Постанова
Іменем України
30 жовтня 2007 року
Справа № 2-21/6991-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Тимошенко Мирослав Олексійович, довіреність № 8/511 від 17.10.07 у с/з 18 .10. та 30.10. 07;
відповідача: НАК "Нафтогаз України" - у с/з 18.10. та 30.10.07 не з'явився;
відповідача: ВАТ з газопостачання та газифікації "Кримгаз" - Кіріченко Сергій Леонідович, довіреність № 3904 від 26.10.05 у с/з 18 .10. та 30.10.07;
розглянувши апеляційну скаргу ВАТ "Керчгаз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 22.06.-09.08.07 у справі № 2-21/6991-2007
за позовом ВАТ "Керчгаз" (вул. Чкалова, 151а, Керч, 98300)
до НАК "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, Київ 1, 01001)
до ВАТ з газопостачання та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42а, Сімферополь, 95001)
про визнання недійсними договорів
26 квітня 2007 року ВАТ "Керчгаз" м. Керч АР Крим звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до НАК "Нафтогаз України" м. Київ та ВАТ "Кримгаз" м. Сімферополь, про визнання недійсними договорів № 14/1375 від 03.11.2003 року про передачу в оренду газопроводу високого тиску від котельні “Східна» смт. Леніне до котельні населеного пункту Щолкіне довжиною 17222 м; № 14/1177/04 від 01.09.2004 року про передачу в оренду газопроводу до Камиш-Бурунської ТЕЦ м. Керчі АР Крим у т. ч. ПГРК-100-2Н-02, ПГРК-502В, довжиною 8766 м. та припинити дії ВАТ “Кримгаз» шляхом заборони експлуатації газопроводів з постачання природного газу від котельні “Східна»смт. Леніне до котельні населеного пункту Щолкіне довжиною 17222 м., на Камиш-Бурунську ТЕЦ (АР Крим, м. Керч, пров. Тірітакський спуск), довжиною 8766 м. та стягнути судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 2-5).
Вказані договори стали підставою для видачі у 2006 році Національною комісією з регулювання електроенергетики ліцензій ВАТ “Кримгаз" на постачання та розподіл природного газу вказаними газопроводами. ВАТ "Керчгаз" вважав, що такі договори суперечать частині 1 статті 1 Закону України “Про природні монополії», відповідно до якого -природною монополією є стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва.
ВАТ “Керчгаз» вважає, що він є природною монополією з розподілу природного газу на підвідомчій йому території і тільки він може здійснювати експлуатацію газопроводів, які є об'єктами договорів оренди.
05 червня 2007 року НАК “Нафтогаз України» надав відзив на позовну заяву, позовні вимоги не визнає на підставі того, що має на використанні, як представник держави, магістральні газонафтопроводи та споруди на них, розподільні газонафтопроводи та споруди на них, газонафтосховища, транспортні засоби спеціального призначення, які використовуються для забезпечення транспортування, зберігання та розподілу нафти, нафтопродуктів, природного газу і яке відповідно до законодавства не підлягає приватизації. І, що, відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, НАК "Нафтогаз України" самостійно обирає контрагента орендаря за його згодою (а.с. 25-26).
07 червня 2007 року відповідач -В АТ “Кримгаз» також у відзиві заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених НАК "Нафтогаз України" (а.с. 28).
20 липня 2007 року позивач доповнив позовну заяву проханням визнати недійсним договір № 46-ар від 04 грудня 2006 року, укладений між: Крим ським республіканським підприємством з експлуатації інженерних мереж і ВАТ з газопостачання і газифікації «Кримгаз»про передачу в оренду газопроводу високого тиску з обладнанням до ГРП-1 та ГРП-2 (перша черга газопроводу до ГРП-1), газопроводу високого тиску з обладнанням до ГРП-1 та ГРП-2 (друга черга газопроводу від ГРП-1 до котельні «Східна»), розташова ного у смт. Леніно довжиною 3290,7 м. та припинити дії ВАТ «Кримгаз»шля хом заборони експлуатації газопроводу високого тиску з обладнанням до ГРП-1 та ГРП-2 (а.с. 77-78).
Відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а також при врахування того, що сторони спору залишаються ті ж самі.
З пояснень позивача у засіданні судової колегії слідує, що за цим договором за №46-ар судом заведена самостійна справа.
Рішенням господарського суду АР Крим від 22.06.-09.08.2007 року у задоволенні позову ВАТ "Керчгаз" відмовлено (а.с. 111-115).
В апеляційній скарзі ВАТ «Керчгаз» просить скасувати рішення суду, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає рішення суду протиправним та незаконним, прийнятим в порушення норм матеріального та процесуального права, так як порушуються його права ліцензіанта на територію ліцензійної діяльності.
Розпорядженням керівництва суду від 18 жовтня 2007 року замінено суддю Лисенко В.А. у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Антонову І.В.
18 жовтня 2007 року представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги. Представник ВАТ з газопостачання та газифікації "Кримгаз" проти апеляційної скарги заперечував, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
Судова колегія відклала розгляд справи на 30 жовтня 2007 року, у зв'язку з клопотанням представника ВАТ з газопостачання та газифікації "Кримгаз" заявлене у зв'язку з неявкою в судове засідання представника НАК "Нафтогаз України".
30 жовтня 2007 року розпорядженням керівництва суду суддю Антонову І.В. у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, замінено на суддю Лисенко В.А.
Представники ВАТ «Керчгаз» та ВАТ з газопостачання та газифікації "Кримгаз" підтримали свої вимоги та заперечення.
Представник НАК "Нафтогаз України" повторно не з'явився у судове засідання, належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Так як явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності не з'явившогося представника НАК "Нафтогаз України" за наявними документами в матеріалах справи.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи, вислухавши присутніх представників ВАТ «Керчгаз» та ВАТ з газопостачання та газифікації "Кримгаз", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
ВАТ «Керчгаз» та ВАТ "Кримгаз" є природною монополією з розподілу та транспортування природного газу, що підтверджено Антимонопольним комітетом України.
Відповідно до п.п. 2.1 4. п. 2.1. розділу 2 «Ліцензійних умов прова дження господарської діяльності з постачання природного газу за регульова ним тарифом», зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 вересня 2005 року за № 1087/11367, - господарська діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом прово диться лише на території, затвердженої НКРЕ.
Пунктом 1.3. ліцензійних умов визначено, що територією постачання природного газу за регульованим тарифом є відповідна територія, нанесена на географічну карту місцевості.
Відповідно до вимог статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'я тою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Встановлено, що 03 листопада 2003 року між НАК «Нафтогаз України»(Орендодавцем) та ВАТ «Кримгаз»(Орендарем) був укладений договір № 14/1375 оренди газопрово дів та споруд на них (а.с. 14-16).
Відповідно умовам даного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: газопровід високого тиску Д=273, Р=0 мПа в комплекті з газорозподільним пунктом контейнерного типу ПГРК 50/50, від котельної «Східна» смт. Леніне до котельної с. Щолкіне Ленінського райо ну АР Крим, загальною довжиною 17222 м., вартість якого визначена згідно з актом про оцінку вартості основних засобів (а.с. 16).
Згідно акту приймання-передачі основних засобів від 03 листопада 2003 року Орен додавець передав Орендарю майно, обумовлене договором (а.с. 17).
01 вересня 2004 року між НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Крим газ» також був укладений договір оренди № 14/1177/04 газопроводів та споруд на них (а.с. 18-19).
Відповідно умовам укладеного договору Орендодавець за договором передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: підвідний газопровід до Камиш-Бурунської ТЕЦ ПГРК - 100 - 2Н - 02 ПГРК - 502В, загальною довжиною 8766 м., вартість якого визначена згідно з актом про оцінку вартості основ них засобів.
Згідно акту приймання-передачі основних засобів від 01 вересня 2004 року Орен додавець передав Орендарю майно, обумовлене договором (а.с.20).
Позивач ВАТ "Керчгаз" вважає, що такі договори суперечать частині 1 статті 1 Закону України «Про природні монополії», відповідно до якого, - природною монопо лією є стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологіч них особливостей виробництва. ВАТ «Керчгаз»є природною монополією з розподілу природного газу на території м. Керчі та Ленінського району АР Крим. Ліцензії на постачання та розподіл природного газу на території м. Керчі та Ленінського району АР Крим одержані ВАТ «Керчгаз»ще з 2000 року, тобто до укладення спірних дого ворів між НАК «Нафтогаз України» і відповідачем, і як природний монополіст, єдиний має право на постачання та розподіл природного газу на даній території. Пере дача НАК «Нафтогаз України» газопроводів у м. Керчі та Ленінському районі не ліцензіату даної території порушує виключне право ВАТ «Керчгаз» на здійснення господарської діяльності на зазначеній території, і саме постачання природного газу за регульованим тарифом, транспортування природного газу розподільними трубопроводами.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Украї ни»магістральні газонафтопроводи та споруди на них, розподільні газонафтопроводи та споруди на них, газо-нафтосховища, транспортні засоби спеці ального призначення, які використовуються для забезпечення транспорту вання, зберігання та розподілу нафти, нафтопродуктів, природного газу і яке відповідно до законодавства не підлягає приватизації, передані На ціональній акціонерній компанії «Нафтогаз України»у користування.
П.п. 16 п. 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поста чання природного газу за регульованим тарифом, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 25 серпня 2005 року за №74 передбачено, що розподіл (транспортування) природного та нафтового газу розподільними трубопрово дами) - вид господарської діяльності з надання послуг з транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами замовникам, що проводиться ліцензіатом відповідно до Ліцензійних умов за встановлени ми законодавством України правилами ціноутворення та на певній геогра фічній території, з метою його доставки споживачам.
Встановлено, що відповідач - ВАТ «Кримгаз» на підтвердження свого права на транспо ртування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами на дав ліцензії Національної комісії регулювання електроенергетики України за №№ 485592, 485591 від 12 листопада 2003 року та за №№ 190957, 190958 від 28 грудня 2006 року на транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопрово дами на всій території Ар Крим за виключенням міста Феодосії. (а.с. 67, 68, 69, 70).
Таким чином, твердження апелянта , що ВАТ «Кримгаз» є неліцензіатом, судова колегія вважає неспроможним, так як вони не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є віль ними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до листа територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим від 06 грудня 2005 року за №02/2653 ВАТ «Кримгаз» включено до переліку суб'єктів природних мо нополій згідно до статті 5 Закону України «Про природні монополії»на ринку «Транспортування природного газу розподільчими газопроводами у територіальних межах Автономної Республіки Крим (без м. Феодосії, в межах діючих мереж а.с.106), тобто і на території міста Керчі і Ленінського району АР Крим.
Крім того, ВАТ "Керчгаз" посилається в апеляційній скарзі на те, що розподіл природного газу є видом господарської діяльності, який проводиться на певній географічній території. При цьому заявник неправомірно ототожнює поняття географічної території з поняттям території ліцензійної діяльності. У відповідності до розпорядження Антимонопольного комітету України від 12.12.2006р. №537-р "Про затвердження Положення про складання та ведення переліку суб'єктів природних монополій" - територіальні (географічні) межі ринку - це територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави. області, району, міста тощо або їхніми частинами. Також у відповідності до Постанови НКРЕ України від 25.08.2005р. №693 - територія провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом - це територія, межі якої та схема розподільчих газопроводів, що перебувають у власності чи користуванні ліцензіата, нанесені на географічну карту місцевості.
Таким чином не можна стверджувати, що ВАТ "Керчгаз" є монополістом на території визначеній адміністративними кордонами Ленінського району та м. Керчі тому, що адміністративні кордони територіального розподілу України не є тотожним поняттям а ні території провадження ліцензіатом господарської діяльності а ні географічним межам ринку природної монополії. І на території однієї адміністративної одиниці можуть здійснювати діяльність декілька суб'єктів природних монополій.
Судова колегія дійшла висновку, що ВАТ "Кримгаз" не порушив вимог ч. 1 статті 203 Цивільного кодексу України, так як відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, сторони уклали договір на основі вільного волевиявлення.
Посилання ВАТ "Керчгаз" на те, що НАК "Нафтогаз України" був зобов'язаний укласти спірний договір з ним як монополістом, не відповідає законодавству, суперечить статті 5 Господарського кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про антимонопольний комітет України", так як дії ВАТ "Керчгаз" направлені на усунення конкуренції шляхом використання свого домінуючого положення на ринку для примусу укладення договорів лише з ним .
Крім того, посилання ВАТ "Керчгаз" на Закон України "Про природні монополії" також не спроможне, так як даний Закон застосовується у купі із Законом України "Про захист економічної конкуренції" та Законом України "Про антимонопольний комітет України", а статус природної монополії надається суб'єкту господарювання не з метою знищення конкуренції на ринку, а виключно з метою не проведення АМК України санкцій та дій, направлених на припинення домінуючого положення такого суб'єкту на ринку.
Посилання ВАТ "Кримгаз" на те, що апеляційна скарга повинна бути залишена без розгляду, так як НАК "Нафтогаз України" не отримувало апеляційної скарги з додатком, судова колегія вважає неспроможними, так як апеляційний суд приймає до свого провадження апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 94 Господарського процесуального кодексу України.
На аркуші справи №120 мається поштове відправлення за № 1502170 від 18 вересня 2007 року про направлення НАК "Нафтогаз України" копії апеляційної скарги.
Апеляційна скарга ВАТ "Керчгаз" повністю відповідає вимогам зазначеної статті, тому підстав для її повернення чи залишення без розгляду, судова колегія не вбачає.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу Украї ни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, господарський суд правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги ВАТ «Керчгаз» не підля гають задоволенню.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає рішення господарського суду АР Крим винесеним без порушення норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу ВАТ "Керчгаз" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.-09.08.07 у справі № 2-21/6991-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя підпис
Судді підпис
підпис