Постанова від 06.04.2023 по справі 17-14-01/1494

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 17-14-01/1494(925/154/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

позивач - Чорний К.О.,

відповідач - Манжай С.Б.,

третя особа - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 (колегія суддів у складі: Поляков Б.М. - головуючий, Грек Б.М., Отрюх Б.В.)

та рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 в частині відмови у стягненні 662211,30 грн штрафу за порушення строків поставки товару за договором (суддя Дорошенко М.В.)

у справі №17-14-01/1494(925/154/22)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ТРАК"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торговий дім "МАЗ-Україна"

про стягнення 1371593,81 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

1. У лютому 2022 року Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі - ПАТ "Черкасиобленерго") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ТРАК" (далі - ТОВ "УКР ТРАК") про стягнення 1371593,81 грн заборгованості за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу від 02.06.2021 №657-01/10-28 (далі - договір купівлі-продажу), у тому числі: 1324422,60 грн штрафу, 26488,45 грн інфляційних втрат та 20682,76 грн 3% річних.

2. В обґрунтування позову позивач вказав на невиконання відповідачем свого зобов'язання за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу щодо передачі позивачу у власність одного підйомника автомобільного гідравлічного з робочою платформою AVTR-AM28D 2021 року випуску.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

3. 02.06.2021 позивач як покупець і відповідач як продавець уклали між собою договір купівлі-продажу №65-01/10-21 та підписали специфікацію, що є додатком №1 до цього договору, згідно з якими відповідач зобов'язався у 2021 році поставити позивачу один підйомник автомобільний гідравлічний із робочою платформою AVTR-AM28D 2021 року випуску (далі - товар) вартістю 4414742,00 грн з урахуванням податку на додану вартість, а позивач зобов'язався оплатити цей товар.

4. Договір купівлі-продажу сторони уклали за результатами проведених відкритих торгів відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

5. Згідно з п. 4.1 договору купівлі-продажу розрахунок здійснюється в два етапи: 1. Оплата здійснюється покупцем у формі попередньої оплати на підставі виставленого рахунку, в розмірі 50% від суми вартості товару. 2. Остаточний розрахунок за товар здійснюється покупцем протягом 5-ти робочих днів після отримання товару та оформленого належним чином акта приймання-передачі. Сума остаточного розрахунку складає 50% від суми загальної вартості товару, та визначається як різниця між сумою фактично поставленого товару, яка зазначена в акті прийому-передачі транспортного засобу, та оплатою покупцем попередньої оплати. Покупець має право здійснити попередню оплату за товар в повному обсязі, при цьому укладання додаткової угоди не є обов'язковим. Форма оплати безготівкова, шляхом переказу грошових коштів на рахунок продавця, зазначений в договорі. Грошова одиниця гривня. Підставами для здійснення розрахунків є рахунки продавця.

6. Відповідно до п. 5.1 договору купівлі-продажу строк поставки товару: з дати підписання договору до 31.12.2021. Протягом 150 календарних днів після отримання авансу від покупця. Постачання проводиться відповідно до заявки ПАТ "Черкасиобленерго".

7. Покупець має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань продавцем на умовах та у терміни, визначені п. 7.6 та п. 7.9 (п. 6.2.1 договору купівлі-продажу). Продавець зобов'язаний забезпечити поставку товару в кількості, якості і комплектності та у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1 договору купівлі-продажу).

8. В разі порушення строків поставки товару продавець сплачує на користь покупця штраф у розмірі 10% від договірної ціни товару при простроченні на двадцять днів і 30% від договірної ціни товару при простроченні на тридцять днів (п. 7.4 договору купівлі-продажу).

9. Відповідач виставив позивачу рахунок №113 на оплату всієї вартості підйомника автомобільного гідравлічного із робочою платформою AVTR-AM28D в сумі 4414742,00 грн.

10. Позивач платіжним дорученням від 24.06.2021 №8551 перерахував відповідачу на його рахунок в установі банку 4414742,00 грн попередньої плати за підйомник автомобільний гідравлічний із робочою платформою AVTR-AM28D.

11. Відповідно до п. 5.1 договору купівлі-продажу відповідач мав поставити позивачу підйомник автомобільний гідравлічний із робочою платформою AVTR-AM28D у строк до 22.11.2021 включно, враховуючи, що 21.11.2021 припадає на вихідний день.

12. Відповідач протягом 150 календарних днів з дня одержання від позивача плати за підйомник автомобільний гідравлічний із робочою платформою AVTR-AM28D в сумі 4414742,00 грн і в подальшому такий підйомник позивачу не поставив.

13. Позивач надіслав відповідачу претензію від 14.12.2021 №11926/09-03, якою просив терміново здійснити поставку товару згідно з договором купівлі-продажу та сплатити штраф у розмірі 10% від договірної ціни товару на загальну сумі 4414742,00 грн і пеню в сумі 39067,44 грн за прострочення строків поставки товару, а також повідомив, що у разі непоставки товару позивач буде змушений відповідно до умов п. 7.6 договору купівлі-продажу розірвати його в односторонньому порядку з подальшим поверненням продавцем отриманих від покупця коштів.

14. У грудні 2021 року відповідач надіслав позивачу лист від 22.12.2021 №01/22, яким повідомив про неможливість своєчасного виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу щодо поставки товару в установлений строк. Пояснив, що порушення строків поставки сталося виключно з підстав недотримання строків виготовлення та поставки автомобільних шасі заводом виробником ВАТ "МАЗ" (Білорусь). Згідно з численними листами офіційного дистриб'ютора автотехніки МАЗ на території України ТОВ "З II "Торговий Дім "МАЗ-Україна", порушення строків виготовлення та поставки техніки обумовлено введенням 21.06.2021 Радою ЄС обмежувальних заходів (санкцій) на завод ВАТ "МАЗ" з огляду на ситуацію в Білорусі та продовженням загальновідомої мирової кризи, викликаної пандемією COVID-19.

15. В зв'язку з наведеним відповідач запропонував позивачу: "1. ТОВ "УКР ТРАК" може надати представникам ПАТ "Черкасиобленерго" усю фінансову та господарську документацію, що підтверджує дотримання нашим товариством умов договору купівлі-продажу №657-01/10-21 від 02.06.2021 (митні декларації щодо ввезення гідропідйомника, платіжні доручення щодо перерахування 100% вартості автомобільного шасі, відповідні договори поставки та підряду). 2. ТОВ "УКР ТРАК" пропонує за власний рахунок зробити поліпшення у комплектуванні готового автомобіля, наприклад встановленням додаткового обладнання, що не було передбачено умовами тендеру та договором. 3. ТОВ "УКР ТРАК" за власний рахунок може запропонувати збільшення гарантійного терміну експлуатації шасі автомобіля, що встановлено заводом-виробником".

16. Позивач надіслав відповідачу претензію від 21.12.021 №12266/09-03, у якій просив терміново здійснити поставку товару згідно з договором купівлі-продажу та сплатити штраф у розмірі 30% від договірної ціни товару на загальну суму 1324422,60 грн та пеню у розмірі 63136,86 грн за прострочення поставки товару.

17. Листом від 29.12.2021 №01/29 відповідач просив позивача розглянути можливість підписання додаткової угоди про зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

18. У січні 2022 року позивач надіслав відповідачу претензію від 11.01.2022 №330/09-03, якою просив терміново, але не пізніше 7 днів з моменту отримання цієї претензії, повернути на розрахунковий рахунок позивача, вказаний у реквізитах договору, здійснену попередню оплату у сумі 4414742,00 грн за підйомник автомобільний гідравлічний із робочою платформою AVTR-AM28D за договором №657-01/10-21, та сплатити штраф у розмірі 30% від договірної ціни товару на загальну суму 1324422,60 грн за прострочення поставки товару.

19. Платіжними дорученнями від 19.01.2022 №56 та від 21.01.2022 №66 відповідач перерахував позивачу відповідно 2102000,00 грн і 2312742,00 грн, а усього 4414742,00 грн із таким призначенням платежу: "повернення коштів за непоставлений товар, договір від 02.06.2021 №657-01/10-21, претензія від 11.01.2022".

20. За порушення зобов'язання за договором купівлі-продажу щодо передачі відповідачем позивачу в установлений цим договором строк підйомника автомобільного гідравлічного із робочою платформою AVTR-AM28D позивач нарахував відповідачу до сплати передбачений п. 7.4 договору купівлі-продажу штраф в сумі 1324422,60 грн, що становить 30% від договірної ціни товару, а також на суму попередньої оплати 4414742,00 грн - передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати за грудень 2021 року в сумі 26488,45 грн та 3% річних за період з 23.11.2021 до 18.01.2022 в сумі 20682,76 грн.

21. Відповідач штраф, інфляційні втрати і три проценти річних в позасудовому порядку позивачу не сплатив, що й спричинило цей спір.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

22. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "УКР ТРАК" на користь ПАТ "Черкасиобленерго" 662211,30 грн штрафу, 26488,45 грн інфляційних втрат, 20682,76 грн 3% річних та 20573,91 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

23. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 в частині відмови у стягненні 662211,30 грн штрафу за порушення строків поставки товару за договором купівлі-продажу залишено без змін.

24. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення 662211,30 грн штрафу за порушення строків поставки товару за договором купівлі-продажу, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати стягнення з відповідача передбаченого п. 7.4 договору купівлі-продажу штрафу за порушення строку поставки товару. Однак, господарські суди дійшли висновку, що застосований позивачем штраф в розмірі 30% від договірної ціни товару, що в грошовому виразі становить 1324422,60 грн, є надмірно великими для відповідача, тому з урахуванням вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та з урахуванням інтересів позивача зменшили його наполовину з 1324422,60 грн до 662211,30 грн.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

25. ПАТ "Черкасиобленерго" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 в частині відмови у стягненні 662211,30 грн штрафу за порушення строків поставки товару за договором, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 - повністю, та ухвалити нове рішення в частині стягнення з ТОВ "УКР ТРАК" 1324422,60 грн штрафу за порушення строків поставки товару за договором.

26. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

27. Так, скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, викладений у постановах від 20.02.2020 у справі №910/7970/19, від 24.07.2019 у справі №911/1608/18, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19.

28. Також скаржник вказує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 7, 73, 74, 78, 86, 91, 236, 286 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 44, 55, 173, 174, 193, 230, 231, 232, 233 ГК України та ст.ст. 526, 530, 546, 549, 550, 551, 552, 610, 611, 612 ЦК України.

29. На думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій застосувавши свої дискреційні повноваження (право на зменшення розміру неустойки) порушили принцип свободи договору та не оцінили визначені ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України обставини; зменшили розмір неустойки без встановлення обставин справи, які мали би бути встановлені, а також керуючись переважно власним розсудом, без викладення мотивації такого рішення.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

30. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому він просить рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарський суд від 17.01.2023 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

31. Відзив обґрунтований тим, що позиція позивача ґрунтується виключно на ймовірних в майбутньому негативних обставинах, які ще не настали, жодних доказів на підтвердження своєї позиції позивач не надав. Вірогідність настання таких обставин є лише ймовірною та не є доведеною. При винесенні судових рішень господарськими судами досліджено усі докази, надані сторонами в ході розгляду справи, з'ясовано усі обставини справи в повному обсязі, що мають значення для прийняття рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

32. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у стягненні 662211,30 грн штрафу за порушення строків поставки товару за договором купівлі-продажу, оскільки саме в цій частині позовні вимоги переглядалися в суді апеляційної інстанції, тоді як в суді касаційної інстанції учасники справи мають право подати касаційну скаргу на рішення (ухвалу) суду першої інстанції лише після апеляційного перегляду справи (п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України, ст. 9 КУзПБ).

33. З урахуванням встановлених ст. 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.

34. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу з 1324422,60 грн до 662211,30 грн, тобто на 50%.

35. Під неустойкою цивільне законодавство розуміє грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Різновидами неустойки є пеня та штраф. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. У свою чергу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

36. Частина 3 ст. 551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

37. Стаття 233 ГК України встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

38. Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець надав суду можливість зменшувати штрафні санкції, який, у свою чергу, має керуватися при вирішенні такого питання не лише принципом свободи договору, який полягає у можливості узгодити сторонами правочину різноманітні штрафні санкції, так і принципом справедливості, добросовісності та розумності.

39. Верховний Суд акцентує, що положення ст. 233 ГК України ст. 551 ЦК України при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій є універсальними у правозастосуванні, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду.

40. Верховний Суд вже неодноразово наголошував, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

41. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки [аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19(909/1076/19)].

42. Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №902/855/18).

43. Так, господарські суди обох інстанцій встановили, що відповідач повернув позивачу суму попередньої оплати в досить короткий проміжок часу після одержання від позивача претензії від 11.01.2022 №330/09-03 з вимогою про повернення попередньої оплати; в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором №657-01/10-21 позивач або інші учасники господарських відносин зазнали будь-яких збитків.

44. Верховний Суд в силу приписів ст. 300 ГПК України не переоцінює ті обставини та докази, яким була надана оцінка судами попередніх інстанцій.

45. Щодо посилань скаржника на постанови Верховного Суду в обґрунтування п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України необхідно зазначити таке.

46. Верховний Суд у постановах від 20.02.2020 у справі №910/7970/19, від 24.07.2019 у справі №911/1608/18, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19 вирішував питання можливості зменшення неустойки на підставі аналізу конкретної ситуації, на підставі наданих сторонами доказів згідно з ст. 86 ГПК України.

47. Зменшення розміру неустойки є правом суду і було реалізоване у вказаних скаржником справах за наслідками оцінки обставин кожної конкретної справи, які не є подібними з встановленими обставинами у справі №17-14-01/1494(925/154/22)

48. У свою чергу, у зазначених скаржником постановах Верховного Суду в співвідношенні з оскаржуваними судовими рішеннями не міститься протилежного правового висновку щодо застосування положень ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України. Застосування судом положень ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України у цій справі залежало виключно від встановлених і доведених обставин конкретної справи, а також оцінки наданих до суду доказів, що входило в предмет доказування та формувало фактично-доказову базу, а тому означені справи є неподібними за змістовним критерієм.

49. З огляду на викладене, посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у відповідних постановах, не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.

50. У той же час Верховний Суд зауважує, що суд може вирішити питання про зменшення розміру штрафних санкцій і за власною ініціативою, а не тільки за клопотанням заінтересованої особи, як помилково вважає скаржник.

51. Відповідна правова позиція викладена у постанові від 16.06.2021 у справі №915/2222/19, а тому твердження скаржника про протилежне, є безпідставними.

52. Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної скаржником на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

53. Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.

54. Верховний Суд акцентує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до ч. 3 ст. 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до ст. 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

55. За змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.

56. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19 та від 20.05.2021 у справі №905/1751/19.

57. Проте, як уже зазначалося, підстава касаційного оскарження - п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримала підтвердження.

58. За таких обставин, Верховний відхиляє доводи скаржника про порушення судами норм процесуального права, а саме ненадання судами оцінки наявним у матеріалах справи доказам шляхом повного, всебічного та безпосереднього їх дослідження та всім доводам скаржника, за умови відсутності підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

59. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки не знайшли свого підтвердження доводи скаржника, що суди ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, оскільки зміст оскаржуваних судових рішень не суперечить цим висновкам, на які посилається скаржник, у свою чергу оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм права, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Верховний Суд вважає висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зменшення розміру штрафу з 1324422,60 грн до 662211,30 грн обґрунтованим. Суди обох інстанцій правильно застосували норми процесуального і матеріального права до цих правовідносин сторін.

61. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

62. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій, - без змін.

Судові витрати

63. У зв'язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 та рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 в частині відмови у стягненні 662211,30 грн штрафу за порушення строків поставки товару за договором купівлі-продажу у справі №17-14-01/1494(925/154/22) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді В. Білоус

С. Жуков