Постанова від 29.03.2023 по справі 905/1965/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 905/1965/19 (905/422/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 29.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023

та рішення Господарського суду Донецької області від 22.08.2022

у справі № 905/1965/19 (905/422/22)

за позовом Акціонерного товариства «К.Енерго»

до відповідача-1 Головного управління ДПС у місті Києві

до відповідача-2 Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -

в межах справи № 905/1965/19

за заявою Приватного акціонерного товариства Науково-виробнича компанія «Гірничі машини»

до Акціонерного товариства «К.Енерго»

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа № 905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства «К.Енерго».

2. Постановою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/1965/19 Акціонерне товариство «К.Енерго» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 983 від 23.05.2013.

3. Акціонерне товариство «К.Енерго» (Далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача-1, Головного управління ДПС у місті Києві та відповідача-2, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми помилково сплаченого грошового зобов'язання з земельного податку у розмірі 2238609,73 грн та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852327,38 грн;

- стягнути з місцевого бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби міста Києва на користь Акціонерного товариства «К.Енерго» надмірно сплачені грошові кошти з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві суму сплаченого судового збору.

4. Станом на час звернення Позивача до суду, у бухгалтерському обліку та електронному кабінеті цього підприємства обліковується переплата з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн.

-Вищевказані зобов'язання були сплачені «К.Енерго» до бюджету згідно з платіжними дорученнями №2116855162 від 26.04.2017, №32116905027 від 26.07.2017, №2116986357, №2116986362 від 25.10.2017, №2117071966, №2117071967 від 25.01.2018, № 2117150061, №2117150048, №2117150071 від 24.04.2018, №12648 від 27.07.2018, №13159 від 30.08.2018, №2117274075 від 25.09.2018, №2117288532, №2117288535, №2117288526, №2117288538, №2117288518 від 29.10.2018, №2117305250, №2117305247, №2117305257, №2117305252, №2117305254, №2117305249, №2117305253, №2117305258, №2117305248 від 29.11.2018.

-Позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві з заявами №8605829, №8605827, №8605831, №8605833, №8605851, №8605836, №8605866, №8605838, №8605861, №8605840, №8605843, №8605845, №8605847, №8605873, №8605853, №8605855, №8605863, №8605857, №8605825, №8605859 від 05.02.2022 та №10041247, №10041243, №10041238, №10041241, №10041249, №10041251 від 05.02.2022 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання та пені у розмірі 3 090 937,11 грн на банківський рахунок позивача, який вказаний в заявах.

-Листом від 08.02.2022 №12533/6/26-15-13-01-08 ДПС у м. Києві повідомило АТ «К.Енерго», що питання про перерахування сплачених коштів буде можливо розглянути після повного погашення податкового боргу з орендної плати та земельного податку, відтак, переплата станом на дату подання позовної заяви позивачу не повернута.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.08.2022, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у цій справі, позовні вимоги Акціонерного товариства «К.Енерго» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві задоволені у повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми помилково сплаченого грошового зобов'язання з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн.

Стягнуто з місцевого бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Акціонерного товариства «К.Енерго» надмірно сплачені грошові кошти з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби міста Києві на користь Акціонерного товариства «К.Енерго» судовий збір у сумі 46 364,05 грн та 2 481,00 грн.

5.1. Суди при прийнятті наведених рішень виходили з того, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника i норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальний характер щодо інших законодавчих актів України. ГУ ДПС у м.Києві, за наслідком розгляду заяви «К.Енерго» від 05.02.2022 мало вчинити дії направлені на повернення позивачу помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання, незалежно від наявності податкового боргу у позивача. Позивач-боржник, допустивши надмірну сплату податку та штрафних санкцій, перебуваючи в ліквідаційній процедурі, правомірно очікує від контролюючого органу реалізацію права платника на повернення надміру сплаченої суми грошових коштів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Касаційного господарського суду зі скаргою на рішенням Господарського суду Донецької області від 22.08.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у цій справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

6.1. Скаржник переконує, що обов'язковою передумовою повернення платнику податків надміру / помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин - відсутність у такого платника податкового боргу та подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати.

Також скаржник зазначає, що право повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання виникло у позивача на підставі сплачених до Державного бюджету України у період 2017-2018 років. В свою чергу позивач звернувся до ГУ ДПС у м.Києві з заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання та пені у розмірі 3090937,11 грн на банківські рахунки позивача лише 05.02.2022, чим порушив строк 1095 днів від дня виникнення переплати.

На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі зазначено те, що підставами касаційного оскарження зазначених вище судових рішень, є неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Також скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, щодо питання застосування статті 43 Податкового кодексу України, щодо повернення платнику податків, який перебуває у ліквідаційній процедурі, переплати по податковим платежам (незалежно від наявності та погашення податкового боргу підприємства).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. Головне управління державної казначейської служби у м. Києві просить у відзиві на касаційну скаргу її задовольнити та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог

Провадження у Верховному Суді

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС по справі № 905/1965/19 (905/422/22) визначено колегію суддів у складі: Жуков С.В. - головуючий, Огороднік К.М., Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2023.

9. Ухвалою Верховного Суду від 07.03.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, яка подана на Господарського суду Донецької області від 22.08.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 по справі № 905/1965/19 (905/422/22).

Призначено до розгляду касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на 29 березня 2023 року о 12:15 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, виходячи з такого.

11. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

12. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

13. Об'єктом касаційного оскарження у цій справі є рішення Господарського суду Донецької області від 22.08.2022, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у цій справі, яким визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми помилково сплаченого грошового зобов'язання з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн та стягнуто на користь Акціонерного товариства «К.Енерго» надмірно сплачених грошових коштів з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн.

14. Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

15. Згідно до п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

16. Пунктом 43.2 ст. 43 ПКУ передбачено, що разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

17. Пунктом 43.3 ст.43 ПКУ визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

18. Пунктом 43.4 ст. 43 ПКУ встановлено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

19. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.43.5 ст.43 ПКУ)

20. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами не враховано при винесенні оскаржуваних рішень норм податкового законодавства щодо обов'язкової передумови повернення платнику податків надміру / помилково сплачених коштів, а саме, відсутності у такого платника податкового боргу та подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати.

21. Як зазначає скаржник, згідно з інформаційним ресурсом ДПС України, зокрема, станом на цей час, у АТ «К.Енерго», за неосновним місцем обліку, обліковується податковий борг.

22. Таким чином, на думку скаржника, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з земельного податку у розмірі 2238609,73 грн та з податку на нерухоме майно, (нежитлова нерухомість) у розмірі 852327,38 грн, що обліковується у АТ «К.Енерго» суперечить приписам ст. 43 Податкового кодексу України у зв'язку з існуванням вищевказаного податкового боргу за неосновним місцем обліку.

23. Суд відзначає, що наслідки визнання боржника банкрутом визначені положеннями статті 59 КУзПБ, відповідно до частини першої якої з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

24. Колегія суддів враховує висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14, відповідно до якого боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов'язку щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

25. Легітимні очікування боржника безпосередньо випливають із частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Характеристика очікувань боржника як легітимних поєднує в собі їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб'єктивного права, та обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

27. Звільнення від обов'язку щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено частиною першою статті 59 КУзПБ, що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов'язання.

28. Крім того, пунктом 1.3. статті 1 Податкового Кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

29. Як вже зазначалось, постановою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/1965/19 АТ «К.Енерго» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 983 від 23.05.2013.

30. Станом на час звернення Позивача до суду, у бухгалтерському обліку та електронному кабінеті цього підприємства обліковується переплата з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн, яка станом на дату подання позовної заяви АТ «К.Енерго» не повернута.

31. Як встановлено під час розгляду справи, достовірність інформації, наведеної в заявах Позивача, податковим органом з посиланням на належні та допустимі докази не спростовано.

32. Листом від 08.02.2022 №12533/6/26-15-13-01-08 ДПС у м. Києві повідомило АТ «К.Енерго», що розгляд питання про перерахування сплачених коштів буде можливо розглянути після повного погашення податкового боргу з орендної плати та земельного податку.

33. Суд касаційної вважає, що ДПС у м. Києві не враховано таке.

34. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

35. Кодекс України з процедур банкрутства як спеціальний нормативно-правовий акт має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством юридичних осіб та неплатоспроможністю фізичних осіб, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

36. Суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що надмірно сплачені платежі з податків є активом боржника, який підлягає включенню в ліквідаційну масу і повинні бути спрямовані на погашення вимог кредиторів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, приписи якого мають пріоритет перед загальними нормами щодо регламентування порядку відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності боржника.

37. Окрім того, податковий борг банкрута, який обліковується в інтегрованій картці платника податків боржника, не може погашатися відповідачем або позивачем самостійно за рахунок переплат банкрута з інших податків поза процедурою банкрутства і встановленої ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства черговості задоволення вимог кредиторів.

38. З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що ГУ ДПС у м. Києві, за наслідком розгляду заяви АТ «К.Енерго» від 05.02.2022 мало вчинити дії, направлені на повернення позивачу помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання, незалежно від наявності податкового боргу у позивача.

39. Перебуваючи в ліквідаційній процедурі, Позивач, допустивши надмірну сплату податку та штрафних санкцій, правомірно очікує від контролюючого органу реалізацію права платника на повернення надміру сплаченої суми грошових коштів, відтак, бездіяльність ГУ ДПС у м. Києві з неповернення надміру сплачених сум з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн є протиправною.

40. Отже, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій правомірно врахували положення пункту 1.3. статті 1 Податкового Кодексу України та правильно застосували положення статей 59, 64 КУзПБ щодо наслідків визнання боржника банкрутом та неможливості погашення податків поза процедурою банкрутства

41. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, а суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування законних та обґрунтованих судових рішень.

42. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

43. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

45. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

46. Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

47. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 та рішення Господарського суду Донецької області від 22.08.2022- залишенню без змін.

Судові витрати

48. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 та рішення Господарського суду Донецької області від 22.08.2022 у справі № 905/1965/19 (905/422/22) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік