Справа № 522/12436/22
Провадження № 2-з/522/43/23
06 квітня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси:
у складі: головуючої судді - Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря - Лахматової С.В.,
представника позивача - адвоката Красноноса О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Красноноса Олега Володимировича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики у загальному розмірі 2001249,17 грн.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 17 листопада 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 . Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
13.01.2023 на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 від 09.01.2023, в якій позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти за договорами позики від 18 вересня 2018 року в сумі 1489202,41 грн., від 30 жовтня 2018 року в сумі 512046,76 грн., від 20 вересня 2019 року в сумі 1000921,35 грн. та від 12 червня 2020 року в сумі 624973,85 грн., що разом становить 3627144,77 грн.
Разом з уточненою позовною заявою подано заяву позивача ОСОБА_1 від 09.01.2023 про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно належне відповідачу, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , площею 90,46 кв.м.; 42/100 частини у праві власності на нежиле приміщення, магазин по АДРЕСА_4 , загальною площею 202,1 кв.м.; нежиле приміщення (номер-апартаменти з кухнею) АДРЕСА_5 ; 23/100 частини у праві власності на домоволодіння по АДРЕСА_6 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2023 року призначено заяву позивача ОСОБА_1 від 09.01.2023 про забезпечення позову до судового розгляду.
Крім того, 25.01.2023 на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла заява про уточнення позовних вимог від 19.01.2023, яка підписана представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Красноносом О.В., в якій просить стягнути з відповідача грошові кошти за договором позики №2902 від 18.09.2018 в сумі 1232952,99 грн., за договором позики №3423 від 30.10.2018 в сумі 422750,17 грн., за договором позики №1524 від 20.09.2019 в сумі 15199 доларів США та за договором позики №698 від 12.06.2020 в сумі 10238 доларів США.
Також 25.01.2023 на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Красноноса О.В. від 19.01.2023 про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно належне відповідачу, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , площею 90,46 кв.м.; 42/100 частини у праві власності на нежиле приміщення, магазин по АДРЕСА_4 , загальною площею 202,1 кв.м.; нежиле приміщення (номер-апартаменти з кухнею) АДРЕСА_5 ; 23/100 частини у праві власності на домоволодіння по АДРЕСА_6 .
В обґрунтування заяв про забезпечення позову покладені обставини, викладені в уточненій позовній заяві від 09.01.2023 та 19.01.2023, питання щодо прийняття яких до розгляду не вирішено. Також зазначає, що враховуючи значну суму заборгованості та небажання відповідача повертати суми позик, що призводить до порушення прав позивача, тому позивач вважає що забезпечення позову відповідає і є співмірним з заявленими вимогами, а також безпосередньо пов'язане з предметом спору і є необхідним та достатнім для забезпечення виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, оскільки до розв'язання спору відповідач має право та можливість здійснити відчуження майна що йому належить.
Представник позивача - адвокат Краснонос О.В. у судовому засіданні просив залишити без розгляду заяву про забезпечення позову від 09.01.2023 та задовольнити заяву про забезпечення позову від 19.01.2023.
Дослідивши матеріали заяв, суд дійшов наступних висновків.
За встановленими правилами п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення її без розгляду.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Красноноса Олега Володимировича про забезпечення позову від 09.01.2023 підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновленняпорушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття, ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
За таких обставин обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Заявником достатнього обґрунтованого припущення наведено не було.
Ненадання належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а лише посилання на це в заяві, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.
Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 755/9322/20.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що подана заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.149-154,157, 258, 260 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Красноноса Олега Володимировича про забезпечення позову від 09.01.2023 залишити без розгляду.
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Красноноса Олега Володимировича про забезпечення позову від 19.01.2023,відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.І.Ковтун