18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
07 квітня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/269/23
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом фізичної особи-підприємця Головатого Андрія Олександровича, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колфі", м.Черкаси, вул.Смілянська,118, оф.309
про стягнення 30000,00 грн за договорами перевезення,
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Стратілатов К.Г. - адвокат - за ордером;
від відповідача: Фідря О.А. - директор - за посадою.
Фізична особа-підприємець Головатий Андрій Олександрович звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колфі" з вимогами про стягнення 30000,00 грн заборгованості за надані послуги за договорами перевезення від 30.07.2021 №30.07.21, від 10.08.2021 №10.08.21, від 31.08.2021 №31.08.21, від 18.01.2022 №18.01.22 та відшкодування судових витрат у розмірі 8684,00 грн (з них: 2684,00 грн сплаченого судового збору та 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).
Представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити. В судове засідання 07.04.2023 надав докази понесених витати на правову допомогу - 6000 грн.
Відповідач вимоги визнав. Просить розстрочити стягнення заборгованості рівними частинами на 5 місяців, з травня 2023 року, враховуючи сезонність роботи підприємства та порушені логістичні зв'язки і важке фінансове становище відповідача у зв'язку з неспровокованою військовою агресією російської федерації проти України. Не заперечив проти понесених позивачем витрат на правову допомогу.
Представник позивача погодився із розстроченням стягнення заборгованості на 5 місяців рівними частинами.
Інших доказів сторонами не надано.
Відповідно до ст.ст. 233, 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колфі" (Відповідач, замовник, боржник) та фізичною особою-підприємцем Головатим Андрієм Олександровичем (Позивач, виконавець, кредитор, стягувач) укладено договори про надання послуг перевезення вантажів:
від 30.07.2021 №30.07.21
від 10.08.2021 №10.08.21
від 31.08.2021 №31.08.21
від 18.01.2022 №18.01.22 (далі - Договори, а.с.6-9);
за умовами яких: виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги, які споживаються в процесі здійснення замовником господарської діяльності, та прийняти оплату за послуги, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконавцеві належним чином надані послуги.
Виконання договорів підтверджено актами виконаних робіт:
№ОУ-0000004 від 31.07.2021 на суму 12000 грн;
№ОУ-0000005 від 11.08.2021 на суму 12000 грн;
№ОУ-0000007 від 01.09.2021 на суму 12000 грн;
№ОУ-0000001 від 19.01.2022 на суму 4500 грн відповідно. Послуги оплачені частково і заборгованість складає 30000 грн., що є предметом спору.
Відповідач борг визнав та просить розстрочити оплату рівними частинами на 5 місяців.
Представник позивача не заперечив проти такого розстрочення, враховуючи загальне погіршення економічно ситуації в країні внаслідок військової агресії російської федерації проти України.
Оцінюючи письмові пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Сторони за договорами є суб'єктами господарювання на ринку послуг України, фізичною особою-підприємцем та самостійною юридичною особою, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.
Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення заборгованості 30000 грн за надані відповідно до умов договорів від 30.07.2021 №30.07.21;
від 10.08.2021 №10.08.21;
від 31.08.2021 №31.08.21;
від 18.01.2022 №18.01.22 перевезення вантажів.
Вказані договори є змішаними договорами з елементами послуги, перевезення вантажу та експедирування. Правовідносини, що виникли між сторонами за укладеними договорами - є господарським зобов'язанням з надання послуг, які безпосередньо споживаються замовником (з елементами перевезення вантажу і транспортного експедирування), та регулюються главами 64, 65 Цивільного кодексу України.
Відповідно до Цивільного кодексу України:
ч.1, 2 ст.509. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
ч.1 ст.526. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
ч.1 ст.530. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
ст.610. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
ч.1 ст.612. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;
ч.1 ст.909. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату;
ч.1 ст.920. У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами);
ч.1. ст.929. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу;
ч.1 ст.931. Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату;
ч.1 ст.934. За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Згідно з нормами Господарського кодексу України:
ч.1 ст.307. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату;
ст.316. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договорів перевезення вантажів від 30.07.2021 №30.07.21;
від 10.08.2021 №10.08.21;
від 31.08.2021 №31.08.21;
від 18.01.2022 №18.01.22 (а.с. 6-9). Договори не заперечені сторонами, не визнані судом недійсними, не розірвані сторонами та є дійсними. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст. 204 ЦК України).
Згідно з положеннями ст.ст.908, 910 ЦК України послуги та робота, виконана перевізником, має відповідати умовам договору послуг з перевезення, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовнику.
Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується чинними письмовими договорами; актами виконаних робіт (а.с. 10-13):
№ОУ-0000004 від 31.07.2021 на суму 12000 грн;
№ОУ-0000005 від 11.08.2021 на суму 12000 грн;
№ОУ-0000007 від 01.09.2021 на суму 12000 грн;
№ОУ-0000001 від 19.01.2022 на суму 4500 грн відповідно та ТТН на кожну операцію, рахунками на оплату виконаних робіт (а.с.14-17), частковою оплатою заборгованості в сумі 10500 грн 24.01.2022 (а.с. 18), відсутністю претензій відповідача до виду, об'єму робіт, якості послуг, строків та вартості перевезень. Послуги оплачені частково і заборгованість складає 30000 грн., що є предметом спору.
Відповідач борг визнав та просить розстрочити оплату рівними частинами на 5 місяців.
Суд вважає, що строк оплати виконаних робіт та прийнятих замовником послуг є таким, що настав.
Невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання у строки отримання документів на оплату, встановлені договорами, є правовою підставою для стягнення заявленої суми основного боргу у примусовому порядку. Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права.
Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1342 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як 50% суми сплаченого судового збору при визнанні позову. Решта 1342 грн підлягають поверненню позивачеві з Державного бюджету.
Витрати на послуги адвоката підлягають стягненню з відповідача в сумі 6000,00 грн.
Стосовно розстрочення стягнення боргу:
Відповідач визнав суму заборгованості, вимоги позивача та заявив клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 5 місяців рівними частинами з травня 2023.
Представник позивача погодився на таку пропозицію відповідача, враховуючи воєнний стан в державі, порушення напрацьованих логістичних зв'язків та загальне погіршення економічної ситуації в Україні.
Суд з посиланням на приписи ст. 331 ГПК України вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду та стягнення боргу на 5 місяців рівними частинами з травня 2023.
Стосовно стягнення витрат на послуги адвоката.
Позивачем заявлено до стягнення 6000,00 грн витрат на правову допомогу, надану адвокатом Стратілатовим К.Г. на підставі договору та акту виконаних робіт.
25.01.2023 між адвокатом Стратілатовим К.Г. та ФОП Головатим А.О. укладено договір про надання послуг адвоката, за умовами якого: адвокат зобов'язується на користь підзахисного надати адвокатські послуги та здійснити захист і представництво законних інтересів замовника у всіх спорах, що стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків замовника (п.1.1); сторони погодили, що гонорар адвоката у цій справі складає 6000,00 грн; оплата виконаних робі має бути здійснена не пізніше 90 днів з моменту ухвалення рішення судом; договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань (п.5.1).
Згідно з підписаною сторонами угодою про розмір оплати професійної правничої допомоги від 25.01.2023 вартість наданих послуг адвокатом Стратілатовим К.І. фізичні особі-підприємцю Головатому А.О. за договором про надання послуг адвоката від 25.01.2023 становить 6000,00 грн. При цьому адвокатом фактично надано наступні послуги: 1) надання усної консультації; 2) складання вимоги про оплату наданих послуг; 3) складання позовної заяви про стягнення заборгованості, розрахунок заборгованості; 4) складання заяви про докази сплати судових витрат; 5) участь у судовому засіданні; 6) складання клопотання про приєднання доказів сплати судових витрат; 7) складання детального опису робіт; 8) участь у судовому засіданні.
Згідно з фіскальним чеком від 30.03.2023 адвокатом Стратілатовим К.Г. отримано від фізичної особи-підприємця Головатого А.О. грошові кошти у розмірі 6000,00 грн як гонорар за договором у справі №925/269/23.
Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України:
ч.1 ст.3. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
ч.1 і 2 ст.4. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом; юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;
ч.1-4 ст.13. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;
ст.16. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;
ч.1 ст.58. Представником у суді може бути адвокат або законний представник;
ч.1, п.1 ч.3 ст.123. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;
ч.1-3 ст.124. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору; попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи;
ст.126. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами;
ч.4-8 ст.129. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись; якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку; якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (…);
Згідно із положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":
п.4 і 9 ч.1 ст.1. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
ч.3 ст.4. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності);
ч.1 ст.26. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (…);
ст.30. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час;
Згідно з положеннями Цивільного кодексу України:
ч.1, 3 ст.237. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов до таких висновків.
Згідно із поданою представником позивача заявою від 30.03.2023 (вх.суду №5862/23 від 07.04.2023) фактичний розмір понесених останнім витрат на правову допомогу, що підлягає розподілу між сторонами, становить 6000,00 грн. Перелік, обсяг та зміст наданих адвокатом Стратілатовим К.Г. послуг, а також вартість роботи останнього (6000,00 грн), відповідають критеріям, погодженим сторонами у договорі про надання правової (правничої) допомоги від 25.01.2023.
Відповідачем не заявлено про неспівмірність чи безпідставність понесених витрат.
Вимоги про покладення на відповідача витрат на правову допомогу в сумі 6000 грн. підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-241, 331 ГПК України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
1.1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колфі" (вул.Смілянська, 118, оф.309, м.Черкаси, 18008; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43385423, номер рахунку в банку невідомий)
на користь фізичної особи-підприємця Головатого Андрія Олександровича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий)
30000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 коп) заборгованості, 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 коп) судового збору, 6000 грн (шість тисяч гривень 00 коп) витрат на послуги адвоката, а всього - 37342,00 грн (тридцять сім тисяч триста сорок дві гривні 00 коп).
2. Розстрочити виконання рішення суду на п'ять місяців рівними частинами до 30 числа кожного місяця з травня 2023 року:
- до 30 травня 2023 - 7468,40 грн;
- до 30 червня 2023 - 7468,40 грн;
- до 30 липня 2023 - 7468,40 грн;
- до 30 серпня 2023 - 7468,40 грн;
- до 30 вересня 2023- 7468,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця Головатого Андрія Олександровича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий) 1342,00 грн як 50 відсотків судового збору, сплаченого на підставі платіжної квитанції від 22.02.2023 №TS212163
Оригінал платіжної квитанції залишити у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.
Повне рішення складено 07.04.2023
Суддя Г.М.Скиба