Іменем України
06 квітня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/32/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області,
вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600
в інтересах держави
в особі позивача: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області,
вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017
до відповідача: Борзнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства “Борзнарайагролісгосп”,
1-й пров. Київський, 29, м. Борзна, Чернігівська область, 16400
про стягнення 1751138,41 грн.
за участю представників:
від прокуратури: Оліфір А.В.;
від позивача: Городник Т.М., в порядку самопредставництва;
від відповідача: Дубін І.В., адвокат.
Заступником керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області подано позов в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Борзнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства “Борзнарайагролісгосп”, у якому прокурор просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області в рахунок відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на загальну суму 1751138,41 грн., а саме: 525341,52 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 350227,68 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Чернігівської обласної ради (20%), 875569,21 грн - до спеціального фонду селищного бюджету Комарівської сільської ради.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №927/32/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.02.2013. Встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Ухвала суду від 05.01.2023 отримана Чернігівською обласною прокуратурою 06.01.2023, Ніжинською окружною прокуратурою Чернігівської області - 07.01.2023, позивачем - 10.01.2023, відповідачем - 12.01.2023, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1400055801659, №1400055801667, №1400055801675, №1400055801683.
26.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 25.01.2023 з додатками (а.с.103-114).
31.01.2023, через систему «Електронний суд», від представника позивача, надійшла заява про розгляд справи без участі. У заяві зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
01.02.2023 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у справі №620/881/23, що розглядається Чернігівським окружним адміністративним судом.
У судове засідання 01.02.2023 прибув представник відповідача. Представники прокуратури та позивача не з?явились.
Представник відповідача у судовому засіданні 01.02.2023 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання копії ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/881/23.
Суд задовольнив усне клопотання представника відповідача та постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.02.2023, про що Ніжинську окружну прокуратуру та позивача повідомлено ухвалою суду від 01.02.2023.
Чернігівська обласна прокуратура ухвалу суду від 01.02.2023 отримала 03.02.2023, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи. Позивач отримав ухвалу суду від 01.02.2023 - 06.02.2023, відповідач - 07.02.2023, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1400056418034, №1400056418042.
06.02.2023 від Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області надійшла відповідь на відзив №52-75-848вих-23 від 03.02.2023 з додатками (а.с.129-138).
13.02.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 10.02.2023 (а.с.142-143).
14.02.2023 відповідачем подано клопотання про залучення документів до справи.
15.02.2023 відповідачем подано клопотання про врегулювання спору за участю судді (а.с.156).
У судове засідання 15.02.2023 прибули представники прокуратури та відповідача. Представник позивача не з?явився.
У судовому засіданні 15.02.2023 суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки зібрані по справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.
Представник відповідача наголосив про необхідність обов'язкової явки в наступне судове засідання повноважного представника позивача - Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.
Крім того, представник відповідача повідомив суд про намір заявити клопотання про призначення інженерно-екологічної експертизи.
У судовому засіданні 15.02.2023 суд постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 27.02.2023. Суд викликав у наступне судове засідання повноважного представника позивача, про що повідомлено заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області ухвалою суду від 15.02.2023.
Ухвала суду від 15.02.2023 отримана позивачем 21.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400056419200.
15.02.2023 о 12:31, через систему «Електронний суд», від представника позивача, надійшла заява про розгляд справи без участі. У заяві зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги та просить задовольнити позов.
27.02.2023 від відповідача надійшло клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, у якому заявник просить суд проведення експертизи доручити Національному науковому центру «Інститут наукових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса»; поставити на вирішення питання, зазначені у клопотанні; провадження у справі зупинити.
У судове засідання 27.02.2023 прибули представники прокуратури, позивача та відповідача.
Представник позивача не погодився з поданою відповідачем заявою про врегулювання спору за участю судді.
Приймаючи до уваги, що врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін, а позивач не погодився з поданою відповідачем заявою про врегулювання спору за участю судді, відсутні підстави для її задоволення.
Щодо клопотання відповідача про призначення судової інженерно-екологічної експертизи представники прокуратури та позивача заперечували.
У судовому засіданні 27.02.2023 суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення інженерно-екологічної експертизи.
При цьому суд врахував, що удова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для становлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Водночас призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2020 у справі №902/368/16 та від 03.12.2019 у справі №902/235/19).
Суд зазначає, що наявні у справі докази дають можливість суду встановити фактичні дані, які входять до предмета доказування, а тому проведення експертизи є недоцільним.
У судовому засіданні 27.02.2023 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.03.2023, про що учасників справи повідомлено розписками від 27.03.2023, наявними в матеріалах справи.
20.03.2023 об 10:19 від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з оголошенням на території України повітряної тривоги.
20.03.2023 об 11:10 від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з оголошеною на території Чернігівської області повітряною тривогою. Після надходження зазначеної заяви працівниками відділу документального забезпечення (канцелярії) суду була проставлена відмітка “документ не підписаний ЕЦП”.
Судове засідання 20.03.2023 не відбулося у зв?язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, що підтверджується Актом №58-23 щодо оголошення повітряної тривоги від 20.03.2023, за підписами в.о.керівника апарату суду та секретаря судового засідання.
Ухвалою суду від 20.03.2023 повідомлено учасників справи про відкладення судового засідання у справі №927/32/23 на 06.04.2023, яка направлена учасниками справи на їх електронні адреси, що підтверджується електронним листом від 20.03.2023.
У судове засідання 06.04.2023 прибули прокурор та уповноважені представники сторін.
У судовому засіданні 06.04.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Узагальнені позиції учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області посилається на неналежне виконання відповідачем, як постійним лісокористувачем, обов?язків щодо забезпечення охорони та захисту лісів, внаслідок чого допущено незаконну вирубку дерев, чим заподіяно значних збитків та є підставою для стягнення шкоди з відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 25.01.2023 вказує про недотримання позивачем порядку оформлення перевірки та ознайомлення з її результатами, що фактично позбавило суб?єкта господарювання подати зауваження щодо здійснення державного нагляду (контролю). Прокурором та позивачем не доведено переліку заходів проти незаконних рубок, не зазначено нормативно-правових актів, який містив би такий перелік дій чи заходів по охороні лісу. Позивачем не зазначено, в чому саме виявилася протиправна бездіяльність відповідача в даному випадку, а також конкретно визначених заходів для уникнення відповідачем незаконної порубки; не доведено факту неправомірної бездіяльності (або дії) відповідача щодо забезпечення охорони лісу. Відповідач зазначає, що посилання у позові на приписи Бюджетного кодексу України не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не відносяться до питання виникнення саме господарських або цивільних прав та охоронюваних законом інтересів, порушення яких є предметом розгляду господарського суду.
Ніжинська окружна прокуратура Чернігівської області у відповіді на відзив №52-75-848вих-23 від 03.02.2023 вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що єдиним і основним доказом у господарській справі є Акт про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства №42/06 від 14.06.2021. Відзив на позов не містить жодних спростувань висновку експерта та альтернативного розрахунку суми заподіяної шкоди. Ні прокурор, ні позивач не вправі визначати, яким чином відповідач буде здійснювати покладені на нього обов?язки щодо забезпечення охорони, захисту та відтворення лісових насаджень. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. Прокурором обґрунтовано визначено позивача у справі за даним позовом.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 10.02.2023 стверджує, що відповідь на відзив носить суто формальний характер та містить лише механічне цитування норм законодавства, доводи та міркування не підтверджуються фактичними обставинами. Висновок експерта, на який посилається прокурор, не є беззаперечним доказом та не підпадає під підстави (обставини), визначені ст.75 ГПК України, як такі, що звільнені від доказування. Правомірність проведення позивачем перевірки та її результату, складання відповідного Акту наразі оскаржується відповідачем у Чернігівському окружному адміністративному суді у справі №620/881/23. Позиція прокурора щодо наявності окремого складу правопорушення у вигляді незабезпечення охорони лісу, повинно свідчити про наявність підстав для солідарної відповідальності усіх суб?єктів, на яких за законом покладено обов?язок щодо забезпечення охорони лісу. Позиція прокурора та позивача щодо стягнення коштів з господарюючого суб?єкта створює передумови виникнення аналогічних злочинів та як наслідок припинення функціонування підприємств-лісокористувача.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Борзнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство “Борзнарайагролісгосп” (ідентифікаційний код юридичної особи 05389089) зареєстровано в якості суб'єкта господарювання 03.01.2001, дата запису 28.04.2007, реєстраційний номер 10421200000000404, про що внесено відповідну інформацію (а.с.69).
Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН № 001106, ДП “Борзнарайагролісгосп”, на підставі розпорядження Борзнянської райдержадміністрації від 26.02.2003 №66, надано у постійне користування для ведення лісового господарства 790,4 га землі (а.с. 70-73).
Як вбачається з матеріалів справи 07.06.2021 директором ДП “Борзнарайагролісгосп” було видано наказ №45 «Про проведення раптової ревізії в обході №10» щодо залишків лісопродукції та стану догляду за лісовими культурами та охороною лісу у зазначеному обході.
10.06.2021 працівниками ДП “Борзнарайагролісгосп” під час раптової ревізії в обході №10 виявлено самовільну порубку 368 дерев різних порід, про що було складено Акт раптової ревізії від 10.06.2021 (а.с.23-24).
ДП “Борзнарайагролісгосп” направив на адресу Сектору поліцейської діяльності №1 (м.Борзна) Ніжинського районного відділу ГУНП в Чернігівській області лист №75 від 11.06.2021 з проханням провести розслідування по факту самовільної рубки 368 дерев, виявленої при проведенні раптової ревізії 10.06.2021 в обході №10, у зв?язку з чим лісовому господарству нанесено шкоду на суму 1587758,03 грн., таксова вартість становить 17859 грн. Розрахунок шкоди, заподіяної від самовільної вирубки додається (а.с.8-22).
За фактом зазначеної події слідчим відділенням Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області відкрито кримінальне провадження №12021270300000508 від 14.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України.
У ході огляду місця події, за участю слідчого, працівників ДП “Борзнарайагролісгосп”, Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, в присутності понятих виявлено на території: виділів 2, 3, 4, 5 кварталу 107 обходу №10 - самовільні порубки 160 дерев різного діаметру порід сосна звичайна, акація та береза категорії сироростучі; виділів 2, 3, 8 кварталу 104 обходу №10 - самовільні порубки 90 дерев різного діаметру порід сосна звичайна та береза категорії сироростучі; виділу 4 кварталу 105 обходу №10 - самовільні порубки 10 дерев різного діаметру породи сосна звичайна категорії сироростучі; виділів 2, 8 кварталу 106 обходу №10 - самовільні порубки 6 дерев різного діаметру породи сосна звичайна категорії сироростучі; оглядом встановлено, що пеньки дерев покриті молодою порослю, замасковані ґрунтом, дерном та лісовим настилом, поблизу них маються порубочні рештки та частини крони дерев, верхівки дерев лежать в одному, що зафіксовано протоколом огляду від 06.09.2021. Як вбачається з протоколу огляду в огляді брали участь і представники лісокористувача Ільницький М.Я., Колесник Ю.М., Гринько В.М., якими підписано протокол огляду без зауважень (а.с.29-37).
Державна екологічна інспекція у Чернігівській області листом №06/2079 від 18.06.2021 повідомила Сектор поліцейської діяльності №1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області про те, що Інспекцією 14.06.2021 при проведенні заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства виявлено незаконну рубку дерев на землях лісового фонду, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Борзнарайагролісгосп» неподалік с. Комарівка Комарівської ТГ Ніжинського району Чернігівської області, що підтверджується Актом №42/06 від 14.06.2021 про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Згідно із здійсненим Інспекцією розрахунками розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев в кв.104 вид.8, ка.107 вид.1,2 ДП «Борзнарайагролісгосп» на землях Комарівської територіальної громади Чернігівської області, загальна сума збитків з урахуванням індексації за попередні роки становить 449711,09 грн. (а.с.25-28).
Відповідно до висновку експертизи від 24.09.2021 № СЕ-19/125-21/8195-ЕК, яку було проведено за матеріалами кримінального провадження №12021270300000508, враховуючи дані протоколу огляду місця події від 06.09.2021 та польової відомості пнів від 06.09.2021, на підставі постанови КМУ 665 від 23.07.2008, розмір шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев різних порід, становить 1751138,41 грн. (а.с.38-45).
Вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22.02.2022 у справі №730/902/21, залишеним без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30.08.2022, визнано невинуватим і виправдано Мозгового В.М.; цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на щодо предмета спору на стороні позивача ДП «Борзнарайагролісгосп», про відшкодування шкоди в розмірі 1751138,41 грн., завданої лісу незаконною рубкою дерев - залишено без розгляду (а.с.46-61).
Матеріали справи містять наказ №61 від 30.11.2022, за підписом генерального директора КП «Чернігівоблагроліс», «Про скасування результатів раптової ревізії в обході №10 ДП «Борзнарайагролісгосп», яким встановлено, що Акт раптової ревізії від 10.06.2021, проведений в обході №10 ДП «Борзнарайагролісгосп» є такий, що складний з порушенням вимог до оформлення документу (а.с.107), а також наказ №34 від 30.12.2022 директора ДП «Борзнарайагролісгосп», яким визнано недійсними результати раптової ревізії, проведеної в обході №10 ДП «Борзнарайагролісгосп» на виконання наказу від 07.06.2021 №45; визнано недійсними та скасовано документи, матеріали та розрахунки шкоди, складені за результатами раптової ревізії, проведеної в обході №10 (а.с.108).
За доводами прокурора, шкода, завдана державі внаслідок незаконної вирубки дерев та порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища в розмірі 1751138,41 грн., постійним лісокористувачем у добровільному порядку не сплачена, що стало підставою звернення з даним позовом до суду.
Щодо підстав звернення прокурора до суду.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч.4,7 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі “Трегубенко проти України” від 02.11.2004 категорично ствердив, що “правильне застосування законодавства незаперечно становить “суспільний інтерес”.
Заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області у позові зазначив, що ліси є невід??ємним елементом екосистеми і незаконне вирубування лісового фонду призводить до порушення прав усіх громадян на безпечне довкілля; неналежне виконання відповідачем обов?язків із забезпечення охорони та захисту лісів та допущення незаконної вирубки дерев, що призвело до заподіяння значних збитків, безумовно порушує інтереси держави, вимагає вжиття заходів реагування, тобто становить як державний, так і суспільний інтерес. Таким чином, у зазначеному випадку, за доводами прокурора, наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Даний позов подано заступником керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.
У відповідності до приписів Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області (нова редакція, ідентифікаційний код 38053846), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №56 від 02.02.2021 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція у Чернігівській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України на території Чернігівської області, який здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону та захист лісів.
Пунктами 3,9,10 Положення визначено, що Інспекція проводить перевірки, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійсненого державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства; виступає позивачем та відповідачем у судах.
Ніжинська окружна прокуратура Чернігівської області у листі №3674вих-22 від 06.09.2022, адресованого Державній екологічній інспекції у Чернігівській області, просила повідомити чи вживались заходи щодо стягнення з ДП “Борзнарайагролісгосп” шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, внаслідок незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок на підвідомчій підприємству території (а.с.74).
Державна екологічна інспекція у Чернігівській області у листі №15/1500 від 16.09.2022 повідомила Ніжинську окружну прокуратуру Чернігівської області про здійснення 14.06.2021 заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Комарівської територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області та виявлення незаконної порубки дерев, а також про проведення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі та скерування матеріалів до Сектору поліцейської діяльності №1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області. За розрахунком Інспекції шкода, завдана незаконною порубкою дерев (106 штук) на земельних ділянках лісового фонду, що знаходиться у постійному користуванні ДП “Борзнарайагролісгосп”, становила 1751262,96 грн. Враховуючи, що Інспекцією перевірка по даному факту (зазначеному у листі поліції) не проводилась, матеріали перевірки не складались, правові підстави для вжиття заходів щодо примусового стягнення шкоди у Інспекції відсутні (а.с.75).
Таким чином, не вжиття належних та достатніх заходів компетентним та уповноваженим органом - Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, щодо стягнення з відповідача шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, свідчить про бездіяльність позивача.
26.12.2022 заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області направив Державній екологічній інспекції у Чернігівській області повідомлення №6525вих-22 в порядку ч.4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” про пред?явлення до Господарського суду Чернігівської області позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Борзнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства “Борзнарайагролісгосп” про відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 1751138,41 грн. (а.с.86).
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді при зверненні з даним позовом у спірних правовідносинах.
Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів.
За приписами ст. 13 Конституції України, зокрема, земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.
Згідно з ст.1,2,3 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Об'єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки. Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.
Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також, зокрема, лісовим законодавством, та іншим спеціальним законодавством.
Таким чином, норми Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" у сфері спірних відносин, слід визнавати спеціальними стосовно до загальних норм Лісового або Земельного кодексів України. Ця спеціальність (особливість) визначається не обсягом нормативного регулювання загалом лісових або земельних питань, а особливістю механізму регулювання.
Приписами статей 16, 17 Лісового кодексу України визначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.
Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України передбачено, що постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.
Положеннями ст. 63 та п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України визначено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок та пошкодження. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Статтею 89 Лісового кодексу України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.
Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок (ст. 90 Лісового кодексу України).
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст. 107 Лісового кодексу України).
Враховуючи викладені норми чинного законодавства, забезпечення охорони та захисту лісів, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, в тому числі і на відповідача у даній справі.
Згідно з пунктом е) ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Частиною 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Приписами частини четвертої вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).
Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.
Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.
Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов'язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов'язків, покладених на особу. Враховуються і її суб'єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.
У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв'язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
При цьому, за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.
Судом встановлено, що у відповідача, як постійного лісокористувача, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН № 001106, на території Комарівської сільської ради Чернігівської області знаходиться земельна ділянка площею 790,4 га для ведення лісового господарства, на якій було виявлено незаконну порубку.
Згідно з п. 2.1., 2.2. статуту Борзнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства “Борзнарайагролісгосп”, затвердженого наказом генерального директора КП “Чернігівоблагроліс” Чернігівської обласної ради від 19.02.2018 №9, підприємство створене з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу та з врахуванням обмежень, передбачених цим Статутом.
Предметом діяльності підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства, зокрема, охорона і захист лісів від самовільних рубок.
Пунктом 3.4. Статуту визначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна, згідно з чинним законодавством України.
Підприємство є лісокористувачем, згідно рішення обласної ради від 27.03.2001 “Про надання у постійне користування земель лісового фонду” та здійснює діяльність згідно з положеннями Лісового фонду України та інших нормативних актів (п. 3.8. Статуту).
Відповідно до п. 6.4. Статуту, підприємство виконує норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач здійснює управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду агролісгоспу. Однак, факт вчинення вказаного правопорушення свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу відповідачем, який повинен був здійснювати належний комплекс заходів з контролю за спірною територією, де виявлено незаконну вирубку.
Таким чином, наведені обставини у їх сукупності суд вважає належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території.
Доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо відсутності та ненаведені прокурором та позивачем чіткого переліку дій та заходів, які передбачені чинним законодавством, або фактично могли б бути визначені як дійсно достатні для уникнення незаконної порубки дерев сторонніми особами, які міг і повинен був вчинити відповідач і не вчинив, судом не приймаються, оскільки Статутом Борзнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства “Борзнарайагролісгосп” визначено цілі та обов'язки підприємства з охорони лісу, а відсутність визначеного переліку заходів не звільняє відповідача від необхідності та не спростовує можливості виконання ним комплексу заходів, необхідних і достатніх для виконання покладених на нього обов'язків.
Посилання відповідача на те, що основним і єдиним доказом у господарській справі є Акт №42/06 від 14.06.2021 про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, який складений Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області з порушеннями; недотримання встановлених вимог щодо процедури проведення перевірок та оформлення їх результатів, також судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують факту наявності вини відповідача та його бездіяльності щодо незабезпечення належної охорони лісу.
Суд звертає увагу, що висновки, викладені в Акті перевірки, є лише відображенням дій контролюючого органу та не породжують правових наслідків для суб'єкта господарювання і не змінюють стану його прав. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.
Щодо наданих відповідачем до матеріалів справи наказу №61 від 30.11.2022 «Про скасування результатів раптової ревізії в обході №10 ДП «Борзнарайагролісгосп» яким встановлено, що Акт раптової ревізії від 10.06.2021 складено з порушенням вимог до оформлення документу, та наказу №34 від 30.12.2022 директора ДП «Борзнарайагролісгосп», яким визнано недійсними результати раптової ревізії, проведеної в обході №10 ДП «Борзнарайагролісгосп» на виконання наказу від 07.06.2021 №45; визнано недійсними та скасовано документи, матеріали та розрахунки шкоди, складені за результатами раптової ревізії, проведеної в обході №10, суд зазначає, що вищезазначені накази датовані 30.11.2022 та 30.12.2022 і на момент виникнення спірних правовідносин відповідачем не оскаржувалися. Зазначені накази також видані після набрання законної сили вироку Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22.02.2022 у справі №730/902/21, залишеним без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30.08.2022, під час ухвалення яких судами досліджувались в якості доказів документи, матеріали та розрахунки шкоди, складені за результатами раптової ревізії, проведеної в обході №10, на підставі Акту раптової ревізії від 10.06.2021, які представниками ДП «Борзнарайагролісгосп» під час кримінального провадження також не оскаржувалися. Доказів щодо встановлення недостовірними результатів раптової ревізії від 10.06.2021, неправомірності перевірки та оформлених за її результатами документів, матеріали справи №730/902/21 не містять.
Щодо розрахунку шкоди, завданої внаслідок незаконної вирубки дерев та порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища.
Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Завдану шкоду від незаконної порубки у спірних правовідносинах підтверджено:
- Актом раптової ревізії від 10.06.2021;
- Акт №42/06 від 14.06.2021 Державної екологічної інспекції в Чернігівській області про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, польовими переліковими відомостями пнів, розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев;
- протоколом огляду від 06.09.2021 відповідно до якого слідчим за участю представників ДП «Борзнарайагролісгосп» та спеціалістів Держекоінспекції у Чернігівській області в результаті проведеного огляду лісових ділянок землекористувача ДП «Борзнарайагролісгосп», що знаходяться поблизу с. Комарівка, було виявлено: -на території виділів 2, 3, 4, 5 кварталу 107 обходу №10 самовільні порубки 160 дерев різного діаметру порід сосна звичайна, акація та береза категорії сироростучі; -на території виділів 2, 3, 8 кварталу 104 обходу №10 самовільні порубки 90 дерев різного діаметру порід сосна звичайна та береза категорії сироростучі; -на території виділу 4 кварталу 105 обходу №10 самовільні порубки 10 дерев різного діаметру породи сосна звичайна категорії сироростучі; -на території виділів 2, 8 кварталу 106 обходу №10 самовільні порубки 6 дерев різного діаметру породи сосна звичайна категорії сироростучі.
Розмір шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев у сумі 1751138,41 грн., встановлено висновком експерта від 24.09.2021 № СЕ-19/125-21/8195-ЕК, складеного за результатами судової економічної експертизи, в рамках кримінального провадження №1202127030000508, з урахуванням даних протоколу огляду місця події від 06.09.2021 та польової відомості пнів від 06.09.2021, у відповідності до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665.
Цей висновок підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, судовий експерт був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а тому висновок експерта від 24.09.2021 відповідає положенням 98 ГПК України.
Суд враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містить інформацію щодо предмета доказування у господарському провадженні.
Подібні за своїм змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 759/15556/18.
Суд також зазначає, що висновок судово-економічної експертизи від 24.09.2021 був досліджений під час судового розгляду кримінальної справи № 730/902/21 в результаті чого суд прийшов до висновку, що він відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства, яке регламентує проведення цих експертиз, є належно вмотивованим, не оспорюється учасниками справи, в зв'язку з чим суд не вбачав підстав сумніватися в його достовірності, належності й допустимості як доказу, та вважав за можливе покласти його в основу встановленого розміру заподіяної матеріальної шкоди.
Відповідно до приписів ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Будь-яких спростувань правомірності висновку експерта № СЕ-19/125-21/8195-ЕК від 24.09.2021, а також власного контррозрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев у спірних правовідносинах, відповідачем суду не надано.
Посилання відповідача на акт Державної екологічної інспекції в Чернігівській області №42/06 від 14.06.2021та розрахунок розміру заподіяної шкоди відповідно до вказаного акта на суму 316607,66 грн та на суму 133103,43 грн судом відхиляються, оскільки згідно з протоколом огляду місця події він проводився 06.09.2021, тобто пізніше від дати проведення перевірки позивачем та складення акта №42/06 від 14.06.2021, огляд місця події проводився за участю представників відповідача які підписали протокол огляду без зауважень відносно кількості незаконно зрубаних дерев.
Вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22.02.2022 у справі №730/902/21, залишеним без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30.08.2022, ОСОБА_1 в пред'явленому обвинуваченні в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України визнано невинуватим і виправдано.
За результатами розгляду кримінальної справи суд прийшов до висновку, що до масштабної незаконної лісопорубки і як наслідок - заподіяння державі матеріальної шкоди в розмірі 1751138,41 грн, призвели сукупність факторів, пов?язаних з неналежною організацією роботи по веденню лісогосподарської діяльності в ДП «Борзнарайагролісгосп», контролю за її виконанням, на що лісник, як найменша ланка зі складу лісової охорони агролісогосподарського підприємства, не мав достатніх повноважень для результативного впливу.
Згідно з ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22.02.2022 у справі №730/902/21 обвинуваченого ОСОБА_1 було виправдано такий вирок не є обов'язковими для господарського суду, який розглядає дану справу.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (нанесення збитків).
Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулось вирубування дерев невстановленими особами та заподіяна шкода.
Вищевикладене спростовує доводи відповідача про не доведення прокурором протиправної поведінки та неправомірної бездіяльності (дій) відповідача стосовно забезпечення охорони лісу, що перебуває в його постійному користуванні, а також ненадання прокурором доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідачем не доведено, що шкоду державі в розмірі в розмірі 1751138,41 грн завдано не з його вини.
Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавств, зокрема Лісовим кодексом та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17.
Вирішуючи питання розподілу стягуваної шкоди суд керується наступним.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 671 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 691 Бюджетного кодексу України (чинному на момент виникнення спірних правовідносин), до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Таким чином, стягнення шкоди має здійснюватися у відповідності до вищевказаних норм Бюджетного кодексу України.
Висновки суду.
За приписами ст. ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Сторони також звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
Враховуючи зазначене вище, інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують викладені висновки суду.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати у справі, які складаються із сплаченого прокурором судового збору, покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Борзнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Борзнарайагролісгосп» (1-й пров. Київський, 29, м. Борзна, Чернігівська область, 16400, код ЄРДПОУ 05389089) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області (вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 38053846) в рахунок відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на загальну суму 1 751 138,41 грн., а саме: 525 341,52 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%); 350 227,68 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Чернігівської обласної ради (20%); 875 569,21 грн. - до спеціального фонду селищного бюджету Комарівської сільської ради (отримувач: ГУК у Черніг.обл/тг с.Комарів/24062100; код отримувача (ЄДРПОУ): 37972475; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (ІВАН) UА868999980333159331000025655; код класифікації доходів бюджету: 24062100; найменування коду класифікації доходів бюджету: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Борзнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Борзнарайагролісгосп» (1-й пров. Київський, 29, м. Борзна, Чернігівська область, 16400, код ЄРДПОУ 05389089) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, ідентифікаційний код 02910114, отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008) 26267,08 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 11.04.2023.
Суддя Ю.В. Федоренко