Провадження № 22-ц/803/275/23 Справа № 215/95/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Лиходєдов А. В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
05 квітня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого Лаченкової О.В.
суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.
при секретарі Піменовій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2020 року
по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах непрацездатного сина ОСОБА_4 і є правонаступником ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на землю, усунення перешкод в користуванні власністю, -
У січні 2015 року до Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах непрацездатного сина ОСОБА_4 і є правонаступником ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на землю, усунення перешкод в користуванні власністю.
В обґрунтування вимог позивачі зазначали, що ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , належить на праві спільної сумісної власності 1/4 частина будинку АДРЕСА_1 , яка складається з квартири АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 є власником 1/4 частини житлового будинку з господарчими спорудами на АДРЕСА_3 .
На підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 14 червня 2000 року ОСОБА_1 був виданий державний акт на право приватної власності на землю, згідно з яким була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,1900 га в межах згідно з планом для будівництва обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
На думку позивачів, цим рішенням порушено їх права щодо користування належною їм земельною ділянкою. Зокрема, вони не можуть користуватися належним їм майном, оскільки ОСОБА_1 у 2015 році встановила металевий паркан, який закрив вихід з їх квартир, а саме прохід через хвіртки на АДРЕСА_5 , чим позбавила можливості проїзду швидкої допомоги до людини з інвалідністю ОСОБА_6 , та до людини похилого віку ОСОБА_5 ; відсутній проїзд для автомобілів газової, пожежної служб та швидкої. У зв'язку з цим, уточнивши свої позовні вимоги у липні 2016 року, просили визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю від 22 серпня 2000 року серії І-ДП № 036517, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12825, згідно з яким ОСОБА_1 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,1900 га в межах згідно з планом для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; усунути перешкоду, яку чинить ОСОБА_1 , у користуванні власністю ОСОБА_2 1/4 часткою житлового будинку з господарчими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах непрацездатного сина ОСОБА_4 , - 1/4 часткою житлового будинку АДРЕСА_1 , яка складається з квартири АДРЕСА_2 , зобов'язавши ОСОБА_1 знести паркан, встановлений навпроти хвірток з квартир АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 та надати доступ для входу і заїзду до квартир АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 .
Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2020 року позов задоволено. Суд визнав недійсним та скасував державний акт на право приватної власності на землю від 22 серпня 2000 року серії І-ДП №036517, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12825, згідно з яким ОСОБА_1 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,1900 га в межах згідно з планом для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Усунув перешкоду, яку чинить ОСОБА_1 у користуванні власністю ОСОБА_2 - 1/4 часткою житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах непрацездатного сина ОСОБА_4 , - 1/4 часткою житлового будинку АДРЕСА_1 , яка складається з квартири АДРЕСА_2 , зобов'язав ОСОБА_1 знести паркан, встановлений навпроти хвірток з квартир АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 та надати доступ для входу та заїзду до квартир АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2020 року ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2020 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2020 року Виконавчий комітет Криворізької міської ради, частково підтримав апеляційну скаргу, а саме в частині скасування судового рішення про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2020 року представник позивачів адвокат Севостьянова І.Г. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, як законне і належним чином обґрунтоване залишити без змін.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 04 травня 2022 року ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року про відкриття апеляційного провадження і постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2022 року та від 13 червня 2022 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду апеляційним судом.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, оскільки позивачі надали докази, які свідчать про необґрунтованість та незаконність дій виконавчого комітету Криворізької міської ради при прийняті рішень, як і самих рішень, які стали підставою для видачі державного акта на право приватної власності на землю, та про наявність перешкод позивачам у користуванні належною їм власністю з боку відповідача ОСОБА_1 .
Але з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 19.12.2000 р., виданого Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому зареєстрованого в Комунальному підприємстві Бюро технічної Інвентаризації ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та непрацездатному інваліду дитинства 1-ї гр. ОСОБА_4 , належить на праві спільної сумісної власності 1/4 частина будинку АДРЕСА_1 , яка складається з квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до договору дарування від 25.10.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Бурлак Р.О., зареєстрованого в реєстрі за №1682, зареєстрованому в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, ОСОБА_2 є власником 1/4 частки житлового будинку з господарчими спорудами, що знаходиться адресою: АДРЕСА_3 .Користуватися належним їм майном вони не мають можливості, тому як ОСОБА_1 - власник будинку АДРЕСА_4 , у 2015 встановила металевий паркан, який закрив вихід з квартир позивачів: прохід через хвіртки на АДРЕСА_5 , позбавила можливості проїзду швидкої допомоги до інваліда першої групи - ОСОБА_4 , та до людини похилого віку - позивача ОСОБА_5 , відсутній проїзд для автомобілів газової служби, пожежної служби та швидкої допомоги.
Згідно наданих виконавчим комітетом Криворізької міської ради, копій документів слідує, що в грудні 1999 р., відповідач ОСОБА_1 , звернулася із заявою до виконкому Криворізької міської ради народних депутатів Дніпропетровської області, про передачу їй у приватну власність земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , площею 1000 м.кв., в постійне користування для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, решту 888 м.кв., просила надати їй в довгострокове користування для городництва.
Виконавчим комітетом Криворізької міської ради, 12.01.2000 року було винесено рішення №51 «Про передачу у приватну власність присадибних земельних ділянок та ділянок для ведення особистого підсобного господарства по заявах громадян», за яким, згідно додатку №2 до рішення відповідачу ОСОБА_8 було передано у приватну власність присадибну ділянку площею 1000,0 м. кв. та ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 888,0 м. кв., при тому, що заява ОСОБА_1 на надання їй земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства - відсутня. Рішення про надання ОСОБА_1 у довгострокове користування - оренду земельної ділянки площею - 888 кв. м. для городництва, згідно заяви від грудня 1999 р. - відсутнє.
На час винесення рішення №51 від 12.01.2000 року «Про передачу у приватну власність присадибних земельних ділянок та ділянок для ведення особистого підсобного господарства по заявах громадян», була відсутня проектна документація.
Акт встановлення меж земельної ділянки, що передається у приватну власність та користування, датований 17.02.2000 року, тобто після отримання ОСОБА_9 у приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 .
В даному акті, одним представником суміжного землекористувача по кв. АДРЕСА_7 , вказана ОСОБА_3 , особа, яка ніколи не була зареєстрована за вказаною адресою, та відповідно ніколи не була суміжним землекористувачем, що підтверджується довідкою від 26.05.2016 р. №1/31- 342, виданою відділом реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради. Вказаний акт, в частині узгодження з представником суміжних землекористувачів кв. АДРЕСА_7 - позивачами ніколи не узгоджувався.
Відповідно до генерального плану, який міститься в інвентарній справі на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , до квартир позивачів були під'їзні шляхи.
14.06.2000 року Виконавчим комітетом Криворізької міської ради, було винесено рішення №430 «Про затвердження остаточної площі присадибних земельних ділянок і ділянок для ведення особистого підсобного господарства, переданих у приватну власність, та внесення змін в пункти додатків до рішень виконкому міської ради», згідно якого відповідачу ОСОБА_1 було видано держаний акт на право приватної власності на землю І-ДП №036517 від 22.08.2000 р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №12825, згідно якого відповідачу ОСОБА_1 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,1900 га. в межах згідно з планом, для будівництва обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
Актом комісії виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради від 12.04.2016 р., підтверджено відсутність пішохідних підходів та під'їзних шляхів до кв. АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 . Встановлена відповідачем ОСОБА_1 огорожа із суцільного металевого листа, висотою 1.60 м., перешкоджає позивачам в користуванні своєю власністю.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивачів на підставі досліджених доказів виходив з того, що Рішеннями Виконавчого комітету Криворізької міської ради, за яким ОСОБА_1 , було отримано незаконний акт на право приватної власності на землю, було порушено права позивачів щодо користування належною їм земельною ділянкою, а саме: відсутність виходу з двору на вулицю, відсутність під'їзду для швидкої допомоги, газової служби.
Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Проте суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення в даній справі не можна повністю визнати законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України , в редакції 18.12.1990 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
Наведені норми кореспондуються зі ст.10 Земельного кодексу України, відповідно до якої до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, в тому числі, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування.
Статтею 6 Земельного кодексу України в редакції 18.12.1990 року , що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що громадяни України мають право на одержання безоплатно у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка).
Згідно зі ст.17 Земельного кодексу України в редакції 18.12.1990 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.
Передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки, в тому числі, будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка).
Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризацій правлінь товариств і кооперативів тощо).
Також встановлено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою, виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право (ст.22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст.23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.
Крім того, ст.33 «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, в тому числі, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.
Відповідно до роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. №02-5/35 «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсним, актів державних чи Інших органів» (далі-Роз'яснення), встановлено, що акти державних чи інших органів - юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Відповідно до п.2 вказаного Роз'яснення підставами для визнання акта недійсними є невідповідність його: - вимогам чинного законодавства; - визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Так, з наданих виконавчим комітетом Криворізької міської ради, копій документів вбачається, що у грудні 1999 p., відповідач ОСОБА_1 , звернулася із заявою до виконкому Криворізької міської ради народних депутатів Дніпропетровської області, про передачу їй у приватну власність земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , площею 1000 м.кв., у постійне користування для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, решту 888 м.кв., просила надати їй в довгострокове користування для городництва (т1 а.с.142-зворот).
Виконавчим комітетом Криворізької міської ради, 12.01.2000 року винесено рішення №51 «Про передачу у приватну власність присадибних земельних ділянок та ділянок для ведення особистого підсобного господарства по заявах громадян», за яким, згідно додатку №2 до рішення, відповідачу ОСОБА_8 передано у приватну власність присадибну ділянку площею 1000,0 м.кв. та ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 888,0. м.кв. (т.1 а.с.140-зворот, а.с.141-зворот).
Акт встановлення меж земельної ділянки, що передається у приватну власність ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 датовано 17 лютого 2000 року (т.1 а.с.108).
14.06.2000 року Виконавчим комітетом Криворізької міської ради, винесено рішення №430 «Про затвердження остаточної площі присадибних земельних ділянок і ділянок для ведення особистого підсобного господарства, переданих у приватну власність, та внесення змін в пункти додатків до рішень виконкому міської ради», згідно якого відповідачу ОСОБА_1 видано держаний акт на право приватної власності на землю І-ДП №036517 від 22.08.2000 р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №12825, згідно якого відповідачу ОСОБА_1 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,1900 га. в межах згідно з планом, для будівництва обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (т.1 а.с.103-104).
З копії землевпорядної справи по передачі земельної ділянки в приватну власність та користування громадянці ОСОБА_1 , яка виготовлена Державним науково- виробничим підприємством «МЕГГД» вбачається, що справа містить Акт встановлення меж земельної ділянки, що передається у приватну власність ОСОБА_9 від 17 лютого 2000 року, План земельної ділянки, що передається у приватну власність ОСОБА_1 , копію паспорта Відповідача, копію Договору відчуження житлового будинку в порядку обміну на державну квартиру, схематичний план земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (т.1 а.с.107-115).
Відповідачем ОСОБА_1 для вирішення питання передачі у приватну власність земельної ділянки АДРЕСА_4 , виконавчого комітету надано належним чином складену Землевпорядну справу, виготовлену Державним науково- виробничим підприємством «МЕГГД».
Технічна документація у Землевпорядній справі містить в собі складові, що є обов'язковими її частинами, в тому числі: - план земельної ділянки, із визначенням площі спірної земельної ділянки та суміжних домоволодінь; - акт встановлення меж земельної ділянки від 17.02.2000 року; - матеріали технічної інвентаризації; - копії правоустановчих документів на домоволодіння.
Акт встановлення меж спірної земельної ділянки складено за участю представників суміжних землекористувачів (в тому числі садиби №12/2 - ОСОБА_10 та №12/3- ОСОБА_3 , №8/4- ОСОБА_11 по АДРЕСА_8 - ОСОБА_12 ) та встановлено в натурі межі ділянки АДРЕСА_4 , що відводилася у приватну власність відповідача, визначено її площу в розмірі 0,1900 га. (т.1, а.с.108).
З довідки Відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті ради вбачається, що позивач ОСОБА_3 , 1964 року, станом на 17.02.2000 (день складення Акту про встановлення меж спірної земельної ділянки) з 29.12.1981 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 (а.с.13, т.2).
Отже, на день встановлення меж спірної земельної ділянки позивач ОСОБА_3 мешкала за адресою: АДРЕСА_9 і підписувала вказаний Акт, при цьому в Акті у прізвищі допущена помилка в одній літері, помилково зазначено « ОСОБА_13 », тоді, як Акт підписувала ОСОБА_14 , що стороною позивача не спростовано.
Актом обстеження земельної ділянки, належної Відповідачу, виданого 16.07.2015 р. виконавчим комітетом Тернівської районної у м.Кривому Розі ради, встановлено, що під'їзний шлях та прохід до кв. АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , знаходиться по АДРЕСА_2 , а вхід та проїзд до буд. АДРЕСА_4 здійснюється з АДРЕСА_4 (а.с.76, т.1).
Актом обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_10 , виданого 12 квітня 2016 року виконавчим комітетом Тернівської районної у м.Кривому Розі ради, встановлено, що при візуальному огляді проїзд та прохід до кв. АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 складається: проїзний шлях вздовж будинку АДРЕСА_11 довжиною 35 м., шириною від 3-3,5 м.; пішохідна частина від кв. АДРЕСА_12 до кв.2,3 будинку АДРЕСА_1 , довжиною 22 м., шириною 0,9 м-1 м. На момент розгляду інших під'їзних та пішохідних під'їздів та проходів до кв.2,3 будинку АДРЕСА_1 не має. На межі із земельною ділянкою на АДРЕСА_4 встановлено огородження із цільного металевого листа висотою 1,60 см. (а.с.228, т.1).
Наявні у справі, зазначені Акти обстеження земельних ділянок сторін підтверджують той факт, що під'їзний шлях та прохід до кв. АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , здійснюється вздовж будинку АДРЕСА_11 , а вхід та проїзд до буд. АДРЕСА_4 здійснюється з АДРЕСА_4 .
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржуваний державний акт серія Ї-ДП №036517 на право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_4 , площею 0,1900 га., видано законно та правомірно на підставі рішення виконкому Криворізької міської Ради народних депутатів у Тернівському районі від 14.06.2000 №430, відповідно компетентним органом, в межах наданих законом повноважень.
Колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, як зазначалось вище, встановлення в натурі меж земельної ділянки АДРЕСА_4 , відбувалось із залученням представників суміжних землекористувачів по АДРЕСА_3 ( ОСОБА_15 ) та буд. 12/3 ( ОСОБА_3 ), для підготовки проектів рішень в частині заяви ОСОБА_1 до виконкому Криворізької міської ради, було надано весь необхідний пакет документів, що складено у відповідності до вимог чинного на час звернення законодавства, державний акт на право власності на земельну ділянку, видано законно та правомірно.
Згідно ч.1ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Виходячи з вищевикладеного, зважаючи на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у повному обсязі відмовити позивачам у задоволенні їх позовних вимог до ОСОБА_1 .
Відповідно ч.13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачем у задоволенні їх позовних вимог, відповідно до положень п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 730,80 грн., сплачений відповідачем за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_1 , з кожної по 365,40 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2020 року - скасувати, ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах непрацездатного сина ОСОБА_4 і є правонаступником ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на землю, усунення перешкод в користуванні власністю - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 365,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 365,40 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді В.С.Городнича
М.Ю.Петешенкова