Справа № 738/374/23
№ провадження 1-в/738/36/2023
07 квітня 2023 року м. Мена
Менський районний суд Чернiгiвської областi в складi судді ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засiданнi в режимі відеоконференції клопотання захисника засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про заміну йому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, обмеженням волі,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
учасників судового розгляду:
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника установи
виконання покарань - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_2
В С Т А H О В И В:
Суть питання, що вирішується ухвалою.
До Менського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання ОСОБА_3 про заміну засудженому ОСОБА_2 невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, а саме обмеженням волі.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2 засуджений вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 квітня 2016 року за ч.1 ст.121, ч.4 ст.152, ст.70 КК України до 15 років позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислюється з 27 серпня 2014 року, на підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_2 в строк покарання зараховано час попереднього ув'язнення з 24 серпня 2014 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Засуджений перебуває в місцях позбавлення волі з 22 серпня 2014 року. Знаходячись в Одеському СІЗО порушував режим утримання, за що отримав сім стягнень, які на даний час погашені у встановленому законом порядку, до суспільно корисної праці не залучався, заохочень не мав. З 12 серпня 2016 року по даний час відбуває покарання в ДУ «Менська ВК (№91)», де адміністрація установи характеризує його як такого, що допускав порушення відбування покарання, за що отримав чотири стягнення, які на даний час погашені та зняті у законний спосіб, згідно з наказом №75/ЗС-22 від 09.09.2022 перебував на профілактичному обліку засуджених, схильних до вчинення злісних порушень. З 26 серпня 2016 року виконував обов'язки прибиральника СПС №4, з 2019 року по даний час залучається до суспільно корисної праці, поставлені перед ним завдання виконує добросовісно, за що отримав п'ять заохочень. Залучений до програм диференційованого впливу на засуджених «Фізкультура та спорт», «Духовне відродження», заходи вказаних програм виконує в повному обсязі. На даний час засуджений відбув 2/3 частини призначеного судом строку покарання, проте на засіданні комісії установи виконання покарань прийнято рішення про відмову у застосуванні до нього пільги, передбаченої ст.82 КК України. Захисник вважає, що комісія прийняла рішення на своє переконання, проте згідно з висновком щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_2 та можливості застосування до засудженого пільги, передбаченої ст.82 КК України, останній отримав загальну кількість балів 62,7, що свідчить про те, що він став на шлях виправлення та заслуговує на застосування до нього пільги у вигляді заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, обмеженням волі.
Виклад позиції учасників судового розгляду.
Засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити, додатково пояснив, що знаходячись в слідчому ізоляторі на нього були накладені стягнення, однак про їх наявність він не був обізнаний, відбуваючи покарання в Менській ВК (№91), допускав порушення, за що отримував стягнення, але на даний всі вони погашені та зняті, а деякі з них скасовані за вказівкою прокурора як незаконні, останнє стягнення застосоване 12 серпня 2022 року також вважає незаконним, оскільки він не мав у користуванні WI-FI роутера, кому він належить йому невідомо. Вважає, що адміністрація установи навмисно застосовує до нього дисциплінарні стягнення перед настанням пільг. При вирішенні даного клопотання просив врахувати те, що він постійно працює, за місцем роботи характеризується позитивно, має заохочення, а тому вважає, що своїм сумлінним ставленням до праці він став на шлях виправлення та заслуговує на застосування до нього пільги, передбаченої ст.82 КК України.
Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини, зазначила, що її підзахисний не має на даний час діючих стягнень, весь час працює, за місцем роботи характеризується позитивно, відповідно до висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_2 , останній за результатами оцінювання отримав 62,7 балів, що доводить той факт, що він став на шлях виправлення та до нього може бути застосована пільга, передбачена ст. 82 КК України.
Представник установи виконання покарання в судовому засіданні пояснив, що засуджений ОСОБА_2 в Менській ВК (№91)» відбуває покарання з серпня 2016 року, за час відбування покарання в установі останній мав як заохочення, так і стягнення, комісією установи було відмолено в застосуванні до нього пільги, передбаченої ст.82 КК України, оскільки на час проведення комісії він мав непогашене стягнення від 12 серпня 2022 року за зберігання забороненого предмету. Засуджений працевлаштований, зауважень стосовно роботи не має, проте неодноразово допускав порушення режиму тримання, у зв'язку з чим до нього застосовувались дисциплінарні стягнення, а тому вважає, що клопотання захисника засудженого ОСОБА_2 є передчасним.
Прокурор в судовому засіданні просив в задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на те, що поведінка засудженого ОСОБА_2 протягом усього часу відбування покарання не завжди була позитивною, останній одинадцять разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, останній раз 12 серпня 2022 року, перебував на обліку засуджених, які схильні до вчинення злісного порушення встановлено порядку відбування покарання, з якого знятий лише у березні 2023 року, а тому його поведінка потребує подальшого контролю в умовах ізоляції та не свідчить про те, що він вже став на шлях виправлення.
Представник Спостережної комісії Менської міської ради в судове засідання не з'явився, його неприбуття в судове засідання відповідно до ч.5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Встановлені судом обставини.
ОСОБА_2 засуджений вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 квітня 2016 року за ч.1 ст.121, ч.4 ст.152, ст.70 КК України до 15 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислюється з 27 серпня 2014 року. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 27 серпня 2014 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два позбавлення волі.
Згідно з розпорядженням про виконання вироку, що набрав законної сили, вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 квітня 2016 року набрав законної сили 30 травня 2016 року.
З характеристики засудженого, затвердженої 24 лютого 2023 року начальником Державної установи «Менська виправна колонія (№91) ОСОБА_7 , та матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_2 перебуває в місцях позбавлення волі з 22 серпня 2014 року.
За час перебування в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» допускав порушення режиму тримання, за що отримав сім стягнень, які на даний час погашені у встановленому законом порядку, до праці не залучався, заохочень не мав.
В ДУ «Менська ВК (№91)» відбуває покарання з 12 серпня 2016 року, де за час відбування покарання допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, у зв'язку з чим отримав чотири стягнення, які на даний час погашені та зняті у встановленому законом порядку. З 09 вересня 2022 року по 02 березня 2023 року ОСОБА_2 перебував на профілактичному обліку засуджених, які схильні до вчинення злісного порушення встановленого порядку відбування покарання. На підставі договорів цивільно-правового характеру №16 від 20 жовтня 2019 року по 30 квітня 2019 року, №45 від 06 травня 2019 року по 31 жовтня 2019 року, №144 від 01 листопада 2019 року по 30 квітня 2020 року, №49 від 04 травня 2020 року по 31 жовтня 2020 року, №166 від 02 листопада 2020 року по 04 січня 2021 року, №2 від 05 січня 2021 року по 30 квітня 2021 року, №107 від 05 травня 2021 року по 31 жовтня 2021 року, №209 від 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2022 року, №36 від 02 травня 2022 року по 31 жовтня 2022 року був працевлаштований робітником швейної дільниці підприємства установи виконання покарань, де продовжує і надалі працювати на підставі договору цивільно-правового характеру №109 від 01 листопада 2022 року, до поставлених завдань та покладених на нього обов'язків ставиться добросовісно, дотримується правил трудового розпорядку, за що отримав п'ять заохочень. З 26 серпня 2016 року виконує обов'язки прибиральника відділення СПС №4, до виконання яких ставиться задовільно. Відвідує культурно-масові та виховні заходи, які проводяться в установі та відділенні, реагує на них позитивно. Залучений до програм диференційованого виховного впливу «Фізкультура та спорт», «Духовне відродження», які намагається реалізовувати за планом у вільний від роботи час.
З довідки про стягнення та заохочення, вбачається, що засуджений ОСОБА_2 одинадцять разів притягувався до дисциплінарної відповідальності протягом усього часу відбування покарання.
Так, за час перебування в слідчому ізоляторі засуджений ОСОБА_2 з 2014 року по 2016 рік отримав 7 стягнень за порушення режиму утримання (одне) та за зберігання заборонених предметів (шість), що є злісним порушенням. Вказані стягнення погашені в установленому законом порядку.
За час відбування покарання в ДУ «Менська ВК (№91) з 2016 року притягувався до дисциплінарної відповідальності протягом 2020-2022 роки чотири рази: 25 лютого 2020 року за зберігання заборонених предметів отримав стягнення у вигляді суворої догани, яке була достроково знято в поряду застосування до засудженого заохочення 11 вересні 2020 року; 07 квітня 2020 року отримав догану також за зберігання заборонених предметів, вказане стягнення на даний час погашено; 21 грудня 2021 року отримав догану за порушення встановлених правил користування мережею Інтернет, вказане стягнення було достроково знято в порядку заохочення 09 травня 2022 року; 12 серпня 2022 року отримав догану за зберігання забороненого предмету (Wi-FI роутера), на даний час вказане стягнення погашене.
За час відбування покарання в місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_2 отримав шість заохочень, а саме 09 квітня та 09 жовтня 2019 року отримав дві подяки від начальника установи за дотримання правил поведінки та виконання покладених обов'язків; 11 вересня 2020 року за дотримання правил поведінки та виконання покладених обов'язків отримав заохочення у вигляді дострокового зняття раніше накладеного стягнення від 25 лютого 2020 року; 19 травня 2021 року отримав подяку за дотримання правил поведінки та виконання покладених обов'язків; 09 травня 2022 року за сумлінне відношення до праці отримав заохочення у вигляді дострокового зняття раніше накладеного стягнення від 21 грудня 2021 року (а.с.9).
З довідки №121/ЗС-23 від 21 лютого 2023 року, даної планово-виробничим відділом ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№91)», вбачається, що засуджений ОСОБА_2 залучений до суспільно корисної праці на швейній дільниці підприємства, до роботи ставиться добре, поставлені перед ним завдання виконує сумлінно, зауважень до якості виконаних робіт не має, за результатами роботи отримав три заохочення від директора підприємства, а саме у вигляді подяки ( 05 квітня 2022 року та 01 листопада 2022 року) та грамоти ( 11 липня 2022 року).
21 березня 2023 року ОСОБА_2 отримав подяку в.о. директора ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№91)» заступника начальника установи ОСОБА_8 за сумлінне виконання обов'язків на швейній дільниці підприємства установи виконання покарань (а.с.46).
Отже, за час відбування покарання засуджений отримав одинадцять стягнень та дев'ять заохочень.
Рішенням комісії Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» (протокол №22 від 30 листопада 2022 року) засудженому ОСОБА_2 відмовлено в застосуванні до нього ст.82 КК України, оскільки останній не став на шлях виправлення (а.о.с.49).
Згідно з опитувальним аркушем щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким стосовно засудженого ОСОБА_2 члени комісії установи одноголосно висловили думку про те, що він не заслуговує на застосування до нього ст.82 КК України (а.о.с.50).
Засуджений ОСОБА_2 був ознайомлений з прийнятим рішенням комісією та порядком його оскарження. Вказане рішення не оскаржував.
У Висновку щодо ступеня виправлення засудженого, складеного щодо ОСОБА_2 з використанням матеріалів особової справи та підсистеми «КАСАНДРА» зазначено, що за підсумком (загальним балом 62,7), отриманим внаслідок аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, засуджений став на шлях виправлення. При цьому, за критерієм оцінки виправлення засудженого «Ставлення до скоєного кримінального правопорушення» отримав - 0 балів, оскільки згідно з вироком суду та поданої засудженим заяви вину у скоєному злочину визнав частково, виправдовується з ненавистю до суспільства або окремих людей; за критерієм «Ставлення до режиму відбування покарання» отримав 0 балів, оскільки за період відбування покарання до засудженого застосовувались одинадцять стягнень, які зняті та погашені в установленому законом порядку; за критерієм «Оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення» засуджений отримав 10 балів (середній). Також ОСОБА_2 є таким, що отримав 0 балів за критерієм «Дотримання норм, які визначають порядок і умови відбування покарання та розпорядку дня установи» (розділ V «Характеристика під час відбування покарання») та за критеріями «Комунікативні особливості», «Моральна нормативність», «Піддатливість до тиску іншої людини або групи», «Взаємодія з соціумом» (розділ VI «Психологічна характеристика засудженого»).
На засіданні спостережної комісії Менської міської ради 15 березня 2023 року було розглянуто клопотання засудженого ОСОБА_2 щодо можливості застосування до нього пільги у заміни невідбутої частини покарання більш м'яким та прийнято постанову №15 (протокол №5 від 15 березня 2023 року) про передчасність застосування до засудженого ОСОБА_2 такої пільги.
Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали і положення закону, яким він керується.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту частини другої статті 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, або покарання у виді довічного позбавлення волі невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким є важливою складовою прогресивної системи відбування покарання, яка дає змогу, дотримуючись мети покарання, водночас покращувати правове становище засудженого і зменшувати обсяг та характер карально-виховного впливу на нього. У такий спосіб закон стимулює добросовісне відбування покарання засудженим, визначаючи, що саме від його поведінки значною мірою залежить можливість покращення його правового становища.
Умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є: 1) засуджений відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, або довічного позбавлення волі (ч. 1 ст. 82); 2) він став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82); 3) він фактично відбув встановлену ч. 4 ст. 82 частину призначеного судом покарання.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Зразкова поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. Сумлінне ставлення до покладених обов'язків насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та добросовісно виконує трудові обов'язки, покращує кількісні та якісні показники виконуваної роботи, підвищує виробничу кваліфікацію, бережно ставиться до обладнання та інструментів, дотримується правил охорони праці та техніки безпеки.
Отже, законодавцем визначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, передбачено дискреційною нормою Кримінального Кодексу України, тобто, не є обов'язком суду, а є правом суду, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання і така заміна може бути застосована за певних умов.
З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений ОСОБА_2 хоча і відбув 2/3 частини призначеного судом покарання, працевлаштований на підприємстві установи виконання покарань, де характеризується позитивно, неодноразово заохочувався, проте його поведінка за весь час відбування покарання в місцях позбавлення волі не є зразковою, останній одинадцять разів притягувався до дисциплінарної відповідальності. Відбуваючи покарання у Менській виправній колонії ОСОБА_2 як заохочувався, так і отримував стягнення. Стягнення та заохочення чергуються, що свідчить про відсутність позитивної динаміки у поведінці засудженого.
Судом встановлено, що після отриманих заохочень засуджений знову допускав порушення режиму відбуття покарання, а позитивні зрушення в його поведінці розпочалися незадовго до звернення до суду його захисника з відповідним клопотанням.
На думку суду, сам по собі факт сумлінного ставлення засудженого до праці та задовільного реагування на заходи виховного впливу не може служити переконливою підставою для висновку про те, що засуджений остаточно став на шлях виправлення.
Відсутність діючих стягнень у засудженого, дотримання ним режиму утримання та відбуття визначеної законом частини покарання, не є визначальними під час вирішення питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, оскільки погашення та зняття стягнень має важливе значення, проте ці обставини не мають виключного значення при прийнятті рішення про застосування до засудженого пільги, передбаченої ст. 82 КК України, таке рішення ухвалюється судом з врахуванням поведінки засудженого за весь час відбування покарання і якщо поведінка свідчить про те, що останній став на шлях виправлення. Дотримання засудженим норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, є обов'язком засуджених, який передбачений положеннями ст. 107 КВК України.
Отже, встановлені обставини можуть свідчити лише про позитивні тенденції у поведінці засудженого, проте не дають підстав вважати, що він став на шлях виправлення.
З приводу висновку щодо ступеня виправлення засудженого, на який посилається захисник як на підставу для задоволення клопотання, то, на думку суду, такий висновок у разі набрання засудженим більше 61 балів є лише підставою для представлення його до умовно-дострокового звільнення або заміни йому невідбутої частини покарання більш м'яким, а не безумовною підставою для задоволення такого клопотання.
Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав однозначно стверджувати, що засуджений ОСОБА_2 став на шлях виправлення, оскільки його поведінка за весь час відбування покарання не завжди була законослухняною, а відбутий ним строк покарання хоч формально і узгоджується з вимогами ст. 82 КК України, проте в даному випадку є недостатнім для об'єктивного висновку про те, що він став на шлях виправлення.
Керуючись ст. 82 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про заміну йому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, обмеженням волі - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 12 квітня 2023 року.
Суддя ОСОБА_1