Справа № 127/34567/21
Провадження № 33/801/290/2023
Категорія: 146
Головуючий у суді 1-ї інстанції Романчук Р. В.
Доповідач: Дедик В. П.
11 квітня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Дедик В.П., розглянувши апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22.02.2023, якою провадження в справі щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП України,
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.02.2023
провадження в справі щодо ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП України у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КпАП України.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить скасувати постанову, визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КпАП України, а провадження у справі закрити.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що вина ОСОБА_2 за ст. 124 КпАП України є доведена та підтверджена сукупністю доказів, що містяться в справі, а тому вина має бути також визнана та зазначена судом до закриття провадження в справі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілої ОСОБА_1 і її представника Ліханової О.В., які підтримали апеляційну скаргу з підстав, зазначених в апеляційній скарзі та пояснили, що вина ОСОБА_2 доведена зібраними матеріалами, але суд не зробив висновку щодо винуватості ОСОБА_2 , а закрив провадження за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, просять врахувати, що ОСОБА_1 не могла уникнути в ситуації, що склалася зіткнення, і висновок експерта про недотримання нею п. 12.3 ПДР викликане в результаті первинних дій ОСОБА_2 , який порушив ПДР, ОСОБА_2 та його представник Студеннікова О.Є. заперечили проти задоволення апеляційної скарги, оскільки погодилися з постановою про закриття адміністративної справи через закінчення строків, хоча вважають, що вина ОСОБА_2 не доведена належними доказами, а тому за недоведеністю вини не може бути визнаний винним, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та доводами апеляційної скарги апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
До суду першої інстанції надійшов протокол про адміністративне правопорушення щодо порушення ОСОБА_2 п. 10.3; 10.1; 2.3б; 1.5 ПДР під час руху автомобілем «Тайота Кемрі», 03.12.2021 о 12:45 год, яке полягало в тому, що при перестроюванні з лівої смуги для руху в праву, не надав переваги в русі автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , що рухався в попутному напрямку в правій смузі.
До протоколу додана схема місця ДТП та пояснення водіїв.
Оскільки ОСОБА_2 заперечував свою винуватість, то за його клопотанням була призначена автотехнічна експертиза 05.05.2022 та поставлені питання чи відповідали дії транспортних засобів, під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Правилам дорожнього руху.
Згідно висновку експерта від 10.01.2023, на час початку виїзду автомобіля «Тайота Кемрі» на праву смугу руху, автомобіль «Мерседес-Бенц» вже рухався по ній здійснивши виїзд на Хмельницьке шосе з прилеглої території паркувального майданчика.
Дії водія автомобіля «Тайота Кемрі», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не відповідали технічним нормам вимог п.п. 10.1, 10.3 ПДР, а дії водія автомобіля «Мерседес-Бенц», н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не відповідали технічним нормам вимог п. 12.3 ПДР України.
Тобто експертним шляхом встановлено порушення ОСОБА_2 в даній ситуації п. 10.1 та 10.3 ПДР, який мав можливість попередити дане ДТП шляхом дотримання зазначених пунктів.
Те, що висновком експерта встановлено порушення ОСОБА_1 також п. 12.3 ПДР не виключає адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за порушення зазначених п.п. ПДР, що мало наслідком пошкодження автомобіля ОСОБА_1 , а має бути взято до уваги, при вирішенні питання про відшкодування шкоди.
Суд першої інстанції дослідив доводи і докази до протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КпАП України, і не зважаючи на те, що представник Студеннікова Є.Ф. просила закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, не розглянув дане клопотання та не зробив висновок про наявність чи відсутність винності в діях ОСОБА_2 .
Постанова Верховного Суду від 11.07.2018, якою керувався в даному випадку суд першої інстанції не є правовою позицією, яка є обов'язковою для застосування при вирішенні доведеності винності, якщо закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності чи накладення стягнення за адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд виходить з того, що в ст. 9 КпАП України зазначено, що адміністративним правопорушенням може бути визнана лише протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.
Статтею 280 КпАП України також передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності.
Суд першої інстанції закрив провадження у зв'язку із закінченням строку накладення адмінстягнення, а адміністративне стягнення можливе лише в разі доведеності вини.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що знайшло часткове підтвердження вчинення ОСОБА_2 порушень п.п. 10.3 та 10.1 ПДР, за обставин викладених в протоколі за ст. 124 КпАП України, які мали місце 03.12.2021, тобто доведена його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Разом з тим, на час винесення постанови судом першої інстанції закінчилися строки для накладення адміністративного стягнення за даною статтею, а тому в цій частині постанова є законною щодо закриття адміністративної справи у зв'язку із закінченням строків для накладення адміністративного стягнення, які передбачені ст. 38 КпАП України.
У зв'язку з цим, є безпідставними прохання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про необхідність звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України,
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 задовільнити частково.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22.02.2023, якою провадження щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КпАП України закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП України скасувати частково.
Визнати ОСОБА_2 винним за ст. 124 КпАП України та провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КпАП України закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП України у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КпАП України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: В.П. Дедик