ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.04.2023Справа № 910/4846/22
За заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Києва
про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" м. Запоріжжя
до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Києва
про визнання дій протиправними, відшкодування збитків, ціна позову 374674158,16 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від заявника: Тарасенков В.В.
від позивача: Кузьменко В.С.,
у березні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося в суд з указаною заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" 882276 грн. витрат понесених ним під час розгляду справи на професійну правничу допомогу.
Позивач подав заперечення на заяву, у судовому засіданні проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат заперечив, посилаючись на штучне збільшення заявником розміру судових витрат шляхом представництва його інтересів трьома адвокатами та дублювання наданих йому адвокатами послуг.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Порядок розподілу судових витрат визначений ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України.
Згідно з п. 2 ч. 4 тієї ж статті інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22 березня 2023 р. у позові Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" відмовлено.
Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Враховуючи вищевказані норми законодавства, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду № 905/1795/18 від 7 листопада 2019 р.
Також у додатковій постанові № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 р. Верховний Суд звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доводів сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України", від 10 грудня 2009 р. у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23 січня 2014 р. у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 р. у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням вищенаведеного, характеру спору, складності справи, сталості правового регулювання та судової практики у справах про відшкодування збитків, обсягу наданих відповідачу по справі адвокатами послуг (написання відзиву на позовну заяву, заперечень на клопотання про витребування доказів, заперечень на клопотання про зупинення провадження у справі, заперечень на відповідь на відзив, участі адвоката у семи судових засіданнях), а також розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що витрати по їх оплаті підлягають відшкодуванню за рахунок позивача в розмірі 100000 грн.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 241, 244 ГПК України, суд
заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Києва про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (69068, м. Запоріжжя, п-т Моторобудівників, буд. 34, код 13622789) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код 14360570) 100000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У заяві в іншій частині відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар