вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" березня 2023 р. Справа № 911/759/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.
за участю представників учасників справи:
від прокуратури: Скляр Д.Ю.
від позивача-1: Сергієнко А.О.
від позивача-2: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 (повний текст рішення складено та підписано 01.11.2022) (суддя Колесник Р.М.)
у справі № 911/759/22 Господарського суду Київської області
за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
1. Державного агентства меліорації та рибного господарства України (позивач-1);
2. Димерської селищної ради (позивач-2)
до фізичної особи-підприємця Буяла Сергія Володимировича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ,
про стягнення 471 356,44 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. До Господарського суду Київської області звернувся Керівник Вишгородської окружної прокуратури (далі - прокурор, прокуратура) з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України (далі - Держрибагентство, позивач-1) та Димерської селищної ради (далі - Селищна рада, позивач-2) про стягнення з фізичної особи- підприємця Буяла Сергія Володимировича (далі - ФОП Буяло С.В., відповідач) шкоди, заподіяної рибному господарству Київського водосховища, в розмірі 471 356,44 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що рибалка Курочка Євген Григорович, який перебуває у трудових відносинах з ФОП Буялом С.В., внаслідок порушення правил рибальства, проводячи промисловий вилов риби, завдав рибному господарству України збитків на суму 471 356,44 грн. Посилаючись на ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), прокурор зазначає, що відшкодувати шкоду, завдану рибному господарству Київського водосховища суспільно-шкідливими діями ОСОБА_1 , належить його роботодавцю ФОП Буялу С.В.
3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.06.2022 у даній справі, зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа).
Короткий зміст і підстави заперечень учасників справи
4. У відзиві на позов відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на відсутність вироку суду щодо ОСОБА_1 і зазначив, що до встановлення його вини в кримінальному провадженні стягнення завданої шкоди з відповідача є безпідставним та єдиним законним способом відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, буде відшкодування такої шкоди в порядку розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Також відповідач посилався на те, що здійснює законну господарську діяльність та сітки з вічком 50 мм є дозволеним знаряддям лову, а також на відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі позивача - Державного агентства меліорації та рибного господарства України.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
5. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № 911/759/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.
6. Суд першої інстанції визнав обґрунтованим звернення прокуратури до суду з цим позовом в інтересах держави, оскільки такому зверненню передувало відповідне листування з Держрибагентством та Селищною радою, з якого вбачається, що компетентні органи були обізнані з фактом наявності необхідності захисту порушених інтересів держави з грудня 2021 року, проте не здійснили самостійних заходів щодо захисту інтересів держави в суді, що свідчить про бездіяльність уповноваженого органу щодо захисту інтересів держави.
7. Вирішуючи справу по суті спору, після аналізу положень пп. 13.3 Правил промислового рибальства, який не відносить сітки з вічком 50 мм до заборонених засобів лову, з положеннями пп. 14.1.2 цих Правил, який передбачає необхідність отримання дозволу органів рибоохорони на використання сіток із вічком 50-60 мм, місцевий господарський суд зробив висновки, що, за загальними правилами, сітки з вічком 50 мм є дозволеними знаряддями лову в дніпровських водосховищах, коли здійснюється неспеціалізований промисел, та додаткового погодження використання таких засобів не вимагається. Зважаючи на те, що маса виловлених відповідачем та вилучених у нього біоресурсів, а саме, карася, плітки та плоскирки, становить лише 26 кг, тоді як маса решти улову - 325 кг, тобто менше 50 % від загальної маси улову, з огляду на п. 2 Правил промислового рибальства, - відповідачем здійснювався неспеціалізований промисел. Жодних тверджень та доказів, які б свідчили про здійснення відповідачем саме спеціалізованого відлову плітки, карася та плоскирки, та що такий відлов здійснювався саме в місцях їх концентрації, прокурор і позивач не надали.
8. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновків, що факт порушення відповідачем вимог пп. 14.1.2 Правил промислового рибальства прокурор не довів, а здійснення неспеціалізованого промислового рибальства із використанням сітки з вічком 50 мм є цілком правомірним, адже здійснювалося із використанням дозволеного знаряддя лову відповідно до приписів п. 13.1 Правил промислового рибальства, що не потребує окремого погодження із органами рибоохорони.
9. Доводи прокуратури про необхідність отримання відповідачем погодження на використання сіток із вічком 50 мм в органах рибоохорони, оскільки станом на 21.02.2020 Режим рибальства на 2020 рік не був затверджений, суд відхилив, зважаючи на те, що у відповідних Режимах рибальства мова йде про погодження саме спеціалізованого облову скупчень сріблястого карася та плітки.
10. Місцевий господарський суд також відхилив посилання прокуратури про встановлення необхідності щорічного погодження відповідачем використання сітки А=50 мм самим дозволом відповідача, вказавши, що в дозволі № 46 від 02.01.2019 встановлено, що сітки а=50 мм є дозволеними знаряддями лову, а узгоджуватися має кількість за дозволеними типами знарядь, тобто не типи знарядь, а їх кількість. Те, що Режим рибальства у 2020 році затверджений лише 26.05.2020, не може свідчити про те, що відповідач діяв неправомірно, адже саме на державу покладено обов'язок щодо своєчасного розроблення Режиму рибальства на відповідний рік. Відповідач здійснює промислове рибальство, його поточна підприємницька діяльність та можливість її здійснення не може перебувати в залежності від того, чи виконає держава в особі відповідних компетентних органів свої функції щодо затвердження відповідного Режиму рибальства, а тому до моменту затвердження відповідного Режиму рибальства мають діяти відповідні положення Дозволу на спеціалізоване використання водних біоресурсів, які визначали і дозволені засоби лову, і кількість знарядь лову.
11. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції зробив висновок, що оскільки для вирішення питання про відшкодування збитків необхідним є встановлення всього складу правопорушення: протиправність поведінки, вина, шкода та причинно-наслідковий зв'язок, то встановивши, що дії відповідача були цілком правомірними і порушень вимог Правил промислового рибальства чи інших нормативних актів ним допущено не було, це є достатнім аргументом для висновків про відмову в позові без перевірки наявності інших наведених складових правопорушення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
12. Не погоджуючись із вказаним рішенням, заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № 911/759/22 та прийняти нове рішення про задоволення позову, судові витрати стягнути з відповідачів на рахунок прокуратури Київської області.
13. В апеляційній скарзі зазначено, що відмовляючи в задоволенні позову, незважаючи на те, що суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, в порушення принципу рівності та змагальності сторін, суд першої інстанції не надав належної оцінки усім доказам, поданим сторонами спору, не зазначив мотивів, з яких не прийняв до уваги докази, подані прокурором, не встановив обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, не застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
14. Висновок суду першої інстанції про правомірність здійснення відповідачем неспеціалізованого (згідно з висновком місцевого господарського суду) промислу з використанням сітки з вічком 50 мм, тобто із використанням дозволеного п. 13.1 Правил промислового рибальства, не потребує окремого погодження з органами рибоохорони, на думку прокуратури, ґрунтується на припущеннях.
15. Суд, згідно з доводами прокуратури, не надав належної оцінки тому, що в дозволі, виданому відповідачу (№ 46 від 02.01.2019), встановлено, що сітки, зокрема, А=50мм, є дозволеними знаряддями лову за умови щорічного визначення їх дозволеної кількості територіальним органом рибоохорони Держрибагенства. Крім того, сітки з розміром вічка 50-60 мм не є безумовно дозволеним Правилами промислового рибальства знаряддям лову, оскільки пунктом 14 цих Правил визначено перелік знарядь лову, які можна використовувати за дозволом органів рибоохорони за погодженням із науково-дослідними установами, до яких зокрема, належать такі сітки.
16. Висновок місцевого господарського суду про те, що до моменту затвердження відповідного Режиму рибальства на новий період лову мають діяти відповідні положення Дозволу на спеціалізоване використання водних біоресурсів, які визначали і дозволені засоби лову, і кількість знарядь лову, прокуратура також вважає неправильним, з огляду на те, що на момент здійснення добування водних біоресурсів відповідачем норми Режиму рибальства у рибогосподарських водних об'єктах України у 2019 році вже не діяли, а нові - на 2020 рік ще не були затвердженні, отже, відповідач мав отримати відповідний дозвіл у рибоохоронних органах, якого він не мав. Такий висновок, згідно з доводами скаржника, не відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 804/3108/16, від 18.05.2022 у справі № 280/988/19, відповідно до яких індивідуальне право (інтерес) у формі гарантованого ч. 1 ст. 42 Конституції України права на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом, протиставляється публічному інтересу, який виражається в дотриманні вимог екологічної безпеки, забезпеченні державою права на безпечне для життя і здоров'я людини довкілля, гарантованого ст. 50 Конституції України, та, за загальним правилом, має безумовний пріоритет.
17. На підставі викладеного, заявник апеляційної скарги зазначає, що висновки суду, які послугували підставою для відмови у задоволенні позову, є необґрунтованими, оскільки в діях відповідача вбачається повний склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка відповідача, зокрема, здійснення з Київського водосховища промислового вилову риби сітками в кількості 10 шт. з розміром вічка 50 мм без відповідного дозволу органів рибоохорони; безпосередній причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки через недотримання природоохоронного законодавства; сама шкода. Відтак, присутні всі елементи правопорушення, а тому нарахування та відшкодування шкоди є правомірним та обов'язковим.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
18. 29.11.2022 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2022 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/759/22; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.
20. 15.12.2022 на виконання вищезазначеної ухвали з Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/759/22.
21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 задоволено клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури, поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № 911/759/22; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № 911/759/22 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 14.02.2023 о 10:40; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 17.01.2023.
22. Ухвалою від 14.02.2023 Північний апеляційний господарський суд продовжив строк розгляду апеляційної скарги; відклав розгляд апеляційної скарги на 21.03.2023 о 10:45.
Позиції учасників справи
23. Інші учасники справи не скористались своїм правом, відзиви на апеляційну скаргу не надали.
24. 14.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду від позивача-1 надійшло електронною поштою клопотання, до якого долучено судову практику.
Явка представників учасників справи
25. У судове засідання 21.03.2023 з'явились представники прокуратури і позивача-1. Представники позивача-2, відповідача і третьої особи в судове засідання не з'явились.
26. 09.01.2023 від Димерської селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представників. При цьому, у клопотанні позивач-2 зазначив, що вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, тому підтримує її в повному обсязі.
27. Відповідач і третя особа про дату, час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
28. У зв'язку з тим, що явка представників учасників справи до суду обов'язковою не визнавалась, і неявка представників позивача-2, відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників позивача-2, відповідача і третьої особи.
29. У судовому засіданні 21.03.2023 представники прокуратури та позивача-1 вимоги апеляційної скарги підтримали і просили суд апеляційної інстанції її задовольнити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
30. Управлінням Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області 02.01.2019 видано ФОП Буялу С.В. дозвіл № 46 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), в якому зазначено вид спеціального використання - промислове рибальство; перелік рибальських плавзасобів, що будуть залучені до промислу; дозволені для використання знаряддя лову, зокрема, сітки А=50 мм, А=75 мм та їх кількість. У цій частині також зазначено, що дозволена кількість за типами знарядь лову впродовж дії дозволу: щорічно визначається територіальним органом рибоохорони Держрибагенства згідно з наказом щодо розподілу знарядь лову відповідно до Режиму рибальства у дніпровських водосховищах (діючий у відповідному році).
31. У дозволі також зазначено, що дозволені для вилучення види водних біоресурсів та обсяги вилучення визначаються відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення" (виданий у відповідному році) та повідомлення про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів (отриманого у відповідному році).
32. Згідно з повідомленням про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів від 14.02.2020 № 13К-12 відповідачу на 2020 рік відповідно до наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 31.01.2020 № 56 "Про затвердження квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення в рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) (крім Азовського моря із затоками) у 2020 році" встановлено частки добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарському водному об'єкті (його частині) Київському водосховищі (для здійснення промислу) у чітко визначеному об'ємі (лящ, судак звичайний, плітка, плоскирка) та в межах прогнозу допустимого вилову щодо інших видів водних біоресурсів.
33. 21.02.2020 інспектором Київського рибоохоронного патруля складено протокол № 010450 про адміністративне правопорушення, яким встановлено, що громадянин Курочка Є.Г., який перебуває у трудових відносинах із ФОП Буялом С.В., 21.02.2020 на промисловому судні проводив промисловий вилов риби, в тому числі сітками з розміром вічка 50 мм, які заборонені до використання в даний період, чим завдано збитків рибному господарству, та порушив вимоги пп.пп. 6.1.1, 14.1.2 та 13.4 Правил промислового рибальства, ст. 63 Закону України "Про тваринний світ", за що передбачена відповідальність, передбачена ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
34. До протоколу про адміністративне правопорушення № 010450 від 21.02.2020 заступником начальника відділу іхтіології та регулювання рибальства складено розрахунок збитків, згідно з яким прямі збитки, заподіяні незаконним виловом риби, становлять 31 572,20 грн, збитки від утрати потомства - 439 784,24 грн, загальна сума збитків складає 471 356,44 грн.
35. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 31.03.2020 у справі № 363/1249/20 матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП передано до Вишгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, з огляду на наявність у порушенні ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України, досудове розслідування за яким у кримінальному провадженні здійснює слідчий відділ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області.
36. Досудове розслідування в межах зазначеного кримінального провадження наразі триває.
37. Прокурор звернувся до суду з цим позовом та стверджує про порушення відповідачем Правил промислового рибальства, внаслідок чого державі завдано шкоду. В якості обставин, що підтверджують протиправність поведінки ОСОБА_1 - працівника відповідача, прокурор посилається на факт перебування на водному об'єкті із забороненими знаряддями лову, а також на використання під час промислу забороненого знаряддя лову.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
38. Предметом позову в цій справі є вимога прокурора, заявлена в інтересах держави, про стягнення з відповідача шкоди, завданої рибному господарству Київського водосховища внаслідок здійснення вилову з використанням заборонених засобів вилову.
39. Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб'єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об'єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі визначає Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".
40. Охорона водних біоресурсів та основні шляхи її забезпечення визначаються відповідно до цього Закону, законів України "Про тваринний світ", "Про охорону навколишнього природного середовища" та інших нормативно-правових актів (ст. 16 зазначеного Закону).
41. Відповідно до положень Закону України "Про тваринний світ":
- до спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об'єктами. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об'єкти тваринного світу (ст. 17 Закону);
- рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об'єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об'єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 25 Закону);
- підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об'єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об'єктів та континентальному шельфі України. До рибогосподарських водних об'єктів належать усі поверхневі, територіальні і внутрішні морські води, які використовуються (можуть використовуватися) для промислового добування, вирощування чи розведення риби та інших об'єктів водного промислу або мають значення для природного відтворення їх запасів, а також виключна (морська) економічна зона та акваторія у межах континентального шельфу України. Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) визначається Кабінетом Міністрів України. Підприємства, установи, організації і громадяни, яким надано в користування рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), для ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних, зобов'язані дотримуватися вимог, передбачених ст. 34 цього Закону, а також здійснювати інші заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об'єктів і умов відтворення рибних запасів, та утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях здійснення промислового рибальства (ст. 26 Закону);
- порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону (ст. 63 Закону).
42. Відповідно до ст. 20 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
43. Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
44. Відповідно до ч. 1 ст. 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
45. Місцевий господарський суд правильно визначив нормативно-правові акти, які належить застосовувати при вирішенні спору у цій справі, як правильно послався і на положення ст.ст. 1166, 1172 ЦК України.
46. Так, відповідно до зазначених норм ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Кодексу); юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 Кодексу).
47. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ФОП Буяла С.В. є прісноводне рибальство, а відповідно до дозволу Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області № 46 від 02.01.2019 (наявного в матеріалах справи), відповідач здійснює спеціальне використання - промислове рибальство на Київському водосховищі.
48. Порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства в рибогосподарських водних об'єктах загального користування), який є обов'язковим для підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України та осіб без громадянства (надалі - користувачі), які здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, визначають Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України (далі - Правила промислового рибальства), затверджені наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999 № 33.
49. У пп. 6.1.1 п. 6.1 Правил промислового рибальства визначено, що користувачі водних живих ресурсів зобов'язані при здійсненні промислу водних живих ресурсів здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.
50. Користувачам водних живих ресурсів, відповідно до пп. 9.13.7 п. 9.13 Правил промислового рибальства, забороняється перебувати на водному об'єкті або у водоохоронній зоні зі знаряддями лову, застосування яких заборонено цими Правилами, а також із вибуховими та отруйними речовинами, за винятком випадків (проведення на водних об'єктах робіт, пов'язаних із застосуванням цих речовин, а також при транзитному їх провозі), узгоджених з державними органами рибоохорони.
51. Пунктом 13 Правил промислового рибальства встановлено заборону застосовувати:
13.1. Електроловильні пристрої, колючі знаряддя лову, частикові трали, тюлькові неводи і волокуші у всіх водних об'єктах протягом усього року.
13.2. Частикові закидні неводи і волокуші у водосховищах Дніпра та Сіверського Донця - з кінця весняної заборони до 20 вересня.
13.3. Сітки з вічком 52-68 мм у дніпровських водосховищах, в усіх інших водних об'єктах - сітки з вічком 42-68 мм.
13.4. Сітки довжиною більше 35 метрів у малих річках та інших водних об'єктах площею до 5000 га і більше 70 метрів - у водних об'єктах, площа яких перевищує 5000 га.
13.5. Знаряддя лову без міток, які виготовляються за рахунок власника знарядь лову і реєструються державними органами рибоохорони.
13.6. Спосіб траління при лові закидними неводами і волокушами із суден.
13.7. Поріжні ставні сітки з розміром вічка до 42 мм у дніпровських водосховищах.
52. Водночас пп. 14.1.2 п. 14.1 Правил промислового рибальства органам рибоохорони надано право дозволяти за погодженням з науково-дослідними установами, організаціями застосовувати: сітки з розміром вічка 50-60 мм - у водосховищах дніпровського каскаду для відлову крупної плітки, карася, плоскирки в місцях їхньої концентрації в період з 1 жовтня до початку весняної заборони, а на Київському і Канівському водосховищах, крім того, - протягом 25 діб після закінчення заборони - для відлову лина, карася в місцях їхньої концентрації.
53. У дозволі № 46 від 02.01.2019, крім виду спеціального використання - промислового рибальства, зазначено перелік рибальських плавзасобів, що будуть залучені до промислу, те що дозволена кількість за типами знарядь лову впродовж дії дозволу: щорічно визначається територіальним органом рибоохорони Держрибагентства згідно з наказом щодо розподілу знарядь лову відповідно до Режиму рибальства у дніпровських водосховищах (діючого у відповідному році). У рядку "Дозволені для вилучення види водних біоресурсів та обсяги вилучення зазначено: "відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення" (виданий у відповідному році) та повідомлення про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів (отриманого у відповідному році)". Строк дії дозволу визначено з 02.01.2019 по 02.01.2024.
54. У повідомленні про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів № 13 К-12 від 14.02.2020 зазначено, що користувачу водних біоресурсів Буялу С.В. на 2020 рік:
- відповідно до наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 31.01.2020 № 56 "Про затвердження квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення в рибогосподарських водних об'єктах (їх частках) (крім Азовського моря із затоками) у 2020 році" встановлено такі частки добування (вилову) водних біоресурсів у натуральному (масовому) вигляді на спеціальне використання за видами у рибогосподарському водному об'єкті (його частині) Київському водосховищі (для здійснення промислу): лящ - у розмірі 12,367 тонн, судак звичайний - у розмірі 8,018 тонн, плітка (тараня) - у розмірі 17,298 тонн, плоскирка - у розмірі 21,573 тонн;
- надано право на спеціальне використання таких видів водних біоресурсів, на які не встановлюються ліміти або добування (вилов) яких здійснюється в межах прогнозу допустимого вилову: на сазана (коропа), сома, щуку, синця, карася сріблястого, чехоню, рослиноїдних, іншого крупного частика, іншого дрібного частика;
- користувач не має права продавати, передавати частку або її частину іншим юридичним або фізичним особам;
- при здійсненні добування (вилову) водних біоресурсів користувач водних біоресурсів має право використовувати такі плавзасоби (в разі встановлення обмеження щодо промислового навантаження на плавзасоби при використанні водних біоресурсів) довжиною до 10 м: *, довжиною від 10 м до 15 м: *, довжиною від 15 м до 35 м: *, довжиною понад 35 м: *;
- при здійсненні добування (вилову) водних біоресурсів користувач водних біоресурсів має право використовувати такі знаряддя лову (в разі встановлення обмеження щодо промислового навантаження на знаряддя лову при використанні водних біоресурсів: не зазначено жодного знаряддя лову;
- примітка: * розподіл плавзасобів (суден) та знарядь лову здійснюватиметься територіальними органами Держрибагенства відповідно до Режимів рибальства у 2020 році.
55. Таким чином, у вказаному Повідомлені відсутні посилання на те, що дозволеними для використання знаряддями лову є сітки А=50 мм та А=75 мм та їх кількість.
56. Відповідно до п. 2 Порядку видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 801 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дозвіл видається на кожний рибогосподарський водний об'єкт (його частину) Держрибагентством або його територіальним органом.
57. Пунктом 3 вказаного Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що для одержання дозволу суб'єкт господарювання подає, зокрема, довідку про наявність у суб'єкта господарювання рибальських суден (плавзасобів), дозволених знарядь лову (відповідно до вимог правил рибальства та режимів) та рибоприймальних пунктів (місця розташування яких погоджено відповідно до законодавства) на визначеному рибогосподарському водному об'єкті (його частині) (далі - довідка). Якщо територіальні органи або наукові установи (організації, підприємства) не можуть власними силами здійснювати контрольний або дослідний вилов, у довідці зазначаються рибальські судна (плавзасоби), знаряддя лову та рибоприймальні пункти співвиконавця, форма такої довідки визначена додатком № 2 до даного Порядку.
58. Як правильно зазначено прокуратурою, у дозволі № 46 від 02.01.2019 сітки є дозволеними знаряддями лову за умови щорічного визначення їх дозволеної кількості територіальним органом рибоохорони Держрибагентства згідно з наказом щодо розподілу знарядь лову відповідно до Режиму рибальства у дніпровських водосховищах (діючий у відповідному році). Водночас, сітки з розміром вічка 50-60 мм, згідно з п. 14 Правил промислового рибальства, можна використовувати за дозволом органів рибохорони за погодженням з науково-дослідними установами, тобто що такі сітки не є безумовно дозволеним Правилами промислового рибальства знаряддям лову.
59. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що не є порушенням водоохоронного законодавства застосування працівниками відповідача при вилові водних біоресурсів таких засобів як сітки з розміром вічка 50 мм без отримання відповідного дозволу на 2020 рік, не відповідає обставинам справи, внаслідок чого судом неправильно застосовано норми права - Правила промислового рибальства.
60. З метою уточнення Правил промислового рибальства щорічно Міністерство аграрної політики та продовольства України затверджує Режим рибальства у рибогосподарських водних об'єктах України у відповідному році. Оскільки Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом від 09.01.2019 № 9 затвердило Режим рибальства у рибогосподарських водних об'єктах України у 2019 році, п. 7 якого допускалося під час здійснення промислу на Київському водосховищі в період до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня використання для облову скупчень карася сріблястого та плітки сіток з кроком вічка А=50 мм, однак станом на 21.02.2020 вже не діяли, а Режим рибальства на 2020 рік ще не був затверджений, прокуратура правильно вказала, що на використання даного виду сіток відповідач мав отримати відповідний дозвіл від рибоохоронних органів.
61. Отже, здійснюючи промисел на Київському водосховищі 21.02.2020, використовуючи без відповідного дозволу органів рибоохорони сітки у кількості 10 шт. з вічком А=50 мм під час вилову риби, суб'єкт господарювання діяв неправомірно.
62. Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.07.2004 № 248/273 (далі - Методика).
63. Методика призначена для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України (п. 1.2 Методики).
64. Збитки відшкодовуються у разі: загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об'єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення (п. 1.4 Методики).
65. З огляду на встановлення протиправності вилову працівником відповідача риби сітками з вічком А=50 мм без отримання на це відповідного дозволу, органи прокуратури абсолютно обґрунтовано стверджують про завдання збитків рибному господарству Київського водосховища, розмір яких відповідно до розрахунку, здійсненого на підставі Методики, склав 47 356,44 грн.
66. Посилання місцевого господарського суду на те, що затвердження Режиму рибальства у 2020 році відбулося лише 26.05.2020, що покладає на державу (відповідні уповноважені державні органи) відповідальність за наслідки їх бездіяльності, оскільки відповідач здійснює промислове рибальство і його поточна підприємницька діяльність не може перебувати в залежності від того, чи виконає держава свої функції щодо затвердження відповідного Режиму рибальства, апеляційний господарський суд вважає помилковим.
67. Індивідуальне право (інтерес) у формі гарантованого ч. 1 ст. 42 Конституції України права на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом, протиставляється публічному інтересу, який виражається в дотриманні вимог екологічної безпеки, забезпеченні державою права на безпечне для життя і здоров'я людини довкілля, гарантованого ст. 50 Конституції України, та, за загальним правилом, має безумовний пріоритет.
Такий висновок відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 804/3108/16, від 18.05.2022 у справі № 280/988/19.
68. Відповідач, будучи обізнаним про відсутність затвердженого Режиму рибальства на 2020 рік, не звернувся вчасно до рибоохоронних органів за відповідним дозволом, а звернувшись за ним, розпочав вилов водних біоресурсів, не дочекавшись такого дозволу, чим допустив протиправність своєї поведінки.
69. За таких обставин, як правильно вказано прокуратурою в апеляційній скарзі, висновки місцевого господарського суду, які послугували підставою для відмови у задоволенні позову, є необґрунтованими, оскільки в діях відповідача вбачається повний склад цивільного правопорушення: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у здійсненні з Київського водосховища промислового вилову риби сітками в кількості 10 шт. з розміром вічка 50 мм без відповідного дозволу органів рибоохорони; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди.
70. Відтак, присутні всі елементи правопорушення, а тому нарахування та відшкодування шкоди є правомірним та обов'язковим.
71. Відповідно до ч. 1 ст. 69 3акону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
72. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду внаслідок цивільного правопорушення визначені ст. 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
73. Враховуючи вимоги ст. 1166 ЦК України, у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести суду, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
74. З огляду на викладене, а також на відсутність доказів на спростування вини відповідача, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову про відшкодування шкоди, і зазначає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
75. Нормою ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
76. Північний апеляційний господарський суд дійшов висновків, що господарський суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним у справі доказам, внаслідок чого встановлені обставини справи не відповідали наявним матеріалам справи, та неправильно застосував норми матеріального права, зокрема Правила промислового рибальства.
77. З огляду на це, рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № 911/759/22 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Судові витрати
78. Згідно з ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
79. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
80. Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов - задоволенню в повному обсязі, відповідач має відшкодувати прокуратурі судовий збір у розмірі 7 070,35 грн за подання позовної заяви, а також у розмірі 10 605,53 грн за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № 911/759/22 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення.
4. Позов задовольнити повністю.
5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Буяла Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Димерської селищної ради (07330, Київська обл., Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Соборна, буд. 19, код ЄДРПОУ 04359488) 471 356 (чотириста сімдесят одну тисячу триста п'ятдесят шість) грн 44 коп. шкоди, заподіяної рибному господарству Київського водосховища.
6. Стягнути з фізичної особи-підприємця Буяла Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р отримувача - UA028201720343190001000015641) 7 070 (сім тисяч сімдесят) грн 35 коп. судового збору за подання позовної заяви та 10 605 (десять тисяч шістсот п'ять) грн 53 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
7. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.
8. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
У зв'язку з тривалими повітряними тривогами повний текст постанови складено та підписано - 12.04.2023.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко