79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.04.2023 Справа № 914/3197/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,
розглянувши матеріали справи за позовом: Комунального підприємства “Київський метрополітен”, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Версахем”, м. Пустомити Львівської області
про стягнення штрафних санкцій в розмірі 13 643,02 грн.
Представники сторін:
від позивача: Корнієнко О.А. - представник, довіреність № 90 від 19.12.2022 р.
від відповідача: Смолин Я.В. - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001980 від 24.07.2020 р.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Комунального підприємства “Київський метрополітен” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Версахем” про стягнення штрафних санкцій в розмірі 13 643,02 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2022 р., справу № 914/3197/22 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.12.2022 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 25.01.2023 року.
02.01.2023 р. від представника позивача на адресу суду надійшла заява за вх. № 131/23, в якій позивач просить суд забезпечити проведення судового засідання, яке призначено на 25.01.2023 року на 10:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Крім того, представник позивача у поданій заяві просить суд призначити розгляд справи № 914/3197/22 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.01.2023 р., заяву представника Комунального підприємства “Київський метрополітен” за вх. № 131/23 від 02.01.2023 р. про проведення судового засідання 25.01.2023 року та усіх наступних засідань у справі № 914/3197/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
10.01.2023 р. представником відповідача подано на адресу суду відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 516/23, відповідно до якого відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, які викладено у поданому відзиві.
13.01.2023 р. представником позивача подано на адресу суду відповідь на відзив з додатками за вх. № 873/23.
18.01.2023 р. представником відповідача подано на адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів за вх. № 1298/23.
25.01.2023 р. представником відповідача подано на електронну адресу суду клопотання про витребування доказів з додатками за вх. № 1803/23, яке за усним клопотанням, представник відповідач просив суд не розглядати, оскільки документи, які витребовувались, відповідачем подані на адресу суду.
Судове засідання, призначене на 25.01.2023 року не відбулося, у зв'язку із оголошеною повітряною тривогою системою цивільної оборони у м. Львові та Львівській області.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2023 р. розгляд справи по суті призначено на 01.02.2023 р.
В судовому засіданні 01.02.2023 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 22.02.2023 року до 09:00 год.
09.02.2023 р. представником відповідача подано на електронну адресу суду заперечення на відповідь на відзив з додатками за вх. № 3384/23.
Судове засідання, призначене на 22.02.2023 р. на 09:00 год. не відбулося, у зв'язку із оголошеною повітряною тривогою системою цивільної оборони у м. Львові та Львівській області.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.02.2023 р., розгляд справи по суті призначено на 15.03.2023 р.
22.02.2023 р. представником відповідача подано на електронну адресу суду заяву про подання доказів щодо витрат на правову допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог за вх. № 4579/23.
В судовому засіданні 15.03.2023 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 22.03.2023 року.
В судовому засіданні 22.03.2023 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 23.03.2023 року.
Судове засідання, призначене на 23.03.2023 р. не відбулося, у зв'язку із оголошеною повітряною тривогою системою цивільної оборони у м. Львові та Львівській області.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.03.2023 р., розгляд справи по суті призначено на 05.04.2023 р.
05.04.2023 р. представник позивача в судове засідання, яке проводилось в режимі відеконференції, з розгляду справи по суті з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив за вх. № 873/23 13.01.2023 р. та поясненнях, наданих в судових засіданнях.
05.04.2023 р. представник відповідача в судове засідання, яке проводилось в режимі відеконференції, з розгляду справи по суті з'явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за вх. № 516/23 від 10.01.2023 р., запереченнях на відповідь на відзив за вх. № 3384/23 від 09.02.2023 р. та поясненнях, наданих в судових засіданнях.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/3197/22.
В судовому засіданні 05.04.2023 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі - Покупець, Позивач, КП «Київський метрополітен») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРСАХЕМ» (далі - Постачальник, Відповідач, ТЗОВ «ВЕРСАХЕМ») укладено Договір від 25.06.2021 №321-К-21 (далі - Договір). 18.08.2021 Покупцем було замовлено у Постачальника партію товару на суму 36 773,64 грн., відповідно до письмового замовлення від 18.08.2021 №38/10-1618 (далі - Замовлення), направленого Постачальнику рекомендованим листом. 18.01.2022 Покупець прийняв товар належної якості відповідно до наданого Покупцем Замовлення від 18.08.2021 №38/10-1618 на підставі видаткової накладної від 17.01.2022 №31, оскільки попередні поставки товару покупцем не були прийняті у зв'язку з неналежною якістю товару і у зв'язку з чим повернуті відповідачу. Згідно з п. 5.7 Договору, зобов'язання Постачальника щодо поставки замовленої партії товару вважаються виконаними у повному обсязі з дня (дати) передання товару належної якості у власність Покупця на підставі підписаних з обох Сторін видаткової накладної на товар. На думку позивача, оскільки відповідно до п. 5.2 Договору, Постачальник здійснює поставку замовленого товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів від дати отримання Постачальником письмового замовлення від Покупця, товар за Замовленням, Постачальник мав поставити Покупцю не пізніше 07.10.2021 (45 календарних днів з 24.08.2021 по 07.10.2021).
Позивач вважає, що постачальник порушив термін, який, відповідно до п. 5.2, визначений у Договорі Постачальнику на виготовлення та поставку товару на 101 (сто один) календарний день.
Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому Покупцем, відповідно до п. 5.2 Договору, Постачальник сплачує штраф у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день затримки, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.
Розмір штрафу за Договором 0.1% від вартості непоставленого товару за кожен день затримки становить 3 714,14 грн.
У поданому на адресу суду відповіді на відзив за вх. № 873/23 від 13.01.2023 р., позивач зазначив, що за своєю правовою природою вказаний штраф підпадає під визначення пені та посить суд розцінювати вказаний штраф як пеню.
Розмір додаткового штрафу 7% від вартості непоставленого товару за прострочення понад 30 (тридцять) днів становить 2 574,15 грн. Враховуючи порушення умов Договору щодо строків поставки товару, Покупець направив Постачальнику претензію від 26.01.2022 №12/04-62 (далі - Претензія №2) на його юридичну та фактичну адресу.
Позивач зазначає, що вимоги Покупця щодо сплати штрафних санкцій за порушення умов Договору, які зазначені у Претензії №1 та Претензії №2 на загальну суму 13 643,02 грн. відповідачем не виконані. У зв'язку з порушенням відповідачем умов укладеного договору щодо строків поставки та якості поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 714,14 грн. пені відповідно до п. 7.2 Договору за період з 08.10.2021 р. до 16.01.2022 р., 7 % штрафу згідно п. 7.2 Договору за непоставлений вчасно товар (прострочення понад 30 днів) - 2 574,15 грн., 20% штрафу за порушення умов договору щодо якості товару відповідно до п. 7.5 Договору - 7 354,73 грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Позиція відповідача.
У поданому на адресу суду відзиві на позовну заяву за вх. № 516/23 від 10.01.2023 р., відповідач посилається на те, що пред'явлені у даній справі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Договір від 25 червня 2021 року за № 321-К-21 розірваний, а зобов'язання, які виникають за цим Договором (в тому числі, і зі стягнення штрафних санкцій) є припиненими, що обґрунтовується наступним. 29 грудня 2022 року між Сторонами по справі укладена Додаткова угода до Договору від 25 червня 2021 року за № 321-К-21. Пунктом 1 цієї Додаткової угоди передбачено, що Сторони дійшли згоди розірвати цей Договір з дати її підписання. Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Згідно з ч.3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Таким чином, на думку відповідача, станом на 30.12.2022 р. Договір від 25 червня 2021 року за № 321-К-21 є розірваним, а зобов'язання за ним - припиненими у встановленому порядку. З огляду на це, відповідач вважає, що пред'явлені у судовій справі за № 914/3197/22 вимоги є безпідставними та не підлягають затопленню.
Крім того, у поданому відзиві відповідач зазначає, що відсутні підстави для нарахуванням з відповідача по справі штрафу у розмірі 0,1% від вартості поставленого Товару за кожен день затримки, яка за твердженням позивача, становить 101 день, виходячи з наступного. Згідно з п. 7.2 Договору від 25 червня 2021 року за № 321-К-21, у разі затримки поставки товару чи поставки у неповному обсязі, заявленому Покупцем відповідно до п. 5.2. Договору, Постачальник сплачує штраф у розмірі 0.1 % від вартості непоставленого Товару, за кожен день затримки. У ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України поняття неустойка вживається як різновид штрафних санкцій. При цьому, Господарський кодекс України не містить визначення штрафу і пені. Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231 ГК України), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом с неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею с неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. З урахуванням наведеного, відповідач зазначає, що відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тобто, відповідач зазначає, що даною статтею визначено, що нарахування пені відбувається за кожен день прострочки виконання зобов'язання, а нарахування штрафу можливе лише у розмірі передбаченого у договорі % від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання. Таким чином, відповідач вважає, що формулювання штрафу у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день затримки є за своїм змістом видом відповідальності у вигляді пені. При цьому, штраф не нараховується за кожен день прострочення. Правова природа штрафу не передбачає можливості його нарахування за кожен день прострочення. З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що відсутні підстави для стягнення з Постачальника за Договором поставки на користь Покупця штрафу у розмірі 3 714, 14 грн. Крім того, з інших підстав, які викладені у поданому відзиві, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представників сторін, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.
25.06.2021 року між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (позивач у справі, покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРСАХЕМ» (відповідач у справі, постачальник за договором) укладено Договір №321-К-21 (надалі - Договір) із Додатком № 1 - Специфікація та Додатком № 2 - Технічна Специфікація, що є його невід'ємними частинами.
До даного Договору між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 30.12.2021 та Додаткову угоду №2 від 24.05.2022, що є також невід'ємними частинами цього Договору.
За умовами пункту 1.1. Договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у встановлений строк сорочки формені, код 18330000-1 за ДК 021:2015 «Футболки та сорочки» (надалі - товар), визначений в кількості та за ціною, які зазначені у Специфікації (Додаток 1), що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість.
У відповідності до п. 2.1. Договору, постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого повинна відповідати чинним нормам якості для товару такого виду, що вказуються в Технічній специфікації (Додаток 2) до Договору.
Згідно п. 2.3. Договору, постачальник повинен засвідчити якість товару, що постачається, належним чином оформленими документами виробника, які надаються разом з товаром (партією товару) (по позиціях 1-6 Технічної специфікації - паспорт якості).
У п. 2.4. Договору Сторони погодили, що прийняття покупцем неякісного (некомплектного) товару не звільняє постачальника від зобов'язань поставити якісний (комплектний) товар, строк поставки при цьому визначається датою поставки якісного (доукомплектного) товару.
Умовами п. 2.6. Договору передбачено, що постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути виявлені в період гарантійного строку недоліки (дефекти) товару або замінити неякісний товар на товар належної якості протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня одержання претензії (рекламації) Покупця, але не більше 45 (сорока п'яти) календарних днів з дня пред'явлення Покупцем такої претензії (рекламації), якщо не доведе, що недоліки (дефекти) виникли внаслідок порушення Покупцем вимог зберігання та експлуатації товару. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися Покупцем у зв'язку з виявленими у ньому недоліками (дефектами), при заміні товару гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
Згідно з п. 5.1 Договору, Постачальник має поставити товар Покупцю партіями за окремими письмовими замовленнями Покупця, виходячи з його фінансових можливостей та виробничих потреб. Замовлення направляються Постачальнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Кінцевий строк поставки товару за цим Договором 31 жовтня 2022 року (в редакції Додаткової угоди №2 від 24.05.2022 року).
Відповідно до п. 5.2 Договору, Постачальник здійснює поставку замовленого товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів від дати отримання Постачальником письмового замовлення від Покупця.
Відповідно до п. 5.5 Договору, кожна одиниця товару має ярлик(и), з зазначенням наступної інформації: найменування виробника, найменування товару, розмірні ознаки виробу, сировинний склад та символи по догляду.
Згідно з п. 5.7 Договору, зобов'язання Постачальника щодо поставки замовленої партії товару вважаються виконаними у повному обсязі з дня (дати) передання товару належної якості у власність Покупця на підставі підписаних з обох Сторін видаткової накладної на товар.
У п. 6.3. Договору Сторони визначили наступні обов'язки Постачальника: забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором (підпункт 6.3.1 Договору); здійснити виготовлення (пошиття) товару за ескізами Покупця (наведеними у Додатку до технічної специфікації) власними силами та з власних матеріалів за окремим письмовим замовленням Покупця, в якому вказуються необхідні розміри товару (підпункт 6.3.2 Договору); забезпечити відповідність якості товару встановленим нормам якості на такий товар та умовам Договору (підпункт 6.3.4 Договору); замінити неякісний товар на товар належної якості у порядку, визначеному розділом 2 цього Договору (підпункт 6.3.5 Договору); надати разом з товаром супровідні документи (видаткова накладна), документи виробника, що засвідчують якість товару та копію(ї) висновку(ів) державної санітарно- епідеміологічної експертизи на товар, що постачається чинного(них) на дату поставки (підпункт 6.3.6 Договору).
У п. 6.2. Договору Сторони визначили наступні права Покупця: контролювати поставку товару у строки, встановлені цим Договором (підпункт 6.2.2 Договору); повернути неякісний товар Постачальнику (підпункт 6.2.5 Договору).
Згідно п. 10.1 Договору (у редакції Додаткової угоди №2 від 24.05.2022 р.) Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками і діє включно до 31 грудня 2022 року.
У п. 10.3 Договору, Сторони погодили, що закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
18.08.2021 року позивачем було замовлено у відповідача партію товару на суму 36 773,64 грн., відповідно до письмового замовлення від 18.08.2021 №38/10-1618, направленого відповідачу рекомендованим листом (трек-номер чеку та роздруківки поштового відправлення АТ «Укрпошта» 0420108708700 долучено позивачем до матеріалів справи).
23.08.2021 року відповідач отримав замовлення у відділенні поштового зв'язку АТ «Укрпошта», що підтверджується інформацією з Інтернет сайту АТ «Укрпошта (трек-номер роздруківки поштового відправлення АТ «Укрпошта» 0420108708700).
За умовами п. 5.2 Договору, відповідач поставив позивачу замовлену партію товару 07.10.2021 року (45 календарних днів з 24.08.2021 року по 07.10.2021 року) та надав видаткову накладну від 06.10.2021 №694 на загальну суму 36 773,64 грн. Вказана видаткова накладна не підписана позивачем та підпис не скріплений печаткою позивача, копія такої міститься в матеріалах справи.
Керуючись Технічною специфікацією Додаток 2 до Договору (далі - Технічна специфікація) та ГОСТом 19867-93 «Рубашки форменные. Технические условия» (далі - ГОСТ), позивач оглянув партію товару (210 штук) та виявив невідповідність якісним та кількісним вимогам, які зазначені у Технічній специфікації, а саме: відповідно до пп. 9.1 п. 9 Технічної специфікації, кожна одиниця товару має ярлик(и), з зазначенням наступної інформації: 1. Найменування виробника (відповідно до Технічної специфікації до Договору виробник товару ТЗОВ «ВЕРСАХЕМ») - проте, на ярликах товару вказано «Beltex професійний виробник спецодягу» (копії фото ярликів товару додаються). 2. Найменування товару - відсутнє. 3. Розмірні ознаки виробу - наявні. 4. Сировинний склад - відсутній. 5.Символи по догляду - наявні.
Партія товару (сорочок формених) була перевірена позивачем на відповідність розмірам, зазначеним у ГОСТі. Позивачем були виконані заміри по спинці сорочок формених та встановлено, що довжина по спинці сорочок формених не відповідає довжині, що вказана в ГОСТі.
Позивачем був складений Акт про приймання матеріалів (форма М7) від 11.10.2021 №75-К (надалі - Акт №75-К), копія якого долучена позивачем до матеріалів справи, в якому були описані причини не оприбуткування товару позивачем, а саме: неналежна якість партії товару, яку поставив Постачальник 07 жовтня 2021 року.
12.10.2021 року не прийнята позивачем партія товару разом з супровідними документами та Актом №75-К, були відправлені поштово-логістичним оператором ТзОВ «Торговий Дім «МІСТ Експрес» (номер товаро-транспортної накладної - CE 003-1323106) відповідачу на фактичну адресу: м. Львів, вул. Зелена 147, відділення 5158. Відповідач отримав повернуту партію товару 19.10.2021 року, що підтверджується скріншотом трекінга відправлення, яке долучено до матеріалів справи.
Згідно з п. 2.6. Договору, Постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути виявлені в період гарантійного строку недоліки (дефекти) товару або замінити неякісний товар на товар належної якості протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня одержання претензії (рекламації) Покупця, але не більше 45 (сорока п'яти) календарних днів з дня пред'явлення Покупцем такої претензії (рекламації), якщо не доведе, що недоліки (дефекти) виникли внаслідок порушення Покупцем вимог зберігання та експлуатації товару. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися Покупцем у зв'язку з виявленими у ньому недоліками (дефектами), при заміні товару гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
Відповідно до п. 7.5 Договору, за порушення умов Договору щодо якості (комплектності) товару, з Постачальника стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного) товару. Згідно з Замовленням Покупця, сума за партію товару становила 36 773,64 грн. Розрахунок штрафу відповідно до п. 7.5 Договору становить 7 354,73 грн.
Позивач надіслав відповідачу претензію від 22.10.2021 р. за вих. №12/04-658 про неналежну якість поставленого згідно Замовлення товару та сплату штрафних санкцій відповідно до п. 7.5 Договору (далі - Претензія №1) на юридичну та фактичну адреси Відповідача, що підтверджується накладною та описом вкладення у цінний лист (трек-номери Укрпошти 0305612699491 та 0305612699483), які долучено до матеріалів справи.
08.11.2021 Постачальник отримав Претензію №1, що підтверджується роздруківкою з Інтернет сайту АТ «Укрпошта» (копія додається), проте, станом на дату підготовки даної позовної заяви вимоги Покупця по сплаті 7 354,73 грн. штрафу по Договору не задоволені.
Відповідно до 2.6 Договору, 08.11.2021 року відповідач здійснив заміну партії товару позивачу відповідно до Замовлення за допомогою поштово-логістичного оператора ТзОВ «Торговий Дім «МІСТ Експрес» разом з видатковою накладною від 05.11.2021 №797.
Вказана видаткова накладна не підписана позивачем та підпис не скріплений печаткою позивача та копія такої міститься в матеріалах справи.
Позивачем, після огляду наданої партії товару (210 штук), на предмет відповідності щодо якісних та кількісних вимог, керуючись Технічною специфікацією (Додаток 2 до Договору) та ГОСТом, виявлено невідповідності щодо розмірів сорочок формених, зокрема: відповідно до п. 1 Технічної специфікації, кожна одиниця товару має такі основні характеристики: - кокетка - відповідно розмірам зазначеним у ГОСТі дорівнює 8см (±0,5см) - фактично розмір кокетки на різних виробах коливається від 12-13см.; - пояс цільнокроєний шириною 5 см, стягнутий по боках еластичними смугами - фактично пояс цільнокроєний на різних виробах коливається шириною від 4,5см. до 5 см.
Партія товару (сорочок формених) була перевірена позивачем на відповідність розмірам, зазначеним у ГОСТі, а саме довжина по спинці сорочки (±1,0см), ширина спинки по шву приточування кокетки (±0,5см) та довжина рукава сорочки з манжетом (довгий рукав з манжетом ±1,0см, короткий рукав ±0,5см) та позивачем були виявлені невідповідності.
Позивачем був складений Акт про приймання матеріалів (форма М7) від 11.11.2021 року №85-К (далі - Акт №85-К), в якому були описані причини не оприбуткування позивачем товару, надісланого ТЗОВ «ВЕРСАХЕМ» відповідно до замовлення від 18.08.2021 № 38/10-1618, а саме: товар не відповідає якісним та кількісним вимогам, а саме: п.1; пп. 3.1, п. 3; п. 6; пп. 9.1 п. 9 Технічної специфікації до Договору, а також ГОСТу, у зв'язку з чим видаткова накладна на товар від 05.11.2021 № 797 позивачем не була підписана.
Позивачем направлено лист від 15.11.2021 р. за вих. №38/10-2396 з копією Акту №85-К відповідачу на його юридичну та фактичну адреси, що підтверджується накладною та описом вкладення у цінний лист (трек-номери Укрпошти 0406006262976 та 0406006262984), з пропозицією направити представників відповідача для проведення спільної перевірки відповідності надісланого товару, згідно видаткової накладної від 05.11.2021 № 797, Технічній специфікації до Договору та ГОСТу.
Листом-повідомленням від 15.11.2021 р. за вих. №637, відповідач повідомив позивача про необхідність прибуття 17.11.2021 своїх представників за адресою знаходження товару, поставленого згідно з Договором, для представництва інтересів відповідача.
17.11.2021 до позивача прибули уповноважені особи представляти інтереси відповідача, а саме: Штрих Степан Степанович (довіреність від 15.11.2021 №1511/21-2) та Довганик Марія Михайлівна (довіреність від 15.11.2021 №1511/21-1). Копії довіреностей долучено позивачем до матеріалів справи.
За результатами проведення спільної перевірки представники відповідача та позивача склали Акт рекламації №1 від 17.11.2021 року (далі - Акт рекламації), в якому зазначили, що надісланий ТЗОВ «ВЕРСАХЕМ» відповідно до замовлення від 18.08.2021 № 38/10-1618 товар не відповідає якісним та кількісним вимогам, а саме: п.1; пп. 3.1, п. 3; п. 6; пп. 9.1 п. 9 Технічної специфікації до Договору, а також ГОСТу в частині довжина по спинці сорочки, та не може бути оприбуткований встановленим на підприємстві порядком, у зв'язку з чим видаткова накладна на товар від 05.11.2021 № 797 не підписана позивачем.
Оглянувши надану партію товару (210 штук) на предмет відповідності щодо якісних та кількісних вимог, керуючись Технічною специфікацією (Додаток 2 до Договору) та ГОСТом Постачальник та Покупець виявили певні невідповідності.
Уповноважені представники відповідача погодились з тим, що товар не якісний та не відповідає зазначеним у ГОСТі розмірам. Також уповноважені представники Постачальника в Акті рекламації зобов'язалися: поставити товар новим, раніше не використовуваним, без пошкоджень. Вказати вірно сировинний склад товару - щільність 165г/м2. Додати в сорочках формених а саме в розмірах: -164 зріст, додати 3 см. Довжина по спинці сорочки; - 170 зріст додати 2 см. Довжина по спинці сорочки.
Акт рекламації був складений у двох примірниках, підписаний представниками позивача та уповноваженими представниками відповідача (Штих Степаном Степановичем (довіреність від 15.11.2021 №1511/21-2) та Довганик Марією Михайлівною (довіреність від 15.11.2021 №1511/21-1). Один примірник Акту уповноважені представники відповідача отримали 17.11.2021 року.
Відповідач забрав партію товару, яка була поставлена 08.11.2021 Покупцю за видатковою накладною від 05.11.2021 №797, для виправлення дефектів та невідповідностей поставленого товару умовам Договору та ГОСТу.
Листом-повідомленням від 17.01.2022 №25 відповідач повідомив позивача про прибуття 18.01.2022 року своїх представників Обушка С.Д. - довіреність від 17.01.2022 №1701/22-2 та Довганик М. М. - довіреність від 17.01.2022 №1701/22-1 та поставку партії замовленого Покупцем товару, відповідно до видаткової накладної від 17.01.2022 року №31 (копія додається).
18.01.2022 уповноважена особа позивача прийняла товар належної якості відповідно до наданого Покупцем Замовлення від 18.08.2021 №38/10-1618 на підставі видаткової накладної від 17.01.2022 року №31.
Згідно з п. 5.7 Договору, зобов'язання Постачальника щодо поставки замовленої партії товару вважаються виконаними у повному обсязі з дня (дати) передання товару належної якості у власність Покупця на підставі підписаних з обох Сторін видаткової накладної на товар.
Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому Покупцем, відповідно до п. 5.2 Договору, Постачальник сплачує штраф у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день затримки, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.
Розмір штрафу за Договором 0.1% від вартості непоставленого товару за кожен день затримки, за розрахунком позивача, становить 3 714,14 грн.
У поданому на адресу суду відповіді на відзив за вх. № 873/23 від 13.01.2023 р., позивач зазначив, що за своєю правовою природою вказаний штраф підпадає під визначення пені за період з 08.10.2021 р. до 16.01.2022 р. та просив суд розцінювати вказаний штраф як пеню.
Розмір додаткового штрафу 7% від вартості непоставленого товару за прострочення понад 30 (тридцять) днів, за розрахунком позивача, становить 2 574,15 грн.
Враховуючи порушення умов Договору щодо строків поставки товару, позивач направив відповідачу претензію від 26.01.2022 р. за вих. №12/04-62 (далі - Претензія №2) на його юридичну та фактичну адресу, що підтверджується накладною та описом вкладення у цінний лист (трек-номери Укрпошти 0305612598024 та 0305612598032), які долучено до матеріалів справи.
Як зазначає позивач у позовній заяві, вимоги позивача щодо сплати штрафних санкцій за порушення умов Договору, які зазначені у Претензії №1 та Претензії №2 на загальну суму 13 643,02 грн., станом на дату подачі позовної заяви, відповідачем не задоволені, що і слугувало підставою для звернення позивача до суду.
Оцінка суду.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами Договір № 321-К-21 від 25.06.2021 р. із додатками та Додатковими угодами до нього, що є його невід'ємними частинами, за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно з п.п.1, 2 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
В свою чергу спеціальними положеннями ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 268 Господарського кодексу унормовано, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов (у разі наявності) або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
При цьому, згідно з ч. 5, 6 вказаної статті, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами (у разі наявності) чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.
Так, пунктом п. 1.1. Договору сторонами погоджено, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця у встановлений строк товар - сорочки формені, код 18330000-1 за ДК 021:2015 «Футболки та сорочки» (далі - товар), визначений в кількості та за ціною, які зазначені у Специфікації (Додаток 1), що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість.
Судом встановлено, що 18.08.2021 позивачем було замовлено у відповідача партію товару на суму 36 773,64 грн., відповідно до письмового замовлення від 18.08.2021 №38/10-1618.
18.01.2022 позивач прийняв товар належної якості від відповідача відповідно до Замовлення від 18.08.2021 №38/10-1618 на підставі видаткової накладної від 17.01.2022 р. №31 на суму 36 773,64 грн.
Вказана видаткова накладна підписана повноважними представниками сторін та долучена позивачем до матеріалів справи.
Згідно з п. 5.1 Договору, Постачальник має поставити товар Покупцю партіями за окремими письмовими замовленнями Покупця, виходячи з його фінансових можливостей та виробничих потреб. Замовлення направляються Постачальнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Кінцевий строк поставки товару за цим Договором 31 жовтня 2022 року (в редакції Додаткової угоди №2 від 24.05.2022), а Договір діє включно до 31 грудня 2022 року. 29 грудня 2022 р. Договір між сторонами розірвано на підставі Угоди про розірвання Договору від 25.06.2021 № 321-К-21, тобто з дати її підписання сторонами і вона є невід'ємною частиною Договору У пункті 5.2 Договору сторони узгодили, що Постачальник здійснює поставку замовленого товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів від дати отримання Постачальником письмового замовлення від Покупця.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Враховуючи дату отримання постачальником замовлення 23.08.2021 року, строк виконання зобов'язання у відповідності до ст. 530 ЦК України становив до 07.10.2021 року включно (45 календарних днів з 24.08.2021 по 07.10.2021).
Проте, відповідач своїх зобов'язань за договором в частині поставки товару у встановлений термін, визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації не здійснив, доказів зворотнього суду не надано.
Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.
У пункті 7.2 Договору сторони передбачили, що у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому Покупцем, відповідно до п. 5.2 Договору, Постачальник сплачує штраф у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день затримки, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.
Відповідно до п. 7.5 Договору, за порушення умов Договору, щодо якості (комплектності) товару з Постачальника стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного) товару.
Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку щодо своєчасної поставки товару згідно Замовлення позивача від 18.08.2021 р. № 38/10-1618 не виконав, допустивши прострочення строку, встановленого п. 5.2 Договору Постачальнику на поставку товару, на 101 (сто один) календарний день, відтак, дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань і він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з 08.10.2021 р. по 16.01.2022 р.
Оскільки відповідачем порушено зобов'язання за договором щодо своєчасної поставки товару у повному обсязі, позивачем нараховано штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару в сумі 2 574,15 грн. за період з 08.10.2021 р. по 16.01.2022 р. за прострочення поставки понад 30 днів, 0,1 % пені в розмірі 3 714,14 грн. та штраф 20 % у розмірі 7 354,73 грн. за порушення умов договору щодо якості (комплектності) товару.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу в розмірі 7% від вартості непоставленого товару у сумі 2 574,15 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вказана вимога позивача підлягає до задоволення.
Щодо стягнення з відповідача 3 714,14 грн. нарахованої пені за період з 08.10.2021 р. по 16.01.2022 р., суд зазначає наступне.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором (ст. 216 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2. ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
У п. 7.2 Договору № 321-К-21 від 25.06.2021 р. передбачено, що у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому Покупцем, відповідно до п. 5.2 Договору, Постачальник сплачує штраф у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день затримки, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.
У поданій на адресу суду відповіді на відзив за вх. № 873/23 від 13.01.2023 р., позивач зазначив, що за своєю правовою природою вказаний штраф підпадає під визначення пені за період з 08.10.2021 р. до 16.01.2022 р.
Згідно із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
За змістом статті 253 ЦК України, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконане.
За розрахунком позивача, за період: з 08.10.2021 р. по 16.01.2022 р., розмір пені становить 3 714,14 грн.
Суд, здійснивши перерахунок пені, з врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, вважає обгрунтованою сумою до стягнення в розмірі 1 768,16 грн.
Отже, беручи до уваги перерахунок розміру пені, обчислений судом вище, суд вважає, що обґрунтованою до стягнення з відповідача є сума 1 768,16 грн. пені на користь позивача. В задоволенні решта позовних вимог, щодо стягнення пені, суд відмовляє позивачу, у зв'язку із безпідставністю нарахування такої.
Стосовно нарахованого позивачем штрафу в розмірі 20% вартості неякісного товару у розмірі 7 354,73 грн., суд зазначає наступне.
Міжнародним стандартом «Управління якістю і забезпечення якості», шифром 180 8402-94, який прийнято Міжнародною організацією зі стандартизації 01.04.1994 р. передбачено, що якістю є сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги. що надають їм можливість задовольняти обумовлені або передбачувані потреби споживачів.
Відповідно до стандартів, визначених у Розділі 1 «Загальні положення» ГОСТ 15467-79, затвердженого Постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 26 січня 1979 р. за 244, під якістю розуміється сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її придатність задовольнити певні потреби відповідно до її призначення.
У свою чергу, зі змісту Актів форми М-7 за № 75 - К про приймання матеріалів від 11.10.2021 р. та за актом № 85-К про приймання матеріалів від 11.11.2021 р., які долучені до матеріалів справи слідує, що йде мова про невідповідність поставлених товарів вимогам щодо їх розмірів та габаритів. Однак, зазначене не стосується вимог щодо якості товару. Критерії зазначені цими Актами стосуються асортименту товарів.
Крім того, відповідно до видаткової накладної від 17.01.2022 р. №31 на суму 36 773,64 грн., яка підписана повноважними представниками сторін, позивач прийняв товар від відповідача належної комплектності і якості згідно письмового замовлення від 18.08.2021 р. № 38/10-1618 та умов Договору, однак із порушенням терміну такої поставки на 101 день, за що із відповідача суд стягує 7% штрафу та пеню згідно вище приведених розрахунків.
Відтак, відсутні підстави для стягнення з відповідача 20% штрафу за поставку неякісного товару.
На підставі наведеного, суд відмовляє у стягненні з відповідача 7 354,73 грн. штрафу у зв'язку з необгрунтованістю.
Стосовно твердження відповідача, що пред'явлені у даній справі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Договір від 25.06.2021 № 321-К-21 є розірваний, а зобов'язання, які виникають за цим Договором (в тому числі і зі стягнення штрафних санкцій) є припиненими, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 2-4 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору, зобов'язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналіз ст. 653 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що зміна та розірвання договору діють з моменту досягнення сторонами домовленості про зміну або розірвання договору лише на майбутнє, оскільки сторони не мають права вимагати повернення виконаного ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору.
Отже, розірвання договору жодним чином не позбавляє сторони від відповідальності за порушення умов договору, яке мало місце до його розірвання.
Відповідно до ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Зазначена норма також прописана у п. 10.3 Договору № 321-К-21 від 25.06.2021 р. - закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Станом на день ухвалення рішення у даній справі, доказів оплати відповідачем позивачу зазначених вище сум, штрафу та нарахованої пені, а також доказів в спростування наведених обставин, відповідачем, суду не надано.
Відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
У матеріалах справи відсутні докази, що Договір № 321-К-21 від 25.06.2021 р. з додатками та додатковими угодами до нього, що є його невід'ємними частинами, визнавався судом недійсним чи неукладеним.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування “вірогідності доказів” на відміну від “достатності доказів”, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 768,16 грн. - пені та 2 574, 15 грн. - 7 % - штрафу, є обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення пені та 20% штрафу від вартості неякісного товару, суд відмовляє.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 2 481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 329710 від 08.12.2022 р.
На підставі положень ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на відповідача в сумі 789,65 грн., а решта суму судового збору залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, ст.ст. 236-241, 242, 252, 327 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Версахем” (81100, Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Глинська, буд. 14; код ЄДРПОУ №40808523) на користь позивача: Комунального підприємства “Київський метрополітен” (03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 35; код ЄДРПОУ №03328913) 1 768,16 грн. - пені, 2 574, 15 грн. - 7 % - штрафу та 789,65 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
3.У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 11.04.2023 р.
Суддя Долінська О.З.