позивач за зустрічним позовом твердить, що кошти за розміщення та захоронення твердих побутових та великогабаритних відходів надходять на рахунок ТОВ «Сервіс-Центр», чим порушується право балансоутримувача полігону твердих побутових відходів та єдиного підприємства, яке повинно здійснювати цю діяльність з приймання, розміщення та захоронення твердих побутових та великогабаритних відходів на полігоні та отримувати за цю діяльність кошти.
Враховуючи, що ТОВ «Сервіс-Центр» не є платником екологічного податку, то захоронення відходів цим товариством на полігоні твердих побутових відходів без відома Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради, порушує обов'язки балансоутримувача полігону щодо нарахування та сплати екологічного податку в повному розмірі.
ПП «Еко Транс Слав» твердить, що використання вказаної земельної ділянки комунальної форми власності здійснюється ТОВ «Сервіс-Центр» із порушенням вимог чинного законодавства, а саме шляхом її використання без правовстановлюючих документів, без державної реєстрації відповідного речового права. Тобто, ТОВ «Сервіс-Центр» без відома балансоутримувача полігону твердих побутових відходів здійснює додаткове розміщення та захоронення твердих побутових та великогабаритних відходів на міському полігоні та при цьому порушує природоохоронне та земельне законодавство. Натомість, обов'язки та відповідальність за утримання та експлуатації міського полігону покладено на балансоутримувача полігону твердих побутових відходів, а саме на Комунальне підприємство «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради.
Крім того, 12.12.2022 від позивача за зустрічним позовом ПП «Еко Транс Слав» до Господарського суду Київської області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового доказу, в якому позивач за зустрічним позовом просить суд поновити строк для подачі доказу як такий, що пропущений з поважних причин, та долучити до матеріалів справи копію Договору №1 на надання послуг з вивезення побутових відходів від 31.10.2019.
13.12.2022 через систему «Електронний суд» від позивача за зустрічним позовом ПП «Еко Транс Слав» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач за зустрічним позовом не погоджується з доводами ТОВ «Сервіс-Центр», викладеними у відзиві, та правовою оцінкою обставин.
ПП «Еко Транс Слав» твердить, що укладати договори Комунальне підприємство «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради має право з юридичними особами, але як виконавець послуги, а не як замовник. Відтак, лише КП «ЖКЦ» Славутицької міської ради має право вести господарську діяльність по розміщенню та захороненню твердих побутових відходів на земельній ділянці, яка відділена під полігон твердих побутових відходів.
Крім того, ПП «Еко Транс Слав» наголошує на тому, що Договір №03-07/Н від 01 липня 2021 року, який був укладений між ТОВ «Сервіс-Центр» та ПП «Еко Транс Слав» припинив свою дію 30 вересня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2022, з урахування ухвали від 15.12.2022 про виправлення описки, залишено без задоволення клопотання/заяву від 10.12.2022 ПП «Еко Транс Слав» про забезпечення доказів.
Іншою ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2022 клопотання представника позивача за зустрічним позовом ПП «Еко Транс Слав» від 10.12.2022 про витребування доказів залишено без задоволення. Клопотання представника позивача за зустрічним позовом ПП «Еко Транс Слав» від 21.11.2022 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача за зустрічним позовом Комунальне підприємство «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради. Зобов'язано третю особу КП «ЖКЦ» подати суду пояснення щодо первісного та зустрічного позову, підтверджені нормативно та документально.
Цією ж ухвалою розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 23.01.2023.
19.12.2022 від позивача за первісним позовом ТОВ «Сервіс-Центр» до Господарського суду Київської області на виконання вимог ухвали суду від 13.12.2022 надійшли докази направлення КП «ЖКЦ» матеріалів по справі.
26.12.2022 через систему «Електронний суд» від позивача за зустрічним позовом ПП «Еко Транс Слав» надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 13.12.2022, до якої долучено докази направлення КП «ЖКЦ» копії зустрічного позову з додатками. Вказана заява з додатками надійшла на адресу суду в оригіналі поштою 03.01.2023.
02.01.2023 через систему «Електронний суд» від позивача за зустрічним позовом ПП «Еко Транс Слав» надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 13.12.2022, до якої долучено докази направлення КП «ЖКЦ» копії відзиву на позовну заяву з додатками. Вказана заява з додатками надійшла на адресу суду в оригіналі поштою 03.01.2023.
23.01.2023 від третьої особи КП «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради до Господарського суду Київської області надійшли пояснення третьої особи щодо первісного та зустрічного позовів, в яких третя особа зазначає, що ТОВ «Сервіс-Центр» забезпечує якісне виконання робіт відповідно до вимог діючого законодавства України, нормативних документів та умов укладеного договору №22/04-20 від 17.04.2020 перед КП та виконує свої зобов'язання перед КП «ЖКЦ», а також виконує свої зобов'язання перед ПП «Еко Транс Слав».
Комунальне підприємство «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради твердить, що воно має повноваження на укладання господарських договорів (контрактів) з підприємствами, установами, організаціями і окремими фізичними особами.
Крім того, третя особа наголошує на тому, що твердження позивача за зустрічною позовною заявою, що КП «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради та ТОВ «Сервіс-Центр» здійснюється діяльність з захоронення відходів без відповідного погодження та за відсутності згоди територіальної громади м. Славутича та міської ради є надуманою та такою, що не відповідає дійсності.
Комунальне підприємство «ЖКЦ» передало, а ТОВ «Сервіс-Центр» прийняло в користування майно та прийняло в експлуатацію територію полігону. ТОВ «Сервіс-Центр» є єдиною організацією, з якою у КП «ЖКЦ» укладено договір на роботи з розміщення (складування) та захоронення твердих побутових відходів і негабаритних (великогабаритних) відходів, які утворились населенням м. Славутич з одночасним виконанням комплексу робіт з експлуатації полігону твердих побутових відходів.
Відтак, у ТОВ «Сервіс-Центр» наявна матеріально-технічна база для надання послуг з захоронення побутових відходів.
У підготовчому судовому засіданні 23.01.2023 у справі №911/2211/22 судом оголошено перерву до 06.02.2023, про що присутні представники були повідомлені особисто під розпис, а відсутня третя особа - шляхом направлення ухвали про повідомлення у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України.
31.01.2023 на електронну пошту суду від третьої особи надійшло клопотання №59 від 31.01.2023 про розгляд справи без участі представника третьої особи, за наявними в матеріалах справи документами. Також у вказаному клопотанні третя особа просить суд задовольнити позовну заяву ТОВ «Сервіс-Центр» до ПП «Еко Транс Слав» про стягнення заборгованості, відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви у повному обсязі. Аналогічне клопотання в оригіналі поштою надійшло до Господарського суду Київської області 06.02.2023.
06.02.2023 від відповідача за первісним позовом ПП «Еко Транс Слав» до Господарського суду Київської області надійшла відповідь на пояснення третьої особи.
У поясненнях позивач за зустрічним позовом твердить, що Договір №22/04-20 від 17.04.2020 між КП «ЖКЦ» та ТОВ «Сервіс-Центр» дійсно називається договором на виконання робіт. Разом із тим, відповідно до пункту 5.1.15 цього договору передбачено передати майно полігону ТПВ та територію під полігоном у користування приватному товариству. Посилаючись на ст.ст. 92, 95, 96 ЗК України позивач за зустрічним позовом твердить, що землекористувач позбавлений права розпоряджатися земельною ділянкою на свій розсуд, у тому числі передавати у суборенду, оренду, а має право самостійно господарювати на землі та забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Відповідно до частини 5 ст. 93 ЗК України розпоряджатися земельною ділянкою, яка надана третій особі згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, має право лише районна державна адміністрація. Пунктом 6.1 Статуту КП «ЖКЦ» майно підприємства є власністю територіальної громади м. Славутич і передане на праві господарського відання.
Позивач за зустрічним позовом твердить, що оскільки власники нерухомого майна полігону та земельної ділянки не виявили свою волю до вчинення Договору №22/04-20 від 17.04.2020, то правочин необхідно вважати таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином сторонами не набуті, а правовідносини не виникли. Посилаючись на правову позицію постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, позивач за зустрічним позовом твердить, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним.
Крім того, позивач за зустрічним позовом твердить, що Договору №22/04-20 від 17.04.2020 треба розглядати як договір найму (оренди), який укладений більше як на три роки, але без проведення електронного аукціону та не був нотаріально посвідчений, відтак у порядку ст. 220 ЦК України є нікчемним. Також твердить із посиланням на ст. 795 ЦК України, що акт прийому-передачі цього комунального майна полігону між КП «ЖКЦ» та ТОВ «Сервіс-Центр» суду не подано.
У підсумку позивач за зустрічним позовом робить висновок про те, що Договір №22/04-20 від 17.04.2020 між КП «ЖКЦ» та ТОВ «Сервіс-Центр» не укладався, майно полігону та земельна ділянка не передавалась, відтак у ТОВ «С сервіс-Центр» відсутня матеріальна база щодо здійснення послуг із захоронення побутових відходів.
Крім того, 06.02.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом ПП «Еко Транс Слав» надійшли заперечення від 04.02.2023 на пояснення третьої особи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.03.2023.
06.02.2023 від позивача за первісним позовом ТОВ «Сервіс-Центр» до Господарського суду Київської області надійшло клопотання про залучення додаткових документів (доказів) за зустрічною позовною заявою.
20.02.2023 на електронну пошту суду від третьої особи надійшло клопотання №127 від 20.02.2023 про розгляд справи без участі представника третьої особи, за наявними в матеріалах справи документами, в якому також третя особа просить задовольнити позовну заяву ТОВ «Сервіс-Центр» до ПП «Еко Транс Слав» про стягнення заборгованості, у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити у повному обсязі. Аналогічне клопотання в оригіналі надійшло до Господарського суду Київської області поштою 27.02.2023.
У судове засідання 06.03.2023 з'явився представники позивача та відповідача за первісним позовом. Третя особа своїх уповноважених представників для участі у судовому засіданні не направила.
У судовому засіданні 06.03.2023 суд завершив розгляд справи та після виходу з нарадчої кімнати оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши первісний позов ТОВ «Сервіс-Центр» до ПП «Еко Транс Слав» про стягнення 1 176 158,17 грн. та зустрічний позов ПП «Еко Транс Слав» до ТОВ «Сервіс-Центр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні ТОВ «Сервіс-Центр» - Комунальне підприємство «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради, про визнання недійсним договору №03-07/Н про надання послуг по захороненню побутових відходів, утворених населенням м. Славутич від 01 липня 2021 року, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд
відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Рішенням Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 07.02.2007 №49 передано полігон твердих побутових відходів, з балансу Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» на баланс Виконавчого комітету Славутицької міської ради. Також вказаним рішенням вирішено Виконавчому комітету Славутицької міської ради здійснити передачу вищевказаного майна на баланс Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» згідно чинного законодавства.
15.02.2019 між Комунальним підприємством «Житлово-комунальний центр» (замовник) та Приватним підприємством «Еко Транс Слав» (підрядник) було укладено Договір №2 на виконання робіт зі збирання та перевезення побутових та негабаритних (великогабаритних) відходів від споживачів першої групи (населення), за умовами якого підрядник зобов'язується згідно з графіком виконувати роботи зі збирання та перевезення твердих побутових та негабаритних (великогабаритних) відходів, які утворюються населенням (перша група) в межах територій м. Славутич, а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати виконанні роботи у строки і на умовах, передбачених даним договором.
Приписами ст. 35-1 Закону України «Про відходи», в редакції на дату укладення спірного договору, передбачено, що виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Славутицької міської ради Київської області від 22.10.2019 №1552-62-VІІ визначено ПП «Еко Транс Слав» виконавцем послуги з вивезення побутових відходів на території м. Славутича відповідно до рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території м. Славутича (протоколи від 19.08.2019 та від 21.08.2019). Уповноважено виконавчий комітет Славутицької міської ради протягом 10 календарних днів після прийняття Славутицькою міською радою цього рішення укласти з переможцем конкурсу договір на надання послуг з вивезення побутових відходів на території м. Славутича строком на 10 (десять) років за формою, що додається.
31.10.2019 між Виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області (замовник) та ПП «Еко Транс Слав» (виконавець) укладено Договір №2 на надання послуг з вивезення побутових відходів, за умовами якого виконавець зобов'язується згідно з графіком здійснювати вивезення побутових відходів на території міста Славутича, а замовник зобов'язується виконати обов'язки передбачені цим договором. Строк дії договору з 01.01.2020 по 01.01.2030.
Рішенням виконкому Славутицької міської ради від 13.03.2020 №117 погоджено інвестиційну програму приватного підприємства «Еко Транс Слав» на 2020 - 2021 роки, встановлено тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами та затверджено структуру тарифів.
Приписами ч. 4 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» у відповідній редакції передбачено, що виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобов'язаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб'єктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту. Договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами мають містити інформацію про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб'єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та/або захоронення побутових відходів.
Тобто, ПП «Еко Транс Слав» як виконавець послуг з вивезення побутових відходів був зобов'язаний у відповідності до ст. 35-1 Закону України «Про відходи» укласти договір про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб'єктом господарювання, що надає такі послуги.
Між КП «ЖКЦ» (замовник) та ТОВ «Сервіс-Центр» (виконавець) 17.04.2020 укладено Договір №22/04-20 на виконання робіт з розміщення (складування) та захоронення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ, утворених населенням м. Славутича, за умовами якого виконавець зобов'язується виконувати роботи з розміщення (складування) та захоронення твердих побутових і негабаритних (великогабаритних) відходів, які утворюються населенням м. Славутича з одночасним виконанням комплексу робіт з експлуатації полігону твердих побутових відходів (надалі - полігон ТПВ), а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати виконанні роботи у строки і на умовах, передбачених даним договором. Виконавець здійснює виконання робіт на полігоні ТПВ, балансоутримувачем якого є замовник.
Суд відхиляє посилання позивача за зустрічним позовом на те, що вказаний договір є неукладеним, а правовідносини за ним не виникли.
Термін неукладений договір є тотожним договору, який не відбувся. Разом із тим, вказаний договір виконувався його сторонами, і претензії щодо виконання його умов у третьої особи та позивача за первісним позовом один до одного відсутні. Не може бути договір, який виконувався його сторонами, визначений судом як неукладений.
Відповідно до сталої позиції Верховного Суду якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного (такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18, від 06.11.2018 у справі №926/3397/17, від 09.04.2019 у справі №910/3359/18, від 29.10.2019 у справі №904/3713/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19). Аналогічної правової позиції також дійшов Верховний Суд України в постановах від 23.09.2015 у справі № 914/2846/14 та від 06.07.2016 у справі № 914/4540/14).
Суд відхиляє посилання позивача за зустрічним позовом про відсутність волевиявлення власників майна полігону та земельної ділянки на розпорядження ними у спосіб передачі ТОВ «Сервіс-Центр». Вказаний Договір №22/04-20, всупереч твердженням позивача за зустрічним позовом, не має ознак удаваності та не є договором оренди землі або договором оренди нерухомого майна, які мали б укладатися у нотаріальній формі із подальшою державною реєстрацією права на нерухоме майно.
При цьому суд звертає увагу сторін на позицію Верховного Суду у постанові від 09.11.2022 у справі №754/13893/19, відповідно до якої тлумачення статті 6 ЦК України свідчить, що сторони мають право укладати договори, які не передбачені актами цивільного законодавства, за умови, що вони відповідають загальним засадам цивільного законодавства. Такі договори є непонайменованими, оскільки не визначені в актах законодавства. Свої відносини в непонайменованих договорах сторони врегульовують на власний розсуд. У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментальних принципів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Вказаний Договір №22/04-20 визначає обсяг прав та обов'язків його сторін та визначений сторонами як договір на виконання робіт з розміщення (складування) та захоронення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ, утворених населенням м. Славутича. При цьому очевидним є те, що виконувати такі роботи можливо виключно у межах спеціально призначеного для цього полігону (ст. 17, 33 Закону України «Про відходи»). Пунктом 4.1 Договору №22/04-20 сторони встановили, що експлуатація та утримання полігону ТВП здійснюється згідно з Інструкцією з експлуатації полігону ТВП та у межах тарифів, встановлених рішенням виконкому Славутицької міської ради.
При цьому, всупереч твердженням позивача за зустрічним позовом, заборони щодо укладення такого роду договорів, ані чинне законодавство, ані статутні документи третьої особи не містять. Відповідно до частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Підсумовуючи викладене, суд встановив, що укладений між КП «ЖКЦ» та ТОВ «Сервіс-Центр» Договір №22/04-20 на виконання робіт з розміщення (складування) та захоронення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ, утворених населенням м. Славутича від 17.10.2020 виконується його сторонами, відтак не може бути визначений судом як такий, що не відбувся; не є нікчемним, позаяк учасниками справи не наведено для цього законодавчих підстав; в силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) є правомірним, доки його не визнано судом недійсним; при цьому цей договір не є предметом оскарження у справі №911/2211/22. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що вказаний договір будь-яким чином порушує права позивача за зустрічним позовом.
Відповідно до частини 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приватним підприємством «Еко Транс Слав» (замовник) 01.07.2021 було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» (виконавець) Договір №03-07/Н про надання послуг по захороненню побутових відходів, утворених населенням м. Славутич (далі - Договір), за умовами якого:
- замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги по захороненню твердих побутових відходів (далі за текстом - ТПВ) та великогабаритних відходів (далі за текстом - ВГВ) на полігоні ТПВ, утворених населенням м. Славутич (п. 1.1 Договору);
- послуги надаються виконавцем на полігоні ТПВ м. Славутич (п. 2.1 Договору);
- доставка до місця захоронення відходів безпосередньо на полігон ТПВ здійснюється транспортними засобами замовника (п. 2.2 Договору);
- сторони погодили, що орієнтований об'єм ТПВ та ВГВ на місяць 3500 м.куб. (п. 2.3 Договору);
- обсяг відходів, доставлених замовником на полігон ТПВ, визначається працівником полігону відповідно до фактичних вимірів відходів та вказується ним у Журналах обліку ТПВ та ВГВ та Талоні-перепустці (п. 2.5 Договору);
- ціна послуг за 1 м.куб. захоронення ТПВ та ВГВ за цим Договором складає 104,07 грн. з урахуванням ПДВ (п. 3.1 Договору);
- ціна на послуги може бути змінена замовником на підставі відповідних рішень Виконавчого комітету Славутицької міської ради (п. 3.2 Договору);
- замовник оплачує виконавцю надання послуг по нормах утворення відходів на 1 мешканця в місяць, встановленим рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради від 13.03.2020 №117 (додаток №2) (п. 3.3 Договору);
- фактичний обсяг відходів (ТПВ та ВГВ) визначається відповідно до реєстрів наданих послуг, підписаних уповноваженими представниками сторін, оформлених протягом всього терміну дії Договору та Талонів-перепусток (п. 3.4 Договору);
- сторони домовились, що розрахунковим періодом за цим договором є тиждень (п. 4.1 Договору);
- кошти, які надійшли замовнику на рахунок від внутрішньо - міських платежів населення за житлово-комунальні послуги перераховуються виконавцю пропорційно до сум нарахування та розміру сплати кожним споживачем та управлінням праці і соціального захисту населення, на підставі рахунків та підписаних сторонами актів здачі-приймання наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів замовника на поточний рахунок виконавця щочетверга (п. 4.2 Договору);
- здача-приймання наданих послуг здійснюється сторонами шляхом підписання актів здачі-приймання наданих послуг, в яких фіксується загальний обсяг наданих виконавцем послуг на протязі минулого місяця (п. 5.1 Договору);
- якщо протягом 2 (двох) днів з моменту отримання акту здачі-приймання наданих послуг замовник не підписав, не повернув і не надав мотивовану відмову від його підписання, акт здачі-приймання наданих послуг вважається погодженим обома сторонами та є чинним в юридичному значенні, а послуги вважаються наданими в повному обсязі, якісно і своєчасно (п. 5.2 Договору);
- місячний обсяг наданих виконавцем послуг визначається на підставі реєстрів наданих послуг, які замовник щомісячно разом з актами здачі-приймання наданих послуг надає виконавцю та талонів-перепусток на прийом та захоронення ВГВ на полігоні ТПВ, які в обов'язковому порядку надаються замовником при в'їзді на полігон ТПВ (п. 5.3 Договору);
- відшкодовувати замовнику адміністративні витрати пов'язані з друком та доставкою квитанцій споживачам послуги, а саме: разово, на протязі 5 робочих днів з дати укладення договору - 15 000,00 грн. з ПДВ; щомісячно, до 25 числа поточного місяця - 12 000,00 грн. з ПДВ (п. 6.4.1 Договору);
- цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін та діє до 30 вересня 2021 року, а відносно фінансових зобов'язань - до їх повного виконання. При цьому, сторони домовилися, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ, умови цього договору застосовують до відносин між сторонами, які виникли до його підписання, тобто з 01 липня 2021 року (п. 7.1 Договору);
- дія договору припиняється у разі, коли скасовано рішення Славутицької міської ради №1552-62-VII від 22.10.2019 «Про визначення на конкурсних засадах юридичної особи, яка здійснює у межах територій м. Славутича вивезення побутових відходів спеціально обладнаними транспортними засобами» (п. 7.2 Договору);
- разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим Договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення (п. 8.4 Договору).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Виконавець ТОВ «Сервіс-Центр» надав, а замовник ПП «Еко Транс Слав» прийняв без зауважень передбачені Договором 03-07/Н послуги, про що ними складено, підписано, скріплено печатками та затверджено Акти надання послуг на суму 1 033 679,23 грн., оригінали яких суд оглянув у судовому засіданні, а саме:
№177 від 02.08.2021 на загальну суму 346 932,64 грн. (за липень 2021 року);
№178 від 01.09.2021 на загальну суму 344 780,06 грн. (за серпень 2021 року);
№179 від 01.10.2021 на загальну суму 341 966,53 грн. (за вересень 2021 року).
Доказів пред'явлення ПП «Еко Транс Слав» претензій щодо якості, обсягу та вартості послуг суду не подано. Також сторонами не подано доказів підписання вказаних актів в іншу дату, ніж у них зазначена.
Суд погоджується з тим, що строк дії договору №03-07/Н сторонами було визначено з 01.07.2021 до 30.09.2021 без можливості автоматичної пролонгації, відтак, суд погоджується з тим, що зобов'язальні відносини сторін, засновані на Договорі №03-07/Н від 01.07.2021, припинилися 30.09.2021 у зв'язку із закінченням строку дії договору.
Разом із тим, в силу частини четвертої ст. 35-1 Закону України «Про відходи» ПП «Еко Транс Слав» як визначений на конкурсній основі виконавець послуг із вивезення побутових відходів був зобов'язаний мати укладений договір із суб'єктом господарювання - надавачем послуг з перероблення та захоронення побутових відходів.
Між позивачем та відповідачем 01.11.2021 було складено, підписано, скріплено печатками та затверджено Акт надання послуг №180 від 01.11.2021 на загальну суму 339 967,76 грн. (за жовтень 2021 року).
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Оскільки зміст правочину з надання послуг по захороненню побутових відходів у жовтні 2021 року зафіксований сторонами у вказаному Акті №180 від 01.11.2021, суд дійшов висновку що сторони не порушили вимог частини першої статті 208 Цивільного кодексу України щодо письмової форми укладання правочинів між юридичними особами, та у відповідності до ст. 638 ЦК України досягли домовленості з усіх його істотних умов.
Разом із тим, до вказаного Акту не можуть бути застосовані умови Договору №03-07/Н щодо строку виконання зобов'язань з оплати та щодо відповідальності за їх прострочення у вигляді пені, позаяк такі умови безпосередньо в Акті не зафіксовані, а відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Щодо строку виконання зобов'язань з оплати у частині послуг, наданих у липні-вересні 2021 року (Акти №177 від 02.08.2021, №178 від 01.09.2021, №179 від 01.10.2021) суд встановив таке.
Пунктом 4.2 Договору сторонами погоджено, що кошти, які надійшли замовнику на рахунок від внутрішньо - міських платежів населення за житлово-комунальні послуги перераховуються виконавцю пропорційно до сум нарахування та розміру сплати кожним споживачем та управлінням праці і соціального захисту населення, на підставі рахунків та підписаних сторонами актів здачі-приймання наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів замовника на поточний рахунок виконавця щочетверга.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Сервіс-Центр» було виписано ПП «Еко Транс Слав» рахунки на оплату. а саме:
№166 від 02.08.2021 (за послуги надані в липні 2021 року) на суму 346 932,64 грн.;
№172 від 01.09.2021 (за послуги надані в серпні 2021 року) на суму 344 780,06 грн.;
№177 від 01.10.2021 (за послуги надані у вересні 2021 року) на суму 341 966,53 грн.;
№186 від 01.11.2021 (за послуги надані в жовтні 2021 року) на суму 339 967,76 грн.
Суд враховує, що доказів направлення чи вручення ПП «Еко Транс Слав» рахунків на оплату матеріали справи не містять. Разом із тим, рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документу, визначеним Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки ним не фіксується господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Форма рахунку-фактури не належить до типових форм, що затверджуються Держкомстатом. Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає лише виставлення певної суми для оплати покупцю, а сам факт поставки має бути підтверджений видатковою накладною. Зазначена позиція викладена також в листах Мінфіну від 27.11.2006р. № 31-34000-20-23/25136, від 30.05.2011р. № 31-08410-07-27/13794.
Крім того, суд враховує, що формулювання пункту 4.2 не надає можливості визначити точну дату виконання зобов'язання з оплати, а також позбавляє виконавця послуг будь-яких засобів контролю та впливу за надходженням коштів та повнотою виконання зобов'язань замовником.
Щодо строку виконання зобов'язання з оплати згідно Акту за жовтень 2021 року №180 від 01.11.2021 на суму 339 967,76 грн., суд встановив, що умови Договору №03-07/Н, а отже і норма пункту 4.2 договору, до вказаного Акту не може бути застосована.
Відтак, суд дійшов висновку, що до відносин сторін як щодо оплати актів за липень-вересень 2021 року, так і щодо оплати акту за жовтень 2021 року належить до застосування частина 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2022 ТОВ «Сервіс-Центр» направило на адресу ПП «Еко Транс Слав» претензію №18/08, в якій просило відповідача погасити протягом 10 календарних днів заборгованість в розмірі 778 946,99 грн.
Як вбачається із роздруківки з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, поштове відправлення №0710102018718 було отримано адресатом 05.09.2022.
Тобто, ПП «Еко Транс Слав» мало протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії погасити наявну заборгованість за підписаними ним Актами, тобто до 15.09.2022, а з 16.09.2022 настало прострочення.
Суд дослідив всі подані ТОВ «Сервіс-Центр» та ПП «Еко Транс Слав» платіжні доручення, а також банківську виписку по рахунку ТОВ «Сервіс-Центр» та встановив, що згідно призначення платежу на виконання умов Договору від 01.07.2021 №03-07/Н ПП «Еко Транс Слав» здійснило оплату на загальну суму 604 700,00 грн., а саме платіжними дорученнями:
№1288 від 13.08.2021 на суму 10 000,00 грн.;
№1353 від 20.08.2021 на суму 50 000,00 грн.;
№1 від 27.08.2021 на суму 30 000,00 грн.;
№5 від 28.08.2021 на суму 20 000,00 грн.;
№100 від 13.09.2021 на суму 12 800,00 грн.;
№103 від 14.09.2021 на суму 17 000,00 грн.;
№163 від 24.09.2021 на суму 40 000,00 грн.;
№185 від 28.09.2021 на суму 22 000,00 грн.;
№199 від 01.10.2021 на суму 14 900,00 грн.;
№278 від 12.10.2021 на суму 8 000,00 грн.;
№279 від 12.10.2021 на суму 72 000,00 грн.;
№296 від 18.10.2021 на суму 40 000,00 грн.;
№323 від 22.10.2021 на суму 50 000,00 грн.;
№357 від 27.10.2021 на суму 15 000,00 грн.;
№409 від 09.11.2021 на суму 10 000,00 грн.;
№412 від 09.11.2021 на суму 10 000,00 грн.;
№420 від 12.11.2021 на суму 30 000,00 грн.;
№445 від 19.11.2021 на суму 35 000,00 грн.;
№446 від 15.11.2021 на суму 35 000,00 грн.;
№492 від 19.11.2021 на суму 5 000,00 грн.;
№498 від 22.11.2021 на суму 20 000,00 грн.;
№509 від 24.11.2021 на суму 20 000,00 грн.;
№533 від 26.11.2021 на суму 5 000,00 грн.;
№534 від 29.11.2021 на суму 10 000,00 грн.;
№538 від 29.11.2021 на суму 3 000,00 грн.;
№542 від 30.11.2021 на суму 20 000,00 грн.
Відтак, суд встановив, що ТОВ «Сервіс-Центр», звертаючись до суду з позовом, у розрахунку позовних вимог не врахував здійснену ПП «Еко Транс Слав» 13.08.2021 оплату платіжним дорученням №1288 в розмірі 10 000,00 грн.
Інші платіжні доручення, додані до матеріалів справи ПП «Еко Транс Слав», не можуть бути прийняті судом як докази оплати за договором 03-07/Н, позаяк у призначенні платежу містять посилання на інші договори, відтак, не підтверджують оплату за спірним договором. За заповнення поля платіжного доручення "призначення платежу" відповідає платник; доказів звернення платника ПП «Еко Транс Слав» до отримувача коштів ТОВ «Сервіс-Центр» про зарахування вказаних платежів на погашення заборгованості за Договором №03-07/Н матеріали справи не містять.
Крім того, суд відхиляє посилання відповідача за первісним позовом на те, що ТОВ «Сервіс-Центр» не перерахував підприємству «Еко Транс Слав» 51 000,00 грн. адміністративних витрат згідно пункту 6.4.1 Договору, у зв'язку з чим сума заборгованості має бути зменшена на цю суму. Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Відтак, зарахування однорідних вимог є одностороннім правочином, який може бути вчинений у спосіб направлення однією із сторін відповідної заяви. Доказів вчинення такого правочину суду не подано; в Договорі від 01.07.2021 №03-07/H відсутні умови, які дозволяють стороні договору самостійно здійснити зустрічне зарахування або утримання коштів.
З огляду на викладене, суд встановив, що у відповідача наявна прострочена заборгованість перед позивачем в сумі 768 946,99 грн., строк оплати якої сплив 15.09.2022, яка складається з
428 979,23 грн. заборгованість за договором №03-07/Н (1 033 679,23 грн.(вартість послуг за липень-вересень 2021 за підписаними актами) мінус сума оплати за договором 604 700,00 грн.);
339 967,76 грн. вартість послуг за Актом №180 від 01.11.2021 за жовтень 2021 року.
ПП «Еко Транс Слав», звертаючись до суду з зустрічною позовною заявою, просить суд визнати недійсним Договір №03-07/Н про надання послуг по захороненню побутових відходів, утворених населенням м. Славутич від 01 липня 2021 року, укладений між ПП «Еко Транс Слав» та ТОВ «Сервіс-Центр».
Суд відхиляє посилання позивача за первісним позовом ТОВ «Сервіс-Центр» щодо неможливості визнання недійсним Договору від 01.07.2021 №03-07/Н про надання послуг по захороненню побутових відходів, у зв'язку зі зверненням з зустрічною позовною заявою після закінчення строку дії вказаного договору. Закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову не перешкоджає поданню та розгляду відповідного позову (п.п. 2.6 п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).
Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Перелік підстав для визнання недійсними договору не підлягає розширеному тлумаченню.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Суд дослідивши матеріали справи та приписи Закону України «Про відходи», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ЦК України, не встановив підстав для визнання недійсним Договору №03-07/Н про надання послуг по захороненню побутових відходів, утворених населенням м. Славутич від 01 липня 2021 року, укладеного між ПП «Еко Транс Слав» та ТОВ «Сервіс-Центр».
Посилання позивача за зустрічним позовом про відсутність у відповідача за зустрічним позовом матеріально-технічної бази для надання послуг із розміщення та захоронення побутових відходів матеріалами справи спростовується, оскільки ТОВ «Сервіс-Центр» надавав такі послуги на підставі укладеного із третьою особою Договору №22/04-20 від 17.04.2020, який не є нікчемним, не визнаний судом недійсним, і щодо якого у третьої особи КП «ЖКЦ» відсутні претензії до ТОВ «Сервіс-Центр» щодо його виконання у спірний період. Крім того, наявність будь-яких недоліків в укладеному між позивачем за первісним позовом ТОВ «Сервіс-Центр» та третьою особою Комунальним підприємством «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради договорі від 17.04.2020 №22/04-20 не впливає на обсяг прав та обов'язків відповідача при виконанні умов Договору від 01.07.2021 №03-07/Н.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов'язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (див. постанову Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі N 450/2286/16-ц, постанову Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №754/13893/19).
Твердження ПП «Еко Транс Слав» про недійсність укладеного з ТОВ «Сервіс-Центр» договору у даному випадку суперечить доктрині заборони суперечливої поведінки, оскільки позивач за зустрічним позовом мав визначений спеціальним законом обов'язок укласти договір з надавачем послуг по розміщенню та захороненню побутових відходів, уклав його з відповідачем за зустрічним позовом, отримував протягом дії договору відповідні послуги, приймав їх без зауважень про що підписував та затверджував Акти приймання, відтак подання позовної заяви про визнання недійсним договору спрямоване не на захист порушених прав позивача за зустрічним позовом, а на створення підстав для невиконання грошових зобов'язань з їх оплати.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога ПП «Еко Транс Слав» про визнання недійсним Договору від 01.07.2021 №03-07/Н про надання послуг по захороненню побутових відходів, утворених населенням м. Славутич, укладеного між ПП «Еко Транс Слав» та ТОВ «Сервіс-Центр» є необґрунтованою та не належить до задоволення.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доказів здійснення повної оплати наданих послуг відповідач ПП «Еко Транс Слав» суду не подав, в тому числі і на вимогу пункту 5 ухвали суду від 01.11.2022 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов'язковою для виконання на всій території України. Відтак вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу належить до задоволення частково у сумі 768 946,99 грн.
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 241 619,73 грн. пені (розрахованої окремо за кожним актом за сукупний період з 09.08.2021 по 05.10.2022). Щодо вказаної вимоги суд встановив таке.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.4 Договору встановлено, що зі порушення замовником строків оплати, передбачених цим Договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з оплати мало бути виконано.
З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Суд зазначає, що до Акта наданих послуг №180 від 01.11.2021 на суму 339 967,76 грн. пункт 8.4 Договору щодо нарахування пені не може бути застосований, з огляду на відсутність письмового договору на вказаний період, в якому б сторонами було передбачено нарахування пені.
Відтак, нарахування пені має бути здійснено на суму 428 979,23 грн.
Здійснивши власний розрахунок пені, вірно визначивши суму основного боргу на яку має бути здійснено нарахування пені (428 979,23 грн.), дату прострочення та період нарахування, не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду (з 16.09.2022 по 05.10.2022), суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом пені становить 11 752,86 грн., у зв'язку з чим вказану вимогу слід задовольнити частково.
Також позивач за первісним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 25 492,00 грн. 3% річних (розрахованих окремо за кожним Актом за сукупний період з 09.08.2021 по 05.10.2022) та 130 099,45 грн. інфляційних збитків (за сукупний період вересень 2021 - травень 2022).
Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Враховуючи вказане, а також те, що позивачем за первісним позовом невірно визначено та заявлено період прострочення для нарахування інфляційних (вересень 2021 - травень 2022) інфляційні втрати за період з вірної дати прострочення 16.09.2022 у даному судовому процесі не заявлені та не належать до стягнення з відповідача.
Здійснивши власний розрахунок процентів річних, вірно визначивши суму основного боргу на яку має бути здійснено їх нарахування (768 946,99 грн.), дату прострочення та період нарахування (з 16.09.2022 по 05.10.2022), не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом процентів річних становить 1 264,02 грн., у зв'язку з чим вказану вимогу слід задовольнити частково.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Решта доводів учасників справи та всі подані докази судом уважно досліджені та розглянуті та не спростовують вказаного висновку суду. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов ТОВ «Сервіс-Центр» частково, ухвалює рішення про стягнення з ПП «Еко Транс Слав» 768 946,99 грн. основного боргу, 11 752,86 грн. пені та 1264,02 грн. процентів річних.
У зв'язку із частковим задоволенням первісного позову, суд відповідно до ст. 129 ГПК України покладає на відповідача за первісним позовом відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 11 729,46 грн.
Суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ПП «Еко Транс Слав» до ТОВ «Сервіс-Центр» про визнання недійсним Договору від 01.07.2021 №03-07/Н про надання послуг по захороненню побутових відходів, утворених населенням м. Славутич, укладеного між ПП «Еко Транс Слав» та ТОВ «Сервіс-Центр».
У зв'язку із відмовою у зустрічному позові відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову суд залишає за ПП «Еко Транс Слав».
Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» до Приватного підприємства «Еко Транс Слав» задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Еко Транс Слав» (07100, Київська область, м. Славутич, Добринський квартал, буд.1, кв. 48, ідентифікаційний код 42820280)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» (07100, Київська область, м. Славутич, Київський Квартал 10, ідентифікаційний код 20621365)
768 946,93 грн. (сімсот шістдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок шість гривень дев'яносто три копійки) основного боргу,
11752,77 грн. (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві гривні сімдесят сім копійок) пені,
1264,02 грн. (одну тисячу двісті шістдесят чотири гривні дві копійки) трьох процентів річних,
11 729,46 грн. (одинадцять тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень сорок шість копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти вимог первісного позову відмовити.
4. Зустрічний позов Приватного підприємства «Еко Транс Слав» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» залишити без задоволення.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 12.04.2023.
Суддя О.В. Конюх