Провадження № 22-ц/803/3279/23 Справа № 932/3573/22 Категорія 59 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В.І. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
05 квітня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Попенко Ю.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргоюОСОБА_1
на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», третя особа: Українське бюро кредитних історій про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,-
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що у останньої, 27 листопада 2021 року, близько 14:00 год. невстановлена особа вчинила крадіжку телефона Айфон 8+ та користуючись додатком «ДІЯ», що встановлено на вказаному телефоні, оформила кредит у АТ «АКБ «Конкорд».
Зазначає, що за даною подією в провадженні Сектору дізнання Кам'янського районного управління ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження №12021046160000573.
Вказує, що у грудні 2021 року з інформації на офіційному сайті Українського бюро кредитних історій дізналась про те, що 29 листопада 2021 року, за допомогою додатку «ДІЯ» з АТ «АКБ «Конкорд» було оформлено кредитні договори №20.00.NB000026 та №60.02.003690 на суму 30 000,00 грн. кожен.
Зазначає, що ніколи не укладала з АТ «АКБ «Конкорд» жодного кредитного договору. У зв'язку із заначеним звернулася до АТ «АКБ «Конкорд» з вимогою про виключення такої інформації з кредитної історії Українського бюро кредитних історій та надання документів на підставі яких було внесено таку інформацію. Проте, АТ «АКБ «Конкорд» їй відмовило.
Вважає, що оскільки кредитні договори з АТ «АКБ «Конкорд» №20.00.NB000026 та №60.02.003690 було укладено без додержання письмової форми цього виду правочину, то в силу положень статей 207, 1055 ЦК України зазначені договори є нікчемними з моменту їх вчинення.
Зазначає, що АТ «АКБ «Конкорд» в порушення приписів Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» надало Українському бюро кредитних історій без укладення кредитних договорів та письмової згоди ОСОБА_1 інформацію щодо кредитних договорів, що призвело до незаконного запису у кредитній історії Українського бюро кредитних історій про кредитний договір №20.00.NB000026 та №60.02.003690 з АТ «АКБ «Конкорд».
Враховуючи зазначене вище, просить суд припинити зберігання, використання та поширення інформації про кредитні договори з АТ «АКБ «Конкорд» №20.00.NB000026 та №60.02.003690 у кредитній історії в Українському бюро кредитних історій та відновити становище, яке існувало до порушення шляхом видалення інформації про кредитні договори з АТ «АКБ «Конкорд» №20.00.NB000026 та №60.02.003690 у кредитній історії у Українському бюро кредитних історій.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не бажаючи встановлювати повно, всебічно та об'єктивно обставини у даній справі, не розглянув заяву позивача про допит свідка, який ніби-то провів ідентифікацію та верифікацію позивача без позивачки, що є ключовим у встановленні обставин порушення банком процедури верифікації клієнта до укладення з ним договорів, а отже відсутності волевиявлення позивача на укладення кредитних договорів. Суд не надав належну оцінку доказам наявним у матеріалах справи, а саме витягу з ЄРДР, що призвело до того, що суд першої інстанції помилково вважав не доведеним факт що мобільний телефон «Iphone 8+» імеі: НОМЕР_1 , що належить позивачу та який було використано за допомогою застосунку «ДІЯ», вибув з її володіння на момент укладення кредитних договорів, а також ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 липня 2022 року у справі № 208/10123/21, зі змісту якої вбачається, що слідчий суддя всебічно, повно й неупереджено дослідив усі обставини кримінального провадження № 12021046160000573 та наявні у матеріалах кримінального провадження докази, зокрема, і факт вибуття з володіння позивачки мобільного телефону «Iphone 8+» імеі: НОМЕР_1 та знаходився у володінні іншої особи. Вважає, що надання судом переваги доказам та твердженням відповідача, ігнорування доказів наданих позивачем є порушенням норм процесуального права та права позивача за ст. 6 Конвенції, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову у повному обсязі.
Відповідач подав відзив, у якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2021 року, за номером 12021046160000573, внесено відомості за заявою ОСОБА_1 від 29 листопада 2021 року про викрадення мобільного телефону, грошових коштів та незаконне оформлення кредиту від імені заявника.
У кредитній історії щодо ОСОБА_1 , міститься інформація про договори кредиту із АТ АКБ «Конкорд» №20.00.NB000026 та №60.02.003690 від 29 листопада 2021 року на суму 30 тис.грн. Кожен.
Відповідачем долучено: електронний закордонний паспорт НОМЕР_2 , за яким було ідентифіковано ОСОБА_1 ; анкету-заяву про відкриття рахунку та надання банківських послуг від ОСОБА_1 із вказівкою про встановлення кредитного ліміту та паспорт споживчого кредиту; заяву про надання кредиту на суму 30 тис. грн., таблиця обчислення загальної вартості кредиту та паспорт кредиту; виписки по рахунках.
Встановлено та не заперечується сторонами, що між АТ «АКБ «Конкорд» та ОСОБА_1 оформлено кредитні договори від 29 листопада 2021 року.
При цьому, від імені ОСОБА_1 такі укладені дистанційно, за допомогою застосунку «ДІЯ».
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до положень частини 1 статті 683 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з частиною 1 статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Частиною 3 статті 207 ЦК України встановлено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Порядок використання електронного підпису банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг визначається Національним банком України.
Постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2019 року № 151 затверджено Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України.
Вказане положення передбачає можливість застосування особливого виду власноручного підпису - цифрового власноручного підпису клієнтами банків - фізичними особами під час підписання документів.
Цифровий власноручний підпис - це власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов'язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.
Цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення.
Використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом.
Відповідно до пункту 44 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис.
Згідно пункту 14.16 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов'язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення N 705 про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року N 705 (далі - Положення N 705, в редакції на час виникнення спірних правовідносин), користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення N 705).
Пунктами 7, 8 розділу VI Положення N 705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з підстав їх недоведеності. Суд дійшов висновку, що дистанційне укладення договору кредиту шляхом підписання електронним цифровим підписом передбачене чинним законодавством та не вимагає попереднього письмового узгодження. Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив із того, що цифровий підпис прирівнюється до власноручного.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо не розгляду судом першої інстанції заяви позивача про допит свідка, оскільки, як вбачається з матеріалів справи 24 листопада 2022 року за вх.№28695 подано заяву від імені представника ОСОБА_2 - адвоката Дрозд К.Т., в якій остання просила провести судове засідання у даній справі без участі позивача та представника та не заперечувала проти ухвалення рішення на підставі документів наявних в матеріалах справи, враховуючи, що на момент подання такої заяви свідок був не допитаний та матеріали справи не містили його пояснень.
Необґрунтованими є також доводи апеляційної скарги про ненадання судом першої інстанції належної оцінки доказам наявним у матеріалах справи, а саме витягу з ЄРДР, оскільки відповідна оцінка була надана, та як вірно зазначив суд, такий витяг підтверджує лише факт здійснення досудового розслідування.
Надана позивачем ухвала слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 липня 2022 року у справі № 208/10123/21 також не свідчить про не укладення спірних кредитних договорів ОСОБА_3 з АТ АКБ «Конкорд», а тому до уваги не приймається.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи фактично зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв'язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
О.В. Лаченкова