Справа № 677/1695/21
Провадження № 1-кп/677/9/23
12 квітня 2023 року м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилові кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021243000001654 від 02 вересня 2021 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малі Копані Голопристанського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
02 вересня 2021 року близько 09 год. 30 хв. в м. Красилів по вул. Воскресенська, навпроти домогосподарства № 46, у ОСОБА_4 , який знаходився на стежці в лісосмузі разом із ОСОБА_7 , під час словесного конфлікту, який виник із-за того, що ОСОБА_7 напередодні звернувся із заявою в органи поліції щодо неправомірних дій ОСОБА_4 , виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 02 вересня 2021 року, близько 09 год. 35 хв., в м. Красилові по вул. Воскресенській, навпроти домогосподарства № 46, знаходячись на стежці в лісосмузі, діючи з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , умисно наніс останньому один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої щелепи ліворуч без зміщення, перелому виличної кістки ліворуч, крововиливів в ділянці лівої носо-губної складки, на слизовій оболонці верхньої щелепи зліва, які відносяться до категорії середньої степені тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіяні середньої тяжкості тілесного ушкодження, як таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.
12 квітня 2023 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості.
За угодою про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, що ставляться йому у вину, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення в суді. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 1 року обмеження волі із звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням та встановлення іспитового строку на підставі ст.75 КК України, а також покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України;
Сторони розуміють, наслідки укладання та затвердження означеної угоди для сторін відповідно до ст. 473 КПК України, що стверджується їх підписами в угоді та поясненнями в судовому засіданні.
В судовому засіданні прокурор угоду підтримав, просив її затвердити.
Обвинувачений та захисник вважають, що при укладенні зазначеної угоди про визнання винуватості дотримано вимоги як процесуального, так і матеріального закону, тому просили угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 474 КПК України, шляхом отримання пояснень сторін, яким у встановленому порядку роз'яснені їх права, переконався, що укладання угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, згідно вимог ч. 7 ст. 474 КПК України, суд перевірив вказану угоду на відповідність вимогам КПК України та закону та встановив, що угода відповідає вказаним вимогам, оскільки угода складена в порядку та на підставах ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, містить передбачені вимогами вказаних статей КПК України відомості та дані.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, в тому числі не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж той, щодо якого передбачена можливість укладення угоди, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з таких обставин.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо в тому числі кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження означеної угоди для сторін відповідно до ст. 473 КПК України, що стверджується його підписом в угоді та поясненнями у судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 .
Узгоджене сторонами покарання, визначено в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 122 КК України, відповідає загальним правилам призначення покарання, передбаченим КК та обставинам справи, характеристиці особи, що вчинила злочини та його тяжкості.
На підставі викладеного, суд вважає, що угода, укладена сторонами у даному кримінальному провадженні підлягає затвердженню.
Потерпілим ОСОБА_7 подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 843,50 грн. та моральної шкоди у розмірі 40000 грн.
Водночас у судовому засіданні 12 квітня 2023 року по справі №670/56/21 до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення, представник потерпілого ОСОБА_6 відмовився від цивільного позову, оскільки збитки, завдані кримінальним правопорушенням, повністю відшкодовані потерпілому, жодних претензій до обвинуваченого потерпілий не має, про що подав письмову заяву.
За таких обставин, цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 , на підставі положень частини 5 статті 128 КПК України, пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України слід залишити без розгляду, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові ВС від 18.10.2022 у справі № 753/6486/21 (провадження № 51-5845км21).
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Документально підтверджених витрат на залучення експерта суду надано не було.
Речові докази суду не надавалися, а тому, суд відповідно до ст. 100 КПК України не приймає рішення щодо них.
Запобіжний захід не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 128, 369-371, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 12 квітня 2023 року по кримінальному провадженню, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021243000001654 від 02 вересня 2021 року, між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши йому узгоджене покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
Речові докази, процесуальні витрати, заходи забезпечення кримінального провадження відсутні. Вирок набирає законної сили через 30 днів після його проголошення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1