ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.04.2023Справа № 910/1005/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДДЕВЕЛОПМЕНТ КИЇВ" (49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 74, оф. 316)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СТРОНГ" (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4.)
про стягнення 200 000,00 грн.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДДЕВЕЛОПМЕНТ КИЇВ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СТРОНГ" про стягнення 200 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором факторингу № 93/21-Ф від 30.09.2021 (надалі - договір), а саме в частині оплати, відповідач відповідно до п. 4.3 договору нарахував до стягнення з відповідача штраф у розмірі 200 000,00 грн, який просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.01.2023 вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем було отримано 31.01.2023, за адресою 01133, м. Київ, бульвар. Лесі Українки, 26, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.
Крім того, судом було встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СТРОНГ» 15.07.2022 було проведено зміну місцезнаходження юридичної особи, а саме: 01024, м.Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4.
З огляду на викладене, судом 20.03.2023 було направлено Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 про відкриття провадження у справі за адресою встановленою за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до поштового конверту, який повернувся до суду, Ухвала Господарського суду міста Києва від 23.01.2023, направлена 21.03.2023 на адресу відповідача 01024, м.Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, не була отримана останнім у зв'язку із вибуттям Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СТРОНГ» із зазначеної адреси.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СТРОНГ» (Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДДЕВЕЛОПМЕНТ КИЇВ» (Позивач) було укладено Договір факторингу №93/21-Ф від 30.09.2021 року.
Відповідно до умов Договору факторингу Відповідач зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження Позивача за плату, а Позивач зобов'язався відступити Відповідачу своє право грошової вимоги за Попереднім договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандісон» від 03.06.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» в розмірі 142 179 258,00 грн. основної заборгованості, 18 045 166,31 грн. інфляційного збільшення боргу, 8 251 126,29 грн 3% річних, 7 108 962,90 грн. штрафу (п. 1.1. Договору факторингу).
Як вбачається з пп.1.1.1 та пп.1.1.2 п. 1.1 договору факторингу, предметом договору є право грошової вимоги, строк платежу за вже настав. Право грошової вимоги вважається переданим Фактору з дати набрання чинності Договору, виконання Клієнтом умов п.2.1 Договору, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржника стосовно заборгованості. До Фактора переходять yсі права кредитора у зобов'язаннях, які виникли на підставі Основного Договору, в обсязі і на умовах, що існують на момент відступлення, у тому числі і забезпечення виконання зобов'язань Боржника, та правом стягнення штрафів та неустойки.
Сторони погодили, що разом із правом грошової вимоги за Основним договором до Фактора переходить право грошової вимоги до Поручителів: ТОВ «Курганський бройлер» (код ЄДРПОУ 30773272) згідно Договору поруки від 11.06.2019 року, ТОВ «Завод Київкомбікорм» (код ЄДРПОУ 42341390) згідно Договору поруки від 11.06.2019 року та ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 42362447) згідно Договору поруки від 11.06.2019 року.
Згідно до пп.1.1.3 п.1.1 договору факторингу, сума права грошової вимоги, яка відступається Клієнтом Фактору за Основним договором складає 142 179 258 (сто сорок два мільйони сто сімдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн 00 копійок - основної заборгованості, 18 045 166 (вісімнадцять мільйонів сорок п'ять тисяч сто шістдесят шість) гривень 31 копійку інфляційного збільшення боргу, 8 251 126 (вісім мільйонів двісті п'ятдесят одну тисячу сто двадцять шість) гривень 29 копійок - 3% річних, 7 108 962 (сім мільйонів сто вісім тисяч дев'ятсот шістдесят дві) гривні 90 копійок - штрафу.
Згідно до пп.1.1.4 п.1 Договору факторингу, сума грошових коштів в гривні, що передається Фактором в розпорядження Клієнту складає 42 653 777 (сорок два мільйони шістсот п'ятдесят три тисячі сімсот сімдесят сім) гривень 00 копійок.
Пунктом 2.2 Договору факторингу унормовано, що Фактор перераховує грошові кошти у сумі 42 653 777 (сорок два мільйони шістсот п'ятдесят три тисячі сімсот сімдесят сім) гривень 00 копійок без ПДВ, на банківський рахунок Клієнта: № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, отримувач ТОВ «БУДДЕВЕЛОПМЕНТ КИЇВ», код ЄДРПОУ 42248258, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Договору.
За несвоєчасне перерахування коштів за придбані права вимоги з вини Фактора, при умові надання Клієнтом усіх необхідних документів та виконання всіх умов Договору, Фактор сплачує, Клієнту пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку Украйни, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого виконанням, зобов'язання за кожен день прострочення (п.4.2 договору).
Відповідно до п. 4.3 договору, за неперерахування Фактором коштів за придбані права вимоги в строк визначений п. 2.2. Договору або за розірвання Договору з ініціативи Фактора, Фактор сплачує Клієнту штраф у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень, 00 копійок.
Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 4.4. договору).
На виконання умов договору факторингу, в тому числі п.2.1 договору, яким передбачено, що для проведення факторингу Позивач зобов'язаний був протягом трьох банківських днів з дати укладення Договору надати Відповідачу документи, що підтверджують право вимоги, яке відступається (оригінали та/або засвідчені копії договорів, додаткових угод, платіжних доручень, договорів забезпечення грошових вимог, інші документи), між Позивачем та Відповідачем було підписано Акт приймання-передачі документів від 30.09.2021 року за Договором факторингу №93/21-Ф від 30 вересня 2021 року, відповідно до п. 1 якого Позивач передав, а Відповідач прийняв наступні документи:
- попередній договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандісон» від 03.06.2019;
- додаткову угоду №1 від 10.06.2019 до попереднього договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандісон» від 03.06.2019;
- копії платіжних доручень Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» від 24.06.2019, 25.06.2019, 26.06.2019, 27.06.2019, 10.07.2019,11.07.2019, 12.07.2019, 15.07.2019, 16.07.2019, 17.07.2019, 18.07.2019, 19.07.2019, 22.07.2019, 23.07.2019, 24.07.2019, 24.07.2019, 25.07.2019, 26.07.2019, 30.07.2019, 01.08.2019, 02.08.2019, 05.08.2019, 19.08.2019, 20.08.2019, 21.08.2019, 22.08.2019, 23.08.2019, 27.08.2019, 28.08.2019, 29.08.2019, 13.08.2020, 14.08.2020, 17.08.2020, 18.08.2020, 21.08.2020, 26.08.2020, 20.10.2020, 21.10.2020, 22.10.2020, 23.10.2020;
- копію претензії №30/10 від 30.10.2019;
- Договір поруки від 11.06.2019 (ТОВ «Курганський бройлер» (код ЄДРПОУ 30773272)), Договір поруки від 11.06.2019 (ТОВ «Завод Київкомбікорм» (код ЄДРПОУ 42341390)), Договір поруки від 11.06.2019 (ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 42362447)).
Враховуючи положення договору факторингу, а саме п.2.1, в якому зазначено, що передача документів оформлюється актом приймання-передачі документів, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками, суд дійшов до обґрунтованого висновку про належне виконання Позивачем взятих на себе зобов'язань, за укладеним між сторонами договором.
В подальшому, у зв'язку із невиконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором факторингу, а саме п. 2.2 договору, відповідно до якого Відповідач був зобов'язаний перерахувати грошові кошти (визначені п.п. 1.1.4 п.1 Договору) на зазначений банківський рахунок Позивача протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання договору, сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 11.10.2021 до Договору факторингу № 93/21 від 30.09.2021.
Згідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 11.10.2021, у зв'язку із невиконанням Фактором п. 2.2. Договору, а саме не здійснення оплати передбаченою п. 1.1.4. Договору, Сторони дійшли згоди розірвати його.
Пунктом 2 та 3 Додаткової угоди № 1 від 11.10.2021 сторонами було узгоджено, що Фактор підтверджує, що розуміє наслідки несвоєчасної сплати грошових коштів та розірвання Договору з його Ініціативи. З моменту набрання законної сили цієї Угоди Договір факторингу №93/21-Ф від 30.09.2021 року вважається розірваним та не породжує жодних правових наслідків, крім тих що пов'язанні з його, розірванням та неналежним виконанням його під час його дії.
З огляду на невиконання Відповідачем своїх зобов'язань та передбачену п. 4.3 Договору факторингу відповідальність за їх невиконання, Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Відповідача 200 000,00 грн штрафу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
У відповідності до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом також взято до уваги, що укладення між сторонами Додаткової угоди № 1 від 11.10.2021 до Договору факторингу № 93/21-Ф від 30.09.2021, про розірвання укладеного між сторонами договору факторингу, підтверджується факт невиконання зобов'язань за договором самим відповідачем.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. ст. 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідно до п. 4.3 Договору, за неперерахування Фактором коштів за придбані права вимоги в строк визначений п. 2.2. Договору або за розірвання Договору з ініціативи Фактора, Фактор сплачує Клієнту штраф у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.
Крім того, у п. 4.4 договору сторонами визначено, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.
Оскільки факт невиконання відповідачем за Договором факторингу № 93/21-Ф від 30.09.2021 підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 200 000,00 грн підлягають задоволенню судом у повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, ідентифікаційний код 39439692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент» (49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 74, ідентифікаційний код 42248258) штраф у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.04.2023
Суддя Л. Г. Пукшин