ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення зустрічної позовної заяви
м. Київ
11.04.2023Справа № 910/1580/23
Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши
зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" вул. Єжи Гедройця, м. Київ, 03680
до Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича АДРЕСА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_2 )
про стягнення 492 103,74 грн.
у справі № 910/1580/23
за позовом Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича АДРЕСА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_2 )
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" вул. Єжи Гедройця, м. Київ, 03680
про розірвання договору
Представники учасників справи:
не викликались.
Фізична особа-підприємець Топор Костянтин Вікторович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр охорони здоров'я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розірвання договору оренди нерухомого майна № УОЗ/ТН-1018 від 20.01.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для розірвання укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № УОЗ/ТН-1018 від 20.01.2022 року у зв'язку з неможливістю провадження позивачем господарської діяльності за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 9, через військову агресію Російської Федерації проти України та введення воєнного стану, погіршення економічного стану орендаря, а також відсутність доступу до об'єкта оренди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Через систему "Електронний суд" 14.02.2023 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 07.02.2023 року надійшло клопотання/заява про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.
Окрім цього до клопотання додано нову редакцію позовної заяви, зокрема, в частині визначення відповідача - АТ "Українська залізниця".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1580/23, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч. 3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 29.03.2023 року.
У підготовчому засіданні 29.03.2023 року протокольною ухвалою оголошено перерву на 11.05.2023 року.
Поряд із цим через канцелярію суду від відповідача - Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла зустрічна позовна заява б/н від 14.03.2023 року до Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича про стягнення 492 103,74 грн., а саме заборгованості за Договором оренди нерухомого майна №УОЗ/ТН-1018 від 20.01.2022 року в сумі 383 190,07 грн. орендної плати, 69 548,57 грн. пені та 8364,63 грн. штрафу, а також заборгованості за Договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна № УОЗ/ТН-1040 від 14.02.2022 року в сумі 25 864,25 грн. боргу з витрат на утримання нерухомого майна та пені в сумі 5136,22 грн.
Дослідивши подані матеріали суд зазначає, що згідно п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч. 2 ст. 180 ГПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 180 ГПК України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
У відповідності до приписів ч.4 та 5 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Суд зазначає, що зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом та характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.
При цьому специфіка зустрічного позову полягає в тому, що останній має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Згідно з постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві. Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду.
Суд зазначає, що предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, тобто матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Як зазначалось судом вище, предметом первісного позову є розірвання в судовому порядку укладеного між сторонами Договору оренди нерухомого майна № УОЗ/ТН-1018 від 20.01.2022 року.
В свою чергу, як встановлено судом, в обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) посилається на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) зобов'язань за двома договорами: Договором оренди нерухомого майна №УОЗ/ТН-1018 від 20.01.2022 року в частині своєчасної сплати орендної плати, а також за Договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна № УОЗ/ТН-1040 від 14.02.2022 року в частині своєчасного відшкодування витрат орендодавця на утримання та обслуговування майна, внаслідок чого у орендаря утворилась заборгованість, за наявності якої орендодавцем нараховані штрафні санкції за обома договорами.
За результатами вивчення первісного та зустрічного позовів суд доходить висновку, що їх підстави співпадають частково, проте предмет зустрічного позову виходить за межі предмету первісного, зокрема, зустрічний позов спрямований на врегулювання правовідносин оренди між орендарем - Фізична особа-підприємець Топор Костянтин Вікторович та орендодавцем - АТ "Українська залізниця" згідно Договору оренди нерухомого майна №УОЗ/ТН-1018 від 20.01.2022 року, в той час як зустрічні позовні вимоги спрямовані на врегулювання окрім орендних на правовідносини, які виникли на підставі та в межах укладеного між сторонами окремого Договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна № УОЗ/ТН-1040 від 14.02.2022 року, що не входить до складу підстав первісного позову.
Тобто, позивачем за зустрічним позовом в межах останнього об'єднано вимоги до відповідача за зустрічним позовом зі сплати боргу згідно двох окремих договорів.
При цьому, як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви, позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу на суму боргу по кожному з договорів окремо.
Таким чином, для встановлення фактичних обставин справи суду необхідно дослідити окремо кожний з двох договорів, встановлено обставини виконання їх умов сторонами, в тому числі стан взаєморозрахунків, при цьому судом мають бути оцінені всі докази для дослідження наявності чи відсутності підстав для стягнення грошових коштів, факт надання послуг та обсяг понесених витрат на утримання орендованого майна, тобто встановленню підлягають обставини фактичного виконання окремо кожного з двох договорів.
Так, укладення Договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна № УОЗ/ТН-1040 від 14.02.2022 року зумовлене наявністю Договору оренди нерухомого майна №УОЗ/ТН-1018 від 20.01.2022 року та пов'язане з обставинами використання предмету оренди - нерухомого майна загальною площею 60,5 кв.м, а саме: частини нежитлового приміщення 1-го поверху 9-ти поверхового терапевтичного корпусу (літера В) Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2, розташованого в м.Київ, проспект Повітрофлотський, 9.
Проте, згідно аналізу позовних матеріалів судом встановлено, що кожен із вищевказаних договорів, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги, є самостійним правочином та не пов'язаний з іншим, на підтвердження позовних вимог додані різні докази підстав виникнення та виконання зобов'язань за кожним договором, тобто розмір заявленої до стягнення заборгованості фактично є сумою визначеного позивачем боргу по кожному окремому з вказаних у зустрічній позовній заяві договорів.
Суд зазначає, що передумови об'єднання позовних вимог визначені ч.1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги.
Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
При цьому, сам факт наявності правовідносин в одному складі учасників, подібність документів, які мають бути доказами на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, спільний спосіб захисту, а також однорідність вимог жодним чином не унеможливлює вирішення питання щодо наявності правових підстав для стягнення заборгованості окремо по кожному з двох договорів, а також здійснення відповідних нарахувань згідно ст. 549 ЦК України, навпаки, за поданою позивачем зустрічною позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори.
Окрім цього суд наголошує, що задоволення зустрічного позову в частині стягнення заборгованості за Договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна № УОЗ/ТН-1040 від 14.02.2022 року жодним чином не вплине за виконання зобов'язань за Договором оренди нерухомого майна №УОЗ/ТН-1018 від 20.01.2022 року, та, тим більше, не виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову про розірвання спірного Договору оренди тощо.
Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивач за зустрічним позовом не позбавлений права захистити своє можливе порушене право шляхом передачі у встановленому законодавством спору про стягнення заборгованості за вищевказаними договорами на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.
Отже, суд доходить висновку, що об'єднання таких вимог у зустрічній позовній заяві та одночасний їх розгляд у даній справі одночасно з первісним позовом перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, унеможливить здійснення більш якісного розгляду справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
За наведених обставин, наведене є підставою для повернення зустрічної позовної заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича про стягнення 492 103,74 грн. у порядку ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 46, 173, 174, 180, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича про стягнення 492 103,74 грн. вважати неподаною та повернути заявнику.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Селівон