Провадження № 22-ц/803/3023/23 Справа № 243/3144/22 Суддя у 1-й інстанції - Агєєва О.В. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.
12 квітня 2023 року м.Кривий Ріг
справа № 243/3144/22
провадження № 22-ц/803/3023/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого - Тимченко О.О.,
суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В.,
за участю секретаря судового засідання - Тимофєєвої В.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 243/3144/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання здійснити виплату суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування,
за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,
на рішення Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від 06 січня 2023 року (суддя Агеєва О.В.), повне судове рішення складено 06 січня 2023 року,-
В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в обґрунтування якого посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді недоотриманої пенсії. Позивач є єдиною спадкоємицею, отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина, складається з суми недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії, що становить 104 947,33 грн. Спадкові кошти станом на час звернення до суду відповідачем не виплачені. Вона у вересні 2022 року звернулась до відповідача та у відповідь отримала лист, в якому відповідач зазначив, що підставою невиплати грошових коштів є «недостатність бюджетних призначень». Вважала, що відповідач незаконно перешкоджає їй в реалізації прав як спадкоємця на отримання всього належного спадкового майна, у зв'язку з чим вимушена була звернутися до суду.
.
Просила суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на свою користь недоотриману пенсію в розмірі 104 947,33 грн, яка залишилася після смерті матері - ОСОБА_2 .
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 набуту в порядку спадкування за законом недоотриману пенсію ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 104 417,33 грн. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в дохід держави судовий збір у розмірі 835,38 грн. В задоволенні іншої частин позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без урахування норм статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна, суд першої інстанції, з урахуванням виплати позивачу 530,00 грн спадкової пенсії, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 104 417,33 грн.
В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області посилається на порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Апеляційна скарга мотивована тим, що право на нарахування пенсії не входить до складу спадщини, адже має на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у соціальних та трудових відносинах. Оскільки, померла за життя не вжила заходи щодо своєчасного нарахування та отримання нарахованої пенсії, то вона не скористалась своїм правом на отримання належних їй сум пенсії. Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу, що зазначені суми недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 обліковані Головним управлінням та включені до переліку отримувачів станом на 01 січня 2022 року. відповідно до зазначеного порядку в листопаді 2022 року проведено виплато коштів на погашення заборгованості в розмірі 530,00 грн в межах бюджетних призначень. Залишок пенсійних виплат за минулий період становить 81 293,99 грн.
Від позивача у справі відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з'явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 31 липня 2020 року Мар'їнським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 16 грудня 2021 року, державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори Сафроновою Н.Л., спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкове майно, на яке видано Свідоцтво, складається з загальної суми недоотриманої пенсії, у розмірі 104 947,33 грн, що підтверджується довідкою відділу обслуговування громадян №9 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13 серпня 2021 року за №0500-1512-8/53321.
Суми недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 обліковані Головним управлінням та включені до переліку отримувачів станом на 1 січня 2022 року. Відповідно до означеного Порядку в листопаді 2022 року проведено виплату коштів на погашення заборгованості в розмірі 530,00 грн в межах бюджетних призначень. Залишок пенсійних виплат за минулий період становить 81 293,99 грн.
Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволенню не підлягає.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без урахування норм статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна, суд першої інстанції, з урахуванням виплати позивачу 530,00 грн спадкової пенсії, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 104 417,33 грн.
Такий висновок суду першої інстанції є правильним та ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язків, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язків особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, які відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України повинні враховуватись при застосуванні відповідних норм права.
Отже, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із недоотриманої пенсії в розмірі 104 947,33 грн, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом.
ОСОБА_1 є спадкоємцем усього майна за законом після смерті матері ОСОБА_2 , та у передбачений статтею 1270 ЦК України строк, прийняла спадщину і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.
Отже, враховуючи вищезазначене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача недоотриманої пенсії, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 104 417,33 грн.
При цьому, визначаючи розмір недоотриманої пенсії після смерті матері позивача, судом першої інстанції було враховано, що 01 листопада 2022 року ОСОБА_1 відповідачем було виплачено 530,00 грн спадкової пенсії, а тому доводи апеляційної скарги пенсійного фонду в цій частині є безпідставними.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, враховуючи вказані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення недоотриманої суми пенсії в порядку спадкування за законом.
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий О.О.Тимченко
Судді: О.А. Мірута
Я.В. Хейло