Справа № 161/5132/23
Провадження № 1-кп/161/671/23
м. Луцьк 11 квітня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023035610000081 від 24.03.2023 року, про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Луцька, Волинської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , із загальною професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, інваліда 2 групи, в порядку ст.89 КК України судимості не має,
- у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.129 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 23.03.2023 року близько 20 години 00 хвилин, знаходячись в приміщенні житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, керуючись метою нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та кримінально-протиправний характер своїх дій, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин із матір'ю - потерпілою ОСОБА_4 , умисно, правою ногою наніс декілька ударів в гомілку правої ноги, від отриманих ударів остання стала на коліна. В подальшому продовжуючи реалізовувати свій єдиний кримінально-протиправний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, умисно наніс декілька ударів правою ногою в область правої руки і тулуба та після чого, продовжуючи свої злочинні дії наніс декілька ударів кулаком правої руки в ділянку голови.
Своїми вищевказаними умисними протиправними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: синців на передній поверхні грудної клітки в ділянці тіла грудини, на зовнішній поверхні правого плеча на передньо-зовнішній поверхні правого передпліччя на передній поверхні правої гомілки, на внутрішній поверхні цієї ж гомілки, які згідно висновку судово-медичного експерта за № 136 від 24.03.2023 за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім того, він же 23.03.2023 року близько 20 години 00 хвилин, , знаходячись в приміщенні житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи кримінальну протиправність своїх дій, під час конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, будучи у збудженому та агресивному стані, діючи умисно з метою погрози вбивством, тримаючи у правій руці канцелярські ножиці, лезо яких приложив до шиї матері - потерпілої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , коли остання була в безпорадному стані стоячи на колінах, висловив їй погрози вбивством, прямо зазначивши, що має намір позбавити потерпілу життя, яку остання сприйняла як реальну загрозу свого життя.
Таким чином, ОСОБА_5 інкримінується заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та висловлення погрози вбивством тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у інкримінованих йому кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.129 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно наніс потерпілій ОСОБА_4 , яка являється його матір'ю удари ногою по її тілу, при цьому погрожував вбивством. У вчиненому щиро розкаявся, просив вибачення в потерпілої та просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила факт нанесення їй обвинуваченим ОСОБА_5 за обставин зазначених в обвинувальному акті тілесних ушкоджень та висловлюванням погроз вбивством. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має та не настоює на суворій мірі покарання.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми умисними протиправними діями, які виразились в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України та своїми умисними протиправними діями, які виразились у погрозі вбивством, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.129 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних проступків, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість, щиро розкаявся у скоєному, просив вибачення в потерпілої, має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку в лікаря нарколога не перебуває, потерпіла претензій матеріального та морального характеру не має, однак перебував на стаціонарному лікування у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м Луцька» та вчинив злочин щодо своєї матері.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст. 50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_5 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді штрафу та арешту.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.129 КК України та призначити покарання:
- за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
- за ч.1 ст.129 КК України у виді 1 (одного) місяця арешту.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно визначити ОСОБА_5 до відбування покарання у виді 1 (одного) місяця арешту.
Строк відбуття покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання, тобто моменту затримання.
Речові докази: - ножиці - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1