07 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 906/43/22 (906/410/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022
у справі № 906/43/22 (906/410/22)
за заявою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" Козирицького Андрія Сергійовича
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рок Трейд",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна фірма "Еталон-Буд",
про визнання недійсним договору №1/211221 про відступлення права вимоги від 21.12.2021
у межах справи № 906/43/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Східгазенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун"
про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.02.2022 відкрито провадження у справі № 906/43/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" (далі - ТОВ «Овруч Стоун», боржник), призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Козирицького А.С.; оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі № 906/43/22.
Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Козирицький А.С. звернувся до Господарського суду Житомирської області із заявою про визнання недійсним договору № 1/211221 про відступлення права вимоги від 21.12.2021 з додатками, укладеного між ТОВ «Овруч Стоун» та ТОВ «Рок Трейд» та ТОВ «Будівельно-монтажна фірма «Еталон-Буд».
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.10.2022 у справі №906/43/22(906/410/22) заяву розпорядника майна ТОВ «Овруч Стоун» Козирицького А.С. № 02-30/1014 від 17.06.2022 задоволено. Визнано недійсним з моменту його укладення Договір № 1/211221 про відступлення права вимоги від 21.12.2021,
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначав, зокрема, що:
- ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" є учасником ТОВ "Рок Трейд", щодо якого Господарським судом м. Києва відкрито провадження у справі №910/1800/22 про банкрутство;
- ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" як учасник ТОВ "Рок Трейд", є тією особою, яка зацікавлена у збереженні майна боржника, якого фактично було позбавлено оскаржуваним судовим рішенням, що в силу положень частини 1 статті 254 ГПК України дає право ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" оскаржити рішення Господарського суду Житомирської області від 18.10.2022 у справі №906/43/22(906/410/22);
- ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" є учасником справи № 906/43/22 про банкрутство ТОВ "Овруч Стоун", оскільки є кредитором ТОВ "Овруч Стоун", а відтак рішення Господарського суду Житомирської обл. від 18.10.2022 у справі №906/43/22(906/410/22) безпосередньо впливає на права та інтереси ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД", як учасника справи про банкрутство, в межах якої було ухвалено оскаржуване судове рішення.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суд від 09.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.10.2022 у справі № 906/43/22(906/410/22) та призначено справу до розгляду.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 апеляційне провадження у справі № 906/43/22(906/410/22) за апеляційною скаргою ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.10.2022 у справі закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що станом на дату відкриття апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.10.2022 , скаржник не був учасником справи про банкрутство ТОВ "Овруч Стоун" і не довів, що оскаржуваним рішенням суд вирішив питання щодо його прав, інтересів та (або) обов'язків.
Встановивши, що частка учасника ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" в ТОВ "Рок Трейд" становить лише 30%, апеляційний суд зазначив, що уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами, зокрема, надавши відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника.
ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" в порушення вимог КУзПБ не було доведено та не додано відповідного рішення учасника ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" про уповноваження його на представлення інтересів засновників у справі від імені ТОВ "Рок Трейд" та подання даної апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" (скаржник) на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 у справі № 906/43/22 (906/410/22), в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу до Північно-західного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги.
Підставами касаційного оскарження ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» зазначає порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права в частині оцінки та дослідження наявних у справі доказів очевидної бездіяльності розпорядника майна арбітражного керуючого Глеваського В.В., який виконує повноваження керівника ТОВ «Рок Трейд», стосовно збереження майна ТОВ «Рок Трейд», та неправильне застосування норм матеріального права, що полягає у неправильному тлумаченні статті 190 ЦК України у взаємозв'язку з положеннями статей 619 ЦК України, 215 ГК України та 61 КУзПБ.
Скаржник стверджує про порушення прав та законних інтересів ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД», адже, на його думку, апеляційний господарський суд повністю ухилився від дослідження та оцінки наявних у справі доказів того, що апеляційна скарга була подана ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» як учасником ТОВ «Рок Трейд», відносно якого Господарським судом м. Києва відкрито провадження у справі №910/1800/22 про банкрутство, з метою захисту, в т.ч. майнових, інтересів заявника касаційної скарги, з огляду на те, що особа, яка виконує повноваження керівника ТОВ «Рок Трейд» діє в супереч його (боржника) інтересів.
Узагальнені доводи інших учасників справи
Розпорядник майна ТОВ «Овруч Стоун» арбітражний керуючий Козирицький А.С. у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» заперечує проти її доводів, стверджує про їх необґрунтованість, просить відмовити в її задоволенні, ухвалу Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 у справі № 906/43/22(906/410/22) залишити в силі.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Об'єктом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження відповідно до статті 264 ГПК України, відтак з'ясуванню підлягає питання щодо правильності застосування вказаної норми процесуального права.
Переглянувши судове рішення у касаційному порядку на підставі встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі перегляду, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
За змістом статей 55, 129 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК та КУзПБ.
Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України, судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже процесуальне законодавство (стаття 254 ГПК України) визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяє їх на дві групи: 1) учасники справи, 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство або КУзПБ, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.
Стаття 1 КУзПБ визначає, що учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ.
У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, та зазначає наступне.
Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).
Отже, лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 ГПК України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент подачі апеляційної скарги до суду 17.11.2022 та на момент відкриття апеляційного провадження ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2022 у справі № 906/43/22(906/410/22) за апеляційною скаргою ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.10.2022 у справі №906/43/22(906/410/22), питання про грошові вимоги ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" у справі № 906/43/22 про банкрутство ТОВ "Овруч Стоун" Господарським судом Житомирської області вирішено не було.
Відтак, станом на 09.12.2022 ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" не набуло статусу кредитора у справі про банкрутство, що не створює для останнього правових наслідків та не надає йому статусу кредитора у справі №906/43/22.
Водночас, як зазначив Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у пункті 56.20 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, кредитори (в розумінні абзацу десятого частини першої статті 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ, можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
При цьому, за висновком, викладеним у наведеній постанові, обов'язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов'язки. У свою чергу суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.
Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 ГПК України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб'єкта апеляційного оскарження.
Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17, від 16.07.2021 у справі № 908/570/20, від 29.06.2022 у справі № 910/6065/18.
Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов'язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3).
В апеляційній скарзі ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" посилалося на те, що Товариство , як учасник ТОВ «Рок Трейд», є особою, яка зацікавлена у збережені майна боржника, якого фактично було позбавлено оскаржуваним судовим рішенням. Відтак, в силу положень частини1 статті 254 ГПК України має право оскаржувати судові рішення, якими вирішується питання майнових прав боржника, оскільки таке рішення безпосередньо впливають на права та обов'язки засновників (учасників, акціонерів) боржника в провадженні у справі про банкрутство.
Колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що засновники (учасники, акціонери) боржника є заінтересованими особами в збереженні майна боржника, однак положеннями КУзПБ та усталеною, релевантною судовою практикою визначено певний механізм, відповідно до якого засновники боржника як заінтересовані особи мають право на оскарження в судовому порядку судових рішень.
Згідно зі статтею 1 КУзПБ уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника також включена до складу учасників справи про банкрутство.
Хоча КУзПБ не регламентує особливостей вступу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) у справу, в частині 1 статті 47 КУзПБ законодавець зазначає стосовно інших учасників провадження у справі про банкрутство про визнання їх такими відповідно до цього Кодексу, отже, передбачає певну процесуальну фіксацію статусу учасника справи про банкрутство та моменту його набуття.
Як зазначив Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14, стаття 1 КУзПБ пов'язує уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника саме з рішенням його вищого органу управління, яке має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття.
Таке рішення вищого органу управління боржника, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.
У розвиток цієї позиції Верховний Суд у наведеній справі акцентував, що вступ у справу про банкрутство уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника має відбуватися шляхом подання заяв із процесуальних питань відповідно до статей. 169, 170 ГПК України (пункт 111 постанови).
При цьому, звертаючись до суду у справі про банкрутство, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами в порядку статей 74 - 79 ГПК України, зокрема, надавши відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника.
Водночас, за наявності у боржника одного учасника (акціонера) він може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у справі про банкрутство або відповідно до приписів статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 49 Закону України "Про акціонерні товариства" своїм письмовим рішенням уповноважити іншу особу представляти його інтереси в розумінні абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 1 Закону про банкрутство (абзацу двадцять третього статті 1 КУзПБ).
З'ясовуючи питання наявності підстав представництва уповноваженої особи засновників у заявника апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що засновниками ТОВ "Рок Трейд" (код ЄДРПОУ 31030276) виступають: ТОВ "Черкаський полімер" (частка становить 60%), ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" (частка становить 30%), АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче інвестментс" (частка становить 10%).
Отже, частка учасника ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" в ТОВ "Рок Трейд" становить 30%.
Водночас, звертаючись з апеляційною скаргою, ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" в порушення вимог КУзПБ, не було доведено та не додано відповідного рішення учасника ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" про уповноваження його на представлення інтересів засновників у справі від імені ТОВ "Рок Трейд" та подання даної апеляційної скарги.
Апеляційний суд встановив, що постановою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 у справі № 910/1800/22 про банкрутство ТОВ "Рок Трейд" було припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Рок Трейд". Припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Рок Трейд" арбітражного керуючого Глеваського В.В. Визнано банкрутом ТОВ "Рок Трейд". Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором ТОВ "Рок Трейд" арбітражного керуючого Глеваського В. В.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі № 910/1800/22, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 08.03.2023, скасовано постанову Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 та направлено справу №910/1800/22 до Господарського суду міста Києва на стадію розпорядженням майном на етап підсумкового засідання суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 у справі №910/1800/22 клопотання розпорядника майна боржника про відсторонення керівника боржника від посади та покладення його обов'язків на розпорядника майна боржника задоволено. Припинено повноваження керівника ТОВ "Рок Трейд" та покладено виконання обов'язків керівника ТОВ "Рок Трейд" на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Глеваського В. В. Виконання відповідних обов'язків покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Глеваського В. В.
Також, як встановив апеляційний суд, в межах справи № 910/1800/22 про банкрутство ТОВ "Рок Трейд" судом не виносилась ухвала, якою було б залучено до участі в розгляді справи уповноважену особу учасника ТОВ "Рок Трейд", а саме, ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на підставі відповідного рішення учасників засновників ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД".
Викладене свідчить, що станом на дату подачі ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" апеляційної скарги , особою, яка має право представляти інтереси ТОВ "Рок Трейд" у справі про банкрутство ТОВ "Рок Трейд", а також від її імені подавати апеляційні скарги в інших справах, які стосуються боржника ТОВ "Рок Трейд" виступав розпорядник майна ТОВ "Рок Трейд" Глеваський В.В.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що визнання недійсним рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.10.2022 договору №1/211221 про відступлення права вимоги від 21.12.2021, не порушує корпоративні права учасника ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" в ТОВ "Рок Трейд", адже вказаний договір є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном, та не порушує прав скаржника на участь у товаристві та управлінні ним.
Вказаний висновок апеляційного суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.10.2019 у справі №916/2084/17.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майнові інтереси окремих учасників товариства не завжди збігаються з інтересами самого товариства та рішеннями його органів управління. Таке не співпадіння не означає безумовного порушення корпоративних прав учасника товариства та наявності підстав для визнання недійсними правочинів, укладених органом управління товариством із третіми особами. Учасник товариства, який вважає порушеними свої корпоративні права, може захищати їх різними способами, які не перешкоджають господарській діяльності самого товариства та не ставлять інтереси третіх осіб, які вступають з товариством у зобов'язальні правовідносини, під ризик їх невиконання.
З огляду на зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду, необґрунтованими є доводи скаржника про порушення оскаржуваним судовим рішенням при розгляді вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, укладеного ТОВ "Рок Трейд", корпоративних прав ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" як учасника ТОВ "Рок Трейд" щодо управління ним та отримання дивідендів від його діяльності, збереження реальної вартості його майна, пропорційного його вкладу.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина 2 статті 264 ГПК України).
Відтак, сукупність встановлених обставин, а саме: ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на момент подачі апеляційної скарги не набуло статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ «Овруч Стоун»; відсутність доказів надання скаржнику вищим органом управління ТОВ «Рок Трейд» повноважень на представництво інтересів його засновників (учасників, акціонерів); недоведеність вирішення оскаржуваним судовим рішенням питання про його права, інтереси, обов'язки, підтверджує висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.
Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права в частині оцінки та дослідження наявних у справі доказів бездіяльності розпорядника майна ТОВ «Рок Трейд» арбітражного керуючого Глеваського В.В., та неправильне застосування норм матеріального права, що полягає у неправильному тлумаченні статті 190 ЦК України у взаємозв'язку з положеннями статей 619 ЦК України, 215 ГК України та 61 КУзПБ, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.
Судом апеляційної інстанції не застосовувались наведені в касаційній скарзі ТОВ «Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД» норми матеріального права, а також норми процесуального права, що стосуються оцінки діяльності арбітражного керуючого.
Оскаржуваною ухвалою апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України з огляду на встановлену недоведеність заявником апеляційної скарги такого критерію для апеляційного оскарження у цій справі, як вирішення судовим рішення питання щодо його прав, інтересів та (або) обов'язків.
Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при постановленні оскаржуваної ухвали про закриття апеляційного провадження не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законної ухвали апеляційного господарського суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Згідно зі статтею 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з положеннями статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанцій - без змін як такої, що постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд, відповідно до статті 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 у справі № 906/43/22 (906/410/22) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Картере В.І.