Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
04.04.2023м. ХарківСправа № 922/691/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Куп'янської окружної прокуратури Харківської області, м. Куп'янськ
до 1. Куп'янської міської ради Харківської області, м. Куп'янськ , 2. Фізичної особи-підприємця Вітченко Едуарда Юрійовича, с. Новоосиново, Куп'янського району
про визнання незаконним рішення, визнання недійсним та припинення на майбутнє договору та зобов'язання повернути земельну ділянку
за участю представників сторін:
прокурора - Клейн Л.В., посвідчення № 057300 від 09.10.2020 року
відповідача - 1. не з'явився, 2. не з'явився
Керівника Куп'янської окружної прокуратури Харківської області, м. Куп'янськ звернувся із позовом до відповідачів 1. Куп'янської міської ради Харківської області, м. Куп'янськ, 2. Фізичної особи-підприємця Вітченко Едуарда Юрійовича, с. Новоосиново, Куп'янського району, в якому просить визнати незаконним рішення Куп'янської міської ради Харківської області № 1420/16-VII від 22 листопада 2019 року "Про надання у користування земельної ділянки за договором про встановлення особистого строкового земельного сервітуту за адресою: м. Куп'янськ, смт. Ківшарівка"; визнати недійсним і припинити на майбутнє договір від 20 січня 2020 року про встановлення особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку, власником якої є Куп'янська міська рада Харківської області, площею 0,0050 га, кадастровий номер 6310745400:05:001:0020, розташовану за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, смт. Ківшарівка, укладений між Куп'янською міською радою Харківської області та Фізичною особою-підприємцем Вітченко Едуардом Юрійовичем та зобов'язати Фізичну особу-підприємця Вітченко Едуарда Юрійовича (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку, площею 0,0050 га, нормативною грошовою оцінкою 25199,00 грн, кадастровий номер 6310745400:05:001:0020, розташовану за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, смт. Ківшарівка, у стані, в якому вона була одержана, Куп'янській міській раді Харківської області (63701, Харківська область, м. Куп'янськ, пр-т. Конституції, буд. 3, код юридичної особи 33714382).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 16 березня 2022 року на 12 годин.
Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, дію воєнного стану на даний час продовжено.
Підготовче засідання у справі, призначене на 16 березня 2022 року, не відбулося у зв'язку із введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 воєнного стану в Україні.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 серпня 2022 року призначено підготовче засідання по справі № 922/691/22 на 15 вересня 2022 року о 11:40 годин.
07 вересня 2022 року через канцелярію суду, Куп'янською окружною прокуратурою Харківської області подано письмові пояснення (вхідний № 9401), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 15 вересня 2022 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 01 листопада 2022 року о 11 годин.
Протокольною ухвалою суду від 01 листопада 2022 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 12 грудня 2022 року о 11 годин.
Протокольною ухвалою суду від 12 грудня 2022 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 10 січня 2023 року о 11 годин.
Протокольною ухвалою суду від 10 січня 2023 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 26 січня 2023 року 11 годин.
26 січня 2023 року через канцелярію суду, Фізичною особою-підприємцем Вітченко Едуардом Юрійовичем подано заяву (вхідний № 1981) про долучення до матеріалів справи документів, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи надані документи.
Протокольною ухвалою суду від 26 січня 2023 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справи до судового розгляду по суті на 22 лютого 2023 року о 11:20 годин.
Протокольною ухвалою суду від 22 лютого 2023 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України про перерву у судовому засіданні до 16 березня 2023 року о 12 годин.
Протокольною ухвалою суду від 16 березня 2023 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 04 квітня 2023 року о 12:30 годин.
22 березня 2023 року електронною поштою, Куп'янською міською радою Харківської області подано заяву (вхідний № 7036), яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
30 березня 2023 року через канцелярію суду, Куп'янською міською радою Харківської області подано заяву (вхідний № 7793), яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Прокурор у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник першого відповідача у судове засідання не з'явився, у наданих заявах просять суд розглядати справу без участі представника Куп'янської міської ради Харківської області, вирішення справи покладають на розсуд суду.
Другий відповідач у судове засідання не з'явився.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення прокурора, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Куп'янською окружною прокуратурою Харківської області під час вивчення стану дотримання вимог земельного законодавства на території м. Куп'янськ Харківської області виявлено порушення в частині передачі земельної ділянки згідно укладеного договору особистого строкового земельного сервітуту.
Так, в ході здійснення моніторингу рішень органів місцевого самоврядування встановлено, що 22 листопада 2019 року Куп'янською міською радою Харківської області прийнято рішення №1420/31-VII “Про надання у користування земельної ділянки за договором про встановлення особистого строкового земельного сервітуту за адресою: м. Куп'янськ, смт. Ківшарівка”.
Пунктом 1 вказаного рішення Фізичній особі-підприємцю Вітченко Едуарду Юрійовичу надано земельну ділянку з кадастровим номером 6310745400:05:001:0020, площею 0,0050 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (КВЦПЗ - В.03.07), землі житлової та громадської забудови, в користування за договором про встановлення особистого строкового земельного сервітуту строком на 5 (п'ять) років під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, смт. Ківшарівка.
Пунктом 3 рішення ради зобов'язано Фізичну особу-підприємця Вітченко Едуарда Юрійовича у місячний термін укласти договір про встановлення особистого строкового земельного сервітуту щодо вищевказаної земельної ділянки та зареєструвати інше речове право, право користування (сервітут), в установленому законом порядку.
20 січня 2020 між Куп'янською міською радою Харківської області (власником) та Фізичною особою-підприємцем Вітченко Едуардом Юрійовичем (сервітуарій) укладено договір про встановлення особистого строкового земельного сервітуту.
Відповідно до пункту 1.1 договору земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки площею 0,0050 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, землі житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, смт. Ківшарівка, кадастровий номер 6310745400:05:001:0020, в інтересах сервітуарія на право розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.
Згідно пункту 1.2. договору будь-які обмеження та обтяження на земельну ділянку відсутні.
Пунктом 2.1. договору встановлено строковий земельний сервітут строком на 5 років.
Відповідно до пункту 2.3. договору по закінченню терміну даного договору його дію може бути продовжено за домовленістю сторін, про що сервітуарій не пізніше як за 60 днів до закінчення строку дії договору повинен повідомити письмово власника про намір продовжити його дію.
Згідно пункту 3.1. договору річна плата по договору встановлюється у розмірі 7,5% від нормативної грошової оцінки землі, а саме сервітуарій сплачує рівними частинами щомісячно до 30 числа кожного місяця 157,49 грн.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права власності №297825203, державним реєстратором виконавчого комітету Куп'янської міської ради 23 січня 2020 року (рішення № 50816481), здійснено державну реєстрацію права користування (сервітут) на земельну ділянку, за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, смт. Ківшарівка, кадастровий номер 6310745400:05:001:0020, правокористувач, сервітуарій: Вітченко Едуард Юрійович, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Міськрайонним управлінням у Куп'янському районі та м. Куп'янськ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 26 грудня 2019 року №31-20-0.23,031-10575/183-19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310745400:05:001:0020 становить 25199,00 грн.
Відповідно до позову керівник Куп'янської окружної прокуратури Харківської області вказує, що вищевказане рішення Куп'янської міської ради щодо надання у користування земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності прийняте з порушенням вимог законодавства та повинно бути скасоване, так само як і укладений на його підставі договір є таким, що не відповідає вимогам законодавства, у зв'язку з чим рішення Куп'янської міської ради повинно бути скасовано, договір сервітуту визнано недійсним, а земельна ділянка повинна бути повернута територіальній громаді м. Куп'янськ в особі Куп'янськ міської ради, з огляду на наступне.
Згідно статті 401 Цивільного кодексу Україні право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Відповідно до статті 404 Цивільного кодексу України, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
Статтею 98 Земельного кодексу України передбачено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Згідно статті 99 Земельного кодексу України, передбачені види права земельного сервітуту, які власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення.
Відповідно до статті 100 Земельного кодексу України, сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
З аналізу вказаних вище норм права вбачається, що земельний сервітут може бути встановлений лише для власника або землекористувача земельної ділянки, а також у тому разі, якщо потреби такого власника чи землекористувача не можуть бути задоволені в інший спосіб, ніж встановлення сервітуту.
Така позиція також закріплена у пунктах 2.32., .2.34. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин, згідно яких: види права земельного сервітуту визначає стаття 99 Земельного кодексу України, положення якої є такими, що встановлюють підстави, за наявності яких можливе звернення з вимогою про встановлення сервітуту. Зазначена стаття визначає конкретних суб'єктів, між якими виникають відносини щодо сервітуту. Вимагати встановлення земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок. Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом. (пункт 2.32.); обов'язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб.
Аналогічна позиція висловлена в Постановах Вищого господарського суду України, зокрема, від 22 квітня 2015 року по справі №926/1348/14, від 03 червня 2015 року по справі №926/1360/14, постановах ВС від 23 вересня 2020 року по справі №917/133/17, від 28 листопада 2018 року по справі №920/1173/17, від 21 лютого 2018 року по справі №905/3280/16.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 12 Земельного кодексу України та пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Підстави та порядок передачі в оренду земельних ділянок державної власності встановлений статтею 124 Земельного кодексу України та нормами Законом України “Про оренду землі”.
Згідно статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (opенда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, суд зауважує, що набуттю права на оренду земельної ділянки державної власності передує проведення земельних торгів, за результатами яких приймається рішення органом державної влади або місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи укладається договір купівлі-продажу права оренди з наступним укладенням договору оренди земельної ділянки.
Аналіз статті 135 Земельного кодексу України дає можливість дійти висновку, що земельні торги проводяться з метою отримання максимальної економічної вигоди територіальною громадою або державою за земельну ділянку, яка вибуває із власності або передається у користування.
Згідно статті 136 Земельного кодексу України стартова (мінімальна) вартість земельної ділянки та розмір орендної плати визначається за результатами виготовлення та затвердження нормативної або експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до вимог Закону України “Про оцінку земель”.
З огляду на вказане, рішення Куп'янської міської ради від 22 листопада 2019 року №1420/15-VII порушує вимоги статті 134 Земельного кодексу України та фактично призвело до порушення економічних інтересів держави.
Отже, Куп'янською міською радою надано земельну ділянку Фізичній особі-підприємцю Вітченко Едуарду Юрійовичу для здійснення підприємницької діяльності в порушення вимог законодавства, зокрема, порядку та підстав надання земельних ділянок.
Крім того, земельний сервітут може бути встановлений лише для задоволення певних потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом, ніж встановлення сервітуту.
Проте, у спірному договорі про встановлення земельного сервітуту не зазначено потреб, для яких встановлюється сервітут, а вказано лише мету - для провадження підприємницької діяльності.
Отже, на підставі вимог статтей 98, 99 Земельного кодексу України, статті 401 Цивільного кодексу України Фізична особа-підприємець Вітченко Едуард Юрійович не є ні власником, ні землекористувачем земельної ділянки. Відсутні докази того, що потреби суб'єкта господарювання, а саме здійснення підприємницької діяльності не могли бути задоволені іншим способом.
Отже, суть правовідносин між сторонами договору, їх зміст та мета отримання земельної ділянки не відповідає такому правовому інституту, як земельний сервітут, а зміст договору суперечить зазначеним положенням Цивільному кодексу України, Земельному кодексу України та Закону України “Про оренду землі”, і цей договір не спрямований на реальне настання наслідків, що ним обумовлені.
Таким чином, у Фізичної особи-підприємця Вітченко Едуарда Юрійовича не виникло право на встановлення спірного земельного сервітуту.
Ураховуючи категорію та цільове призначення спірної земельної ділянки, мету укладення спірного договору, а також його оплатний характер, між сторонами договорів склалися правовідносини щодо платного володіння та користування земельною ділянкою для здійснення підприємницької діяльності, що відповідає визначенню оренди землі, наведеному у статті 1 Закону України “Про оренду землі”.
Отже, враховуючи вказані обставини та норми чинного законодавства, правом земельного сервітуту було підмінена право оренди земельної ділянки, яке відповідно до частини 2 статті 124 та частини 1 статті 134 Земельного кодексу України набувається на конкурентних засадах за результатами земельних торгів.
Окрім того, згідно статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень”.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу
Згідно частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З огляду на викладене, незаконне надання земельної ділянки Фізичній особі-підприємцю Вітченко Едуарду Юрійовичу на підставі земельного сервітуту порушує встановлений державою порядок надання земельних ділянок, у зв'язку з чим порушуються інтереси держави у сфері використання та охорони земель, ефективного і раціонального використання земельних ресурсів.
Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, вказаний правочин суперечать вимогам Закону, тому є підстави для визнання його недійсним та повернення земельної ділянки територіальній громаді в особі Куп'янської міської ради Харківської області.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідачів покладається судовий збір у розмірі 7443,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним рішення Куп'янської міської ради Харківської області № 1420/16-VII від 22 листопада 2019 року "Про надання у користування земельної ділянки за договором про встановлення особистого строкового земельного сервітуту за адресою: м. Куп'янськ, смт. Ківшарівка".
Визнати недійсним і припинити на майбутнє договір від 20 січня 2020 року про встановлення особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку, власником якої є Куп'янська міська рада Харківської області, площею 0,0050 га, кадастровий номер 6310745400:05:001:0020, розташовану за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, смт. Ківшарівка, укладений між Куп'янською міською радою Харківської області та Фізичною особою-підприємцем Вітченко Едуардом Юрійовичем.
Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Вітченко Едуарда Юрійовича (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку, площею 0,0050 га, нормативною грошовою оцінкою 25199,00 грн, кадастровий номер 6310745400:05:001:0020, розташовану за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, смт. Ківшарівка, у стані, в якому вона була одержана, Куп'янській міській раді Харківської області (63701, Харківська область, м. Куп'янськ, пр-т. Конституції, буд. 3, код юридичної особи 33714382).
Стягнути з Куп'янської міської ради Харківської області (63701, Харківська область, м. Куп'янськ, пр-т. Конституції, буд. 3, код юридичної особи 33714382) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 3721,50 грн судового збору.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Вітченко Едуарда Юрійовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 3721,50 грн судового збору.
Видати накази після набранням рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "11" квітня 2023 р.
Суддя П.В. Хотенець