ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.03.2023Справа № 910/12536/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган кепітал"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Енергія"
про стягнення 2037284,05 грн.
за участі представників:
від позивача: Дикий Ю.О.
від відповідача: Балацький Я.А.
від третьої особи: не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган кепітал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення за договором № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-19674 від 18.08.2020 основного боргу в розмірі 1967985,96 грн., інфляційних втрат у розмірі 51949,07 грн. та трьох процентів річних у розмірі 17349,02 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
30.08.2021 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 31.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою суду від 25.11.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Енергія" від 26.10.2021 про зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/8472/21. Суд зауважив, що третьою особою не доведено наявності передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України обставин для зупинення провадження, зокрема, неможливість встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 задоволено клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про зупинення провадження у справі № 910/12536/21. Провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/8630/21.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 залишено без змін.
18.08.2022 на електронну пошту суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган кепітал" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі № 904/8630/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 поновлено провадження у справі № 910/12536/21 та продовжено її розгляд справи зі стадії підготовчого провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» про продовження строку на подання відзиву та про зобов'язання направити позов.
Протокольною ухвалою суду від 16.03.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/8472/21. Суд наголосив, що відповідачем не доведено необхідності повернення на стадію підготовчого провадження та наявності передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України обставин для зупинення провадження, зокрема, неможливість встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду.
У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що третьою особою здійснювалося постачання товару за договором № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-19674 від 18.08.2020, частина якого була замінена на товар належної якості. Разом із цим, відповідач зазначив, що не надавав згоду на відступлення права вимоги та вважає відповідні договори факторингу недійсними.
Третя особа уповноваженого представника до судового засідання не направила, проте про дату, час та місце проведення засідання повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
05.08.2020 між відповідачем (покупець) та третьою особою (постачальник) укладений договір поставки товару № 304(6)20УК від 18.08.2020 (53-121-01-20-09674 від 18.08.2020; далі за текстом - Договір поставки), згідно з п. 1.1 якого третя особа зобов'язується поставити, а відповідач прийняти і сплатити за продукцію загальну суму 3161918,40 грн (з ПДВ).
Відповідно до п. 1.2 Договору строк поставки: вересень-листопад 2020.
У пункті 3.2 Договору передбачено, що розрахунок за продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з моменту постачання продукції. Оплата покупцем частини вартості товару в розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
30.11.2020, 30.12.2020 та 18.06.2021 між відповідачем та третьою особою укладено додаткові угоди № 1, № 2, № 3 до договору № 304(6)20УК від 18.08.2020, за умовами яких вносилися зміни щодо строку поставки певного товару.
Із матеріалів справи слідує, що 12.11.2020 третя особа поставила по договору № 304(6)20УК від 18.08.2020 товар на суму 914085,72 грн., що підтверджується видатковою накладною № 13.
Надалі, 17.12.2020 третя особа поставила відповідачу товар по договору № 304(6)20УК від 18.08.2020 на суму 1053900,24 грн., що підтверджується видатковою накладною № 22.
05.01.2021 відповідач направив на адресу третьої особи лист № 07-103/95, до якого додавалась копія довідки № 1 про виявлені невідповідності на етапі ВК-1 від 04.01.2021.
21.01.2021 призначеною комісією відповідно до пункту 11.7 СОУ НАЕК 038:2017 складений акт на забраковану продукцію №1/21, відповідно до висновків якого, продукція 2890 одиниць, зазначена в акті, визнана «остаточним браком та такою, яка підлягає поверненню та заміні на продукцію виробника, згідно умов договору поставки п. 1.4».
28.01.2021 третя особа листом № 28/01-01 повідомила відповідача про гарантування заміни товару на інший, що відповідає за своїми технічними (якісними) характеристиками умовам договору № 304(6)20УК від 05.08.2020/53- 121-01-20-09674 від 18.08.2020.
04.02.2021 третя особа на складі відповідача прийняла для заміни продукцію, забраковану згідно з актом № 1/21 від 21.01.2021, що підтверджується Актом приймання- і передачі матеріально-технічних ресурсів з відповідального зберігання № 22.
18.02.2021 третьою особою здійснено заміну неякісної продукції по договору № 304(6)20УК від 18.08.2020 на суму 475084,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 89.
Поряд із цим, 29.12.2020 між позивачем (фактор) та третьою особою (клієнт) укладено Генеральну угоду №90-Ф про фінансування на умовах факторингу з регресом та Додаткову угоду № 1, в якій дійшли згоди, що клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги до Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (далі - «боржник») за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 та додаткової угоди № 1 договору № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 25.11.2020 (надалі - основний договір), за наступними документами: видаткова накладна № 22 від 17.12.2020 на суму 1 053 900,24 грн., строк платежу 120 календарних днів (п. 1.1. додаткової угоди № 1 до угоди № 90-Ф).
Також 29.12.2020 сторонами складено акт приймання-передачі документації до Додаткової угоди № 1 до Генеральної угоди №90-Ф від 29.12.2020, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв наступну документацію: договір № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 25.11.2020 (копія) із нотаріально засвідченою копією додаткової угоди № 1, оригінали видаткової накладної № 22 від 17.12.2020; товарно-транспортної накладної № Р22 від 17.12.2020.
15.01.2021 до відповідача надійшли повідомлення позивача та третьої особи про відступлення права вимоги на суму 1 053 900,24 грн. за накладною № 22 від 17.12.2020.
Надалі, 21.04.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою ТОВ «ФК «Морган Кепітал» №19042021/1 від 19.04.2021 про оплату заборгованості у розмірі 1 053 900,24 грн.
Одночасно, 16.11.2020 між позивачем (фактор) та третьою особою (клієнт) укладено генеральну угоду про фінансування на умовах факторингу з регресом № 84-Ф.
20.11.2020 укладено додаткову угоду № 1 до генеральної угоди № 84-Ф, в якій сторони узгодили, що клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, до боржника - Державного підприємства Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (далі - боржник) за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 (надалі - основний договір), за наступними документами: видаткова накладна № 13 від 12.11.2020 на суму 914 085,72 грн. з ПДВ. Строк платежу за накладною до 12.03.2021 (п. 1.1. додаткової угоди № 1 до угоди № 84-Ф).
Згідно з пунктом 1.3 додаткової угоди клієнт передає, а фактор приймає у момент підписання цієї угоди право вимоги до боржника за договором № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 та наступні документи, що в повному обсязі засвідчують право грошової вимоги, дійсність грошової вимоги та підтверджують здійснення поставки: нотаріально засвідчену копію договору № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020; зазначені в таблиці п. 1.1 оригінали документів (видаткова накладна № 13 від 12.11.2020; товарно-транспортна накладна № Р13 від 12.11.2020; рахунок на оплату № 10 від 12.11.2020).
У зв'язку з цим, позивач та третя особа направили відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги на суму 914 085,72 грн. за накладною № 13 від 12.11.2020, що отримані відповідачем 27.11.2020 та 02.12.2020 відповідно.
16.03.2021 та 19.04.2021 позивач звертався до відповідача з вимогами про оплату заборгованості за договором № 304(6)20УК від 05.08.2020.
У свою чергу, відповідач листом від 17.06.2021 до позивача зауважив, що заміна сторони за договором № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 суперечить вимогам закону.
Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно із ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 у справі №904/8630/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2022, відмовлено в повному обсязі в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган кепітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Енергія" про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 29.12.2020 до генеральної угоди № 90-Ф від 29.12.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом, про відступлення права грошової вимоги до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» в розмірі 1 053 900,24 грн., яке виникло на підставі договору № 304(6)20УК від 18.08.2020; визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 20.11.2020 до генеральної угоди № 84-Ф від 16.11.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом про відступлення права грошової вимоги до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» в розмірі 914 085,72 грн., яке виникло на підставі договору № 304(6)20УК від 18.08.2020.
Постановою Верховного Суду від 24.11.2022 у справі №904/8630/21 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2022 залишено без змін.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).
Таким чином, до позивача згідно з Генеральною угодою від 29.12.2020 №90-Ф про фінансування на умовах факторингу з регресом із додатковою угодою № 1 та Генеральною угодою про фінансування на умовах факторингу з регресом № 84-Ф із додатковою угодою № 1 перейшло право грошової вимоги до відповідача за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 та додаткової угоди № 1 договору № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 25.11.2020 за видатковою накладною № 22 від 17.12.2020 на суму 1 053 900,24 грн. та видатковою накладною № 13 від 12.11.2020 на суму 914 085,72 грн.
У судовому засіданні 30.03.2023 судом досліджено надані позивачем оригінал видаткової накладної № 22 від 17.12.2020 на суму 1 053 900,24 грн. та оригінал видаткової накладної № 13 від 12.11.2020 на суму 914 085,72 грн.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачу поставлено за договором № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 за видатковою накладною № 13 від 12.11.2020 товар на суму 914 085,72 грн. та за видатковою накладною № 22 від 17.12.2020 товар на суму 1 053 900,24 грн., частина якого на суму 475084,20 грн. повернута 04.02.2021 третій особі для заміни, та замінена згідно з видатковою накладеною від 18.02.2021 № 89.
Одночасно судом відхиляються зауваження відповідача про подвійне стягнення боргу за видатковою накладною № 22 від 17.12.2020, що входить до предмету розгляду справи № 910/8472/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Енергія" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 1744483,45 грн. за договором № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-19674 від 18.08.2020.
Так, у матеріалах справи відсутні та сторонами не надано відомостей щодо прийняття судового рішення у справі № 910/8472/21, яким було би вирішено спір про стягнення з відповідача боргу за видатковою накладною № 22 від 17.12.2020.
Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 1967985,96 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 51949,07 грн. та три проценти річних у розмірі 17349,02 грн., нараховані на заборгованість за видатковою накладною від 12.11.2020 № 13 за період з 13.03.2021 по 16.07.2021 та за видатковою накладною від 17.12.2020 № 22 за період з 17.04.2021 по 16.07.2021.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
За арифметичним перерахунком суду, здійсненим з урахуванням заміни неякісного товару, з відповідача підлягають стягненню 46824,16 грн. інфляційних втрат та 15435,67 грн. трьох процентів річних.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган кепітал" задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган кепітал" (04176, м. Київ, вул. Набережно-Рибальська, 3, прим. 139; ідентифікаційний код 40008320) 1967985 (один мільйон дев'ятсот шістдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 96 коп. основного боргу, 46824 (сорок шість тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 16 коп. інфляційних втрат, 15435 (п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 67 коп. трьох процентів річних, а також 30453 (тридцять тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 69 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 11.04.2023 року.
Суддя К.В. Полякова